•  смуток старчеський

Мокрими стоять свічки топольні
Вітер запах осені приніс

•  Той хто кляне ...

Той хто кляне зі злістю свою долю
За всі незгоди та нещастя в ній

•  Я зрозумів, що мушу й я співати...

Я зрозумів, що мушу й я співати.
Що хай свіччина, навіть і одна,

•  Нема більше у народу ...

Нема більше у народу ні Надій, ні Віри.
Зацькували навіть душу, іншомовні звірі.

•  Мабуть годі

Мабуть годі марнувати час.
Мабуть досить казна-що чекати.

•  Мій дід.

Коли, рвонувши повід, кінь у диби,
Він осадив, і начебто йому,

•  Аби не збожеволіти

Коли втікає сон не від безсоння,
А думки, наче бджоли, аж гудуть,

•  Кину все,

Кину все, заросту бородою,
Та піду, як кобзар, по шляхах.

•  І я там був

І я там був
де у

•  Рвусь до небес...

Все рідше я вертаюся на землю
Все важче кинути перо чи олівця

•  Воно, звичайно, вічність не будення

Воно, звичайно, вічність не будення
В якому клопоти у кожного свої,

•  я прийшов

я прийшов не тому, щоб чогось не здійснити
я прийшов, щоб здійснити себе і своє

•  молюсь паперу

молюсь паперу та перу
які не витримав беру

•  Я буду борсатись до поки ...

Я буду борсатись до поки стане сили
Я не втону допоки думка є

•  Чи доля то, чи то гріхи...

Чи влада то, чи то безвладдя
Чи доля то, чи то гріхи,

•  Все, що я встигну,

Все, що я встигну,
Це мабуть рядків всього декілька

•  і лише там.

… а лише там
потрібен мабуть я

•  Отак і нація...

Лежить акація
Листва іще зелена

•  І я пишу...

Зізріла думка вимага паперу
Як те зернятко грунту на весні

•  так, я бунтар,

так, я бунтар, козак я, гайдамака,
якому спокою, у спокої, нема,

•  мабуть, із тихеньким стоном.

у кімнаті з телефоном
вже з пілюлею в руці

•  То, що там я ...

То, що там я ! Я тільки в вуха.
Господь у душі спромога…

•  "муміє"

* * *
коли відчаєм, болем над міру,