Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Народу Ворог




Огляди

  1. Існує, чомусь, завжди гілляка із фруктом забороненим – яблуком
    я беру в руку яблуко,
    воно жмуриться зморшками в’ялими,
    гниє і розповзається черв’яками,
    тож я беру в руку камінь ...

    між гірлянд, цукерок і фруктів,
    протиснуті щупальця спрута,
    повсюдно дзенять і звисають нізвідки,
    гойдаючи терпке повітря.

    суцвіття нашіптує аромат,
    мов причин для підозри нема,
    і сонна свідомість кришиться ...
    але ж квіти бувають хижими !
    а надто, якщо не колють і не ріжуть...

    «нізвідки» насправді приховане,
    поховавши мене в розцяцькованість,
    пижиться жиром під жилами;
    пузатим і в фрак начиненим,
    вульгарно пахнучим тілом є,
    де пузо без одягу – вим’я...

    у спрута асортимент безмежний,
    але я хам підсвідомо і за собою не стежу –
    хапаю той плід,
    який би брати не слід...

    тож коли в руці моїй яблуко
    зіжмурилось зморшками в’ялими,
    згнило й розповзлось черв’яками –
    я взяв в руку камінь...



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
    Самооцінка: 6

  2. Птахорубка (рефлексія на
    Між зубів вишкрібаючи нігтем
    скалки стегна курячого,
    прозрів, що коли бігти,
    то швидше вертиться землі куля.
    Більшість надто кволі – нога-за-ногу – падають;
    хтось не бажає, хоча міг би ...
    Тож по тілам повзучих гадів
    нам, щоб злетіти, треба бігти.

    Коли летиш – ти ідеально-п’яний.
    В той час, як землю рухає інерція,
    нас кидає в повітряні вибоїни і ями.
    В кістках і грудях порожнеча...
    І найабсурдніша заздрість заземлених,
    і найпрозоріший іхній замисл.
    Повільно точилом сокира повзе,
    та нутрощі наші пусті небесами.

    Коли захочеться на землю стати,
    побути серед вбогих при музиці –
    нас птахоруби привітають з святом,
    зі святом поїдання птиці.
    На ранок всі залишаться голодними,
    та радісними, наче діти.
    Не так сокира – щастя їх огидне,
    тож нині не збираюся летіти.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 5

  3. До народження і старших
    Навіть асфальт іноді
    репається,
    щоб немовля дерева
    побачило світ.
    Але
    жуйки із пащ, кинуті
    теплими
    на тротуар, стеляться
    тягучим
    епітелієм.

    До
    народ
    ження
    і
    стар
    ших
    клацає пульс овоча.
    До
    на
    родженн
    я
    і
    ста
    рших
    в тінях підошв голови.
    До
    народ
    же
    нн
    я
    і
    ст
    арш
    их
    спазми зусиль канули
    у
    в’яз
    к
    і
    й
    тряс
    о
    вині.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

  4. Про Cвідомість, Долю, Погляд і Суть

    Пішла від мене катаракта,
    Тож час залазити на палю,
    Тож час, як теплокровний трактор,
    На керосині аномалій,
    Власну свідомість розорати.

    Пора!
    З подвоєним азартом!

    Підступна доле, підкорися
    Законам бровнівського руху –
    Не логіці потилиць лисих.
    І чорним яснозрячим круком
    З очей всевишніх напийсь сили.

    З небес поради
    не проси!

    Хто справжнє бачить – в того очі,
    Як два титанові свердла,
    А не блакитна потолоча
    І не байкалики без дна;
    Той погляд горизонтом точить,

    Завітів матір,
    батько збочень...

    Якщо закине хтось – цинізм,
    Не розуміючи про що я.
    Ну добре, а в якій ціні
    Вітрець поверхневий – хрущовій ?
    Він тільки й того, що б киснів,

    А для Ельніньйо –
    світ тісний!!!


    До нілу суті крок один,
    Лиш придивитись треба краще.
    Бо древній долі крокодил,
    Ковтає тих, хто не побачив ...
    Напийсь свідомості води,

    Майбутній
    Крокодил!



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

  5. *********
    Натирає собі кулаком
    мозолі на гладі лоба,
    Моральний відстій про духовний корм,
    сенс буття чи логіку речей.
    Засівши в териконах книжок,
    метафізикою дробить;
    Знає помірковану межу –
    практичний, як в пакетику чай!

    Тужся – лоб судинами трісне –
    не «пальцем роблений» філософ;
    Вивчай нудоту істини
    мікроскопом чи штативом мізків –
    Цю … Амебу безформенну.
    Слухай оком, дивись носом,
    Дивуйся феномену …
    Встанови закономірностей низку.

    Куди? Навіщо? Як це? Де?
    Одне я знаю – творять істину!
    Не бачили ми перший день –
    є шанс побачити останній.
    Не на папері правда –
    я більш граніт не гризтиму!
    Настав час бути падлом,
    Час нездорових маній!



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": 4

  6. Фільтр
    ти книжний черв’як
    і це видно:
    не мова жива –
    лиш слова,
    розцяцьковані,
    припудрені,
    ідеальні,
    та з парафіну...

    і вірші твої:
    на сто метрів
    до серця Землі
    з ними злізь –
    вщент розплавляться,
    тектимуть з вух,
    вуст і носа,
    як мертва сперма...

    вмираючому
    німбу сонця
    під писок підсунь
    труд писань –
    не горітиме –
    поплавиться
    в жовту гущу,
    жир целюліту...

    звичайний поет –
    без претензій,
    але не митець.
    прометей –
    прототип тебе –
    жбурнув би в світ
    не вогонь, а
    недопалок, фільтр...



    Коментарі (6)
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

  7. Макіяж

    Затягуй тугіше
    ~~~~~~~~~~~~~~корсет,
    Скоріше
    ~~~~~~~роби макіяж:
    Вже грюкає
    ~~~~~~~~~~в двері
    ~~~~~~~~~~~~~~~~~краса –
    Відкрий порятунку
    ~~~~~~~~~~~~~~~~~~світ наш.
    Відбитки
    ~~~~~~~~паскудства
    ~~~~~~~~~~~~~~~~~~душі
    На стінах і стелі
    ~~~~~~~~~~~~~~~~~спогадів –
    Пора їм знати –
    ~~~~~~~~~~~~~~~~підпишись –
    Додай в свій образ
    ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~гордості!
    Ти!
    Цвяхи вганяв
    ~~~~~~~~~~~~в святу плоть!
    Ти!
    Винищив
    ~~~~~~~свій рід
    ~~~~~~~~~~~~~~~до тла!
    Ти!
    Ізерлі –
    ~~~~~~~~~ти той пілот...
    Це ти –
    ~~~~~~~~вересневий
    ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~теракт!
    І нема тут
    ~~~~~~~~~~ні бою крайностей;
    Ні іншого боку медалі...
    Що зло,
    ~~~~~~~що добро
    ~~~~~~~~~~~~~~~підносять
    ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~прекрасне
    До рангу
    ~~~~~~~~~найвищої влади!
    Закручуй
    ~~~~~~~~~накладені вії,
    Помадкою
    ~~~~~~~~~губки
    ~~~~~~~~~~~~~~~намаж –
    В природність вона
    ~~~~~~~~~~~~~~~~~~не повірить.
    Наш шанс –
    ~~~~~~~~~~~макіяж...



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

  1. Сердобольні жертвоприношення

    Я обісцяв паркан,
    зелений,
    як прапор Лівії.
    Це не хуліганство чи розбій –
    не подумайте;
    Перетравлюючи с/к,
    салямі,
    докторські
    чи ліверні,
    Я привертав увагу
    до дітей Африки
    голодуючих.
    І ви не повірите:
    такий благородний
    не один я, -
    Ніздрі щимлять
    від духу
    душ благодійності!
    Народ наш
    ласкавий і добрий,
    як очі телят,
    І співчуття його, як Анхель,
    під паркан піниться.
    Я вам точно скажу:
    по всьому третьому світі
    Малярія, СНІД,
    чума, холера,
    голод шастають –
    !!!Допоможіть третій світ всиновити!!! –
    Горюють вони,
    а ми, бля,
    давимось щастям!

    ......
    Але також точно скажу вам:
    мораль,
    як пластир,
    ліпиться
    До чиряків Іншого,
    що під нею гниють так і далі ...
    Мігруючи в телеекран,
    щоб він ширшав,
    не смій кліпати,
    Бо меценати
    за вікном
    людей почварних
    давлять!
    Та і це ще не все:
    вночі поїдь за
    благодійних фондів
    джипом,
    По гарячим слідам,
    на обочину глянь
    ближнього світла
    фарами –
    Там тебе
    (а якщо пощастить дуже –
    сусіда)
    миршавий джигало.
    То як можна
    бути байдужим
    до стражденної Африки?



    Коментарі (4)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. ***
    Рутино,
    .......їж ембріонів,
    .....................моложавій
    В утробі жлобської держави,
    Танцюй стриптиз на ешафоті,
    Крутись на арматурі ржавій
    Її хребта – вона не проти!
    ............Їж ембріонів,
    .........................моложавій!



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 4.75 | Рейтинг "Майстерень": 4.5

  3. Бурно дишемо
    Один ескалатор
    За шкибарки виволік
    З-під милиці каліки;
    Трясучи за руку статус,
    Інший,
    Злоякісно обурений,
    До крові хляп об урну –
    Бурно дишемо, бурно ...

    Той бурчить хай
    У пустотах животів –
    У пусту танцює живо.
    Ста бур чирк дай
    Другим.
    Без пекла жить тому то –
    Безпеки жир.
    Талмуди – жидам.

    А вам?

    Ні чичирк, ні палець об палець?
    Ніж ричить в лапах неандертальця –
    Ви ж з палицею ...

    А цим апостолам
    Крильця в золотій золі –
    Від валюти криця мозолів.
    Налиймо по сто грам
    Й собі, щоб бути дужчими
    Пили, п’ємо і бурно дишемо.

    Прийшло багато, та не менше вийшло,
    Були й такі, що
    Передчасно крали
    По два тюльпани з-під шептала –
    Бурно дишемо, бурно...



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Істерика
    Легені бризнуть харкотинням,
    не випадково вирвалось:
    потворять шию й гільйотину
    повні роти овацій.
    Для них
    не хочу бути симпатичним,
    не буду мати рації…
    Їм вічі висушать до тла –
    Не кліпнуть, не моргнуть.
    Доки є шия і петля,
    завод сансарить їх на мило –
    черг щупальця пустив,
    черг крила …

    Ще!
    Даєш новий атракціон!
    Нехай серце ввійде в кружку –
    буде як компот …
    Взад-вперед крізь голки вушко
    скільки повних зможе раз?
    Налітай! Гемоглобін!
    Люди! Люди! –
    Мошкара!!!

    По таз у брюках,
    по шию в куртках –
    не надуриш!
    Під ними хітин і
    трахеї ...
    Я вас ненавиджу!
    Людей!

    Ненавиджу!
    Йдіть нах...й!!!
    Ніяких друзів чи гостей,
    ніяких фразеологізмів,
    сенсів, змістів …
    Змішаю слину й піт землі:
    духовність кришиться – руїна!
    Треба ..!
    Дочекатись треба
    підшипників із неба.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 3 | Рейтинг "Майстерень": 3