Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Валя Савелюк (1968)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 09:30:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую за увагу, шановний пане РМ!
стосовно "допитливого" - за цим словом багато значення... і - чи не здається цікавим саме поєднання слів - "допитливий промінець"?... мені здалося цікавим, бо промінець одразу ж стає схожим на дитину, яка, допитлива, вивчає все, що тільки їй на очі потрапить - чи до рук... тому за дітками уважно додивляються дорослі - потреба дітей пізнавати і осмисляти світ цей - (і розетку - що там за дірки, і що там у дірках... і сірника, який так гарно розквітає червоною живою квіточкою, і чайника з окропом і т.д.)- процес НЕ безпечний... крім того - Єва зірвала заборонене яблуко саме із цікавості і допитливості людської (а чому не можна, і що ж буде, якщо... чи справді ж буде?...), душа, яка приходить у наш світ - приходить набути знань, досвіду - тому допитлива (у Моуді, якщо цікаво, ті його "піддослідні", які пережили смерть, відмічали, що у розмові із Світлою Особистістю (Світлом, але це була Особистість, інколи навіть із почуттям гумору...) про прожите людиною життя - було два найважливіші акценти - любов і пізнання, набування знань)... і ще одне - допитливість наша (любознательность) - це і поштовх до відкриттів усеможливих, і пастка... у яку ми часто потрапляємо, не оминаючи небезпечних якихось "експериментів" - повернімося до Єви, чи до Марії Склодовської Кюрі...
тому - викинувши слово "допитливим" -я викину цілий пласт інформації, яку свідомо за цим словом розмістила... і позбавлю промінця - "забарвлення" - він стане просто звичайним "невидимим" позбавленим індивідуальності промінцем...

а щодо спіткань, знаєте пане РМ, це не заради того, щоб відстояти себе до крапки і до риски (що теж не погано, бо свідчить про усвідомленість того, що зроблено, а не випадковість, "підганяння" під якесь завдання... лекало...)- то отже, ЯКЩО ЙТИ ЗА РИТМОМ ВІРША (Я НАЗИВАЮ ЦЕ - ЗА ДИХАННЯМ ВІРША), А НЕ ВИМАГАТИ ВІД НЬОГО ІНШОГО "ДИХАННЯ" (заголовні букви - випадково переключила шрифт - це не крик...)- дихання того, хто читає (бо в кожного, хто читає "дихання" своє...) то "допитливість" оця вкладеться в ритм... розриваючи рядки - я пропоную невеличкі паузи - як іще графічно я можу підказати ритм?..._)
цей ритм - не вигаданий мною (чи можна вигадати ритм? і стиль?...) колись розповім при нагоді (і якщо комусь буде цікаво) звідки він (як я собі це можу пояснити...) половину життя я писала строфами... по чотири струнких рядочки... а тоді, через 17 років "мовчання" - "походка" змінилася... чому? тому, мабуть, 17 років і було мовчання...)

"між жонами" - це з Богородичної молитви - Благословенна ти між жонами... попи у всіх церквах україномовних справляються з цим збігом... тому, думаю, і читач мій справиться, хоча формально (з точки зору виключно графічної, "начертательной"), це не дуже досконало виглядає... але ж досконалість - це як горизонт - до нього усе життя прагнеш добратися, тому і йдеш невтомно...

на(ш, щ)о стоїть" - цей збіг рознесено "новим рядком", що - з нового рядка, якщо допустити невеличку паузку - яка і допускається завжди в кінці кожного поетичного рядочка, то... мовний апарат справиться... (бо стоїть - тут ніби причина - "бо", я "що" - це як ніби ствердження предмета... що - той самий предмет, іменник - світ, тільки "захований" за "зв"язкою", сухожиллям...)
не знаю... якою буде Ваша реакція на ці пояснення... передчуваю, що зараз знову почнеться "завірюха"... налетять "північні вітри"...

але, для чого примушувати автора відмовлятися від того, у чому він впевнений - хай це навіть хибна впевненість... (не маю на увазі спокійних Ваших пропозицій... - вИ ЗАПРОПОНУВАЛИ, Я ВІДПОВІЛА, ЧИМ Я ВМОТИВОВУЮ (вибачайте за "крик"..) свої хиби...) якби автор не помічав чогось і йому підказали - він буде вдячним (і я, безперечно, також...) - але чи мушу я відмовлятися від "свого" - щоб хтось мене похвалив, або хоч би - не посварив, не помітив?

чи справді так цікаво буде, якщо всіх вмонтувати у якусь наперед кимось вигадану форму... звідки взагалі узялися "форми" у поезії, звідки взялися критики, і що першопочаткове, основне - творчість поета - чи аналіз цієї творчості?...

а може, сучасні творці, лицарі слова - віділлють нові форми? може сучасна думка не вкладається у форми, у які вкладалася думка наших античних і середньовічних "витоків", джерел, "патріархів", зачинателів... мова ж розвивається... мислення пішло ого! як далеко вперед... а форма має залишатися усталеною?.. "неприкосновенной"...

тобі б компьютери мали б мати форму кірогазів і примусів... 9в жодному разі не натякаю на якесь моє "новаторство" - я - сама спонтанність...)

вибачайте, якщо що... у крайньому разі так я мислю і розумію...
у чужий монастир зо своїм статутосм не ходять - то, справді шановний пане РМ, якщо "люфт" не можливий (як от "між жонами"), то ніхто ж нікого не образить, якщо "неофіт" (тобто я) піде собі далі своєю польовою дорогою... так? скажіть... це ж нормально - хтось кудись не вписався...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 09:39:02 ],
на сторінці твору     "***"  

...гарячково згадую, як учора я увійшла в "редагувати"... зараз згадаю і поміняю...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 09:41:57 ],
на сторінці твору     "***"  

усе.. знайшла.. поміняла...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 12:14:26 ],
на сторінці твору     "***"  

Ви пишете - "читача" - це поняття збірне, абстрактне, ак "армія", так? чи не має серед того "читача" осіб, які інакше сприймали б і цей ритм, і ці збіги...
я так розумію, що "викидання" з першої сторінки - це щось дуже-дуже страшне і образливе... і я отримала попередження - або робити так, як адміністрація вимагає, або йти на "задвірки"... я не амбітна - мене влаштовують задвірки...

дякую за спроби мене причесати, думаю, вони були продиктовані кращими намірами (якими, як відомо, викладена дорога до пекла...) - але наші погляди не співпали, і милозвучність - це не тільки відсутність збігів... якщо мова такі збіги має, отже, це для мови (і її носія, якого в "пилу" суперечки хтось назвав був невігласом, але я точно не вважаю народ - невігласом...) притаманні і природні...

отже, на першу сторінку я не претендую... ми домовилися...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 12:18:49 ],
на сторінці твору     "***"  

Наталю, дякую Вам за сприйняття і розуміння МЕНЕ, як автора, і вірша - як ТВОРУ, а не як формальної літературно-процесуальної одиниці...

у даному випадку я візьму за приклад воду - зіткнувшись із залізобетонною перешкодою, чи скелею, як ваші ріки кАРПАТСЬКІ, ВОДА ОБИРАЄ СОБІ ІНШЕ РУСЛО... прокопує...))) дякую Вам за позитивний "відгомін"...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 12:23:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Роксолано, щироосердно дякую тобі, що вважаєш мене автором НЕПОВТОРНИМ... це, їй-Бо, правда... "хай прийдлуть інші і зроблять краще...", але повторити не вдасться нікому - бо... для чого ж повторювати... "...у кожного своя доля і свій шлях широкий...")))

дякую за тонкі вібрації... будемо бачитися...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 12:44:50 ],
на сторінці твору     "***"  

"...хтось душею пролетів" - пропонуєте Ви, шановний пане РМ... як ніби літаком, чи ще чимось (скориставшись, хай навіть таким дивним транспортним засобом, як душа - пролетів)... але ж я не про того, хто "душею пролетів" - а про таке відчуття ЛГ, ніби в неї (нього) над душею - зверху, у повітрі, під низьким сірим небом але саме над душею, яка перебуває в тілі ЛГ, чи десь зовсім поруч (інакше це вже був би труп, якби душа одірвалася у самостійний політ)... цей хтось - від уяви залежить: чи янгол-охоронець, чи мрія безтілесна, але "летюча", чи думка... чи якась пережита але не віджила любов, чи саме надвечір"я пролетіло... саме "над душею" - і душа цей порух найнепомітніший відчула, уловила, передала відповідним світло-сумним відчуттям...бо думка, чи мрія, чи янгол - для "душевного" світосприйняття досить сутні і відчутні духотілі істоти...
ні - літати душею - це, в переносному значенні, - мріяти... тут не про мрії йдеться, а про перед-відчуття... так само тонкі і невловимі, як невловимо міняється освітлення, переходячи від надвечір"я у вечір...

хтось, десь -- та не видно цих предметів, осіб і дій, а тільки звуки долітають... і корови тієї не видно -- видимість зовсім погана, бо сіро, бо надіечір"Я, бо все це реальне десь там - у селі, за селом - серед людей, а ЛГ - на відстані, і світ знайомий чує, а не бачить... бо долина "повна задуми" - неявного ще, але вже туману, і сутінок, які густішають...

отак-о...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 12:57:11 ],
на сторінці твору     "***"  

пані Наталю - Ви ризикуєте... досить того, що Леся Геник (хоч і не коліжанка мені) - на сторінці своїй учора отримала за "позитив" на мою адресу...

ну, що тут скажеш - пропонують (з найкращих порухів душі...) виплеснути з коритця дитя - замість, щоб виплеснути помиї (від слова "помити"...) - щож, вибір за кожним із нас...)))

дякую Вам за віддвагу і доброзичливість... нагадуєте трохи невагомокрилого метелика, який відважно кидається у вогонь свічки, думаючи, що порятує таким способом світ від Вогню...

отака картинка виникла...))) дякую Вам повторно і постокротно...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 13:05:44 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, Роксолано... приємно знати, що тобі мої вірші подобаються... Тобі - вірю...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 13:29:12 ],
на сторінці твору     "***"  

та я не про "бік адміністрації"... (Наталю Данилюк убезпечити хочу) ...а про "північні вітри", які налетіли вчора на Лесю Геник - і зовсім не з причини збігів у віршеві, чи ще яких творчих прорахунків... а виключно з причин "політичних"... тільки під кінець "бурі" врешті хтось запитав: а як уся ця сварка стосується ВІРША... і справді -- виявилося: ніяк...
судячи із віршів Н.Д. - не знаю, чи вистоїть така лагідна душа проти такого напору... тому... хочеться її убезпечити... отакий інстинкт у мене - материнський мабуть...)))
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 13:32:10 ],
на сторінці твору     "***"  

о, так пане Василю! слушне зауваження..))) осикові кілки - зна-а-ають, що воно таке...)))

дякую...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-12 16:18:25 ],
на сторінці твору     "***"  

між жонами - в жонах зробила, не через "ж-ж", а так точніше - Вона Благословенна в усіх жінках - до Неї і після Неї, тобто, саме Жіноче Начало благословилося через Богородицю... після "образ" не непослух Єви... патріархат...

таким чином, Ваш труд дав, хоч і побічний, але плід...))) дякую...
це результат спокійної розмови, думок спокійних слідом, а не істеричних завивань... нахабної спроби насильства... спроби втовкмачити "допомогу" на кінці отруйної стріли... різниця є...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-13 00:27:14 ],
на сторінці твору     "***"  

зрада... чи має таку здібність іще хтось, окрім нас - людей, на Землі...
дякую, пані Тамаро...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-13 00:34:31 ],
на сторінці твору     "***"  

..таке також задум... отож бо... ти, Роксолано, завжди бачиш суть... дякую...
до речі, якуби той Іуда не вдавився на осиці, а, усвідомивши свій чин - пошкодував за вдіяним і "вибачився" щиро - його ім"я було б "прихованим"... не "поминали б" його по імені віки й віки... саме тому, то то БУВ ЗАДУМ... але й Іуда не випадково став "обраним" на ту роль - риса в його характері присутня була -заздрісність і грошолюбство...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-13 00:41:14 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, Наталю... зазрощі - причина зради... основа всілякого зла, головна причина... зародок... бо заздрощі - це, по суті, жадібність та ж таки...

це так, відсторонені думки... а Вам я чемно дякую за увагу і відгомін...)))
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-13 00:47:10 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, пані Тамаро... отак я сіру осінню днину (надвечір"я) почула і полюбила))) дякую, що Ви завітали і співпережили...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-13 00:48:22 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, Роксолано... то ми з хатиною моєю любою так "вечоруємо" удвох...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-13 00:51:01 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, пані Тамаро... і за "сталість" вражень Ваших, які не змінилися після того... купелю...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-13 08:05:21 ],
на сторінці твору     "***"  

з лісу я вийшла, люба Роксолано, - в ліс і піду...
тебе не було, коли на другому віршеві мені тут зовсім не знайомі мені люди занадто наполегливо вирішили мені "допомогти"... і це при тому, що допомоги я не просила зовсім... таке нав"язування "добра на кінчику штика" нагадало мені сюжет із "Єралаша", коли піонери-тимурівці накинулися на стареньку бабусю на тротуарі натовпом і силою почали тягти її на ту сторону дороги... хоч як старенька відбивалася - їх було багато... коли переволокли - виявилося, що бабусі на ту сторону переходити не треба було...)))

добро...

ні... пошуки душі за допомогою м"ясорубки - точно не мій
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-13 08:06:52 ],
на сторінці твору     "***"  

метод...

радію, що вірш тобі подобається... він - мій... хто має вухо - той чує...
1   2   3   4   5   6