Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Валя Савелюк (1968)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-13 08:37:40 ],
на сторінці твору     "***"  

...з лісу я вийшла, люба Роксолано, в ліс і піду...)))
дякую за увагу і симпатію...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 07:33:51 ],
на сторінці твору     "***"  

от! Ви сказали надзвичайно важливі для мене слова! дякую Вам, Ярославе, дуже... це саме те, чого я й домагаюся від себе, чому я себе "вчу" і що ціную в творчості інших поетів - коли "...сприймається підсвідомістю, образи виринають з туману, вони хвилюють, вони живі..." тому "техніка" для мене не є метою... за допомогою лекала підсвідомість задіяти не вийде...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 07:50:01 ],
на сторінці твору     "***"  

...а який у мене статус тепер? оцінки, бачу, всі стали нижчими))) чим на початку були... але це тільки умовності... оцінка - завжди ... з торгівлею щось пов"язане... оцінити - для чого, якщо не збиратися "реалізувати"?.. - в принципі, маю на увазі, як явище...
оцінка - це порівняння "значимості" одного предмета перед іншим... якщо оцінювати людей - це означає ставити їх у залежність... одним пропонувати гординю - іншим заздрощі... і те, й інше - зле... намагаюся не порівнюватися і не оцінювати... всі досконалі, кожен по своєму і в своЄму - все залежить від рівня "оцінщика"... Юог оцінить кожного з нас за вартістю - у Нього є критерій... у нас критерії - відносні... отакі роздуми зранку...)))

дякую, Роксолано, САМЕ ГОЛОВНЕ - ЩО ТИ РАДІЄШ ЗА МЕНЕ... БО РАДІСТЬ - ЦЕ СВІТЛО... чим більше Світла - тим дальше утікає темрява...)))
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 07:56:40 ],
на сторінці твору     "***"  

ліс завжди навіює медитаційний стан... бо він нас не помічає - завджи ніяк не ставиться до пристрастей наших земних, як і річка, скажімо, тому вони "заспокоюють" нас... вони нас не бачать... хіба дуже зрідка і то дуже мало кого... я до тих обраних лісом не належу - я люблю ліс і отримую там ніби "відбитими", як од дзеркала, почуття свої ж собі у відповідь, мабуть...
а може... може ліс усе таки відповідає мені?... хотілось би...)))

дякую Вам за гарне враження, про яке Ви мені сказали... зігріли сердечно, пані Тамаро...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 08:00:27 ],
на сторінці твору     "***"  

так, пані Тетяно... отака кінцівка... часто трапляється в житті... ідеш, тішишся стиха сам у собі - аж тут - несподіване павутиння, і в обличчя липне... брр... але - у павуків свої способи "пропітанія"...

усе-таки - ліс більший і прекрасний... а павуки - усього лиш трапляються...)))

дякую Вам, пані Тетяно...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 08:10:18 ],
на сторінці твору     "***"  

...якщо розмах - отже крила... якщо крила - отже пташка (чи птах...), якщо птах - то я асоціюю себе з альбатросом...))) (не орел, не сокіл, не лебідка, не жайворонок і навіть, на жаль, не лелека... ну, вороною хтось інший тільки назвати може, хоча - ворони символізують мудрість, але я маю на увазі інше...)

дякую, пане Ярославе... з Вами ТАК! цікаво погомоніти... приємні візити Ваші і слова... а хіба може дивувати, що людина хоче почути приємне слово від іншої людини?... якщо якійсь рослині, наприклад, щодня говорити погані слова, сварити її (рослину) - вона починає сохнути і врешті вмирає... вчені досліди такі проводили... слова мають силу і енергію - і ми це знаємо...

Ваші слова несуть енергію життя, і я щиро вдячна Вам...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 08:14:01 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, пані Наталю... Ваша неперевершена пейзажна лірика - я називаю її для себе "філософією красоти" - свідчить, що Ви вмієте "йти лісом"... і БАЧИТИ... і ВІДЧУВАТИ... це - Дар...

дякую Вам за підтримку... "за свічку" у пітьмі безнадії...)))
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 10:48:00 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую... ось і зразок справді "конструктивної критики"))) спочатку "за шерстю", а тоді й проти - з усією необхідною делікатністю...))) - жартую... мабуть, Ви маєте рацію - "сама остання" дещо не до контексту розмовно... подумала... зробила "остання теперішня"... можна, здається, і без "остання"... ще "покручу" і вирішу...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 23:23:11 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, шановний пане РМ... спробую...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 23:30:35 ],
на сторінці твору     "***"  

тільки заради Вас, шановний пане РМ... і тільки тут... "щось може
сказати хотів..." - так зробила...

"що сказати хотів" - інтонація зовсім не та... навіть трохи неввічливо ніби виходить так питати прямо "розпорядника лугових життів"... він "щось" хотів сказати, але - не сказав... на підказав, як назовсім стати однією з духів лугових... щоб там навіки і залишитися... серед пелюсток ситцевих квіточок простеньких...
дякую Вам за увагу...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 23:34:58 ],
на сторінці твору     "***"  

люба Лесю, пригадайте (пригадай...), які слова були написані на внутрішній стороні персня Соломона...)))

я знаю, що цей вірш тобі подобався... давно вже тобі його подарувала - там... ти просто не бачила...))) тепер- бачиш...
хай і тобі щастить в усьому і завжди... з симпатією - В.С.
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-14 23:57:46 ],
на сторінці твору     "***"  

"Відомий афоризм «якщо вам треба щось сказати, то найкраще — сказати саме те, що ви хочете»...
це я так... з ораторського мистецтва... але ж оратори ті на ПМ не друкуються, тому - я все розумію...

ще раз дякую... врешті, у записнику моєму Ви ж не вимагаєте виправляти, правда ж... і у випадку, якщо я вирішу видати вірші на папері - Ви також не будете наполягати... правильно ж я розумію?...

Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-15 08:19:43 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, пані Тамаро... точно ви кажете - "натикаюсь душею"... гарно і дорого вбрані, на видноті і в блиску "софітів" - в славі, можна сказати... людиноподібні... але - НЕ живі... бездушні... отакий дисонанс між формою і змістом (вмістом...) - символічно..)))
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-15 08:33:00 ],
на сторінці твору     "***"  

так, пані Тетяно, уже й не ховаються за лаштунками... останній "лаштунок" хіба -- балачки про демократію... але на планеті нашій, не тільки у нас, в Україні, єдиний устрій - рабовласницький лад... якщо придивитися))) і найпечальніше досягнення ляльководів у тому, що раби обожнюють своє рабство і ненавидять найменший прояв свободи... ляльководам уже й не треба турбуватися - поневолені самі витравлять все, що намагається випручатися із Системи... бо ніхто так не ненавидить незалежність, як раби за вподобанням... за покликанням... тільки не на добро їх до такого кликано... стовідсотковий контроль... і самоконтроль...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-15 08:40:55 ],
на сторінці твору     "***"  

пане Ярославе, сАме - "гірко усміхаюся..." але ж, десь глибоко, у підсвідомості, чи в коді генетичному - ми все одно відчуваємо щось тривожне, щось сумне - бо ж сотворЕні були таки "за образом і подобою" Творця, а не звіря... зараз панує зграя... а для нас так і залишилася святинею і нормою існування - Родина... де люблять за те. що ти є, і що ти - такий... а влада належить тому, хто здібний про всіх турбуватися (Батько, скажімо...). захищати і бути справедливим... - так було у нас колись - колись так і буде...)))
дякую Вам за відгук...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-15 08:53:56 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую Вам, Наталю! отак ми літом і познайомилися з метеликом тим серед лугів... з дрібних таких він був, десь вполовину дрібніший за звичайного метелика... мав помаранчу на нижніх крильцях і теракоту на верхніх... під наметом груші-дички від сонця з ним ховалися..))) не боявся мене зовсім... довго отак сиділи удвох, він, правда, вмостився у мене трохи нижче коліна - на нозі... але "нога" у віршеві - ніби трохи й завелика... до метелика не пасує))) ...щось сказати він мені немилозвучно хотів, але не сказав... чи, може, я його не почула...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-15 14:54:52 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, Наталю, що знайшли нас з віршем оцим на "задвірках"...)))

думаю, таки прозріємо... )))
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-15 22:41:08 ],
на сторінці твору     "***"  

"...на вагу доброго щипу..." - гарно сказано))) мабуть, саме за таке ми з Тарасом Григоровичем і опинилися на "задвірках"))) хіба звикати?...
"в СВОЇЙ хаті - своя правда..." а ми - на нашій НЕсвоїй землі жити продовжуємо... скоро земля стане НЕНАШОЮ і в юридичному значенні слова... може, хоч тоді почуємо і привітаємо однокрівців своїх... на прощання...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-15 22:45:49 ],
на сторінці твору     "***"  

дякую, люба пані Тетяно! "теракотово,мов молоко" - класно! пряжене в печі молоко справді "прагне" до такого кольору...

посвята - це подарунок конкретній людині, а поза тим - вірш належить усім, з ким "заговорить"... дякую Вам - з Вами, радію, вірш цей - "заговорив"...)
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-15 22:53:36 ],
на сторінці твору     "***"  

пане Богдане! вдячна... слова Ваші щирі - забираю з собою назавжди..))) коли "неусміхненість" людська намагатиметься заганяти душею у розщеп - буду діставати зо схованки ось ці дві фрази Ваші - щоб зцілити крила...

Божого благословіння Вам в усьому за щедрість серця Вашого...

прощаюся...
1   2   3   4   5   6