Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Галина Михайлик
... Поезіє! О, музико зі слів,
у ритми серця із небес улита
в сакральний час від сутіні до світла
десь на межі свідомості і снів...

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-03 00:48:55 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

В "Космогонії" каменем спотикання якраз була не Росія і не москалі, а те, що той вірш був присвячений моїй покійній мамі, а Ви взялися над ним "йорнічати". Потім Ви поредагували і зняли той некоректний момент.

"Промов, щоб я тебе побачив"...
Продовжуйте, продовжуйте - малювати свій портрет :)))) Якщо у особи мислення на рівні трьох нижчепоясних літер - про що взагалі з нею говорити?
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-04 23:41:59 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

За что? - та за матюки, добродію :)) Десь рік чи два тому, Ви тут публікували свої нєтлєнки. Я Вам щось раз чи два коментнула на тему "не виражовуйтеся". А потім закрила свою сторінку (ще тоді), бо не хотіла коментів від такого автора :)
Ось така я стєрва, мегера і т.д і т.п.
Редакція надає таке право авторам, от я ним і скористалася.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-04 23:56:52 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

Ну біда, просто біда в мене - ну не вловлює моє вухо і мій мозок всюди і повсякчас комбінацій з трьох літер, так як і не вбачає моє око фалічних чи вагінальних аналогій у предметах довкілля чи повсякденного побуту:))) Ну не настроєна моя мозкова антена на це, бо не заклопотана я цим :))) Ви вловлюєте - бо налаштовані на це... Що тут далі казати...
Ну виловили. Внесу зміни, то не складно. Бо ще хтось почує так само - схиблених на тій похабній тематиці нинька повно довкола :) Задоволені?
А от погрожували дошкульною пародією - і де вона? Десь тихцем поза очі на загумінках публікуватимете-читатимете?
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-05 02:00:55 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

Росію і москалів я так само не люблю нині , як і тоді. Але не поділяла я Вашого пасажу про них тому, що цього не було в моєму оригіналі.
А про маму у моєму вірші йдеться і йшлося завжди, бо він закінчується словами: "...і мама молода...". Обурило мене тоді те, що Ви взяли у цитату-епіграф для пародіювання-висміювання весь текст мого вірша, включно зі словами про маму. Потім Ви цей фрагмент ( зі словами про маму) вилучили з цитати-епіграфу, і тоді я погодилася з таким варіантом. Питання начебто давно вирішене. І не треба знову його перекручувати. Крапка.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-05 02:05:04 ],
на сторінці поезії     "В купе"   Базів Микола

(аналогічний коментар вміщено вище, але він мав бути тут): Росію і москалів я так само не люблю нині , як і тоді. Але не поділяла я Вашого пасажу про них тому, що цього не було в моєму оригіналі.
А про маму у моєму вірші йдеться і йшлося завжди, бо він закінчується словами: "...і мама молода...". Обурило мене тоді те, що Ви взяли у цитату-епіграф для пародіювання-висміювання весь текст мого вірша, включно зі словами про маму. Потім Ви цей фрагмент ( зі словами про маму) вилучили з цитати-епіграфу, і тоді я погодилася з таким варіантом. Питання начебто давно вирішене. І не треба знову його перекручувати. Крапка.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-08 16:28:51 ],
на сторінці твору     "***"  

Автор свідомо "стібеться" матюками ось вже у котрому творі. Несе "остапа" й несе... Хоч би без афішування викладав це на своїй сторінці - то хай шанувальники -гурмани смакували собі у тісній компанії. Так ні, це ж не цікаво. Це ж треба показати на всю широку публіку - ось який я епатажний. Піар собі робити хоч якийсь...
Не сперечаюся - є багато розумних думок і оригінальних способів подачі у авторових віршах і прозових текстах. Але навіщо собі заморочуватись красним письменством, якщо можна швидко і бурхливо зажити відОмості як епатажник? от тільки "слава" ця - Геростратова...
Ну і ще - після перемовин автора допису зі мною на сторінці третьої особи, де він здивовано закочував очка "за што?", я так розумію, ця публікація ще свідомою провокацією і свідомим хуліганським гоцанням на ПМ.
Бачу, що й інші автори обурюються безнаказанністю за матюччя на ПМ.
Тому беру свою "сапку" і владою, даною мені шановною РМ, виполюю бур'ян... (Ставлю оцінку, відповідну до лексичної якості тексту).
Вибачайте, пане Авторе, Ви ж самі цього хотіли. :))
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-08 16:30:56 ],
на сторінці твору     "***"  

І тут знов матюччя - єх... де моя "сапка" :))
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-08 16:33:14 ],
на сторінці твору     "***"  

І тут матюччя - оцінюю відповідно ((
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-17 22:26:30 ],
на сторінці твору     "***"  

Співзвучне моєму настрою останніх днів... Пізнє каяття, розпач, але вже нічого не зміниш і не додаш, і не скажеш...
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-17 22:31:59 ],
на сторінці твору     "***"  

Колись прочитала вислів: щоб мати те, чого ми ніколи не мали, треба робити те, чого ніколи не робили...
ЛГ вже зробила перший крок - подарувала собі ту гарну квітку...
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-21 23:39:06 ],
на сторінці твору     "***"  

з минулого у сьогодення... а там - хто зна!... мо' і в майбутнє?..
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-21 23:40:33 ],
на сторінці твору     "***"  

приспане... не прощене цілком... тому й холодно...
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-04-21 23:45:07 ],
на сторінці поезії     "Повечір`я"   Лиськов Руслан

не буду повторювати зауваги про збіги і кількість складів - попередні коментатори вже вказали.
даю варіант останньої строфи з вирівняним ритмом, як приклад:
Вже захід/схід - кільце сталевих пут.
Далекі дзвони і незримі люди.
Це повечір"я - поцілунок Юди -
Ще світить сонце, - темрява вже тут.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-05-20 01:06:48 ],
на сторінці твору     "***"  

"Зорі кашемірові" - несподівано і цікаво! певно - м'які і теплі, як кашемір...
згадалося з класика: "тиха украинская ночь..." :))
Але у Вас - краще! Прекрасні три строфи. Ще б продовження... Бо ці три , що є - якраз доводять до кульмінації - до старого дуба, який молиться - потужний могутній міфологічний образ. Далі б - щось про старість і минулу молодість, чи кохання. Чи що там Вам ближче до душі. То б була розв'язка і емоційне розпруження. Принаймні я так відчула. Подумайте! Не конче вже і зараз.
Ваш вірш - прекрасний вступ до чогось більшого...
Коментатор Галина Михайлик, [ 2016-06-01 01:42:59 ],
на сторінці твору     "***"  

Можна поредагувати, щоб звучало питоміше українською, бо від зворотів зі словами "давайте" і "будем" віє калькою з російської.
Давайте, браття, станемо щiльнiше, = Ставаймо, браття, разом та щільніше (щось на кшталт такого, наприклад)
Але ми будем жити мить за миттю. = Але ми житимемо мить за миттю... (мої варіанти - не догма, лише напрямок, в якому раджу подумати).
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-02-05 19:27:22 ],
на сторінці твору     "***"  

кінцівка обнадійлива!

свобОдна=свобІдна
нема як = несила, незмога (моя пропозиція шліфовки).

натхнення!
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-06 14:32:26 ],
на сторінці твору     "***"  

але вода таки точить камінь, на жаль.... тільки питання часу...
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-27 15:11:45 ],
на сторінці твору     "***"  

В кожного своє суб"єктивне сприйняття.
У мене, наприклад, образ "коріння з якого проростає народ" - не викликає несприйняття.
повтори справді є. треба думати як редагувати.
Мені сам заклик "вагітна жінко", та ще й тричі хотілося б пом"якшити, використавши синонімічні звороти "при надії", "майбутня мати" "в тяжі" і т.д.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-28 12:19:49 ],
на сторінці твору     "***"  

Власне, я ж так і відгукуюся, що образ з корінням - це добре. До нього зауваг в мене немає. Мені він подобається.
Коментатор Галина Михайлик, [ 2017-05-28 12:33:26 ],
на сторінці твору     "***"  

Я б переробила якось так (це не наполягання, чи, боронь Боже, вказівка, а лише приклад :) :
(перша строфа без змін)

Майбутня мати! – йти тобі на муки,
Заради того, щоби ця земля
Завжди жила, коли на ніжні руки
Прилине немовлятко-янголя.

Ти - при надії! – це благословення,
Щоб матір'ю пройти земний свій шлях
Дарує Бог тобі оце знамення –
в майбутнє із дитятком на руках!

(Це експромт. Треба ще подумати, що можна влучніше дати замість "ніжні", як уникнути повтору руки-руках у суміжних строфах... але напрямок я б радила такий. А далі - то вже Ваше авторське чуття - що і як далі).

Натхнення!
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37