Так ти до мене приходиш Чужий і Рідний.
Зблизька напрочуд знайоме, здалеку як Аляска.
Зорі кують підкови яких нам не буде видно.
Змилуйся, і не змінюй подоби, будь ласка.
Так ти до мене приходиш, теплий як кава.
Ось ти мене торкаєш софітом холодним.
В кутику рота усмішка блискуче-лукава…
Хто ти сьогодні?

А натовп був трохи дикий,
Йому так хотілось вірити,
Що вистачить і на ліки
Лірики…

2008 рік

Рожеві відбитки міста
Лишаться у наших венах
Вони відчайдушні химери
Присвоєних нами гнізд.
Шматочки комет розбитих
Висять у нас над дверима
І струшують нам на голову
Космічні недопалки снів

Дорогою додому
Діється диво
Вразливо
Відомо
Кому і навіщо
Віщі
Вірші
Наші
Нащо
Пропащі
Ті
Що не осліпли
Випивши із криниці
У нашому віці
Іще притаманна
Душі голизна
Але новизна
Лише зрідка…

Музика б’ється в моєму тілі.
Мало їй, мало місця у венах.
Дощ із екватора в серце поцілив,
Забарабанив шалено.
Це звучання твоє, одначе,
Не задирайся, друже.
Музика в тілі моєму плаче:
Швидше, швидше одужуй…

2013 рік