Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олеся Венгринович (2012)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ...до тридцяти
    коли ж бо закрити очі. хвилин за п’ять,
    здавалося їй не під тридцять, а за п’ятдесят.
  •   Мій Едем
    Давай не будемо шептати люблю і кохаю,
    Слова тисячу раз сказані.
  •   я з тобою...
    Рахувати склади, ніби кроки фатальної смерті
    Оглядати дві фото з тобою, неначе ікони.
  •   за винятком
    За винятком зради ніхто нікому не винен,
    В останньому рейсі горіли підошви огнем.
  •   Коли Київ стане пустим...
    Коли Київ стане пустим, я втечу до Нью-Йорка,
    На Манхеттен, Бродвей, і на Медісон-стріт
  •   хіба могла б знати я?!
    зависло над містом тобою мальоване завтра
    в перебігах звуків, у шумах сварок невидимих.
  •   Революція духу
    Революція духу...
    Закличні білборди для руху...
  •   коли приплентаю
    коли до тебе приплентає моя душа розпатлана,
    не жени її, пригрій, зроби їй чаю...
  •   Ти - постскриптум
    ...айсберги байдужості на обрії
    два пропущених ... сиджу, немов німа
  •   з нервом
    З крайності в крайність...
    чуєш? я хочу відчути цей ранок
  •   це доля
    Любий, це доля. Скоро зустрінемось в дурці.
    Хочу пригод. Хочеться драйву мені.
  •   на зміну
    всі мої записи про інших людей, про чужих,
    про їхні чуття, переживання, скорботи.
  •   Чоловічні жінки
    Жінки в чоловічих куртках, з чоловічою силою,
    Сидять.
  •   Двомовність
    Зачиню тебе вдома на тиждень,
    Зацілую до непритомності.

  • Огляди

    1. ...до тридцяти
      коли ж бо закрити очі. хвилин за п’ять,
      здавалося їй не під тридцять, а за п’ятдесят.
      усе, що вона пережила і ким була
      в словах відбивалось: тривоги, хвороби, біда...

      "давно це... я змалку хотіла, щоб всі роки, -
      вона говорила, - ішли не один за три.
      втішатися новим людям, старим дням.
      а я ж бо стара пережитим, а не життям.

      а я ж бо стара похороненим, а не живим,
      у мене на тому світі більше аніж на тім.
      у мене в минулому більше, аніж отут,
      і люди так молодість, знаєте, не живуть".

      вона говорила зі світом завжди на ти,
      у неї залишились з близьких аж два коти.
      вона видивлялася захід до темноти,
      чекала своєї смерті. до тридцяти...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Мій Едем
      Давай не будемо шептати люблю і кохаю,
      Слова тисячу раз сказані.
      Давай придумаємо зміну банальним словам
      І виразам.
      Я буду Едем повторяти тисячоразово.
      Бо ти це Едем, і вище усяких благ та алмазів.

      Бо ти - це рай, в якому можна жити,
      Бути щасливим, міняти світ, мінятися.
      Хочеш молися,
      Хочеш святкуй чи приймай їжу,
      Хочеш люби
      Так сильно, наскільки зможеш любити.

      Ти - мій Едем і мій світ. I цим усе сказано,
      Давай не вживати слів багаторазовo.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. я з тобою...
      Рахувати склади, ніби кроки фатальної смерті
      Оглядати дві фото з тобою, неначе ікони.
      Я така незалежна з холодним стаканом бурбону.
      Я така неможлива, у іграх "хто більше упертий".

      Ти такий неприродній в своїх хвалебних одах,
      Непотворно брехливий, неповторно прекрасний.
      Ти такий неможливий і до краю нещасний,
      Я ж тобою щаслива незалежно погоди.
      Я з тобою шалена, я з тобою борюся,
      Я з тобою вмираю, як в скаженому танці,
      Відчини мені серце без дурних апеляцій,
      Я не можу спинятись.
      Я без тебе боюся.

      Я з тобою в розрусі. Не питай моє ім'я.
      За шаленим світанком не наступить сьогодні.
      Розіп'ємо бурбону під молитви Господні,
      і помолимось Богу, щоб в мені убив змія.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. за винятком
      За винятком зради ніхто нікому не винен,
      В останньому рейсі горіли підошви огнем.
      Я ще не втікала від тебе до неба, а треба,
      Забути тебе без усяких "але" і фонем.

      За винятком "знаєш, а я, напевне, кохаю",
      Я так непевно кохаю, що певне скоро згорю.
      Я знову іду навпрошки, до тебе, до краю,
      По небу. Покірна. Верни мене бунтарю.

      За винятком року, у нас нічого не було,
      За винятком зірки, і двох дитячих імен.
      Я чула дзвіницю. Я бачила чорне дуло,
      Під гордим шатром із відомих мені знамен.

      За винятком совісті в мене нічого немає,
      За винятком завтра не маю чого чекати,
      Зітри мою пам'ять. Знайди того, хто зламає.
      Верни мене в себе. Додому. За грати.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Коли Київ стане пустим...
      Коли Київ стане пустим, я втечу до Нью-Йорка,
      На Манхеттен, Бродвей, і на Медісон-стріт
      в джунглі стін.
      Якщо стане на тебе менше, то що толку,
      Що без тебе столиця?
      Ли-ше тінь.

      Коли Київ без тебе немає ні змісту, ні форми,
      Коли вулиці Києва тільки до тебе ведуть.
      Я закину усі формати, усі реформи,
      Я закину усі роботи, усі платформи,
      Не знай-дуть!

      Коли Київ без тебе не Київ, а так - болото!
      Коли ночі без тебе не ночі - суцільна тьма.
      Зранку визву машину.
      Рвану до аеро-порту!
      ...Стане місто порожнім. Без тебе міста не-ма...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. хіба могла б знати я?!
      зависло над містом тобою мальоване завтра
      в перебігах звуків, у шумах сварок невидимих.
      я зможу тебе дочекатися, ти того вартий.
      і рваних обіцянок, які очерствіла варта
      забуде сьогодні, поки догорить наша ватра

      хіба могла б жити я, без тебе, в своїм безсонні?
      нікого, ніде, про тебе ніяк не питаючи?
      хіба могла б жити , не знаючи, як ти сьогодні
      тонув й рятувався. Сто раз рятувався з безодні.
      шукала тебе давно поміж знаків Господніх

      шукала тебе і відала, що ти не примара,
      що ти в цьому світі є, і задля мене створений
      ти будеш мені чи короною або й карою
      хіба могла знати тоді, ким буду покарана
      хіба могла знати я, хто мені стане парою?

      хіба могла знати, за ким я тоді так скучила?
      коли обіймала інакших людей і їх плечі,
      і знала, що від тої любові тільки мучилась,
      і чула, що від їх уваги мені не легшає
      і чула, що після тих обіймів мені так прикро,
      що я не втішатися хочу, а криком крикнути...

      ох! я б від усього відмовилась, тільки би зняти
      з мене залежність від тебе, а з тебе усі пута,
      тебе не пізнаючи, стала тобою прикута,
      до тих, що з тобою, по суті, не мала би взнати.
      шукала в тобі коханця, знайшла ката.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Революція духу
      Революція духу...
      Закличні білборди для руху...
      Сотні гасел у творчих несказаних матом речах...
      Ми такі одинокі
      в холодному світі розрухи.
      Нас багато на цих недописаних світом полях.

      На розвернутій площі мого навіженого краю
      Застигають споруди, займаються шалом серця.
      "Україно, - кричать.
      - Українооо!!!!! - і простір здригають,
      І взивають про долю країни до Бога-Отця!

      Україна мовчить...
      Україна принишкла і слухає
      Своїх любих і вірних, а з ними й підступних дітей,
      а над ними у небо історія гаслами рухає,
      по супутниках інші країни безбожно підслухують,
      і дивуються шалу скажених рискових ідей...

      І дивуються силі нестримно поважної віри,
      Легкодумній надії в перебігу цих подій.
      Революція духу вилазить у кожнім з-під шкіри
      Революція віри в майбутнє, шалених надій.

      Революція духу вилазить із кожної думки,
      І звучить над майданом
      гучними,
      сильними гаслами.
      Без по-лі-ти-ки й фо-ну. Всю політику за лаштунки.
      Ре-во-лю-ція
      гуч-но
      стихії у небі гасить...











      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. коли приплентаю
      коли до тебе приплентає моя душа розпатлана,
      не жени її, пригрій, зроби їй чаю...
      я ще недовершена, незібрана,
      я ще недописана, недоткана,
      виганяю, потім знов тебе впускаю...

      кожен день жену тебе з-під шкіри,
      а себе із роздумів про тебе.
      ти сказав, що ти прийшов по ділу,
      і, що все між нами зрозуміло,
      а мені щось вп'ялося між ребер...



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    1. Ти - постскриптум
      ...айсберги байдужості на обрії
      два пропущених ... сиджу, немов німа
      в телефонній книжці ти ще "обраний"
      а в реальності тебе давно нема...

      все, що було, розійшлось частинами,
      до чужих людей, до зайвих вух...
      про майбутнє мріяли годинами...
      а тепер... ти хто? вже і не друг...

      ти тепер мені... хто ти?
      як же ж позначити?
      ти - моя химера? тінь? фантом?
      ти... чужий. ти - вчасно непробачений
      ти - постскриптум за старим листом.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. з нервом
      З крайності в крайність...
      чуєш? я хочу відчути цей ранок
      я буду за нього боротись
      між кучугурами слів
      буду світанком п'яна
      буду ходити боса
      я відвоюю цей ранок
      у злобних богів

      З крайності в крайність
      чуєш? буду глушити сумління
      мантрами і видіннями
      твого
      дурного
      спасіння.
      з крайності в крайність
      вічність
      ненависть
      вірність
      міряю твою тривимірність
      до о-ду-рі-ння

      З крайності в крайність,
      не чую, не хочу, не буду,
      не буду любити,
      забуду, візьму свободу
      від блуду.
      забуду-забуду-забуду
      пусти мене! чуєш, мій якорю?!
      і я тобі тільки подякую
      за крайність
      за долю
      за Будду




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. це доля
      Любий, це доля. Скоро зустрінемось в дурці.
      Хочу пригод. Хочеться драйву мені.
      Буду у жовтих лосинах і фіолетовій куртці
      Маєш три дні.

      Любий, це - карма. Ми ж бо єдине ціле.
      Нині скандал у Києві, завтра лямур у Парижі
      Може займемось тобою,
      між ділом
      Тілом
      У темній тиші

      Любий, це - правда. Ми із тобою роковані.
      Просто приречені бути разом навіки.
      Вже не пручаюсь. Бачу. Ми долею сковані,
      ніби каліки.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. на зміну
      всі мої записи про інших людей, про чужих,
      про їхні чуття, переживання, скорботи.
      бо я завмираю від звуків серця глухих
      тільки тоді, коли порву нові колготи.

      я, мамо, давно глуха і сліпа до життя,
      не бачу кольорів світлофору, і оминаю зебру,
      по вечорах більше не їм до пуття,
      і в мене світяться не очі, а ребра.

      всі мої двері відчиняються в одну сторону,
      я рідко міняю курс,іду завжди прямо.
      всі мої парадигми давно обговорені,
      і я не зраджую їм більше, мамо.

      всі мої друзі, мамо, висять в інтернеті,
      вони не можуть зі мною сваритись - я блокую.
      і я не беру телефону ні вдома, ні в буфеті,
      бо я більше звуків музики, мамо, не чую.

      і я більше не чую голосу совісті,
      вона чи переїхала чи віддалилась
      і замість моєїмолодості,
      на її місці,
      в мені баба-карга поселилась.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Чоловічні жінки
      Жінки в чоловічих куртках, з чоловічою силою,
      Сидять.
      І по-чоловічому "ділять" хлопчину.
      Несуть свою карму за іншу в роду людину,
      Яка, в свою чергу,
      Не стала колись чоловіком.

      Жінки в чоловічих машинах,
      із чоловічими м'язами,
      Із чоловічим жаргоном і чоловічим нутром.
      За кавою зранку-вранці не обговорюють стразики,
      Вони,
      "як справжній мужик",
      управляють камазами.
      І думають кого завтра зранку зрівняють з бетоном.

      Мені стає страшно й незручно від їх чоловічності,
      Від їх нежіночої мужності,
      Від їх нежіночих бажань.
      Жінки відпрацьовують карму. Це тимчасові незручності
      Кармічної недолугості і світових рівнянь.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    6. Двомовність
      Зачиню тебе вдома на тиждень,
      Зацілую до непритомності.
      Ти не знатимеш ніч це чи день,
      Не взивай до моєї совісті.

      Я не буду слухати слів,
      Про обов'язки, про приручення.
      Я не знаю їх значень, а втім,
      Я люблю в тобі всі заперечення.

      Загубившись у днях, місяцях,
      Ти дізнаєшся все про згуби.
      Любий! Тексти нам не до лиця!
      В нас двомовність: руки і губи.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5