Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вячеслав Острозький




Огляди

  1. *****
    ****
    Після усіх молитов
    вона не заплаче одна.
    Просто настане пора
    віддати сповна
    кесареві його.
    Видно уже зима
    вигоріла у кров
    і на початку всіх
    буде один кінець:
    тіло і гребінець
    в задній кишені
    штанів..
    Потім постане бог
    і не простить мене.
    Звідки йому було
    знати, що так болить
    тіло і геть усе,
    створене ним за день.
    Потім прийде зима,
    вкотре за восьмий день
    і перейде усе
    в біле і не святе,
    в біле і голосне,
    в біле і неживе.




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

  2. ******
    Ми будем мовчки читати вірші
    І малювати чужі гріхи на ешафотах
    І на криницях,
    А може, навіть, біля доріг.
    Хтось перепише стару поему
    Хтось домалює мені рога,
    Але у мене одна дилема,
    І та не варта ані гроша:
    Де можна всістися у кав”ярні
    І нализатися до зірок,
    А потім знову почати ранок
    Під херувими і під хард-рок..



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

  3. *******
    ***

    ..але незнано доки і відколи
    по закапелках наші імена
    підуть на глум історії..

    Ми нині дикі, бо нема весни,
    ми нині скривджені,
    ми нині дивні,
    у нас криві,
    подекуди сумні,
    гіперболи, опуклості і вигини.
    Сьогодні перемішано навпомацки
    по закапелках наші імена,
    а потім випадково підуть гомони,
    що ми великі, а усе – шпана.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  4. ******
    Журавко, настели мені гніздо
    на залізобетонних опорах
    високовольтної лінії.
    Я заспіваю тобі пісню,
    що потече і горами, і долом
    у міфічну вічність.
    Настели мені гніздо високо,
    я втечу у спокій.
    В самоту одягнений - стану хором
    і кидатиму пісні догори, під ноги,
    на усі чотири боки..
    Може, забуду, що кохав
    дівчину,схожу на осінь..



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 4.5
    Самооцінка: 6

  5. ПОЛІНЕЗІЯ,КОМ,ЮЕЙ,
    ПОЛІНЕЗІЯ.КОМ.ЮЕЙ.

    Ось вона, твоя Полінезія, пане Гоген,
    на оцих задвірках історії,
    зажатих візовими режимами і почуттям власної меншовартості,
    заляпаних спермою та алкоголем
    до болю в печінці.
    Ось вона, твоя Полінезія,
    забита країна на самому узбережжі азійських степів
    та європейської полікультури
    раціонального штибу пошиву.
    Тут застиглою масою стоять усі цивілізаційні процеси
    і тільки дикими криками долітає до космосу
    модифікована алгоритмічна молитва самотніх поетів
    та валунів по роздоріжжях.
    Ось вона, твоя Полінезія, пане Гоген!
    Повна продажних жінок та продавців алкоголем,
    Нетверезих і хитрих,
    нацькованих на кожен шерех
    і зацькованих кожним шерехом.
    (Наче звірі,
    знавіснілі від голоду і недостачі продажних жінок…)
    Кожна сторінка історії доводить її неспроможність
    до нормальної життєможності в умовах космосу,
    в будь-якому життєвому просторі.
    Ось вона, твоя…
    Задихана і незадоволена,
    приречена на привселюдне зґвалтування і посміховище.
    Polinezia.com.ua., або просто –
    the beauty-sexy girl.
    Ось вона, твоя Полінезія, пане Гоген,
    повна продажних жінок і чоловіків,
    що стоять на кожному перехресті і площах
    великої геокультурної мапи світу,
    виставляючи свої сороміцькі місця
    на загальний осміх та огляд,
    у подертих вишиванках-сорочечках,
    куплених у старої бабусечки-вишивальниці,
    у ногу із модою,
    чи просто у довгих,
    брудних і порізаних джинсах з надписом Levi’s,
    куплених у секонд-хенді
    якогось там провінційного міста
    за гріш.
    З лейблами “sale”
    на кожній ділянці тіла та внутрішніх органів
    корпорація Polinezia.com.ua.
    продає будь-який потрібний та непотрібний товар.




    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 6

  6. Єжи Катуніца і поезія
    Єжи Катуніца і поезія
    * * *

    ви взагалі не знаєте
    що таке поезія
    і хто такий
    Єжи Катуніца
    чий дід був
    п’яницею
    а мама – шльондрою
    на Катеніцах 3/7

    Єжи Катуніца – чоловік
    37-го року народження
    90-го – смерти
    (звісно минулого сто(тисячо)ліття)

    Єжи Катуніца мав роботу
    на жовтому цементному заводі
    імені першого та останнього
    на околиці світу

    ..............................................

    Єжи Катуніца Єжи Катуніца

    Єжи Катуніца мав сім’ю

    (Єжи Катуніца мав усіх)

    ..............................................

    зовсім інша справа – поезія




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 6

  7. Філософія музики
    Філософія музики
    Шукайте в своїх думках обман,
    шукайте в думках філософів
    три чверті фальші
    і майже одну четверту помилок,
    а решта –
    то і є істина :
    музика звуків і думки.

    Шукайте в своїх думках музику
    голосної пісні риби
    на ймення Риба ( з великої літери )
    і думайте, що...
    і слухайте, що...
    одне слово – гаразд.





    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": 4
    Самооцінка: 6

  1. Герметично замкнений простір
    * * *

    Герметично замкнений простір.
    Тіло - долання меж.
    Споглядає мене навпроти
    стоголовий голодний пес.

    Допивають шматки зневіри,
    мов вампіри, мої думки;
    залишаю під тином тіло,
    опяніле від дикості.
    Проминаю шалені гони,
    розчепіривши дві руки...
    Коби міг - полетів у гори,
    щоб зігріли мене зірки.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 6

  2. ******
    ***

    потім дістанеш собі чотири
    може п»ятнадцять
    (чому не дев»ять?)
    товстих високих
    таких що хтиві
    вміють виляти і дуже чемно
    потім дістанеш собі пляшчину
    вип`єш завиєш і скажеш
    тихо!
    дуже кричати хотіло тіло
    дуже кричати хотіли нерви..

    потім дістанеш собі чотири
    товстих красивих і дуже сивих..
    потім у сні повтікають нерви
    і не залишать тобі вже сили..
    будеш далеко собі тікати
    дихати мовчки і не хотіти
    взяти у шафі немиті крила
    і полетіти..





    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 3 | Рейтинг "Майстерень": 3
    Самооцінка: 6

  3. ********
    ***

    Маленькі сліди наших ніг
    залишають в снігу відбитки,
    а ми мовчки граємо в сон,
    бо жодних інших ігор не знаємо..
    Залишаємо сліди, але хто відрізнить,
    де мої, де твої, а де іншого/іншої..
    Нам судилося часто втрачати і лаяти
    на високі стелі,
    на стовбури стін,
    на гілляки,
    на сад,
    на Едем..
    Ми тільки бачимо
    маленькі сліди наших ніг..
    14.02.06




    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 4.75 | Рейтинг "Майстерень": 4
    Самооцінка: 6

  4. *******
    Грай.. Грай у великих ігрищах..
    Там великі поля..
    Танцюй..
    Танцюй великі аркани малими ногами,
    не зводячи погляду з тисячі лиць,
    що примружено дивляться сонце..
    Там буде чудесна схованка..
    Тож ховайся.. Бо хтось вже рахує..
    Чутно звучання: ..сто один, сто..
    Хто рахує?.
    18.04.2006




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 0
    Самооцінка: 6