Лютував вітер надворі
Він злився за твої гріхи.
А ти сидів…рахував гроші
Забувши про все.

Ти тішився щастям своїм
В той час, як він помирав,
А він жити хотів, дуже хотів!
Останній подих і все…

Ти на похороні сценку зіграв
Ніби без брата жити не зможеш,
А насправді, тішився щастям своїм.
А сльози ті, були фальшиві!

Сказали, просто помер!
А ти, вбивця по світі ходиш.
І знаєш, хто брата твого вбив
Ти получив свою ілюзію щастя!

Твоє так зване щастя - темне!
Ти ходиш по світі, а за тобою крокують хвороби,
Ти спиш в ночі, а тобі сняться кошмари.
І гроші тобі не помагають!

Голосно стукав годинник,
Скоро пробігали дні.
І не тільки вони…
Люди, емоції, випробування.
Все рухалось в хаосі.
Мрії збувались і тікали.
Всі забули ким в дитинстві були.
Не віриться, що такими стали!
І в дзеркалі вже бачиш не себе,
Не ту велику віру і дитину мрійливу.
А бачиш сіру тінь…якою ти стала!
Сіру, несправжню, але шукаючу вихід!