Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Нанея Золотинська (1987)
душа відверта і оголена сором'язливо так у очі вам вдивляється...


Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Переглядів сторінки автора: 11328
Дата реєстрації: 2014-08-24 12:51:23
Веб сторінка: http://vk.com/naneiazolotinska
У кого навчаюсь: Всесвіт та самоусвідомлення - мої найкращі вчителі.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2019.06.28 08:47
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Цікавлюсь кавою, коханням, писанням, читанням, усмішками, сумнощами та людськими дурощами, слабкостями, силостями, ніжностями, мудростями, все що наповнює кожен день життєвих буднів, свят - усе цікавить мене дуже.
Сиджу частенько за столом письмовим і мандрую сторінками створених моєю уявою текстів підказаних незвіданою силою Всесвіту, що на ти з душою та помислами :)))

Найновіший твір
Казка-зізнання про самотність
2016р
Охолола вода… зовсім згас і вогонь.
Все застигло в однім непорушнім моменті.
І лиш тільки рука доторкається скронь
і нікому ніхто не дає компліментів.
Закінчився прогрес.
Тепер так сам-на-сам. Поодинці хоч разом.
Жаль що нема жодних подібностей між особливих моментів.
Звикнути бути тут - зором у далечінь - без емоцій і хвилювань душевних
як я змогла?
І чи радію від тоді чи сумую?
Жодної краплі немає в мені із можливих сліз чи сміху.
Вподібнилась механічним рухам крокам словам міміці.
Не бачу навпроти хто там в очі дивиться.
Так я тут але справді нема мене.
Лиш здаюсь ніби поблизу ще дихаю.
А нема десь літаю високо.
Побачити лиш разом всіх у змозі.
З висоти не помітні деталі особистостей.
Це здається байдужістю.
Існуванням на випадок.
А насправді самотність у якій собі сама не зізнаюся.
Самоти злякаюся.
Тому далі продовжую приховувати від себе правду за притворами.
Брехати собі дуже зручно.