Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Марися Лавра (1984)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-05 00:27:45 ],
на сторінці твору     "Сльози янгола"   Лавра Марися

Спасибі, пані Ірино, життя ось така банальна штука, пробуєш сили у всьому й всюди, а результату нема, бо коли не дано, то й нічого пертися кудись і претендувати на увагу чиюсь, хіба на свою власну, хоча інколи і власне "я" зраджує...
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-05 20:56:06 ],
на сторінці твору     "Сльози янгола"   Лавра Марися

Анно-Віталіє, здається що саме про це і писала, тут янгол не лишає дівчинку, не відрікається від неї, вона свідомо, чи зі стороннім тиском обирає і обрала свій шлях. Так само як і всі люди обирають свій маршрут річкою гірською, хтось обирає спокій, хтось полюбляє екстрім і це, інколи, обертається у невиправність. Вибір за кожним з нас. А до написання цього оповідання мене надихнув малюнок Міри Саламай, там дівчина-янгол сидячи на хмарині, опустивши очі додолу роздумовує над чимось, чи, може і сумує. Ось і написалося таке. Взагалі-то я в прозі не профі, так як і у поезії зрештою. Щира дяка за прочитання, приємно що виділили частинку безцінного свого часу на мою писанину. Дякую!
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-05 21:26:26 ],
на сторінці твору     "Сльози янгола"   Лавра Марися

Пане Вікторе, я б на Вашому місці не була такою категоричною. Як таких біблійних мотивів тут не має, маю на увазі глобально, Бог і янголи невіддільні від нас, людей, це не притча повчального характеру, скорше прозора констатація факту сьогодення. Не можу погодитися з Вами в тому що автор має давати тлумачення того чи іншого образу. По-перше -
ніхто нікому нічого не "має" і не "винен", по-друге - читач сам має проводити паралелі, шукати входи і виходи, тлумачити образи по-своєму. До прикладу, мені особисто, не цікаві надто зрозумілі, банально-прості тексти, типу - робила це, зробила інше, вийшло двадцяте, розвитку - зіроу, інтересу аналогічно. Вдячна за прочитання.
Коментатор Ірина Кримська, [ 2015-02-07 10:56:51 ],
на сторінці поезії     "*****"   Лавра Марися

Про "жало" - саме ВОНО!
Сумний і гарний твір, сприймається із нутрощів запилюженої скрині з реквізитом...
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-07 12:21:59 ],
на сторінці поезії     "*****"   Лавра Марися

Коли не сама в "театрі", то якось легше, чи не так? Якщо актриса, то 100% не сама. Поезія, напевно, не може існувати без самонавіювання, так само як і театр. Одні актори скаржаться на суглоби та іншу рамну частину тілес, другі на зрадливих коханок і коханців, треті - можливо, з першими і другими, пишуть про час і про себе в ньому. Без плачів щось не пишеться, а якщо пишеться, то з натяком на філософію кобзарського штибу.
Вірш має деякі ґанджі технічного характеру.
Оцей рядок стосується саме цього вірша, а все інше - за результатам випадкових (несистематичних) спостережень. Воно саме впадає в очі.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Анна Віталія Палій, [ 2015-02-07 13:45:58 ],
на сторінці поезії     "*****"   Лавра Марися

Гарно і змістовно. Справді, життя - не слава, а роль...
Коментатор Віктор Насипаний, [ 2015-02-07 17:30:03 ],
на сторінці поезії     "*****"   Лавра Марися

така правда життя. не всі ролі позитивні. маріонетки. ляльководи - лялькарі бавляться у свої брудні ігри ...
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-08 14:25:28 ],
на сторінці поезії     "*****"   Лавра Марися

Дякую, пані Ірино, так вже є, було і буде - одні йдуть, інші приходять, а скриня одна, і пилюка сива на скронях осідає, все міняєтьсязмінюється, молоде - старішає, нове - давністю обростає, лиш одне лишається незмінним - єство...
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-09 15:10:58 ],
на сторінці поезії     "*****"   Лавра Марися

Не відаю хто сказав, але згадалося - життя - театр, і всі ми тут актори. Воно так, але кожен під себе пише сценарій спектаклю в якому обирає собі роль - головного героя, чи другопланового. Анно-Віталіє, щира дяка за прочитання, ціную.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-09 15:35:21 ],
на сторінці поезії     "*****"   Лавра Марися

Пане Вікторе, завше, у всі часи і до нині, кожна маріонетка має безліч ляльководів, ниточок багато, є за що смикати. Мислю, бути маріонеткою чи ляльководом однаково відповідальна місія - ляльковод керує і несе відповідальність, маріонетка ж виконує всю роботу, і лише безсовісні завдань не виконують, таки так. Спасибі за прочитання.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-10 20:32:50 ],
на сторінці поезії     "*****"   Лавра Марися

Спасибі, Миколо, видається що Ви розумієте мою писанину як ніхто, і це не може не тішити. Звичайно, самонавіювання краще за садомазо, але це так, кому як. Гадаю, краще дивитися правді у вічі, підніматися, обтрусити пилючиння і йти далі, аніж скиглити. Щира дяка!
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-10 21:11:39 ],
на сторінці поезії     "*****"   Лавра Марися

Не завжди це так, як Ви пишете про те, що хтось щось розуміє краще за інших. Природно, що пишу не про себе, а про явище. І воно має такі безадресні ознаки чи прикмети:
- хтось не має тями ні в віршових формах, ні в віршових розмірах, ні в поетичних стилях. Але він озивається - по-доброму чи якось інакше в залежності від шлеї, яка потрапила чи не потрапила під відоме місце, або керуючись іншими чинниками;
- хтось має якусь тяму у всьому означеному вище, але все одно поводиться в залежності від шлеї тощо.
Мені ніщо нікуди не потрапляє, я і маю тяму, і не маю її в чомусь, але намагаюсь бачити у творі автора саме твір, в якому я або не розібрався, але розберусь, або в якому я розібрався, та не поспішаю робити висновки. Бо і розібравшись будь-в чому, можна відчувати свою невпевненість, що це саме так.
І про всяк випадок я не виношу категоричних ішень або оцінок.

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-10 21:42:52 ],
на сторінці твору     "ніпрощосвоє"   Лавра Марися

З усього, чим я можу успішно просякати, я виокремив би наступне:
- чому не "в ногу" (тобто, окремо, так само як і нога від ноги, прийменник від іменника);
- про "радій" не цікавитимусь, бо існує дієслово "ликувати", в якому за бажання можна відчути другий смисл.
Метафорично, енергетично, не бла-бла-бла і, я сказав би, непідробно по-Вашому.

З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-10 22:04:14 ],
на сторінці твору     "ніпрощосвоє"   Лавра Марися

Пане Миколо, та хіба ніпрощо можна "блаблабла"? Це ж Вам не сучукршансон, лукиприлуки і т.д. і т.п., це щось особистісне, котре котиком треться об тіло, а потім як шарпне пазурями, та так боляче що аж-аж. "Вногу" - бо разом, хіба нє?)) Шуткую я, одруківка. Не можу ж я бути весь час будячинкою, білою пухнастою хочу, та в мене не вийде.
Коментатор Микола Бояров, [ 2015-02-10 22:27:41 ],
на сторінці твору     "ніпрощосвоє"   Лавра Марися

Рими - то окрема категорія, підзвітна майстрам високого класу, яким директивою з Парнасу дозволено римувати і прислівники з прислівниками, і іменники з іменниками, і загалом будь-що інше з будь-чим однаково іншим.
Тож нам залишаються верлібри, білі вірші та тверді форми усіх інших віршів на користь нашому поетичному зростанню. Потім і нашими римами будуть сни/весни, ранку/фіранку, вино/вікно тощо. Питання за директивою та визнанням.
З пошанівком,
М.Бояров.
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-11 09:31:18 ],
на сторінці твору     "ніпрощосвоє"   Лавра Марися

Та хай римується, лиш би зі шкіри не лізло і не дерло горлянку заливаючися пустопорожньою балаканиною, та то таке, житейське, пекло не спить. Із усього написаного Вами, пане Миколо випливає суттєвий висновок сентенційного спрямування - мудрі мовчать святої води набравши в рота, а пустослови кричать слиною заливаючись. Виходить так...
Коментатор Домінік Арфіст, [ 2015-02-11 12:56:02 ],
на сторінці твору     "ніпрощосвоє"   Лавра Марися

Ваше мовне плетиво кудись заводить в неочікуване...

інколи навіть лячно йти... :о)

о Марисю
Коментатор Махайло Епатюк, [ 2015-02-11 18:32:25 ],
на сторінці твору     "ніпрощосвоє"   Лавра Марися

Якась абракадабра дурнувата та й усе...((
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-11 20:06:35 ],
на сторінці твору     "ніпрощосвоє"   Лавра Марися

О, ще одному автору лячно стало ( перший був пан Олехо) шуткую! )) На те воно і плетиво, Домініку, аби вести ниткою білим по білому, шукати ходи і виходи, до краю доходити й вертатися. Не бійтеся, зі мною не пропадете,з мене б вийшла класна поводирка, мислю. Спасибі за візит і коментар змістовний!
Коментатор Марися Лавра, [ 2015-02-11 20:15:45 ],
на сторінці твору     "ніпрощосвоє"   Лавра Марися

Так-так-так! Шо то за епатажний майстер кунг-фу нарісувався під віршиком моїм? Та, ви, пане, камікадзе, як я подивлюся!В принципі, бачу що Ви мастак махатися на шаблях з жінками,певно тому що зі справжніми чоловіками слабо! Щира дяка, тішуся що Ви є такий - епатажник Міша, а може вантажник? Бо римується, а це для сучукрпісні саме те шо надо!))
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   21