Розквітай, Україно, моя Батьківщино
Я місце для тебе в своїм серці знайду
Без тебе я жити ніколи не зможу
Куди не поїду і куди не піду.

Мене ти зростила, дала віру і силу,
Любов прищепила до знань, до землі.
Тому зрадить ніколи тобі я не зможу
Бо прадавнє коріння тут лишилось моє!

1 серпня 2011 р.
м.Київ

Завжди пишаюсь тим, що українка!
Що на прекрасній цій зросла землі,
Де мова ллється, наче гра сопілки
А як же на весні тут щебечуть солов’ї

Я в ці краї закохана з дитинства
У росяні ранкові спориші
У цвіт калини в мами на причілку,
Що до сих пір живе в моїй душі

В ті мальви під вікном, такі рожеві,
Що ранками всміхалися мені
І ті дівочі мрії і надії,
Які приходили до мене у вісні.

А та розкіш кольорів багряно-жовтих,
Що килимом стелилася до ніг,
І відчуття ті, радісного щему,
Коли переступала батьківський поріг

Ти, Україно, найгарніша в світі!
Тобою дихаю, тобою я живу
І поки серце в грудях моїх б’ється
Молитимусь за доленьку твою!

20 травня 2014 р.