Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Влад Любенко (1998)

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Переглядів сторінки автора: 7149
Дата реєстрації: 2014-10-23 15:18:51
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2014.11.01 15:27
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Пробачте всіх
Коли всі зорі згаснуть на цім небі -
тоді, ти знай, не буду жити я.
Лиш кров гаряча струменітиме у венах,
але закінчиться моє сумне життя.

Невпинно гратимуть на моїх сталевих нервах
мелодію прекрасну ангели тобі
не забувай мене, я із вулкану жерла
виплеснусь із лавою в огні.

Вулкан той довго не буде стихати,
все плачучи огненними сльозами.
Мелодію життя і далі будуть грати
ангели твої, химери нездоланні.

Чому химери? Та невже то ангел?
То якийсь чорт у білому вбранні!
Я знаю. Все несправжнє. Криголами
насправді душу крають вже мені!

Із розбитою ущент душею
криголамами твоїми і чортами,
я з надією, я бігаю за нею -
вона тікає, сміючись із вами.

Та смійтесь далі, якось проживемо,
у сажі ми вовтузимось ночами,
вугілля добуваючи, ми землю проклянемо
за корисні копалини. І гіркими дощами

озветься до нас небо, інший добрий друг.
Не люблю світ: тут небо і земля
і більш нічого. Розбиваючи наш дух,
цей світ з'їдає нас. Прощай, моє життя!

Із зорями я відійду назавжди.
Із твоїм сміхом б'ючись до останньої краплини крові
із щастям, що з брехнею та без правди
живе і далі із тобою, з маленьким присмаком любові.

Я заздрю тобі, милий мій диявол,
нарешті допиваючи останню чашку чаю.
Я думаю. Я не шукаю друзів й слави.
Не потрібні ви мені, я точно знаю.

Ви - її знайомі, ненависної шлюхи,
я ненавиджу її і вас, невдахи,
розчавлю я вас, зажерливі ви мухи!
Покажу вам справжні фільми жахів!

Тільки це не проклятущий кінематограф,
це все реальність, я вам це влаштую,
я пропущу вас крізь смертельний осцилограф,
душею й кров'ю я картину намалюю.

На тій картині буде все моє життя,
чи те, що прийняли цим словом називати.
Ви й самі бачите - фанатик, дурень я.
Живіть, не забуваючи прощати.

Прощайте дорогих і тих, хто вас покинув,
бо скоро станете всі схожими на мене.
Залишитесь без дочки й свого сина,
із кров'ю, що стікатиме крізь вени.

Без допомоги коханої людини,
без любові з боку всіх навколо.
Простіть усім їх прокляті провини.
Не заганяйте ви себе в дев'яте коло.
2014 р.