Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віктор Остроух (1989)




Огляди

  1. Епілоги
    І знов нові прощальні епілоги
    Розпорошили українську ніч,
    Засипали сніги усі пороги,
    І новий рік гряде - то добра річ.
    У келихи розлито гарне свято,
    І вечір мандаринами пахтить,
    А я його не хочу зустрічати,
    Мені завжди печальна його мить.
    Та діють тут закони циферблата,
    Куранти не спинити - поспішають,
    Хтось свято буде гарно зустрічати,
    А хтось на Сході в ворога стріляє.
    Опівночі салюти залютують,
    Ця недоречність в'їлася сповна,
    Десь там на Сході ворога чатують,
    А хтось святкує. Що йому війна?
    У новий рік тяжка веде дорога,
    І вогником зігріє серце піч,
    Такі печальні зараз епілоги,
    Така печальна новорічна ніч.

    31. 12. 2015



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Я всі відрубую кінці...
    Я всі відрубую кінці,
    Я кану каменем у воду,
    Моя душа шукає броду,
    Вода крізь пальці у руці.

    Я тану вранішним туманом,
    Життя - тяжкий корпоратив,
    І лиш один звучить мотив:
    Дорога встелена обманом.

    Я гасну зіркою у небі,
    В душі не засвітилось бра,
    І холод думкою пробравсь
    Куди не треба.

    Як навіжений десь іду,
    Гублюся, путаюсь, нервую,
    Мене ніколи не почують,
    Лише накликаю біду.

    На серці гояться рубці,
    Моє життя - правічна драма,
    Я знову зболений словами,
    І знов відрубую кінці.

    19. 01. 2015



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Гайлардії
    Сонячні квіти поближче до сонця
    Тягнуть голівки свої,
    Наче вогнем запалали у полі
    На дивовижній землі.
    Досі мені не вдалось розпізнати
    Їх втаємничену суть,
    Їм чарівним лиш рости й розцвітати,
    Хай свою радість несуть.
    Повз дивовижних ніяк не пройти
    Черствим, жорстоким, байдужим,
    Сонячні квіти у пору біди
    Віру несуть сильну-дужу.
    Хочеться квітів букетик нарвать,
    Тільки рука не здійметься.
    Жовті гайлардії - світла печать,
    Ніжна печаль в моє серце.

    01. 08. 2014



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Мамо, дуже страшно на війні...
    Мамо, дуже страшно на війні,
    Коли у тебе снайпери стріляють,
    Коли тебе нещадно убивають,
    І ллється кров гаряча по землі.
    Коли уже ніхто не пожаліє,
    Коли вбивають твого друга, брата,
    Коли уже немає сили встати,
    І смерть перед очима майоріє.
    Тоді стає і тоскно, й душно, й гірко,
    Над головою небо - чорний дим,
    Дорога в смерть красивим, молодим.
    Як страшно, мамо, в серці перегіркло.
    Жорстоко і нестерпно на війні,
    Все вибухами й ранами прошито,
    І не врятує в решето пробитий
    Бронежилет старенький на мені.
    Не знаю, чи вернусь, кажу вже прямо,
    Боюсь Вас не побачити, боюсь,
    І все ж, якщо я раптом не вернусь:
    За мене помоліться, рідна мамо!

    08. 08. 2014



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Донечці
    Ти вперше знайомишся з весною,
    Для тебе вперше зацвіли сади,
    Ти спиш, а я милуюся тобою,
    Всміхаєшся, як сонце до води.

    Веселкою впадаєш в моє серце,
    Теплом обігріваєш, як вогонь,
    Малесенька, щаслива, трішки вперта,
    Даєш мені торкнутися долонь.

    Проводиш ніжно пальчиком по шкірі,
    Крізь сон не пролітає смуток, страх,
    Дивлюсь на тебе і такий щасливий,
    Аж сльози виступають на очах.

    03. 07. 2014



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --