В моєму житті, так часто,
багато речей вирішує осінь.

Так було й тоді, не міг я
про все здогадатись чи знать наперід.

Це сталося швидко, я вірив,
коли говорила про це ти мені.

Я думав так само, дивно було,
не було і гадки, як вперше тебе я зустрів.

У твоїх очах я бачив це чітко,
вони говорили мені краще всіх слів.

Ми були разом і нам було добре.
Провели ми поруч десятки вечорів.

Тоді ти зізналась: “Уперше мені,
настільки приємний звук серцебиття”.

Я промовчав, але мені теж вперше приємно,
відчути твою голову, в себе на плечі.

Та було у мене і чим тебе ранить,
чого не хотів, але воно обернулось ударом...

Як мало деколи треба, щоб закохатись,
лиш щиро сказати: “Я тебе не люблю”.

19 травня 2015 року — Львів