Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Ляшкевич




Інша поезія

  1. Коли ти відвернешся на мить
    І не можу ніяк розірвати ці медвяні павутинки,
    що линуть і линуть із такої невипадкової світлини ...річної давнини,
    наче і не зовсім інша жінка дивиться на мене – а саме та,
    яку знав я усіма мелодіями полуденного і опівнічного подиху,
    і яка знала мене - мої руки, кроки, хмільні пісні серця,
    саме та, яку я і досі кохаю – отам, у промайнулому.

    Просто не можу відірвати очей від обличчя на світлині,
    жадібно вбираючи миті, знаючи, можливо, найголовніше,
    оте, що коли вона, іще безкінечно моя, відвернеться,
    ось-ось відвернеться - на мить і новий мейл у неті -
    я побачу її вже такою, якою бачу тебе нині -
    значно дальшою, аніж усе промайнуле,
    значно дальшою німої пустелі між нами,
    і не впізнаю…


    2012



    Коментарі (5)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --