Рік минув. Та раптом уві сні
Кулаки я стиснув до нестями.

Хлопці ті наснилися мені,
Що під кулі бігли, зі щитами.


- Не біжіть! Там смерть чекає вас!
Я кричав, але мене не чули.
Вони падали... Підкошені ураз,
Й через мить навіки вже заснули.

Я крізь сон чув, хтось мене будив,
Та я довго залишався в тьмі.
Я б велику ціну заплатив,
Лиш би це було все... тількі в сні.

Грабежі, розбої на мільйони,
І плювати їм на всі закони.
Це не гангстери із Голівуду,
Не вгадаєте, повірте, люди.

Це продажні прокурорські тварі,
Щоб наситить ненаситну харю,
Грабували ювелірні лавки,
У кармани, сумки, навіть в плавки.

Ювелірні золоті прикраси
Твердохліб із бандою привласнив.
Обманувши жертву і державу
Прокурор зганьбив закон і право.

Увійшовши у злочинну змову
Коваленко, всупереч закону
«Виконав» обов’язок на славу -
Не порушив кримінальну справу.

В цім, Попович злочин невбачає
Коваленка й інших покриває
На законність знищує надію,
Й горю материнському радіє.

Шакалине серце треба мати,
Щоби жінку-матір грабувати.
Покидьком яким потрібно стати,
Щоб бандитів в формі покривати.

Мародерство і пограбування,
Хабарі й злочинні кришування
Здійснюють продажні прокурори,
Ось вам і нові - «законні вори».

Не реформа їм потрібна, люди,
А гілляка із міцного дуба.
Ось таке народне тварям право,
Це за те, - що зрадили державу.

Та продовжують останні пакуваться
Все їдять, ніяк не наїдятся,
Треба їм, продажним, ставить клізму
Й зробить це - Давід Сакварелідзе.