Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Лесь Українець (2016)

Інфо
* Народний рейтинг 4.471 / 5.33
* Рейтинг "Майстерень": 3.952 / 5.5
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Переглядів сторінки автора: 10360
Дата реєстрації: 2016-02-17 12:02:26
Веб сторінка: https://www.stihi.ru/avtor/alecowski
У кого навчаюсь: Шевченко, Франко, Леся Українка, Пушкін, Лермонтов, Висоцький, Вільям Блейк, Василь Симоненко, Адріан Кащенко, Володимир Антонович, Степан Руданський, Святослав Караванський, Іван Огієнко, Лесь Подерев'янський, Любко Дереш, Керуак, Сент-Екзюпері
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2019.03.26 21:32
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Друзі! Я тепер переважно мешкаю на stihi.ru, але й сюди теж навідуюся (навідувався б частіше, якби Сушко, Гупало та Залізняк не утворили проти мене коаліцію, бо це була не критика, як вони стверджують, а обливання брудом). Попри всі минулі колізії, я радий усім гостям моєї сторінки; зараз у мене настала пауза в творчості, бо треба щось поетові їсти, але за першої ліпшої нагоди повернуся до літературних занять. Обіцяю нові цікаві твори у 2019-му році

Найновіший твір
***
Ой не в грошах щастя,
Та тяжко без них.
Не лягає карта,
Ні в будень, ні на вихідних.

"Оце так ледащо!" -
Не похвалять люди.
"Руки тобі нащо?
Зароби, то й буде".

Роби на державу -
Матимеш копійку,
Вистачить хібащо
На їжу й горілку.

Поїдь заробляти
Кудись у Канаду -
Україну-мати
Лиши безпорадну.

Україно, рідна мати!
Тебе не покину!
Не хочу грошви багато,
Хочу бути вільний!

Хай життям на повні груди
І земля і душі
Задихають. Нехай люди
Не будуть байдужі

До природи, до народу,
До долі країни...
Поки робиться робота,
Спільне діло гине.

Занедбали Україну,
Зреклися дідизни.
Сховалися за стінами,
За горожами залізними.

Вже немає товариства,
Немає громади;
Живе наше суспільство,
Годує бюрократа.

За права не боремось,
Хати наші скраю,
Скоро перетворимось
На вовчую зграю.

Нема віча, нема Січі,
Ніде й гуртуватись;
У Раді самі сичі -
Орлів не зосталось.

Люди за безцінь працюють,
Пани купаються в маслі
Як вареники. А нас годують
Красивими гаслами.

Кабани годовані
Потіють та товпляться,
А судді корумповані
Бога не бояться.

Боже! А хочеться жити,
І добро робити.
Жінку кохану любити,
І сім'ю створити.

Та не лягає потрібна
Карта наостанок...
Поділюся з людьми,
Може легше стане.