Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Лесь Українець (2016)

Інфо
* Народний рейтинг 4.547 / 5.31
* Рейтинг "Майстерень": 3.923 / 5.5
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Переглядів сторінки автора: 11952
Дата реєстрації: 2016-02-17 12:02:26
Веб сторінка: https://www.stihi.ru/avtor/alecowski
У кого навчаюсь: Шевченко, Франко, Леся Українка, Пушкін, Лермонтов, Висоцький, Василь Симоненко, Адріан Кащенко, Володимир Антонович, Степан Руданський, Святослав Караванський, Іван Огієнко, Лесь Подерев'янський, Любко Дереш, Керуак, Сент-Екзюпері
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2019.11.13 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Друзі! Я тепер переважно мешкаю на stihi.ru, але й сюди теж навідуюся (навідувався б частіше, якби Сушко, Гупало та Залізняк не утворили проти мене коаліцію, бо це була не критика, як вони стверджують, а обливання брудом). Попри всі минулі колізії, я радий усім гостям моєї сторінки; зараз у мене настала пауза в творчості, бо треба щось поетові їсти, але за першої ліпшої нагоди повернуся до літературних занять. Обіцяю нові цікаві твори у 2019-му році

Найновіший твір
***
28 років Незалежності...
На що ми витратили їх?
Ця незалежність, омріяна пращурами,
Впала на голови нащадків, як сніг.

Ми думали, як подбати про себе,
А про Україну ніхто не подбав,
Ми метушилися, над нами було небо,
Та вгору глянути ні́коли, тим, у кого багато справ.

Ми так хотіли бути непідлеглими,
І вільними, як ті птахи,
Але продовжували наполегливо
Повторювать свої гріхи.

А сатана все бачив і на радощах
Підстрибував і руки потирав,
Поки ми їли рошенівські ласощі
Й дивилися "95-ий квартал".

Біля пам'ятника Івану Федорову за 20 гривень можна придбати
Написані кров'ю та сльозами книжки,
А ми продовжуємо купувати
Наповнені рідиною, що вбиває клітини мозку, пляшки.

Історія - це невпинна боротьба суспільних класів,
Тиранія перемагає тоді, коли демократичні сили заслабкі;
Хтось вибирається з багнюччя на терасу,
Інші борсаються в багні, як хробаки.

Треті - хто не хочуть бути рабами,
І хто не хочуть мати рабів,
Холоднокровно задмухують кульбаби
Й збирають повні кошики грибів.