Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Джоанна Колдплей (1990)
А я лише транслятор відгуку сирен
В собі ношу мабуть якийсь локатор
Що будить слух та сердечка-мотор.




Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Переглядів сторінки автора: 1059
Дата реєстрації: 2016-10-04 21:34:32
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.03.15 05:52
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Емігрувала до США в 2014 році,перебуваючи там останні два роки,відчула потребу у не лише написанні віршів,а й у збереженні мого особистого фонду знань та розширення розумінь про українську мову,переосмислення своїх життєвих витоків,для почерпання, хоч краплини розуміння від власного існування.Вважаю,що особистий розвиток,та його життєвий шлях мають бути ,хоч якось засвідчені,можливо для потомків.Адже, хто не знає свого минулого,той не вартий свого майбутнього,чи не так?

Найновіший твір
Боюся..
Боюся
Боюся полюбити знову.
У серці знову когось поселити
І думати про того когось знову.
Щодня,що вечір ,щогодини

Вже не лютує лютий місяць.
І дощиком асфальт зросився.
Весняним подихом подуло.
І вітер приносив лиш вістки.

Може ще трохи почекати?
Подумати над долею своєю?
Навчитись друзів розрізняти .
І полюбить людей душею .

Через нестриманість свою,
Удари долі получала.
Без роздумів пригоди я шукала,
Знаходила лише якесь німе кіно..

Минуло роки з три.
І тіло моє обновилось,
І рани загоїлись,а шрами залишились.
Серце вже не так спалахує,і не радіє.

Приборкала я пристрасті свої .
Хотіла лиш любити і любила.
Не думала чи люблять,чи полюбляють лиш.
Навчилась розлучатись,і не ходить на повідку.

Було,що мрї розгубила,
І кіноленту розірвала на шматки.
Опамяталась,пожаліла .
Віддала вітру всі лихі думки.

І новий день настав для мене.
Іскрою серце запалилось,
Від сонечка взяла усмішку ,
Від неба - безкрайність почуттів.

Я полюблю,любити треба!
І світ,і вимір цей в якому я живу!
Вдихаючи любов ,я видихаю вдячність .
Це принцип по якому йду!

Самотність-це лише блюзнірство !
У світі стільки ще доріг,незвіданих стежок!
По них пройдусь сміливо!
Тебе зустріну і з тобою в ритм піду!

Кожен крок такий для мене цінний.
Кожен вдих і видих-це життя моє.
Що віддаю,те отримую в замін .
Закон мого буття такий простий..

24 лютого 2017