•  Липнева спека

Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.

•  Бруд

Які відтінки має бруд?
Брудні бувають руки, слово,

•  Бідна уява

Приїхав додому… у гості.
Не знаю, як сісти, де стать

•  Морські ванни

Я розумію – не хотіла зла,
а іноді бувала навіть щира.

•  Волошкова доля

Літає небом хижий птах
і сіє бомби під собою!

•  На межі

Цю ві́ршу у шухляду покладу,
уголос так не можна говорити…

•  На рівні підсвідомості

Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.

•  Треш у кубі

Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…

•  Різні

Ніби рибка в воді… Золота!
Поміж хвилями граєш лускою.

•  Безнадійним мрійникам

Планує, може, згодна передати!.
Але, коли б, комусь, якщо, якби…

•  Союзники?

Тепер іспанський сором – то ніщо
у порівнянні з польською пихо́ю!

•  Ліки від фобій

Час лікує все і навіть всіх…
Час лікує просто – просто часом…

•  Ціна порядності*

Порядність нині не в пошані
і чесність зараз не в честі́.

•  Нічні кольори

У ночі – різні кольори:
є зоряні, є чорні…

•  Жорна

Завія мете
і виє зневірено вітер.

•  Місто сирен

У гирлі віковічного Інгулу,
на берегах Гіпаніса стрімких,

•  Заповітна мрія

Для мене закінчилася війна,
навіки повертаюся додому…

•  Пусте

Пусте… Пусте, немає змісту,
якісь примари бродять містом.

•  Найкращі люди

Прекрасні люди в Коломиї!
І не важливі вік чи стать –

•  Візьми

Візьми собі моє життя,
вірніше лиш його останки,

•  Вечірній думопад

Над урвищем стою… Уже надвечір,
темніє неба голубий сатин.

•  Уже

Троянди голови на тацю
схилили… Тьмаряться зірки

•  Моя водохреща

Злись на себе, лиш на себе, мила –
я своє терпіння змарнував.

•  Іди з Богом

Гірлянду розвішу в кімнаті,
прикрашу холодне житло.

•  Убивця муз

Чоло схилила, плечі опустились,
гірка сльоза стікає по щоці,

•  Золоті гори

Провидців розвелось у нас немало,
що жваво живлять масовий психоз…

•  Горить коса

Горить коса, палає літом небо,
все поглинає полумʻя стіна!

•  Тобі усе життя жаліти

Ти будеш все життя жаліти,
що гендлюва́лася собою,

•  Накрапало

Скажи мені, московський люде,
в якій це мові ще буває:

•  А нас все менше

Лишилось нам всього лиш двісті років…
Зникаємо ми стрімко як народ!

•  Вір мені

Хризантемно чомусь на душі,
навіть більше скажу – полиново.

•  Не треба слів

Не називай себе погано
і не картай єство своє.

•  Твій рай

Собою що являє пустота?
Чи можна передати її словом –

•  Місто порожнечі

Ми прагнули побудувати місто
свободи, благоденства і добра,

•  Бадмінтон

Як хутко переправила волан
вже на мою ти половину поля,

•  З новим марафоном!

Не люблю я цукерки «Рошен»,
не катаюся на Буковелі.

•  Замри на мить

Життя дається люду задля чого –
невже лише щоб черево набить?

•  Невтішна перспектива

Рабів до раю не пускають
і не для них тече нарзан,

•  Сурогати

Нам нині замінили сурогати
продукти, речі, навіть почуття.

•  Як сумно й боляче мені

Як сумно й боляче мені,
коли дивлюсь на Україну –

•  Тартюфи

Давним-давно Мольєр свого Тартюфа
в таких яскравих фарбах змалював,

•  Подарунки

В житті бувають різні подарунки:
букет квіток, сережки чи парфюм,

•  Жінка в чорному

Вона ще майже молода,
а у очах – і біль, і туга…

•  Демократія по-українськи

Це сотні душ відважних на Майдані,
палких на фронті тисячі сердець

•  Віра окриляє чи убиває?

Питання віри му́чило віки́
осіб, народи й цілі покоління.

•  Знову кабала?!

Мій народ віки́ гнобили по́ловці, хоза́ри,
збиткувалися не менше турки і татари.

•  Розпач*

Брела, не дивлячись куди...
Невже вона з тобою поряд?!.

•  Карпати гинуть!

Карпати помирають від сокири,
тріщать і падають смереки вікові.

•  Невтішні перспективи

В'ється ніби змійка русло лиш від річки,
а була ж бурхлива, велична Ріка.

•  Новий Єрусалим

Ішов тяжкий четвертий рік війни,
на Сході добровольці воювали…

•  Інваліди чи симулянти?!

У владі одні інваліди?
У партіях владних – все те ж?!

•  Китова загроза

Кит пливе в людському морі –
„Синій кит“.

•  Ка́мінне серце

Хотів би серце ка́мінне отри́мать,
щоб захистить себе від злого світу,

•  Негідники перемогли?

Повстання гідності таки перемогло –
негідники дорвалися до влади.

•  Про зраду і зрадників

Зрада – вона знівеченим рукам тотожна,
із розуму вона людину зводить.

•  Ера торгівлі

Торгують всім: картоплею і сиром,
ковбасами та іншими харчами.

•  Чому?

Чому у свято несвятковий настрій?
Чому у грудях гімни не звучать?

•  Незалежно про залежність

В незалежній Україні усе незалежне,
але то ще не говорить, що воно належне.

•  Життя, війна, хрести…

Немає без сьогодні майбуття,
як берега без річки не буває.

•  Депресія

Депресія стискає міцно шию,
а серце крають гострі пазурі.

•  У полонi

У полоні, донецькім полоні,
наші хлопці від болю мовчать.

•  Хвороба совісті

В‘ється ніби змійка русло лиш від річки,
а була ж бурхлива, велична Ріка.

•  Їжте самі

Змінений, свіжий, покращений,
жовтий, блакитний, рябий,

•  Чорна дiра

Наш світ невпинно котиться у прірву,
у чорну всезростаючу діру.

•  Я не люблю

Підступну не люблю брехню,
ще лицемірство, підлість, зраду

•  Нас знову хочуть розвести

Що діється у наших соцмережах…
Ой, скільки ґвалту, криків і тирад!

•  Не блага вiсть

Маленькі діти знову гинуть в світі,
вбиває Асад підло свій народ!

•  Духовне виродження

Упали вже й моральності стандарти,
духовність жебракує рідним краєм;

•  Сумнi проводи

Сьогодні сина проводжаю на чужину,
в краї далекі їде старший працювать.

•  Не зви, не клич i не гукай

Не зви мене, я більше не вернусь,
втомилось серце болем обливатись.

•  Невже?!

Вже гаснуть зорі й сіють сивий попіл.
Гіркий і сірий, мов торішній сніг.