Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Козак Дума (1958)
Я не помру, але коли піду до Бога,
то все одно залишуся в душі.
Можливо образ мій здавався надто строгим,
за мене скажуть все мої вірші.


Рубрики / Надвечір'я

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Невже?
    Як сиро й пусто на душі,
    немов прийшла остання осінь,
  •   Тільки ти
    Зустрілись ми тоді по волі Бога,
    та іншого і статись не могло.
  •   Не знаю
    Чому мені сумливо на душі,
    коли тебе побачу чи згадаю?
  •   Давай поринемо у осінь
    Давай поринемо у осінь,
    у золото її дібров,
  •   Не тратьте час
    Не тратьте час на тих, хто вас не любить,
    кому ви збайдужіли вже давно,
  •   Вона ще може
    Не плаче, не ридає сильна жінка,
    а на обличчі – спокою стіна.
  •   Любов двох душ
    Звичайний чоловік, дорослі діти,
    квітки з котами, ноти, власний дім…
  •   Ніч-чарівниця
    На березі під музику прибою
    у відблисках багаття і зірок
  •   Не бійтесь
    Не бійтесь говорить „Люблю!“
    близьким і дорогим вам людям,
  •   Літні мотиви
    Під тином щедро мальви зацвіти,
    дівчатами на сонці запишались,
  •   Усе для щастя
    Усе для щастя є у мене:
    ось книга, ручка і листок.
  •   Сльоза
    Сльоза – мов тихий зойк душі,
    який словами важко передати, –
  •   Душа і тіло
    У філіжанці чаю заварю,
    замінить він мені сьогодні каву.
  •   Вечір
    Сидів над урвищем, спустивши ноги вниз.
    Багряна куля схилу добігала,
  •   Ще не пора
    У моїм південнім милім краї
    осінь золота прийшла в гаї,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки