•  Російською не люблять Україну

Російською не люблять Україну.
Не вірите? Погляньте все довкола –

•  Вечірня казка

Казка вечірня триває до ранку.
Шампанське – рікою,

•  Війна

Кажете - люди? –
Небо ховає.

•  Чи діждуся? (материнське)

Горе – горювати, поле перейти.
Сірий кіт до хати…Сокіл – до мети.

•  Аполітичне питання

Надворі – XXI вік.
В Європі – «Лексуси» немодні,

•  Зернятко

До снігу звикли, а до льоду – ні.
Не позвикають до слизького ноги.

•  Ранкове сонце

Ранкове сонце допиває ніч…
Сніги рум’яні красять видноколи.

•  Материнська журба

Заклекотали автомати…
Ой леле, – журавлі сумні…

•  Щорічна зустріч

Весна дарує радощі тутешні.
Матусина хатина край села.

•  Наворожи мені зима

Наворожи мені зима –
Казкові дні, сніги останні,

•  Благословення незалежності

Свобода пахне кров’ю (не покорою!)
Зросте людина інша в незалежності.

•  Поетичне безсоння

До хати прийде тихий, ніжний ранок.
Тебе розбудять маяки думок

•  Передноворічне

Ранкове повітря наповнює груди.
Тихо сніги на морозі хрустять –

•  Турне

Старе – дурне
Зібралось у турне.

•  Миколайчики

Ти спи, любима, ранок сипле сніг
І пісня вітру за вікном цікава.

•  Пацифістський триптих

Світлина – радісне дитинство.
Мене ще не торкнувся гріх.

•  Не прижилося

Пошили біле чорними нитками.
Не прижилося. Неугодне Богу.

•  Ковточок щастя

Ти щастя зачерпнула у долоні,
Прийшла, сказала: – таточку попий!

•  Аритмія часу

Я похитнувся. Часу аритмія –
Аорта вибиває пульс думок.

•  Чотири двадцять чотири

Ще зорі не сховали свої лиця*.
Дрімота тихо бродить по квартирі.

•  Котячий блюз

За вікнами мете. Вже по коліна.
Удома тепло і не до пурги.

•  Степ козачий

Ти де, козаче? Знає тільки степ.
Бо рясно-рясно всіяний кістками.

•  Осіннє диво

Осіннє диво, звідки ти прийшло? –
Розсипані червоні намистини

•  Шкільні спостереження або: децел звісно не матюк

Усіх життя притисло до землі.
І лише ми, як не крути у «тренді»,

•  Піду у депутати

В сім’ї барига – знахідка і скарб!
У домі завжди є чого пожерти:

•  Сила духу

Горять іще Батурин й Чигирин
І будуть жевріти допоки Україна

•  Останній бастіон

У слова ми – останній бастіон,
Бо люблячих цурається зневіра.

•  Перший сніг

На видоколі місяця серпанок
І часоплину неугавний біг.

•  Те, що згублено

Не тужся, не кричи щосили,
Всі автобани та шляхи

•  Мовний закон

То може звідси гнати мову?
Достатньо буде – язика.

•  Любить – не любить

Якщо не лупить, то не любить,
А коли п’є і б’є – любов.

•  Вогонь

Люблю мереживо огню,
Погрію біля нього душу,

•  Переяславська зрада?

Була то рада, чи може, зрада?
Ніхто не скаже. Реве громада*…

•  Тіні осінньої ночі

Завили щойно у саду нічні примари.
І над землею загуло, нагнало хмари.

•  Нічне

Коротку ніч розхристаних думок
Плекає ранок ароматом кави.

•  Вишиванка*

Одягли вишиванки жиди
І відразу – «щирі українці»,

•  Вчительське (до дня вчителя)

Твоє життя – у вимірі дзвінків.
Серед оцих з’юначених думок

•  Борги осені

Аура осіннього дощу
Віяла розлогими шляхами.

•  Час прийшов

Затужила рідна Ненька, налилася сумом.
Пригадалися Шевченка: «Думи мої, думи»…

•  Дерево печалі

Самотнє дерево печалі
Колише спогади земні,

•  Окружна

В неспокій ранку вилилася ніч.
Мільйони перетрушених думок.

•  Осіння хандра

Ніхто не знає – вірити чи ні…
Та наберу за пазуху каміння.

•  Українці

Згуртували і гартували
Кийками били нас і пліттю.

•  Коли ти – хохол

Прийшла біда? Накликали – жиди!
Ума нема – москаль тому виною.

•  Паперове щастя

У намальованій блакиті
Пливе кораблик паперовий.

•  Спокуса

Життя барвисте,
Як осінній сад.

•  Гниль системи

Гниль системи

•  Мінорні крила літа

Я не вагаюся чи варто мені йти
У цю серпневу, невблаганну спеку,

•  Злидні

Книжки не модно стало купувати,
Живити душу нічим. Злидні!

•  Навіяне до Спаса

У серпні дозріває урожай,
Запахли мед, і яблука, і груші,

•  Безсоння

Палкі обійми цьогоніч
Наврочили: нічниці й муза -

•  Закохані очі

Я потопав. А поруч не було
Піщаних берегів. І апріорі,

•  Сни

Повицвітали давні сни.
Замулило усе роками.

•  Пристрасті

Кумири, епохи, царі, королеви…
Далеко пішли від Адама та Єви!

•  Із пережитого

Економили на війні,
Люди дешевше машин.

•  Нащадки тоталітаризму

Заполонила все когорта.
На крові зрощена епоха

•  Найкраще почуття

Найкраще то любові почуття.
Бо летимо замріяні у вічне,

•  Ілюзія мрії

Білокрила моя мрія
десь у вишині

•  Життєвість

Коли зима зав’яжеться у грудях
Така, що воля жити пропаде,

•  Спека

Спекотне літо воду п'є дніпрову.
Посохли ночі, злизана роса.

•  Творча апатія

Ніхто тебе не запряже у воза,
Якщо ярма не покладеш на плечі.

•  Притча про Петра

Додому йде Петро, уже на «рогах»,
Бригадою хильнули по чарчині,

•  Псевдонім

Згаснуть усі, помру колись і я.
Потому кинься, поминай печалі…

•  Пішов мій друг

Іще одна зоря упала з неба,
Осиротіли хата і поріг…

•  Про лід

Горілка з льодом уражає нирки,
Печінку – лід у ромі, от біда!

•  Не зрадь

Земля дана одна на всі віки.
Та поділили на кордони люди.

•  Останній сеанс

Два квитки на останній сеанс,
Де пітьма у великому залі

•  Злободенне

Усе дістали вже з кишень.
І доїдаємо з комори.

•  Горобина ніч

А на купала папороть цвіте,
Русалки ходять у нічній долині…

•  * * *

Пробач мені той перший поцілунок,
Який зірвався вітром на зорі.

•  «Бізнесмен» середньої руки

Я бізнесмен! (Продав земельний пай).
Тепер доляри труться у кишені.

•  Крик душі

Стою край неба осторонь од люду,
І серце виривається з грудей!

•  Замироточили ікони

Замироточили ікони
І потьмяніли образи.

•  * * *

Воно то так, і сонце ніби світить,
І зелень ще не зникла на віки.

•  Місто

Життя у місті це суцільний жах!
Усі летять. Потрібно чи не дуже.

•  Сьогодення

Ми преклоняємо коліна
Мокші не вам, бо ви – орда!

•  Ранкові думки

Думки ранкові чисті та ясні.
Бо ще не мають кривди сьогодення

•  Гроза

Жбурляє небо блискавиці.
У серці зачаївся щем.

•  Медсестрам АТО

Мов янголи, які серед людей! –
Свою роботу виконали сміло,

•  Підлість

Нема ні краю, ані меж,
Де не ходили ми з тобою

•  Мода

Подекуди буває: врода,
Красиві ноги, очі, бюст…

•  Подих осені

Вшиває осінь золоті нитки
В натомлене у спеку листя клена,

•  Ранок

Ранковий час укутаний туманом.
І сонце не поспішить іще увись.

•  Україні

Землі вклонюся, все благословлю,
Умиюся водою до світанку,

•  Вагітним жінкам

Вагітна жінко! – ти вінець творіння,
Кого обійме таїнством Господь.

•  Бабусина хатина

В бабусі завжди пахло молоком.
Це спогади мого дитинства чисті.

•  Заморозок

Посивів сад, а цвів іще учора.
Гули над ним і бджоли, і джмелі,

•  Туга (до дня матері)

Як хочеться перепливти Дніпро,
Туди, де починалося дитинство.

•  Час

І терпить, і плекає нас,
І вириває сьогодення,

•  Молитва про матір

Моя молитва лине в небеса,
Її я гомоню щодня й щоночі.

•  Парадобісіє

І знову брязкіт орденами –
Стрункі паради сатани.

•  В очікуванні дива

Вона жила в очікуванні дива, –
Була вродлива.

•  Ранкові думки

Чаюю. Люди ще не встали.
Життя іскриться. Зорепад…

•  Життя

Як у житті дійдете до спокуси,
То вирішити маєте самі:

•  Дачні історії

Моя сусідка по городу
Сварлива баба, хай їй грець.

•  Ченці

Ченці то звісно не солдати,
Та і вони в лиху годину

•  О наші села

О наші села! Лише Ви надія,
Що мова українська проросте.

•  Матриця

Ми живемо тепер у терабайтах.
Вимірюємо все у гігагерцах…

•  Квітневе безсоння

Іду стрічати вітер у поля,
Який набрався аромату вишні.

•  На кладовищі

На кладовищі прибирали вчора.
Дивлюся я, те саме у житті:

•  * * *

У шлейфі образи
Не бачимо суті.

•  Ранок закоханих

Побудь зі мною, зачекай, не йди…
Вогнем ще вітер небо не роздмухав

•  Про історію

Історія - страшна та чорна!
Бо є кривавою по суті.

•  Моїм учням

Щасливий я, посіяне зійшло.
Вже зацвіло… й дає свої врожаї…

•  Сумна проза життя

А старість увірвалася в життя –
Пляшками та газетами із бака.

•  * * *

Життя коротке, наче вишні квіт,
Що відцвіте, й осипле над землею.

•  Критикам

А критика є річ тонка,
Та ще образлива по суті.

•  Дитяче щастя

А дитинка, що за диво?
Народилася щаслива.

•  Творча натура

Поки бабця тихо спала,
Мама щось собі плела,

•  Людські цінності

Існує мова, буде і народ.
Який себе об'єднує в державу,

•  Земні шляхи

Втомився жити? Загляни у душу.
Ніщо не вічне! Визнати я мушу.

•  Рріздвяній негоді

Гуляла ніч до ранку заметіллю.
Плела по вікнам павутиння льоду.

•  Бути поетом

А ти ідеш до звичної роботи
Рядочки віршу пишуться складні.

•  Межа

Ой, меже, меже, ти є край всього,
Ніщо, ні ти, ні тебе не обходить.

•  Бабуся

Мамо, тату! А ви в курсі?
Що найкраща - то бабуся!

•  На дворі заметіль...

На дворі заметіль, аж серце стигне.
Тріщить мороз і вітер завива.

•  Я хочу бути

Я хочу бути! Жити! Та кохати!
Іти вночі замріяний дощем

•  Моїм любимим Українцям

Я пишу не за гроші чи славу,
У душі увірвався терпець.

•  Слово

Слово м'яке, мо лебединий пух,
Але воно й тверде, що каменюка.

•  Державні пацюки державної зради

Цікаво те, як носить вас земля?
Оця земля, що зветься: – Україна.

•  Про слово

Так! Можна вирвати язик,
Щоб з нього не злітало слово.

•  Про наболіле

Держава кине костомаху – жри!
Не хочеш жерти? То сиди голодний!

•  Немовляткам

Найкраще в світі, те що є людині,
У всі часи, епохи та віки,

•  Нічний туман

В тумані ночі меркнуть ліхтарі,
І морок будить відчуття тривоги,

•  Ода матері!

Спіши, спіши, спіши до первороду!
що на землі єдине та святе!

•  Українським запроданцям

Зрусинилися козаки,
Забули мову та Шевченка.

•  Ворожка

Мені ворожка ворожила,
Ось довгих літ тобі життя,

•  Водохреща

Очиститься вода, бо на землі,
Усе проходить через очище̍ння,

•  Чайка

Коли на небі світло догора,
І вітер б’є, попутно, у вітрила,

•  Про церковнослужителів

Священик босий, як народ бідує,
Й тримає піст, бо вимагає Бог.

•  Всім загиблим за Україну присвячується

То де ж вона свята земля,
В Йорданії, чи в Україні?

•  Оберіг

І
– Візьми, мій сину, час тепер прийшов.

•  Матері

Перепочинь, ще літо не прийшло,
Ще сніг в лісах поміж дерев біліє,

•  Країні

Агов!
Країно!

•  Пісня осені

Пісня осені,
Місяць на самому дні,

•  Реальність

Реальність, брате, полягає в тому,
Що правда то у кожного своя,

•  Дурний Сірко

Дурний Сірко, бо гавка біля хати.
Заходиться дурне день відо дня,

•  Синдром ленінізма-дебілізма

Котилися наперекір суспільства,
Але тоді ніхто не знав ціну.

•  Пізнє прозріння

Я був у матері, вклонився низько рідній,
За все, що у житті мені дала.

•  Колисковая рідного краю

Колисковая рідного краю,
У пожовклому листі садів,

•  Про вічне

Коли душа відірветься від тіла,
І полетить між тисячі зірок.

•  Хто я?

Так хто я є у цьому світі
Посеред тисячі зірок?

•  Найкращий хліб.

Найкращий хліб – що з бабиної печі.
І наймудріші – дідові слова.

•  Скажи мені чому?

Скажи мені,
Чом меркнуть зорі,

•  Майдан пам’яті

Як тяжко нині йти «Майданом»,
До «Арсенальної», наверх…

•  До осені

Ось осені порив вже не далекий
З беріз зриває листя над ставком,

•  Чим старше вік

Чим старше вік, тим ближче ти до Бога,
Й земне тебе вже не бентежить так.

•  Про совкову ностальгію

Із-за високого з-за муру,
Кричали люди в стінах МУРу,

•  Звернення до козаків

Не все ж тобі писати лист султану,
Козаче, брате, інші вже віки!

•  Моя відповідь на заяву президента щодо блокади ордло.

А може досі грати вже в АТО?
Скажи Петро!

•  Остання Пасха

Похристосались з тобою, мила мати.
Ще й вийшли на могилки на гробки.

•  Вишгородщина

Ви бачили зорі над київським морем,
Й на схилах, дніпрових, як сонце встає?

•  Стрітення Господнє

Закапало. Зі стріхи потекло,
Й півні з калюж води в обід напились.

•  Стрітенська ніч.

Вінчались завірюха із дощем,
У стрітенської ночі непогоду,

•  Коханій

А пам'ятаєш, моя мила,
Коли були ми молоді,

•  Старий пеньок

Ой де ж той час, де та година,
Коли стрічав я «Валентина»?

•  Візьми мій сину у дорогу хліб

Візьми мій сину у дорогу хліб,
Щоб знову він привів тебе до хати,

•  Україні

Багато в тебе є синів,
Моя кохана Україна.

•  Снігопад

Завила хурделиця, замела,
Над землею стелиться – віхола.

•  Про птахів (Веселі роздуми)

Найхибніші поняття про птахів,

•  Рибалка – Іванка

А Іванко казав: «зранку,
Піду з татом на рибалку.

•  Бджілки

Я й не знала, що у полі
Мед для нас збирають бджоли!

•  Хлопці зі сталі

Ми вперше дізнались, що хлопці зі сталі,
Не Рембо, не Роккі, не руський Іван.

•  Зима

Розсипала по келихам зима,
П’янкі-п’янкі, немов вино морози,

•  Про мову

Я дав собі слово,
Не можу я мати,

•  Небо Алеппо

Нам кажуть, що діток приносить лелека,
І звісно це правда – то птаха життя.

•  Про Совість

І дивно бачити натомість,
З життя людського перехресть

•  Сніг

Світанок, стежка коло хати,
І снігу стільки намело,

•  Осінні тіні мрії пригасили

Осінні тіні мрії пригасили,
Політ не вийшов, піду по землі…

•  Про борщ

Прийшов Олесь до тата, й питанням в лоба бах!
– А ти, питає тата, чи знаєшся в борщах?

•  Пані Ліні Костенко присвячується

Поет завжди попереду епохи,
Тому, що відчуває її ритм.

•  Івану Низовому

А ти писав на аркуші паперу,
Про все, що може помістити світ.

•  Звернення до керівництва держави

А Ви хоч раз, скажіть, за гробом йшли?
Чи люди в змозі Вам схилить коліно?

•  Мої шляхи

Мої шляхи ще сповнені тривог,
Я храму стін ще не підняв розвалля.

•  А потім прийде день...

А потім прийде день –
І ніч відступить,

•  Де журиться осінь

Де журиться осінь,
Й ховає намисто,

•  Україна

Вплела у коси золотий вінок,
Дівчина із очима - небо синє.

•  Мене сонечко будило

Мене сонечко будило,
Рано вранці на зорі.

•  Колегам по поетичному цеху

Твори, мій дуже, поки серце б’ється.
Допоки в жилах б’є гаряча кров.

•  Східний вал

Східний вал

•  Восени

Я кохання зустрів восени,
Коли жовтень летів ніби птах,

•  Прозріння

Таємність снів бентежила ще зранку,
А сонця промінь вже гукав у путь.

•  Не вір нікому

Не вір нікому, що любов мине,
В житті минають лиш дощі та грози.

•  Про дружину (сміху заради)

Про дружину

•  Бабусина помічниця

Бабусина помічниця

•  Чи час змінився, чи змінились ми

Чи світ змінився, чи змінились ми?
Десь летимо, ледь лоба не розбивши.

•  Дружині

Дружина, багато чи мало?
Це сонце що сяє тобі все життя.

•  Ніщо не звабить душу українця

Ніщо не звабить душу українця,
Не грошей торба, ані сала шмат.

•  Про любов

Я мало пи́шу віршів про любов,
Хоча це є одвічно-ніжна тема.

•  До Нації

До нації