Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Микола Соболь (1973)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Любить – не любить
    Якщо не лупить, то не любить,
    А коли п’є і б’є – любов.
  •   Вогонь
    Люблю мереживо огню,
    Погрію біля нього душу,
  •   Переяславська зрада?
    Була то рада, чи може, зрада?
    Ніхто не скаже. Реве громада*…
  •   Тіні осінньої ночі
    Завили щойно у саду нічні примари.
    І над землею загуло, нагнало хмари.
  •   Нічне
    Коротку ніч розхристаних думок
    Плекає ранок ароматом кави.
  •   Вишиванка*
    Одягли вишиванки жиди
    І відразу – «щирі українці»,
  •   Вчительське (до дня вчителя)
    Твоє життя – у вимірі дзвінків.
    Серед оцих з’юначених думок
  •   Борги осені
    Аура осіннього дощу
    Віяла розлогими шляхами.
  •   Час прийшов
    Затужила рідна Ненька, налилася сумом.
    Пригадалися Шевченка: «Думи мої, думи»…
  •   Дерево печалі
    Самотнє дерево печалі
    Колише спогади земні,
  •   Окружна
    В неспокій ранку вилилася ніч.
    Мільйони перетрушених думок.
  •   Осіння хандра
    Ніхто не знає – вірити чи ні…
    Та наберу за пазуху каміння.
  •   Українці
    Згуртували і гартували
    Кийками били нас і пліттю.
  •   Коли ти – хохол
    Прийшла біда? Накликали – жиди!
    Ума нема – москаль тому виною.
  •   Паперове щастя
    У намальованій блакиті
    Пливе кораблик паперовий.
  •   Спокуса
    Життя барвисте,
    Як осінній сад.
  •   Гниль системи
    Гниль системи
  •   Мінорні крила літа
    Я не вагаюся чи варто мені йти
    У цю серпневу, невблаганну спеку,
  •   Злидні
    Книжки не модно стало купувати,
    Живити душу нічим. Злидні!
  •   Навіяне до Спаса
    У серпні дозріває урожай,
    Запахли мед, і яблука, і груші,
  •   Безсоння
    Палкі обійми цьогоніч
    Наврочили: нічниці й муза -
  •   Закохані очі
    Я потопав. А поруч не було
    Піщаних берегів. І апріорі,
  •   Сни
    Повицвітали давні сни.
    Замулило усе роками.
  •   Пристрасті
    Кумири, епохи, царі, королеви…
    Далеко пішли від Адама та Єви!
  •   Із пережитого
    Економили на війні,
    Люди дешевше машин.
  •   Нащадки тоталітаризму
    Заполонила все когорта.
    На крові зрощена епоха
  •   Найкраще почуття
    Найкраще то любові почуття.
    Бо летимо замріяні у вічне,
  •   Ілюзія мрії
    Білокрила моя мрія
    десь у вишині
  •   Життєвість
    Коли зима зав’яжеться у грудях
    Така, що воля жити пропаде,
  •   Спека
    Спекотне літо воду п'є дніпрову.
    Посохли ночі, злизана роса.
  •   Творча апатія
    Ніхто тебе не запряже у воза,
    Якщо ярма не покладеш на плечі.
  •   Притча про Петра
    Додому йде Петро, уже на «рогах»,
    Бригадою хильнули по чарчині,
  •   Псевдонім
    Згаснуть усі, помру колись і я.
    Потому кинься, поминай печалі…
  •   Пішов мій друг
    Іще одна зоря упала з неба,
    Осиротіли хата і поріг…
  •   Про лід
    Горілка з льодом уражає нирки,
    Печінку – лід у ромі, от біда!
  •   Не зрадь
    Земля дана одна на всі віки.
    Та поділили на кордони люди.
  •   Останній сеанс
    Два квитки на останній сеанс,
    Де пітьма у великому залі
  •   Злободенне
    Усе дістали вже з кишень.
    І доїдаємо з комори.
  •   Горобина ніч
    А на купала папороть цвіте,
    Русалки ходять у нічній долині…
  •   * * *
    Пробач мені той перший поцілунок,
    Який зірвався вітром на зорі.
  •   «Бізнесмен» середньої руки
    Я бізнесмен! (Продав земельний пай).
    Тепер доляри труться у кишені.
  •   Крик душі
    Стою край неба осторонь од люду,
    І серце виривається з грудей!
  •   Замироточили ікони
    Замироточили ікони
    І потьмяніли образи.
  •   * * *
    Воно то так, і сонце ніби світить,
    І зелень ще не зникла на віки.
  •   Місто
    Життя у місті це суцільний жах!
    Усі летять. Потрібно чи не дуже.
  •   Сьогодення
    Ми преклоняємо коліна
    Мокші не вам, бо ви – орда!
  •   Ранкові думки
    Думки ранкові чисті та ясні.
    Бо ще не мають кривди сьогодення
  •   Гроза
    Жбурляє небо блискавиці.
    У серці зачаївся щем.
  •   Медсестрам АТО
    Мов янголи, які серед людей! –
    Свою роботу виконали сміло,
  •   Підлість
    Нема ні краю, ані меж,
    Де не ходили ми з тобою
  •   Мода
    Подекуди буває: врода,
    Красиві ноги, очі, бюст…
  •   Подих осені
    Вшиває осінь золоті нитки
    В натомлене у спеку листя клена,
  •   Ранок
    Ранковий час укутаний туманом.
    І сонце не поспішить іще увись.
  •   Україні
    Землі вклонюся, все благословлю,
    Умиюся водою до світанку,
  •   Вагітним жінкам
    Вагітна жінко! – ти вінець творіння,
    Кого обійме таїнством Господь.
  •   Бабусина хатина
    В бабусі завжди пахло молоком.
    Це спогади мого дитинства чисті.
  •   Заморозок
    Посивів сад, а цвів іще учора.
    Гули над ним і бджоли, і джмелі,
  •   Туга (до дня матері)
    Як хочеться перепливти Дніпро,
    Туди, де починалося дитинство.
  •   Час
    І терпить, і плекає нас,
    І вириває сьогодення,
  •   Молитва про матір
    Моя молитва лине в небеса,
    Її я гомоню щодня й щоночі.
  •   Парадобісіє
    І знову брязкіт орденами –
    Стрункі паради сатани.
  •   В очікуванні дива
    Вона жила в очікуванні дива, –
    Була вродлива.
  •   Ранкові думки
    Чаюю. Люди ще не встали.
    Життя іскриться. Зорепад…
  •   Життя
    Як у житті дійдете до спокуси,
    То вирішити маєте самі:
  •   Дачні історії
    Моя сусідка по городу
    Сварлива баба, хай їй грець.
  •   Ченці
    Ченці то звісно не солдати,
    Та і вони в лиху годину
  •   О наші села
    О наші села! Лише Ви надія,
    Що мова українська проросте.
  •   Матриця
    Ми живемо тепер у терабайтах.
    Вимірюємо все у гігагерцах…
  •   Квітневе безсоння
    Іду стрічати вітер у поля,
    Який набрався аромату вишні.
  •   На кладовищі
    На кладовищі прибирали вчора.
    Дивлюся я, те саме у житті:
  •   * * *
    У шлейфі образи
    Не бачимо суті.
  •   Ранок закоханих
    Побудь зі мною, зачекай, не йди…
    Вогнем ще вітер небо не роздмухав
  •   Про історію
    Історія - страшна та чорна!
    Бо є кривавою по суті.
  •   Моїм учням
    Щасливий я, посіяне зійшло.
    Вже зацвіло… й дає свої врожаї…
  •   Сумна проза життя
    А старість увірвалася в життя –
    Пляшками та газетами із бака.
  •   * * *
    Життя коротке, наче вишні квіт,
    Що відцвіте, й осипле над землею.
  •   Критикам
    А критика є річ тонка,
    Та ще образлива по суті.
  •   Дитяче щастя
    А дитинка, що за диво?
    Народилася щаслива.
  •   Творча натура
    Поки бабця тихо спала,
    Мама щось собі плела,
  •   Людські цінності
    Існує мова, буде і народ.
    Який себе об'єднує в державу,
  •   Земні шляхи
    Втомився жити? Загляни у душу.
    Ніщо не вічне! Визнати я мушу.
  •   Рріздвяній негоді
    Гуляла ніч до ранку заметіллю.
    Плела по вікнам павутиння льоду.
  •   Бути поетом
    А ти ідеш до звичної роботи
    Рядочки віршу пишуться складні.
  •   Межа
    Ой, меже, меже, ти є край всього,
    Ніщо, ні ти, ні тебе не обходить.
  •   Бабуся
    Мамо, тату! А ви в курсі?
    Що найкраща - то бабуся!
  •   На дворі заметіль...
    На дворі заметіль, аж серце стигне.
    Тріщить мороз і вітер завива.
  •   Я хочу бути
    Я хочу бути! Жити! Та кохати!
    Іти вночі замріяний дощем
  •   Моїм любимим Українцям
    Я пишу не за гроші чи славу,
    У душі увірвався терпець.
  •   Слово
    Слово м'яке, мо лебединий пух,
    Але воно й тверде, що каменюка.
  •   Державні пацюки державної зради
    Цікаво те, як носить вас земля?
    Оця земля, що зветься: – Україна.
  •   Про слово
    Так! Можна вирвати язик,
    Щоб з нього не злітало слово.
  •   Про наболіле
    Держава кине костомаху – жри!
    Не хочеш жерти? То сиди голодний!
  •   Немовляткам
    Найкраще в світі, те що є людині,
    У всі часи, епохи та віки,
  •   Нічний туман
    В тумані ночі меркнуть ліхтарі,
    І морок будить відчуття тривоги,
  •   Ода матері!
    Спіши, спіши, спіши до первороду!
    що на землі єдине та святе!
  •   Українським запроданцям
    Зрусинилися козаки,
    Забули мову та Шевченка.
  •   Ворожка
    Мені ворожка ворожила,
    Ось довгих літ тобі життя,
  •   Водохреща
    Очиститься вода, бо на землі,
    Усе проходить через очище̍ння,
  •   Чайка
    Коли на небі світло догора,
    І вітер б’є, попутно, у вітрила,
  •   Про церковнослужителів
    Священик босий, як народ бідує,
    Й тримає піст, бо вимагає Бог.
  •   Всім загиблим за Україну присвячується
    То де ж вона свята земля,
    В Йорданії, чи в Україні?
  •   Оберіг
    І
    – Візьми, мій сину, час тепер прийшов.
  •   Матері
    Перепочинь, ще літо не прийшло,
    Ще сніг в лісах поміж дерев біліє,
  •   Країні
    Агов!
    Країно!
  •   Пісня осені
    Пісня осені,
    Місяць на самому дні,
  •   Реальність
    Реальність, брате, полягає в тому,
    Що правда то у кожного своя,
  •   Дурний Сірко
    Дурний Сірко, бо гавка біля хати.
    Заходиться дурне день відо дня,
  •   Синдром ленінізма-дебілізма
    Котилися наперекір суспільства,
    Але тоді ніхто не знав ціну.
  •   Пізнє прозріння
    Я був у матері, вклонився низько рідній,
    За все, що у житті мені дала.
  •   Колисковая рідного краю
    Колисковая рідного краю,
    У пожовклому листі садів,
  •   Про вічне
    Коли душа відірветься від тіла,
    І полетить між тисячі зірок.
  •   Хто я?
    Так хто я є у цьому світі
    Посеред тисячі зірок?
  •   Найкращий хліб.
    Найкращий хліб – що з бабиної печі.
    І наймудріші – дідові слова.
  •   Скажи мені чому?
    Скажи мені,
    Чом меркнуть зорі,
  •   Майдан пам’яті
    Як тяжко нині йти «Майданом»,
    До «Арсенальної», наверх…
  •   До осені
    Ось осені порив вже не далекий
    З беріз зриває листя над ставком,
  •   Чим старше вік
    Чим старше вік, тим ближче ти до Бога,
    Й земне тебе вже не бентежить так.
  •   Про совкову ностальгію
    Із-за високого з-за муру,
    Кричали люди в стінах МУРу,
  •   Звернення до козаків
    Не все ж тобі писати лист султану,
    Козаче, брате, інші вже віки!
  •   Моя відповідь на заяву президента щодо блокади ордло.
    А може досі грати вже в АТО?
    Скажи Петро!
  •   Остання Пасха
    Похристосались з тобою, мила мати.
    Ще й вийшли на могилки на гробки.
  •   Вишгородщина
    Ви бачили зорі над київським морем,
    Й на схилах, дніпрових, як сонце встає?
  •   Стрітення Господнє
    Закапало. Зі стріхи потекло,
    Й півні з калюж води в обід напились.
  •   Стрітенська ніч.
    Вінчались завірюха із дощем,
    У стрітенської ночі непогоду,
  •   Коханій
    А пам'ятаєш, моя мила,
    Коли були ми молоді,
  •   Старий пеньок
    Ой де ж той час, де та година,
    Коли стрічав я «Валентина»?
  •   Візьми мій сину у дорогу хліб
    Візьми мій сину у дорогу хліб,
    Щоб знову він привів тебе до хати,
  •   Україні
    Багато в тебе є синів,
    Моя кохана Україна.
  •   Снігопад
    Завила хурделиця, замела,
    Над землею стелиться – віхола.
  •   Про птахів (Веселі роздуми)
    Найхибніші поняття про птахів,
  •   Рибалка – Іванка
    А Іванко казав: «зранку,
    Піду з татом на рибалку.
  •   Бджілки
    Я й не знала, що у полі
    Мед для нас збирають бджоли!
  •   Хлопці зі сталі
    Ми вперше дізнались, що хлопці зі сталі,
    Не Рембо, не Роккі, не руський Іван.
  •   Зима
    Розсипала по келихам зима,
    П’янкі-п’янкі, немов вино морози,
  •   Про мову
    Я дав собі слово,
    Не можу я мати,
  •   Небо Алеппо
    Нам кажуть, що діток приносить лелека,
    І звісно це правда – то птаха життя.
  •   Про Совість
    І дивно бачити натомість,
    З життя людського перехресть
  •   Сніг
    Світанок, стежка коло хати,
    І снігу стільки намело,
  •   Осінні тіні мрії пригасили
    Осінні тіні мрії пригасили,
    Політ не вийшов, піду по землі…
  •   Про борщ
    Прийшов Олесь до тата, й питанням в лоба бах!
    – А ти, питає тата, чи знаєшся в борщах?
  •   Пані Ліні Костенко присвячується
    Поет завжди попереду епохи,
    Тому, що відчуває її ритм.
  •   Івану Низовому
    А ти писав на аркуші паперу,
    Про все, що може помістити світ.
  •   Звернення до керівництва держави
    А Ви хоч раз, скажіть, за гробом йшли?
    Чи люди в змозі Вам схилить коліно?
  •   Мої шляхи
    Мої шляхи ще сповнені тривог,
    Я храму стін ще не підняв розвалля.
  •   А потім прийде день...
    А потім прийде день –
    І ніч відступить,
  •   Де журиться осінь
    Де журиться осінь,
    Й ховає намисто,
  •   Україна
    Вплела у коси золотий вінок,
    Дівчина із очима - небо синє.
  •   Мене сонечко будило
    Мене сонечко будило,
    Рано вранці на зорі.
  •   Колегам по поетичному цеху
    Твори, мій дуже, поки серце б’ється.
    Допоки в жилах б’є гаряча кров.
  •   Східний вал
    Східний вал
  •   Восени
    Я кохання зустрів восени,
    Коли жовтень летів ніби птах,
  •   Прозріння
    Таємність снів бентежила ще зранку,
    А сонця промінь вже гукав у путь.
  •   Не вір нікому
    Не вір нікому, що любов мине,
    В житті минають лиш дощі та грози.
  •   Про дружину (сміху заради)
    Про дружину
  •   Бабусина помічниця
    Бабусина помічниця
  •   Чи час змінився, чи змінились ми
    Чи світ змінився, чи змінились ми?
    Десь летимо, ледь лоба не розбивши.
  •   Дружині
    Дружина, багато чи мало?
    Це сонце що сяє тобі все життя.
  •   Ніщо не звабить душу українця
    Ніщо не звабить душу українця,
    Не грошей торба, ані сала шмат.
  •   Про любов
    Я мало пи́шу віршів про любов,
    Хоча це є одвічно-ніжна тема.
  •   До Нації
    До нації

  • Огляди

    1. Любить – не любить
      Якщо не лупить, то не любить,
      А коли п’є і б’є – любов.
      Бува в угарі приголубить
      І до стакану лине знов.
      Така твоя сімейна доля,
      Скоріше – неминучий жах.
      Життя, мов курява із поля,
      Перегорить у побиттях.
      12.10.17р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Вогонь
      Люблю мереживо огню,
      Погрію біля нього душу,
      У полум'ї, (зізнатись мушу),
      Черпаю силу я свою.
      Там бачу витоки ідей,
      Думок освітлені принади,
      Їх сильні сторони і вади...
      Точнісінько, як у людей.
      Та диму дуже не люблю.
      Бо підло виїдає очі,
      Терпіти це немає мочі,
      До підлого нема жалю.
      13.10.17р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Переяславська зрада?
      Була то рада, чи може, зрада?
      Ніхто не скаже. Реве громада*…
      Хіба печатка була Богдана*?
      Її немає! Москви омана.
      Чому примовкли? Гей ти, козаче!
      Дивись, довкола Вкраїна плаче.
      Омита кров’ю лиха удача.
      І тільки чути: «Ой, плине кача»…

      На трони сіли попи московські –
      Осиротіли луки дніпровські.
      У домовину поклали брата*,
      Ридає мати, тяжка це втрата.
      То хто нам скаже, було те – зрада?
      Вже не важливо, бо ця розрада
      Закаламутить московське рило
      І над землею зійде – Ярило*.
      10.10.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Тіні осінньої ночі
      Завили щойно у саду нічні примари.
      І над землею загуло, нагнало хмари.

      І дощ застукав у вікно, та підвіконня,
      Сльозами осені вмивається безсоння.

      Схиляю зранені думки, і на папері,
      Нічна стихія ожила, і б’є у двері.

      Не бачу шабашу кінця цієї ночі,
      Бо не кінчається сльота у поторочі…
      07.10.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Нічне
      Коротку ніч розхристаних думок
      Плекає ранок ароматом кави.
      Ще пеститься в мережеві зірок
      На небосхилі нестійка заграва.
      Вона прийдешній розігріє день…
      І тихо кане мороком у ночі.
      Мелодією згублених пісень
      Закриє день блакитні неба очі.
      03.10.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Вишиванка*
      Одягли вишиванки жиди
      І відразу – «щирі українці»,
      Знаються на салі, та горілці…
      Чує серце: «близько до біди»!

      Одяга вишиванку кацап,
      Шпацирує гордо по столиці.
      «Я – москаль» написано на пиці.
      І веде себе неначе цап.

      Із вусами сивими, як дим
      Хочеться побачити Панаса,
      Василя, Миколу чи Тараса…
      Не до вишиванки нині їм.

      Знаю, що вишиванка в ціні
      У братів, які не є – хохлами.
      Йде війна донецькими степами…
      Справжнє братство нині на війні.
      25.09.17р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Вчительське (до дня вчителя)
      Твоє життя – у вимірі дзвінків.
      Серед оцих з’юначених думок
      І перших несміливих почуттів:
      Перерва, діти, школа, клас, урок…
      Поллються переливами знання
      У віхоли і сонце, дощ і тінь…
      Настане час – летить лелеченя
      Сміливо у життєву далечінь.
      А далі – що?
      …Посіється зерня –
      І знову проросте коріння слів
      І полетить нове лелеченя…
      Усе життя – у вимірі дзвінків.
      27.09.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    8. Борги осені
      Аура осіннього дощу
      Віяла розлогими шляхами.
      Наберу собі у пригорщу –
      Срібла, розрахуюся з боргами.

      Цю краплинку людям за добро,
      Ця для тих, що бережуть у серці…
      Заховаю трохи у цебро,
      А частину поверну веселці.

      Бо вона так щиро дітлахам
      Усмішку прищеплює на губи.
      А оцю частину – ворогам.
      Що моєї не дождуться згуби.
      19.09.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Час прийшов
      Затужила рідна Ненька, налилася сумом.
      Пригадалися Шевченка: «Думи мої, думи»…

      Задивився, ген у далі, сповила спокуса,
      Як тепер не вистачає – Симоненка, Стуса…

      Нашу землю розривають люті яничари,
      А на східному кордоні – змії засичали.

      Плаче мати над синочком – убили дитину…
      Ліг у землю козаченько, пав за Україну.

      Заридати б мені гірко, та заграли сурми.
      Час нам – Стусами ставати! Думи мої думи…
      20.09.17р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Дерево печалі
      Самотнє дерево печалі
      Колише спогади земні,
      Які пливуть за сині далі –
      Лелеками у вишині.
      Накрите чорною вуаллю
      На плечі опускає жур.
      Що далі буде? За печаллю
      Невидимий вже виріс мур.
      19.09.17р.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    11. Окружна
      В неспокій ранку вилилася ніч.
      Мільйони перетрушених думок.
      Гора на плечі, а ніяк не з пліч.
      Ведуть вертепи тримачі ляльок.
      Життя своє нікому і нідѐ…
      Гуде робота – праця над усе!
      Стоять обабіч пишне і бліде.
      А що поробиш? Окружне шосе…
      17.09.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Осіння хандра
      І
      Ніхто не знає – вірити чи ні…
      Та наберу за пазуху каміння.
      Осліпнеш ти чи явиться прозріння…
      Даремно кажуть: істина в вині.
      Як рухаються ці слова чудні:
      Вино – вина, означена дилема,
      Та спить іще скуйовджена богема,
      Тебе те не торкає. Ти на дні.

      ІІ
      А вітер ослизнувся, бо сльота.
      І гепнувся, аж затрясло шибками.
      Рукою доторкнувся ти до драми…
      Ось-ось вже казка – «Синя борода».

      ІІІ
      Перетерпи, ще буде – happy end
      Усі події – «класика», сценарій
      Давно зачато. У житті розарій.
      Неперевершеним є світ легенд.

      Перечитай, прошу, іще разок
      Думки великих: класиків, поетів,
      Статті журнальні точені естетом…
      Пожовклі книги пройдених казок.
      15.09.17р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Українці
      Згуртували і гартували
      Кийками били нас і пліттю.
      А ми міцнішими ставали,
      Єдналися у лихолітті.
      Тривка душа у тебе, брате,
      Кайдани рвуться як намисто.
      Тремтять коліна супостата.
      Боїться вольності нечистий!
      Хай знає ворог: українці –
      То миролюбні, чемні люди
      Які готові й наодинці
      Лукаве гнати звідусюди.
      13.09.17р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Коли ти – хохол
      Прийшла біда? Накликали – жиди!
      Ума нема – москаль тому виною.
      Такий вже устрій, як се не крути,
      Якщо хохол завідує тобою.

      Не ті боги, поганий чорнозем,
      Тече повільно Борисфен упертий.
      Та ще на перебір є сотні тем
      Де глузду нуль, але вони відверті.

      І на городі урожай рясний,
      Жона й корова у сусіда кращі!
      Якщо в тобі такий хохол живий,
      Як нація, вважайте, ми пропащі.
      10.09.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Паперове щастя
      У намальованій блакиті
      Пливе кораблик паперовий.
      Іще загублений у літі,
      Шукає пристані у слові.
      І вітру подих у вітрила…
      І хвилі хлюпають по борту…
      Далеко ще остання злива.
      Не видно гавані чи порту.
      Приховані колючі рифи,
      Далекі землі невідомі…
      І ненаписані ще міфи
      У розмальованім альбомі.
      25.08.17р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    16. Спокуса
      Життя барвисте,
      Як осінній сад.
      Любові чисте
      Почуття не зрадь.
      Ще яблуні
      Врожаю не дають.
      Щасливі дні –
      Немає зваби тут.

      ІІ
      Гуляє вертоградом буревій.
      Із черв’яка росте лукавий змій,
      Для Єви недописані сонети,
      Спокуса розкидає силуети…
      У присмерку німе зітхання дня
      Здійме вітри. Одвічна маячня.
      Нездійснення у апогеї мрій…
      Все стрімголов: люби, біжи, чманій.
      31.08.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Гниль системи
      Гниль системи

      Бабусенька згорблена, сива,
      «Сліпа» у державних законах,
      Торгує… Їй тицяє «ксиву»
      Мурло коренасте в погонах.

      Воно не читало у школі:
      Курило, хамило, пило…
      Тепер же «помазаник» долі
      За місце знімає «бабло».

      Мундир вимагає купюру,
      Бо куций на Совість і Честь.
      На «фас» окриляється здуру,
      І чітко «випалює»: «Єсть!»

      Йому все одно кого бити,
      Довкола всі люди – сміття!
      Безкарністю він оповитий –
      Звіріє. В прицілі вже – я…

      Ми бачили це на майдані,
      Відчули в донецьких степах.
      Систему, котра на «стакані»,
      Невдовзі очікує крах.
      24.08.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Мінорні крила літа
      Я не вагаюся чи варто мені йти
      У цю серпневу, невблаганну спеку,
      Відомо, що до першої сльоти
      Лишилося вже зовсім не далеко.

      Бреду в одвіку величавий гай,
      Де небо відбивається у плесі
      І розквітає юності розмай,
      І шлях відкритий у сади небесні.

      Життя дарує кожному своє:
      І молоді, і сивому поету.
      Один іще до долі заграє,
      А інший до останнього сонету.
      19.08.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Злидні
      Книжки не модно стало купувати,
      Живити душу нічим. Злидні!
      А кажуть, що колись були багаті
      Та все проїли, стали – бідні.
      Душа вона вимолює і хоче
      Шматочка хліба на ім’я – духовність.
      А тіло упирається охоче: –
      Ось ковбаса! Не до книжок натомість…
      17.08.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Навіяне до Спаса
      У серпні дозріває урожай,
      Запахли мед, і яблука, і груші,
      А сонце дожирає зелень, сушить
      І без того уже посохлий край.
      Забили дзвони – Спаса наяву.
      Лелеки затріщали на болоті.
      Душа зашепотіла тихо: – хто ти?
      А справді – хто? У світі де живу.

      І хочеться відкрити небеса
      Та: як ся маєш? Тихо запитати.
      Бо там уже матусенька і тато…
      А я наївно вірю в чудеса:
      Що буде день, який з’єднає нас
      Коли землі полишу свої лати
      Ми стрінемось і буде що сказати…
      Але наразі, поки ще не час.
      30.07.17р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Безсоння
      Палкі обійми цьогоніч
      Наврочили: нічниці й муза -
      І звісно, не у тому річ,
      Що місяць у вікні - медуза.
      Мене люляє. Та не йдуть
      Дівчиська ці з моєї хати.
      І виллється до ранку суть,
      Яку я маю описати.
      09.08.17р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Закохані очі
      Я потопав. А поруч не було
      Піщаних берегів. І апріорі,
      Що не вода лякала, а тепло,
      Твоїх очей. Тону в них, що у морі.

      Мене безодня з розуму звела,
      Лишила тверді, ґрунту, під ногами.
      Та доля дарувала два крила –
      Які несуть і досі над роками.
      31.07.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Сни
      Повицвітали давні сни.
      Замулило усе роками.
      Де дід Іван йде за волами…
      І це я бачу щовесни:
      Пирій, город, і клаптик печі,
      І тато посадив на плечі
      Мене, і плаче дощ рясний…
      Вже котрий рік я марю снами
      Лише у них лечу до мами…
      Чекаю нової весни.
      29.07.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Пристрасті
      Кумири, епохи, царі, королеви…
      Далеко пішли від Адама та Єви!

      Фігове листя поїла ослиця –
      Сорому більше ніхто не боїться.

      Страху немає – Содом і Гоморра
      Канули в Лету… для кого це горе?

      І власні гріхи є поліном у оці
      (Відмолимо їх у наступному році)

      Сьогодні, на разі, питання облуди,
      Стоїть не на часі, – обурені люди.

      Стала кривою стріла Купідона,
      Поцілила в серце Петра і Антона.

      Осліпла до правди підступна Феміда,
      Поспішно за гроші торгується… гнида!

      А правду сказати – на лобі клеймо!
      Отак ми наразі усі живемо.
      28.07.17р.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Із пережитого
      Економили на війні,
      Люди дешевше машин.
      А раніше: холодні дні
      Брали енергію шин.
      У часі горе «Майдану»,
      Уже не наяву.
      Теорія – дерибану
      Країни де я живу.
      ІІ
      Виходили люди летіло слово,
      Далі – каміння, по сліду – кулі…
      І знову турнули нас у полову –
      Цукерок немає! Отримайте – дулю!
      26.07.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Нащадки тоталітаризму
      Заполонила все когорта.
      На крові зрощена епоха
      І як то кажуть: ані чорта
      Не полошаться, ані Бога.
      І не цураються ідеї:
      Живе убити на землі.
      Бояться істини! Плебеї
      Які зачаті у кремлі!
      25.07.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Найкраще почуття
      Найкраще то любові почуття.
      Бо летимо замріяні у вічне,
      Є розуміння: тільки ти і я…
      Іще ефіру подихи магічні.
      Сором’язливість обпіка ланіти,
      Душа на світло рухає з пітьми…
      Мені ж тобою все життя горіти
      У таємниці, що пізнали ми.
      23.07.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Ілюзія мрії
      Білокрила моя мрія
      десь у вишині
      Розпустила ніжні крила.
      Снилося мені –
      Ти лебідкою полинеш
      коли буде час
      Знаю, леле, не покинеш
      поєднавши нас.
      За морями чорні хмари
      і не світлі дні.
      Тепло вдома біля мами,
      не на чужині.
      Гарно там, де вітер гріє,
      рідні голоси,
      І кохання пломеніє,
      і нема грози.
      Ой ти марево-бажання
      світанкових рос,
      Що ховається від мене
      у сплетінні лоз
      І біжу як у провалля
      за тобою я
      Чи була коли ти в мене,
      чи ілюзія?
      23.07.17р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Життєвість
      Коли зима зав’яжеться у грудях
      Така, що воля жити пропаде,
      Як буде – віра, то і щастя буде
      Воно потрохи зійде де-не-де.

      Чи паморозь осипле ненароком
      Безпам’ятства сипучий буревій,
      Мине і це, легеньким іди кроком
      І хай – надія сяє із-під вій.

      Життя твоє велике та єдине
      Душа розкриє свої крила знов.
      Нехай обіймуть донечка із сином
      Оце і є справжнісінька – любов!
      21.07.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Спека
      Спекотне літо воду п'є дніпрову.
      Посохли ночі, злизана роса.
      Несила вітру люляти діброву...
      О де ти, де, обіцяна гроза?

      Прозоре небо видуває хмари.
      Лупцює землю ультрафіолет.
      Пательня літа схожа на кошмари
      У вічнім кругообігу планет.

      Згорнули листя скупчені дерева
      Птахів затихла пісня голосна.
      На горизонті заблищало мрево
      Чи громовиці лопнула струна?
      19.07.17р.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Творча апатія
      Ніхто тебе не запряже у воза,
      Якщо ярма не покладеш на плечі.
      Та іноді життя суцільна проза,
      В поезію далеко ще до втечі.

      Куйовдишся до ранку на папері
      Слова заграли творчі негаразди.
      А йти куди? Коли закриті двері.
      Тобі здається, що таке назавжди.

      Світогляду холодні батареї,
      Позицію мою – ату чіпати.
      Сумне торкання нової ідеї,
      Яка тебе чатує коло хати.

      Таке буває: дні осиротілі
      Сплітаються віночками бажання.
      Коли душа зажурена у тілі
      Вбирайте краплі мудрості мовчання.
      16.07.17р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Притча про Петра
      І
      Додому йде Петро, уже на «рогах»,
      Бригадою хильнули по чарчині,
      Чи по стакану? Хилиться дорога…
      Якраз об одинадцятій годині.

      Дружина звісно вигадала муштри,
      Давай його розумному повчати
      Магель взяла. (не зачепила б люстри,
      Яку подарувала її мати).

      Була розмова досить коротенька,
      Що проповіді батюшки у храмі.
      – Ану іди сюди мій дорогенький!
      Кому то гумор, а Петрові – драма…
      ІІ
      Мораль у цьому завжди на вустах.
      Хильнули зайве, навіть уночі,
      Коли качалка в жінчиних руках
      Іще не факт, що будуть – калачі!
      11.07.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Псевдонім
      Згаснуть усі, помру колись і я.
      Потому кинься, поминай печалі…
      Бо Соболя то начебто нема...
      А Погорєлова? Ні, ні, не друкували!
      Ото живи, радій, твори-плоди...
      Пиши про почуття, природи далі...
      Ніхто ніколи не згадає - ти:
      Той, що не був, чи, що не видавали.
      09.07.17р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Пішов мій друг
      Іще одна зоря упала з неба,
      Осиротіли хата і поріг…
      У гості більше не зайду до тебе.
      (Завжди хотів, але таки не зміг).

      Сьогодні не спитаюся нікого
      По кому дзвони на каплиці б'ють.
      Бо сам Господь покликав у дорогу
      На жаль скінчився на землі твій путь.

      А серце роз'їдає дика туга…
      Не повернешся, пройдена межа.
      Не стало сина, батька, просто друга,
      Пішла до Бога ще одна душа.
      09.07.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    35. Про лід
      Горілка з льодом уражає нирки,
      Печінку – лід у ромі, от біда!
      Усе важливо бо науки мірки
      Доводять: убиває всіх вода!
      А лід і віскі – мозкові є скрута,
      У джині лід зіб'є «мотору» хід…
      От, куме, розсудіть яка отрута
      Отой триклятий, остогидлий лід!
      07.07.17р.



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Не зрадь
      Земля дана одна на всі віки.
      Та поділили на кордони люди.
      Один іде спокутати гріхи,
      А слід у слід уже спішить Іуда.

      І перший всюди каже: полюби,
      Твоя вина тоді моєю буде…
      Несе хреста за нас на пагорби.
      Поки срібляники рахує Юда.

      І воля Божа є на все, й татьба.
      Чи оминемо ми гріха спокусу?
      Одвіку йде за душу боротьба
      Між поцілунком Юди та Ісуса.
      06.07.17р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Останній сеанс
      Два квитки на останній сеанс,
      Де пітьма у великому залі
      Заохотки приховує нас...
      На екрані біліють скрижалі
      І летять звідкілясь голоси,
      А у тебе ні часу, ні дати...
      Бо немає у світі краси,
      Щоб від неї очей відірвати.
      Неминучий уже декаданс
      Закодований хитро у титри...
      Ось і все! Не розклався пасьянс
      У пориві холодного вітру.
      05.07.17р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Злободенне
      Усе дістали вже з кишень.
      І доїдаємо з комори.
      Але цвіте лише: «Рошен»,
      Й «Богдани», що снують надворі.

      А я у ступорі стою.
      Статтю читаю – неосудні!
      … Це ідіоти по життю.
      (У нас ще депутати й судді!)

      І дуже соромно стає
      Мені за нашу Україну,
      Бо стільки доброго тут є,
      А править цим на жаль – скотина.
      03.07.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Горобина ніч
      А на купала папороть цвіте,
      Русалки ходять у нічній долині…
      Колись бабуся мовила про те,
      Які химерні «ночі горобині».

      Навколо хати блискавки снують
      Видмухуючи правду слів громами.
      А ми до купи збилися у кут,
      Де витканий рушник над образами.

      Слова бабусі оплітає тінь,
      Яка повзе при громовиць повторі…
      Сердито вітер завива у тин,
      Таке воно точилося на дворі.

      Ранкове сонце знову наведе
      Свої порядки у селі охоче.
      Роки минають. І поділись де?
      Страшні та довгі «горобині ночі».
      02.07.17р



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. * * *
      Пробач мені той перший поцілунок,
      Який зірвався вітром на зорі.
      Бо досі губи обпікає трунок,
      Як матіола квітне у дворі.
      Чи місяць розкидає зорі в небі
      Твоїй допомагає ворожбі.
      Не клич мене, молю тебе, не треба!
      Мені так добре у моїй журбі.
      30.06.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. «Бізнесмен» середньої руки
      Я бізнесмен! (Продав земельний пай).
      Тепер доляри труться у кишені.
      В корчмі банкую: – хлопці наливай!
      І густо полетіли грошей жмені.

      Сьогодні, мабуть, їду в ресторан!
      (Бо кажуть що смачні у них закуски).
      Горілочки візьму – до краю жбан,
      І пісню хай «злабають»: про «Маруську»!

      Я маю будувати наперед
      Свої наполеонівськії плани.
      (У певнім колі мій авторитет,
      Росте відносно повного стакану)!

      Зберу до купи на кутку друзяк,
      Хильнемо чарку, а за нею другу,
      Відчують всі який то є козак!
      У оковитій знімемо напругу.

      На ранок очі вперлись у кізяк.
      Нема грошей і жаба крекче в пузі
      «Почистили» кишені, а піджак,
      Знайшов далеко кинутим у лузі.

      Учора – пан, і мав конкретний вплив,
      Тепер – банкрут: і ні грошей, ні друга,
      Синючу пику у калюжі вмив
      Несу додому дулю з похмелюги.
      30.06.17р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Крик душі
      Стою край неба осторонь од люду,
      І серце виривається з грудей!
      Чи світу я, чи світ мені – приблуда,
      Бо соромно дивитись на людей.
      Із ніг до голови вже оповиті
      Усі усе здають за бариші!
      З душею тяжко, з нею треба жити.
      Наскільки легше бути без душі.
      29.06.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Замироточили ікони
      Замироточили ікони
      І потьмяніли образи.
      А чи до миру в церкві дзвони?
      Скоріше до війни грози.

      Ну де Святі? Хіба людина
      Обручку з мертвого зніма…
      Хоча скоріше то – скотина,
      Бо і душі воно нема!

      Але коли твоя дорога
      Сплітає руського сліди,
      Він молиться: – Побійся Бога!
      Спитай: – А чи боявся ти?!

      Не вбий в полоні супостата,
      Не опускайся до гріха!
      І пам'ятай, що ми – солдати,
      Вони - безбожники, орда.
      28.06.17р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. * * *
      Воно то так, і сонце ніби світить,
      І зелень ще не зникла на віки.
      Батьків вбивають – сиротіють діти
      Дітей уб'ють – у розпачі батьки.

      Порочне коло! Нинішня епоха,
      Нічим не краща за минулий вік.
      Бо краплі крові крапають потрохи
      І убивати – не великий гріх.

      Війна, війна, твої криваві ріки
      У океан злилися на землі!
      І по тобі лишаються: каліки,
      Руїни храмів, душі у імлі.
      28.06.17р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Місто
      Життя у місті це суцільний жах!
      Усі летять. Потрібно чи не дуже.
      І кожному до кожного – байдуже:
      – Як Ваші справи? –
      Тільки на словах.

      Галопом жити нині модний стиль!
      Не до снаги у метушінні кволе,
      Серед авто біга завжди по колу…
      І мрії швидко покриває пил.

      А ще недавно все було не так.
      Змінити місто ти хотів! Де сили?
      Асфальт п'є соки, і мотає жили,
      Бажання придавив тяжкий п'ятак!
      27.06.17р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Сьогодення
      Ми преклоняємо коліна
      Мокші не вам, бо ви – орда!
      А перед тими, хто за сином
      Іде, який життя віддав –
      За незалежність України.
      Москаль убив за бариші!
      У матері нема дитини –
      У росіянина – душі!
      25.06.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Ранкові думки
      Думки ранкові чисті та ясні.
      Бо ще не мають кривди сьогодення
      Вони летять і сповнені натхнення
      Красу творити. У прийдешнім дні
      Світанок їх плекає. На зорі
      Кожну омиє у студені роси,
      Які вночі упали на покоси
      Над ними місяць сяє угорі…
      Птахами ще не співані пісні…
      І зорі своє сяйво не згасили
      Тому я прислуховуюсь щосили
      До тих думок, що Бог послав мені.
      24.06.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Гроза
      Жбурляє небо блискавиці.
      У серці зачаївся щем.
      Бо залишився на одинці
      У полі під рясним дощем.

      Стою і мокну я уперто
      І справа зовсім не у тім…
      У небі чую як відверто –
      Гроза погуркує на грім.
      23.06.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Медсестрам АТО
      Мов янголи, які серед людей! –
      Свою роботу виконали сміло,
      Коли земля і небо – все горіло,
      Життя Ви видирали у смертей!

      Червоний хрест для снайпера то – ціль!
      У полі Вас не зупинили кулі,
      І залпи «граду» також оминули…
      А Ви живих шукали серед тіл.

      Коли ти чув, якщо з глухих кутів,
      Тебе тягнуло в інший бік од смерті…
      Була «сестрички» усмішка відверта.
      Це янгол – що на поміч прилетів.
      21.06.17р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Підлість
      Нема ні краю, ані меж,
      Де не ходили ми з тобою
      Її стрічали всюди теж,
      Бо ніби тінь іде з юрбою.

      А вигинається – лоза,
      Огидні підбирає форми,
      І якщо жалить то – гюрза –
      Отрути вприсне більше норми.

      Усюди бачу її слід,
      Вона, що баба чорнорота,
      Страшніша тисячі огид.
      Ім’я потворі цій: – підлота!
      18.16.17р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Мода
      Подекуди буває: врода,
      Красиві ноги, очі, бюст…
      Та перекреслила те – мода,
      Зламала все у бісів хруст.

      Я звісно не естет у цьому.
      Але, здається все-таки,
      Не всі були у неї вдома!
      Ловлю по тілу – дрижаки.

      Коли іде «красива леді»,
      Яка не сяде в «жигулі»,
      А ближче дівчину розгледів…
      У очі впали мозолі.

      Набиті груди силіконом,
      Не губи – диво-каченя,
      Чи, мо, не всі у неї вдома,
      Чому не стримала рідня?

      А де мізки цієї кралі?
      Цю поведенцію хто зна?
      Чи то у моді я відсталий?
      Чи то «продвинута» вона?
      16.06.17р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Подих осені
      Вшиває осінь золоті нитки
      В натомлене у спеку листя клена,
      Хоча верба стоїть іще зелена…
      Та вже до ранку пишуться рядки.
      Про першу павутину і печаль,
      Яка осіла тугою у місті.
      Про синє небо спогади пречисті,
      Про літо, що пішло кудись у даль…
      14.06.17р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    53. Ранок
      Ранковий час укутаний туманом.
      І сонце не поспішить іще увись.
      Дніпро розкинув береги лиманом
      За краєвид усунувся кудись…

      Щебече ліс, а донедавна – вимер,
      Залився переспівом соловей,
      Це не Земля, це зовсім інший вимір
      І світ іще не втілених ідей.

      Це день який дарує нам наснагу,
      Вперед іди, лети, пиши твори!
      Вгамовує ту ненаситну спрагу
      Душі польоту здійме прапори.
      11.06.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Україні
      Землі вклонюся, все благословлю,
      Умиюся водою до світанку,
      О, Україно! Я тебе люблю!
      За надвечір’я, та тумани зранку.
      За обважнілі запашні хліби,
      І села, що лягли біля дороги,
      Поглянь у синє небо – голуби,
      А там Дніпро хлюпоче у пороги.
      Це все мій край, це все моя земля,
      Степи Херсона, море, полонини…
      Ліси та ріки, гори і поля…
      То є душа моєї Батьківщини!
      04.06.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Вагітним жінкам
      Вагітна жінко! – ти вінець творіння,
      Кого обійме таїнством Господь.
      Бо саме у тобі є те коріння –
      З якого проростає мій народ.

      Майбутня мати! – йти тобі на муки,
      Заради того, щоби ця земля
      Завжди чекала на моменти злуки:
      Коли до тіла лине – янголя.

      А небо шле своє благословення,
      Бо материнство – то найкращий шлях
      Дарує Бог тобі таке знамення –
      Дитятко колихати на руках!
      25.05.17р.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Бабусина хатина
      В бабусі завжди пахло молоком.
      Це спогади мого дитинства чисті.
      І сни від них, яскраві, променисті –
      Хатина, що пропахла молоком.

      Моє село без краю та без меж
      Ріка і ліс – то ніби огорнули…
      У пам'яті зігрілося минуле
      Я до тепла того горнуся теж.

      А часу літ, невидиме крило,
      Змінило різко кольори пастелі...
      Життя повиїдало акварелі...
      Розтанули, тумани і село.

      Де найтепліші спогади дитинства:
      Ріка і ліс, бабуся, материнство…

      І хата, що пропахла молоком.
      16.02.17р.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Заморозок
      Посивів сад, а цвів іще учора.
      Гули над ним і бджоли, і джмелі,
      І заплітала промені Аврора
      У світанкові спогади землі.

      У пору цю чекали ми на грози,
      Стояв п'янкий вишневий аромат...
      Та уночі ударили морози -
      Посивів до світання юний сад.
      16.05.17р.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Туга (до дня матері)
      Як хочеться перепливти Дніпро,
      Туди, де починалося дитинство.
      Коли усі вважали: ти ніхто!
      І пити роси – роси материнства.

      Волію повернутися у сад,
      З якого ми повиростали в люди,
      Але на жаль нема шляху назад,
      Немає шляху… і уже не буде.

      Жадаю я вернутися туди,
      Де мене мама обіймала ніжно…
      Як хочеться!... та мушу хрест нести…
      І брама часу пружиться залізно.
      14.05.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Час
      І терпить, і плекає нас,
      І вириває сьогодення,
      І є вагон його чи жменя…
      То воля, Ваша, пане – час.

      Ми летимо у неба вись,
      Чи повземо, таке вже діло.
      Лише торкнемо, Вас, не сміло –
      Заберете, Ви, нас кудись.
      12.05.17р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Молитва про матір
      Моя молитва лине в небеса,
      Її я гомоню щодня й щоночі.
      Закрила рано ненька ніжні очі.
      Не стало мами. Котиться сльоза.

      Пішла собі за інший небокрай.
      Тепер вона у крику журавлинім,
      У вітрі, що гуляє по долині…
      Я знаю, мамо, що Ти там – де рай.

      Щоденно шлю молитву небесам.
      І сумно так, але потрібно жити,
      Я батько! І ростуть у мене діти.
      Малеча свято вірить в чудеса.

      На Миколая чи коли жнива,
      Було колись, і я чекав на чудо.
      Та знав, що неодмінно воно буде
      Допоки мама на землі жива.
      08.05.17р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Парадобісіє
      І
      І знову брязкіт орденами –
      Стрункі паради сатани.
      Іде убожество рядами,
      Де плаче ветеран війни
      Немає більше в нього віри,
      Коли повзе брехливий хід.
      Тому, мабуть і пив без міри,
      У: «День скорботи» рідний дід.
      ІІ
      Страшна процесія –
      «Парадобєсія».
      «Червона площа» та «Мавзолей».
      Ідуть – колонами,
      Лежать – колодами.
      Московський цирк то є, чи Колізей?
      05.05.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. В очікуванні дива
      Вона жила в очікуванні дива, –
      Була вродлива.
      Але його на жаль так і не стріла, –
      Все чорно-біле.
      Натомість є у часу корективи, –
      Свої мотиви.
      Що сивиною уплелися в коси, –
      Немов ті роси.
      Тепер сказати може вже сміливо,
      Життя то – диво.
      23.04.17р.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Ранкові думки
      Чаюю. Люди ще не встали.
      Життя іскриться. Зорепад…
      Сонливі стеляться квартали,
      Відчинене вікно у сад,
      З якого юність утікала,
      Лишаючи у руті слід.
      О як для щастя мені мало
      Щодня потрібно на землі.
      27.04.2017р.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    64. Життя
      Як у житті дійдете до спокуси,
      То вирішити маєте самі:
      Вам Юдою вести на хрест Ісуса,
      А чи свічею сяяти у тьмі.

      Коли любов'ю пломенисті груди
      То вибору людина не мине.
      Зорею заіскритися усюди,
      Чи зачерствіє серце кам'яне.

      А над усе нам конче треба – віра,
      Проміння Бога, часточка тепла.
      Людина тим і різниться від звіра,
      Що сіяти добро у світ прийшла.
      25.04.17р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Дачні історії
      Моя сусідка по городу
      Сварлива баба, хай їй грець.
      Оце взяла собі за моду,
      Іще ходити навпростець.

      Повчає "лізучи" по грядці:
      – Не так посаджено усе!
      Кляне мене, як у гарячці,
      То матюком її несе.

      Повчати звісно то наука,
      Але учити, то не те.
      Ото мені така є мука.
      То й що? Мій урожай росте!
      09.04.17р



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Ченці
      Ченці то звісно не солдати,
      Та і вони в лиху годину
      Ставали землі захищати,
      За вольну неньку – Україну.
      А нині бачу їх оскали,
      Лютують, що скажені звірі,
      Ченці проти країни стали,
      Московської вони є віри.
      21.04.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. О наші села
      О наші села! Лише Ви надія,
      Що мова українська проросте.
      У місті вже і суржиком не віє,
      Щимить і серце моє через те.
      Ви щирістю одвіку є багаті,
      І хлібом, і прекрасними людьми,
      І радістю, що є у кожній хаті,
      І щедрістю, як осінню сади.
      Село то край - хлібів і хліборобів,
      І слово рідне там зажди цвіте.
      Хто сіє землю, у того і родить,
      А де є слово, там і мова є.
      Квітень 2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Матриця
      Ми живемо тепер у терабайтах.
      Вимірюємо все у гігагерцах…
      Життя згора на соціальних сайтах.
      Без почуттів. І пустотою в серці.

      Підсіли ми на телефонну «голку».
      Усім усе про всіх тепер відомо.
      Ховаємось у теренах, а толку?
      Ай-пі адреса скаже чи ви вдома.

      Ми просто зачерствіли вже по суті.
      Дійшли до краю мережі ми з Вами
      І дуже тяжко, якщо не присутні,
      У павутині світової ями!
      17.04.17р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Квітневе безсоння
      Іду стрічати вітер у поля,
      Який набрався аромату вишні.
      Ще мирно спить натруджена земля,
      Оберігає сон її Всевишній.

      І тихо так, аж солодко мені,
      Гойдає ніч у небі зорі кволо,
      І місяця срібляться промені…
      У них не бачу ні душі довкола.

      Все глибоко закутано у сон.
      Природа навіть листя не колише.
      Лише далеко чую, в унісон:
      Гроза зустріла вітер поміж вишень.
      08.04.17р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. На кладовищі
      На кладовищі прибирали вчора.
      Дивлюся я, те саме у житті:
      У пам'ятники вилилося горе,
      А десь у не фарбовані хрести.

      Прийде бабуся, сяде коло діда,
      Хреста обійме, чарочку наллє,
      Насипле у тарілочку обіду,
      Положить все, що у торбині є.

      Заплаче бідна, фарбувати нічим,
      Усе пішло: вода, квартплата, газ…
      Прийшло життя неначе п'яний вітчим.
      Не зберегла нічого про запас.

      Просидить так, а сонце вже на вечір,
      Все пригадала в шелестінні трав…
      Журба і туга ляжуть їй на плечі,
      Піде просити, щоби Бог забрав.
      квітень 2017р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. * * *
      У шлейфі образи
      Не бачимо суті.
      І вирвані фрази...
      Гріхи у спокуті...
      До лічених днів
      Йдемо звідусюди,
      То хто ми тоді,
      Можливо - іуди?
      09.04.17р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Ранок закоханих
      Побудь зі мною, зачекай, не йди…
      Вогнем ще вітер небо не роздмухав
      І в роздумах не шелестять сади.
      Та тисне груди вранішня задуха.

      Не хочеться обійми відпускати.
      Бо це не день, хоча уже не ніч.
      А сивий ранок ходе коло хати.
      І лише ми з тобою віч-на-віч.

      Молю тебе, лишайся, іще рано!
      Не згасли ані зорі, не зоря
      Не заплела проміння у світанок.
      Розлучення не надійшла пора.
      05.04.17р.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Про історію
      Історія - страшна та чорна!
      Бо є кривавою по суті.
      І перетруть буденно жорна
      Людей у часу каламуті.
      Підступні та пусті інтриги,
      Військового театру дії -
      Зітруть любого, хто не встигне,
      Зійти зі шляху, безнадії!

      04.04.17р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Моїм учням
      Щасливий я, посіяне зійшло.
      Вже зацвіло… й дає свої врожаї…
      Добро завжди перемагає зло!
      Бо на землі лани добра – безкраї.

      Я паростками взявши на весні,
      Леліяв Вас, коли були морози.
      Перелилися вже роками дні,
      Та відшуміли невгамовні грози.

      Зросли Ви всі міцніші за граніт.
      І сієте самі, для щастя роду.
      Молю я Бога, щоби Ваш політ
      Дав пагінці серед мого народу!
      01.04.17р



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Сумна проза життя
      А старість увірвалася в життя –
      Пляшками та газетами із бака.
      І тоннами смердючого сміття…
      Така держави за труди подяка.

      Старався ти, «Заслуженим» пішов
      На пенсію, своїй вклонився долі.
      Тепер і маєш тільки що знайшов
      На смітнику. Та півсторіччя в школі.

      Старе і майже зношене взуття,
      І плащ іще з часів – «царя Гороху»,
      І ні грошей нема, ні співчуття,
      Згорає так життя твоє потроху...
      березень 2017р



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. * * *
      Життя коротке, наче вишні квіт,
      Що відцвіте, й осипле над землею.
      Людині ж Божий дар на сотні літ: –
      Кохати один одного душею.
      Бо що життя?, коли відчуєш те:
      Серця заб'ються в ритмі, в унісоні.
      У цьому почуття і є святе,
      Йому підставлю я свої долоні.
      Аби напитися із того джерела,
      Яке звемо ми на землі любов'ю,
      До чого довго та відверто йшла,
      Моя душа, а нині йде з тобою.
      27.12.16р.





      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    77. Критикам
      А критика є річ тонка,
      Та ще образлива по суті.
      Вона до дії спонука,
      Або притопить вас у муті.

      Ця допоможе підрости
      Укаже напрямки й дороги
      А та указує що ти –
      Ніхто! І витре свої ноги.

      Одна дарує у життя
      Поезії чи прози твори.
      Інша веде у небуття,
      І поглинає ніби море.
      25.03.17р



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Дитяче щастя
      А дитинка, що за диво?
      Народилася щаслива.

      Хіба можуть маму й тата
      Не любити немовлята?

      Інша справа то дорослі,
      По життю ідуть на осліп.

      Бо у клопотах і днині…
      Часу обмаль для дитини!

      Все біжать, спішать а толку?
      Дивляться, чи виють вовком.

      Щоб «урвати» чи «віджати»
      Що змінилося із дати –

      Як дитинкою на диво,
      Ми родилися щасливі!
      22.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Творча натура
      Поки бабця тихо спала,
      Мама щось собі плела,
      Я тихенько малювала
      Біля самого вікна.

      Пальму, і далеке море,
      І на морі легкий бриз,
      Сонечко, високі гори,
      Вищі навіть за карниз.

      Чайка розправляє крила…
      Не малюнок – красота!
      Мама в подиві застигла…
      Мабуть щось пішло не так.

      Тю! Подумаєш – шпалери!
      Зате о яка краса!
      Мамо! Вибирай манери!
      На художника кричать!

      Я натура творча, це я точно знаю!
      Тому хочу – тво̀рю, хочу – витворяю!
      23.03.17р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    80. Людські цінності
      Існує мова, буде і народ.
      Який себе об'єднує в державу,
      Примножує на рідних землях славу.
      Хай їх до віку береже Господь.

      Лише у вірі злагода і мир.
      Упевненість і є велика сила,
      Яка дарує для польоту крила.
      І доброму дає орієнтир.

      Тільки у правді ви знайдете світ,
      Який віками ллється нам із неба,
      І божа ласка в якій є потреба,
      Й благословення до скінчення літ.
      22.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Земні шляхи
      Втомився жити? Загляни у душу.
      Ніщо не вічне! Визнати я мушу.

      А ти лети в безмежності шляхів
      Щоби знайти один, яким хотів
      Земне життя, що нам дарує доля,
      Пройти в надії: – на все Божа воля!
      І вийти межи тисячі доріг,
      На ту стезю веде що на поріг…

      Ніхто не зійде янголом до тебе,
      Якщо не будеш сам іти у небо.
      Щоб не було, одне запам'ятай:
      Дорога – то до пекла, стежка – в рай!
      21.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Рріздвяній негоді
      Гуляла ніч до ранку заметіллю.
      Плела по вікнам павутиння льоду.
      І вітер підвивав її свавіллю,
      Вирішував, яку робить погоду.

      Присяде на ослоні біля хати,
      Або вовками у димар завиє.
      Сніги надворі стане розкидати,
      Чи згорне все і тим поріг накриє.

      Ховається зоря за рясні хмари,
      Чаїться ліс за сивою метіллю,
      І тільки ніч, і вітер з нею в парі,
      Влаштовують на вулиці свавілля.
      08.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Бути поетом
      А ти ідеш до звичної роботи
      Рядочки віршу пишуться складні.
      Де радощі кохання, чи турботи.
      Для когось то. Для тебе – трудодні.

      Комусь то ліки, для душі відрада…
      Та чудодійний супер-еліксир.
      Бо є слова: про вірність а чи зраду,
      Що рани гоять і дарують сил.

      Та є робота інша у поета,
      Важка, камінна, де не грає туш.
      Виснажлива, невдячна, та відверта,
      Копатися у секонд хенді душ.
      19.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Межа
      Ой, меже, меже, ти є край всього,
      Ніщо, ні ти, ні тебе не обходить.
      Бо ти і там, де кінчиться село,
      Але і там, де ми з життя відходим.
      Ніщо не є крайніше за межу,
      Ти ніби час, що вириває частку,
      Якою я найбільше дорожу.
      Але межа, ще є чомусь й початком.
      12.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Бабуся
      Мамо, тату! А ви в курсі?
      Що найкраща - то бабуся!
      Мама люба, ніжна й мила,
      А в бабусі є малина!

      Тата люблю, дуже-дуже!
      А з бабусею ми дружим,
      Все сильніше з кожним днем!
      За її смачненький джем!

      За варенички пухнаті,
      І за чай, бо він на м’яті!
      Що плете мої косички,
      Та цілує ніжно щічки!
      24.03.16р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. На дворі заметіль...
      На дворі заметіль, аж серце стигне.
      Тріщить мороз і вітер завива.
      Давай з тобой розпалимо каміна,
      Й присядемо, у променях тепла.

      Горить вогонь, і тінями по стінах
      Пречудні форми всюди вирина…
      Потріскують підсушені поліна,
      На дворі сніг, а у душі – весна.

      Моє кохання тільки розквітає.
      До чого казки про якісь роки?
      З теплом каміна моє серце тане.
      Бо що потрібно, коли поруч Ти?!
      10.01.17р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Я хочу бути
      Я хочу бути! Жити! Та кохати!
      Іти вночі замріяний дощем
      У юний сад, що квітне коло хати.
      Лугами долі, крізь сердечний щем.

      Де тільки ми назавжди і щасливі,
      Дивлюся в очі сяючі твої.
      Дарма на те, що роки наші сиві,
      Ще не летять за обрій журавлі.

      Я мрію завжди бути із тобою,
      Мені все рівно день то є чи ніч,
      Мабуть оце і звуть люди – любов'ю,
      Коли життя пройшли ми пліч-о-пліч.
      15.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Моїм любимим Українцям
      Я пишу не за гроші чи славу,
      У душі увірвався терпець.
      Дерибанять потвори Державу,
      Слава наша зійшла нанівець!
      Кров'ю вмиті: і землі, і люди,
      А війні не приходить кінець.
      Президент і парламент - іуди!
      І лише мій народ - Молодець!
      15.03.17р.
      Я люблю Вас Українці!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Слово
      Слово м'яке, мо лебединий пух,
      Але воно й тверде, що каменюка.
      Яке зі слів візьмемо ми до рук –
      Така про нас складається і думка.

      Слова прості та чисті мов вода,
      Що б’є ключем джерельної свободи.
      А чи калиною у лузі розквіта.
      То слово – українського народу.

      То слово, що пробилось крізь віки,
      Крізь заборони й царські каземати.
      Це слово, що потрібно берегти,
      Немов в дитинстві береже нас мати.
      14.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Державні пацюки державної зради
      Цікаво те, як носить вас земля?
      Оця земля, що зветься: – Україна.
      Бо враження таке, що з корабля,
      Вас пацюків, уже й лиха година
      Не гонить геть! Хоч в трюмі є вода.

      Вам наплювати те, що кораблю
      Борта пробили злочини буденні.
      Яке до того діло пацюку?
      Грошима набиває він кишені…
      Мабуть з грошима легше і тонуть!
      14.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Про слово
      Так! Можна вирвати язик,
      Щоб з нього не злітало слово.
      Але, щоб знищити думки,
      Чи вирвати із серця мову,
      То не дано того нікому!

      І можна навіть тіло вбити,
      Зморити голодом – й готово…
      Людей у часі розчинити,
      Але таке, щоб вбити слово,
      То не дано того нікому!

      Ще можна знівечити віру,
      Та відцуратись від святого,
      Служити навіть можна звіру,
      Але, щоб винищити слово
      То не дано того нікому!
      12.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Про наболіле
      Держава кине костомаху – жри!
      Не хочеш жерти? То сиди голодний!
      Така у нас політика сьогодні.
      Така вона була й в другі часи.
      То може годі грати в батраків?
      Держава то – народ, народ то – сила,
      Коли народ бере у руки вила,
      То гонить геть за краєвид панів!
      12.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Немовляткам
      Найкраще в світі, те що є людині,
      У всі часи, епохи та віки,
      Це посмішка маленької дитини!
      Що ще не знає, що таке гріхи.
      Мале дитя, що тулиться до мами,
      І обіймає неньку знов і знов,
      Своєю ніжністю показує нам з Вами,
      Якою є Божественна любов!
      06.11.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Нічний туман
      В тумані ночі меркнуть ліхтарі,
      І морок будить відчуття тривоги,
      Що має щось відбутись на землі…
      Але від нас укриті всі дороги.
      Густим туманом вкриті всі шляхи,
      З його розриву виринають тіні…
      Та лише ніч і тиша навкруги,
      І ліхтарі стоять осиротілі.
      10.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Ода матері!
      Спіши, спіши, спіши до первороду!
      що на землі єдине та святе!
      До того, що життя дало народу,
      До того, що простіше ніж просте.
      Ти маєш пам’ятати, всі ми діти,
      А тут у нас і вибору нема!
      Лети, лети, не можеш не летіти,
      До першого чого дала земля!
      Допоки ти стоїш на своїх крилах,
      Ти маєш пам’ятати, й берегти,
      Єдиную, що дала тобі силу!
      Й надію для польоту й боротьби!
      Ти можеш вірити собі та своїм силам,
      Ти можеш падати, стояти, чи повзти.
      Але одне! Допоки мати жива!
      Лети, лети, прошу тебе! ЛЕТИ!
      25-26.03.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Українським запроданцям
      Зрусинилися козаки,
      Забули мову та Шевченка.
      Тепер у моді матюки,
      Ніяк не Україна ненька.
      Зрусинилися козаки.

      І вітер дме на нас з тобою,
      Не вольний вітер – вітер січі,
      Козак «братається» з москвою,
      Про вольність вже не має річі.

      Зрусинилися козаки!
      Не мають племінного роду.
      Вимінюючи залюбки
      Цукерки царські за свободу!
      Зрусинилися козаки.

      Допоки пута в’яжуть руки,
      Й німіє мова у розмові,
      Терпіти маємо ці муки,
      Та проливати ріки крові.

      Зрусинилися козаки,
      Плюють на рідну Батьківщину
      І гинуть наші парубки,
      За цю продажную скотину!
      Зрусинилися козаки!

      Козача, брате , схаменися!
      Ти тут корінням урісся в землю,
      Московського всього зречися,
      Будь Українцем, тебе молю!
      06.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Ворожка
      Мені ворожка ворожила,
      Ось довгих літ тобі життя,
      Життя довге, та як могила,
      Бо очі скрізь тебе шука.

      Мені ворожка ворожила,
      Любов наврочила мені,
      І серце тебе полюбило,
      А ти мені сказала: „Ні!”

      Мені ворожка ворожила,
      Дивилась в очі і невже,
      Невже навмисно обдурила,
      Бо знала, що не так те все.

      Не буде літ отих й кохання,
      Не буде й щастя на землі.
      Була любов, одна й остання,
      А решта буде, як у сні.

      Як в страшнім сні лихої долі,
      Той, що спіткала на землі,
      Не вже ворожка мимоволі
      Дурне наврочила мені?!
      2003р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Водохреща
      Очиститься вода, бо на землі,
      Усе проходить через очище̍ння,
      Ми всі під Богом, та його знаменням,
      Він є свічею у життя імлі.
      І на руках несе своїх дітей,
      Можливо не завжди до нього чемних,
      Та дій у Бога не бува даремних,
      Як і поганих не бува ідей.
      Тому і ти очищення прийми,
      Омий водою у свят-ранок тіло,
      Бо Дух Святий її торкнувся сміло,
      Й водою свою душу ізціли.
      18.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Чайка
      Коли на небі світло догора,
      І вітер б’є, попутно, у вітрила,
      Летить простором сивого Дніпра.
      Тоді і чайка розправляє крила.

      І хто сказав, що чайка без душі?
      Що чайка птах, чи човен без розгону,
      Ви б запитали те у козаків,
      Тих що братки відбили із полону.

      Велика ти, Українська душа,
      У всі віки, я знаю, мала силу,
      Що від землі до Бога підніма,
      Й надію на братків і вірні крила.
      12.09.08р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Про церковнослужителів
      Священик босий, як народ бідує,
      Й тримає піст, бо вимагає Бог.
      Священик душу кожного відчує,
      Й з своїм народом поруч, крок-у-крок.

      Попи вони другі, попи – лукаві!
      Попи до розкоші ідуть і до грошей.
      Не Богові служити а – державі!
      Й останнє відбере він у людей.

      Я не берусь судити й осуджати,
      На те є Совість, буде й Божий суд!
      Та піп священиком ніяк не зможе стати.
      Тут треба жертва, там - дурити люд!
      05.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Всім загиблим за Україну присвячується
      То де ж вона свята земля,
      В Йорданії, чи в Україні?
      Невже не сплачено з повна,
      Що кров рікою ллється й нині.
      Невже, скажіть, за всі віки,
      Від Ольги, Кия і до нині,
      Своєю кров’ю козаки –
      Борги за землю не сплатили?
      05.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Оберіг
      І
      – Візьми, мій сину, час тепер прийшов.
      Пора й тобі за Батьківщину стати.
      Наш рід, козацький, від Сірка пішов.
      Не нас учити землю захищати!
      Це оберіг родинний, він іде
      З часів козацьких, із самої січі,
      Йому ніхто не зрадив, і ніде,
      Він рід беріг у всіх боях одвічно.
      ІІ
      – Спасибі, мамо, час до бою йти!
      Бо ворог Україну рве, й шматує,
      До зброї стали всі мої брати,
      Хай супостати нашу міць відчують!
      Ми мирні люди, пахарі землі,
      Чужого нам одвіку не потрібно.
      А як війна, то станемо усі!
      Й захистимо від ворога Вітчизну.
      ІІІ
      А далі були Піски та Луганськ.
      Жорсткі бої в Дебальцево й «промзоні»,
      Був ДАП, Ізварино, був Іловайск…
      Була війна, не визнана законом.
      У випалений степ іде солдат,
      І давить люту ворожнечу силу!
      Бо рідну землю топче – супостат.
      І матінка на те благословила!
      03.03.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Матері
      Перепочинь, ще літо не прийшло,
      Ще сніг в лісах поміж дерев біліє,
      І холодом ще вечорами віє,
      Та не спішить до нас весни тепло.

      Перепочинь, дай Боже сил Тобі,
      За те тепло, що нам Ти віддавала,
      Поки росли, росли ми мал-по-малу,
      Перепочинь, дай Боже сил Тобі.

      Тепер частіше серце в нас щемить,
      І сон кудись тікає вечорами,
      Коли думки летять туди, де мама,
      Як спогадів прилине гірка мить.

      Життя уже нас зовсім рознесло,
      Рікою розливною по долині,
      Де ми тепер?, і де тепер Ти нині?
      Моя рідненька, мила Матінко.

      Перепочинь, дай Боже сил Тобі,
      За всі роки, що прожила в турботі,
      Перепочинь, від тяжкої роботи,
      Перепочинь, дай Боже сил Тобі.
      04.04.05р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Країні
      Агов!
      Країно!
      Звертаюся до тебе!
      Скажи, а чи в самої не болить?
      Що ходить по тобі отеє стерво,
      Яке тебе продасть, у раз, за мить.
      Моя Державо! Ти ж мені як мати!
      Ти після неньки у мене одна!
      І все що є, від дум моїх до хати,
      То все рідненька ти мені дала!
      Агов!
      Країно!
      Пишу' наболіле,
      Прокинься люба! Поки ще сини
      До бою йдуть, прошу, прокинься мила,
      Поки ми є, не спи люба, не спи!
      18.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Пісня осені
      Пісня осені,
      Місяць на самому дні,
      І волошковії
      Очі красиві твої.
      Як не співати
      Пісні слова для людей?
      Як не складати
      Із почуттів епопей?
      Дивлюсь у очі,
      Місяць по небу пливе,
      Дивно наврочив
      Сон, що зустріну тебе.
      Я подивився
      З місяцем в очі твої,
      І загубився,
      В вирії тих почуттів,
      Що заспівали,
      Наче співає життя,
      Тих, що віддали
      Ночі ті в не вороття.
      2006р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Реальність
      Реальність, брате, полягає в тому,
      Що правда то у кожного своя,
      Одна у прокурора, і суддя,
      З того ж корита сьорба по крутому.

      А ми з тобою не виходим з хати,
      Бо що заробиш те піде на хліб.
      Копійку в церкву, щоби Бог беріг…
      Й на цигарки для нашого солдата.

      А ті паскуди крадуть все підряд,
      Та що поробиш правда в них своя,
      Тримати козака за – холуя,
      Допоки їх хороми не горять!
      27.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Дурний Сірко
      Дурний Сірко, бо гавка біля хати.
      Заходиться дурне день відо дня,
      І чи не лінь ото йому брехати,
      Бо чути брехні аж з кінця села.

      А це собі взяв, олух, нову звичку,
      Ще й гавка мов скажений уночі,
      Ото ж дурне, дай Бог йому затичку,
      Щоб зціпив зуби ніби ті кліщі.

      Дурний Сірко, бо гавка біля хати,
      А ще дурніший у Сірка був дід,
      На ранок десь пропали поросята,
      Але Сірку дістались всі гріхи.

      То ж люди не дивуйтеся події,
      Собака гавка, злодій чистить хлів,
      Та як не гавкай хоч оціпенієш,
      Хазяїн зло зганяє на тобі.
      2005р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Синдром ленінізма-дебілізма
      Котилися наперекір суспільства,
      Але тоді ніхто не знав ціну.
      Сприймали за геройство – звірства,
      Й за мир у мирі йшли ми на війну.

      Ще й досі від «совкового» маразму
      Не розумію, я живу чи вмер?
      Невиліковне покоління сказу,
      Країни яку звали: СеРеСеР

      Дивлюся в очі людям посивілим,
      Аби у вас були мізки, аби…
      Наскільки, люди, ви осатаніли,
      Радянсько-осовковані раби!
      25.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Пізнє прозріння
      Я був у матері, вклонився низько рідній,
      За все, що у житті мені дала.
      Але на жаль я зрозумів запізно
      Її прості, й зворушливі слова.

      Приходить час, й лелеки відлітають,
      Вони летять, й летять кудись собі...
      З роками люди мудрість посягають,
      Щоб з мамою побути в самоті.

      З роками все приходить і відходить.
      Росте малеча, й днів стікає мед...
      І мудрість також в сивині приходить...
      Ходжу до церкви, й обійняти хрест...
      24.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Колисковая рідного краю
      * * *
      Колисковая рідного краю,
      У пожовклому листі садів,
      Тебе вітер на гілках гойдає,
      Тебе жовтень купає в Дніпрі.

      Тебе носять на крилах лелеки,
      Десь за обрій моєї землі,
      То позвеш ти мене не далеко,
      У осінньої ночі пітьмі.

      Ти завжди так мене чарувала
      В Вишгородських вишневих садах,
      Прилітала і знов відлітала
      На пташиних невтомних крилах.

      Колисковая рідного краю,
      Знову жовтень тебе відрива,
      Ти повернеш до мене, я знаю,
      Тільки сніжная пройде зима.
      2005р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Про вічне
      Коли душа відірветься від тіла,
      І полетить між тисячі зірок.
      На землю обертаючись не сміло,
      Де до всього̍ уже так звикло тіло…
      Але ж до Бога залишився крок…

      Ніщо не в силах зупинити вічне.
      Й політ душі спинити не дано.
      Можливо те вдається нам трагічне,
      Питання для людей те є – одвічне,
      Але душі повірте, все одно.

      Душа летить, летить собі до Бога,
      Немов колись летіла до землі.
      І то була лише її дорога,
      Коли Батьки стрічали у порога,
      Своє дитятко з плоті та душі.
      24.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Хто я?
      Так хто я є у цьому світі
      Посеред тисячі зірок?
      Коли сади в травневім цвіті
      Мене приводять до думок,
      Коли в серпневій прохолоді
      Дивує очі зорепад.
      Мої думки летять за обрій,
      Не повертаючи назад.
      І над пожовклими садами
      Шукаю відповіді я,
      Коли вертаючи до мами,
      Несе у вирії життя.
      Так хто я є у цьому світі?
      Знов на порозі Новий рік,
      Ялинки, в іграшки вже вдіті,
      Так хто я є на цій землі?
      16-17.09.03р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Найкращий хліб.
      Найкращий хліб – що з бабиної печі.
      І наймудріші – дідові слова.
      Сильніші в світі – татусеві плечі,
      Й любов, що матір з молоком тобі дала.

      Ти мудрий син, дитя свого народу,
      Народу, що віками в боротьбі.
      Ллє кров за землі та свою свободу,
      І це іде від прадіда-дідів.

      Козаче знай, вкусивши хліба з бабиної печі,
      Й любові, що від матері пішла,
      Ти станеш сильним, ніби батька плечі
      І мудрим, як ті дідові слова.
      22.08.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Скажи мені чому?
      Скажи мені,
      Чом меркнуть зорі,
      Коли здіймається блакить?
      Скажи мені,
      Чому без долі
      Пташина восени летить?
      Чому русалки
      Над водою
      На трійцю водять хоровід?
      Скажи,
      Чому лише з тобою
      Стає коханим білий світ?
      2005р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Майдан пам’яті
      Як тяжко нині йти «Майданом»,
      До «Арсенальної», наверх…
      Ще не загоїлися рани
      І пам'ять кровоточить ще.
      Іще в очах палають шини,
      Та сушать болісну сльозу,
      За Вас: – Герої України,
      Які на вік тепер в строю!
      20.02 17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. До осені
      Ось осені порив вже не далекий
      З беріз зриває листя над ставком,
      І по другому закричать лелеки,
      В болотах, що розлились за селом.

      Проходить все, ось вже пройшло і літо,
      Від нас іде минаючи стави,
      І сонце в небі по другому світить,
      Ген лине час, і в ньому тільки ми.

      Ген лине час, і в цьому небокраї
      Раніше вечоріє день від дня,
      І скоро полетять пташині зграї,
      Туди, де мабуть кінчиться земля.

      І скоро листопад ляже на крила,
      І прийде осінь наша золота,
      Бо вже берізка вітоньки схилила,
      І вітер листя на ставок кида.
      2003р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Чим старше вік
      Чим старше вік, тим ближче ти до Бога,
      Й земне тебе вже не бентежить так.
      Є відчуття, що саме ця дорога,
      Тобі давала той таємний знак,
      Який тепер частіше душу гріє,
      Мов ясне сонце у морозний день.
      І відчуття, що все на світі мліє,
      Перед теплом Всевишнього пісень.

      Чим старше вік, тим менше є спокуса,
      Кудись іти і десь щось витворяти.
      І хочеться частіше до Ісуса,
      І Богородиці у молитва́х стояти.
      Відходить все, що вабило ще вчора:
      Гулянки, гроші, «аромат» життя…
      Можливо це і є ота покора,
      Що зветься у народі – каяття.
      06.01.17р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Про совкову ностальгію
      Із-за високого з-за муру,
      Кричали люди в стінах МУРу,
      Не те, щоб люди, про щось знали,
      Та з них зізнання вибивали!
      Бо що не знати маєш ти?
      Коли розтрощені дверми,
      Висіли пальці лиш на шкірі,
      Й «вели розмову милу» звірі.
      Це коротенько, хто кволіє,
      Й несе «совкову» ностальгію!
      09.01.17р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Звернення до козаків
      Не все ж тобі писати лист султану,
      Козаче, брате, інші вже віки!
      Ти напиши пихатому шайтану,
      Що причаївся в закутках Москви.
      Пиши йому про все, що в твоїх думах,
      Про наболіле знаєш тільки ти.
      І скільки болі, втрат і стільки суму,
      Тобі московські принесли «брати».

      Нічого не змінилося від тоді,
      Як рада Переяславська була.
      І не проси у них нічого, годі,
      Тобі указ лише Батьків земля!
      Пиши, козаче, твердою рукою,
      Яка у тебе і в бою була!
      Тюремні мури, що звемо Москвою,
      Не зваблять вольну душу козака.

      Пиши, козаче, тільки так як знає,
      Ясний твій розум, і великий дух.
      Нехай тремтить москаль, коли читає,
      Твоє послання, до шайтана, в слух.
      Ніщо, мій брате, не замінить волі,
      Полон не хліб дає, а сухарі.
      Пиши, козаче! Від лихої долі,
      Нехай московські бісяться царі!
      12.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Моя відповідь на заяву президента щодо блокади ордло.
      А може досі грати вже в АТО?
      Скажи Петро!
      Твої сини ходили по війні?
      Чи так як всі!
      Чинуш державних виродки-отроки.
      Коли ж ті строки,
      Які ти обіцяв нам ще тоді –
      Кінець війні?
      Але її ми клятую не кінчім,
      Бо президент не Батько нам, а - вітчим!
      Ти нам лише одне скажи Петро,
      Війна у нас на сході чи АТО?!
      16.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Остання Пасха
      Похристосались з тобою, мила мати.
      Ще й вийшли на могилки на гробки.
      І я сказав:
      – та годі сумувати.
      Ати мені:
      – вже час й мені іти.

      І ніби, ні про що не говорили,
      Розбіглись знову по своїм хатам.
      І час від часу ти мені дзвонила
      Та якось телефон мій замовчав…

      І пригадав тоді слова отії,
      Коли мені сказала якось ти:
      – Літа мої уже не молодії,
      Вже час мені, мій сину, треба йти.
      29.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Вишгородщина
      Ви бачили зорі над київським морем,
      Й на схилах, дніпрових, як сонце встає?
      Та світяться води Дніпра – малино̍вим,
      Так сонечко ніжність йому віддає.

      Ви чули світанки шепочуть як зранку?
      Й радіє росою зелена трава,
      Під вербою сяду, вона мов коханка,
      Й послухаю пісню дзвінку солов'я.

      Надихаюсь вволю цією красою,
      Яку так малює мені божий день,
      Моя Україно!, обіймусь з тобою,
      Бо хто я без тебе? Ніхто!, і ні де!
      10.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Стрітення Господнє
      Закапало. Зі стріхи потекло,
      Й півні з калюж води в обід напились.
      Вогнем у небі сонце засвітилось,
      Серед зими прийшло до нас тепло.
      Закапало, під вікнами тече,
      Дзвенить вода усюди, та хлюпоче,
      Радіє пташка і купатись хоче,
      Коли таке у лютім буде ще?
      Закапало і добре як сьогодні,
      То люд стрічає: - Стрітення Господнє!
      18.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Стрітенська ніч.
      Вінчались завірюха із дощем,
      У стрітенської ночі непогоду,
      Чи вила так, чи плакала природа,
      Чи танцювала, чи бу̍ло щось іще?…
      І вітер розійшовся не на жарт,
      Задув у димарів холодні труби,
      Немов заграв, для двох, що йшли до шлюбу.
      Розхристана картина – боді-арт!
      На тілі ще нескі̍нченної ночі
      Метіль дощу свої пісні шепоче.
      Я свідком був тому і то не жарт.
      14.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Коханій
      А пам'ятаєш, моя мила,
      Коли були ми молоді,
      Як сильно ти мене любила,
      І я, мов сохнув по тобі.
      А пам'ятаєш, ми ходили
      Світ за очі, аби удвох…
      Й росли на наших плечах крила,
      І не лякав чортополох.
      Я і тепер до тебе мила,
      Лечу мов вітер по землі!
      І ти ж мене не розлюбила.
      Тому ми завжди молоді!
      26.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Старий пеньок
      Ой де ж той час, де та година,
      Коли стрічав я «Валентина»?

      Любов, кохання, де ти, де?
      Лише відлуння загуде.
      Раніше ж як, все до снаги,
      Мороз, і вітер, і сніги…

      Бредеш, а снігу по коліна,
      А ти повзеш, бо – «Валентина»!

      А зараз зовсім вже не те,
      Ніхто тебе ніде не жде,
      Ото ж бо сядеш на осліна,
      Й сидиш немов старе поліно.

      Ой де ж той час, де ж та година?
      Коли стрічав я «Валентина»!...
      13.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Візьми мій сину у дорогу хліб
      Візьми мій сину у дорогу хліб,
      Щоб знову він привів тебе до хати,
      Та від нещастя у житті беріг,
      Мені колись моя казала мати.

      Вже й пронеслись десятки добрих літ,
      А я лечу, лечу такий крилатий
      Та пам'ятаю, від біди беріг
      Мене той хліб, спасибі тобі мати.

      Час вибілив волосся на мені,
      У білий колір вишні первоцвіту,
      Та трапилося в маминім житті,
      Порозлітались мов лелеки діти.

      Летіло листя навпіл із життям,
      Та й зараз я коли лягаю спати
      Молю у Бога за твоє буття,
      Моя старенька, мила моя мати.

      Скоро і я хлібини передам,
      Як ти мені її у путь давала,
      Бо благовіст так переплівсь з життям,
      То ж дякую за хліб, старенька, мила Мама.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Україні
      Багато в тебе є синів,
      Моя кохана Україна.
      Вони сьогодні на війні,
      За тебе, ненько, наша мила.
      Як ти даруєш нам життя,
      Й любити всіх дітей ти ласа,
      В наших грудях серцебиття
      Одне на двох, з часів Тараса,
      Чи Володимира – Русі.
      Святе-святих то є – країна.
      Молімося за тебе всі,
      І то єдине, де коліна
      Козак притулить до землі.
      На те йому і Божа ласка.
      І не указ йому царі,
      Та брехні москалів не казка.
      10-11.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Снігопад
      Завила хурделиця, замела,
      Над землею стелиться – віхола.
      Розгулявся з ночі аж, між доріг
      З вітром-панібратом – білий сніг.
      І у полі білому, що без меж,
      Снігу вже насипало гори теж.
      І нема не місяця, ні зорі,
      Тільки снігу сиплеться на дворі.
      Завила хурделиця, замела,
      Над землею стелиться – віхола…
      02.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Про птахів (Веселі роздуми)
      Найхибніші поняття про птахів,

      У голови колись втовкли у школі.
      Що, птах, він опечалений до болі,

      Коли у довгий вирій відлетів…

      Воно то так, але мені здається,
      Що Батьківщиною у птаха зветься,

      Той край, з якого прилетів.

      Ось тут і пат – моїй шкільній науці,
      Бо хто ж то зна, що у птахів на думці,

      Де думка та, з якою птах летів!
      03.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Рибалка – Іванка
      А Іванко казав: «зранку,
      Піду з татом на рибалку.

      Вудка в мене є міцна,
      Й поплавок із гусака.

      І коли всі сплять удома,
      Я ловити буду – сома!

      Бо місця на річці знаю,
      Де вся риба спочиває.

      Головне, щоб була тиша,
      А то, як би, що не вийшло!»

      На зорі я встану теж,
      Бо цікавість більша меж.

      Встав, й подався тихо зранку,
      Подивитись на рибалку.

      Ох сміявся я до впаду,
      Бо Іванко вловив – жабу!
      06.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Бджілки
      Я й не знала, що у полі
      Мед для нас збирають бджоли!

      Ці маленькі трудівниці
      П'ють нектар, що є у квітці!

      Потім всі летять до «хати»,
      В стільники, щоб мед сховати!

      Зветься вуликом та «хата»,
      Що на мед завжди багата!

      І живуть, ніби в раю,
      Бджілки там в своїм рою!
      23.03.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Хлопці зі сталі
      Ми вперше дізнались, що хлопці зі сталі,
      Не Рембо, не Роккі, не руський Іван.
      А ті, що у степу донецькому стали,
      Коли свої зуби оскалив тиран.

      Ми вперше побачили власних героїв,
      Простих і відважних, і чесних людей,
      Які, щоб не було, а завжди готові,
      У будь-якій скруті підставить плече.

      Ми знову гордилися: – ми Українці,
      Нескорені й вільні на нашій землі!
      Ніколи не будуть над нами чужинці,
      Допоки ці хлопці із сталі живі!
      09.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Зима
      Розсипала по келихам зима,
      П’янкі-п’янкі, немов вино морози,
      Й на вікнах льодом малювала рози,
      Та інеєм дерева покрива.

      Піду у казку, там де білий сніг,
      І сліду ще свого ніхто не лишив,
      І мо почую, як співає тиша,
      З морозом тихі, та ніжні пісні.

      Я подивлюсь, як сонечко встає,
      Відкинув в небі хмарок покривало,
      Потягнеться, та посміхнеться жваво,
      І перший промінь до землі пошле.

      Все загорить, засяє у вогні,
      І ліс, і сніг, і іній на деревах,
      Займеться у пастельно-ніжних темах,
      Що можуть жити лише у зимі.
      17.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Про мову
      Я дав собі слово,
      Не можу я мати,
      Іншої мови,
      Крім тої, що Мати,
      Учила мене, мою землю любити,
      То мова одна - без якої не жити!
      05.01.2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Небо Алеппо
      Нам кажуть, що діток приносить лелека,
      І звісно це правда – то птаха життя.
      Але подивіться у небо Алеппо,
      Де душі дітей летять в небуття.

      Ви бачили лебедів зграї крилаті?
      Що рвуться у вічність, й летять без кінця,
      Й до кожного птаха в останнє прижата –
      Убита війною дитяча душа.

      Два красеня птахи, дві різні події,
      Тут радощів сльози, там сльози біди.
      Коли все скінчиться спросіть у Росії,
      В Алеппо як їхні навчання пройшли?

      Нам кажуть, що діток приносять лелеки…
      14-15.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Про Совість
      І дивно бачити натомість,
      З життя людського перехресть
      Тих, у кого іще є Совість.
      (Уже не кажучи про – Честь.)

      Руками хоче удушити
      Барига за отой «девайс».
      Бо для бариги краще жити –
      Накравши більше про запас.

      А совість що? То є бідно̀та,
      То злидні, скрута… не для них!
      Все менше Совісті спільнота,
      Але все більше світ – бариг.
      30.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Сніг
      Світанок, стежка коло хати,
      І снігу стільки намело,
      А він летить, летить лапатий,
      За ним сховалося село.
      Садочок мій, як в білім цвіті,
      Немов з картинки пелюстки.
      На саночках радіють діти,
      Їм стільки снігу залюбки.
      24.09.03р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Осінні тіні мрії пригасили
      Осінні тіні мрії пригасили,
      Політ не вийшов, піду по землі…
      Натомлені опущу крила,
      Що вірно виручали у біді.
      Та завжди були тілу на підхваті,
      Хоч день, хоч ніч, готові із біди,
      Із будь-якої ями виручати,
      Чомусь сьогодні шепотіли: НІ.
      Натомлені, нічого не подієш,
      Таке бува, не час мені туди,
      Де ангелом літати в небі мрієш
      Але землею йдеш поміж людьми.
      22.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Про борщ
      Прийшов Олесь до тата, й питанням в лоба бах!
      – А ти, питає тата, чи знаєшся в борщах?
      І в чому є різниця, скажи мені мерщі,
      Чим люди відрізняють смачнючий борщ і щі???
      - Ну, думаю мій сине, різниця вся у тім,
      Коли готують їжу, якою пахне дім.
      Кладуть туди від серця, усього до схочу,
      Нічого не шкодують для смачного борщу!
      Якщо ж прибрати м'ясо, квасолю, буряки,
      Ото тобі і вийде пісненьке руське щі!
      Запам’ятай мій сину, відразу й назавжди,
      Борщ ложкою коштують, лапте̍м сьорбають щі!
      26.11.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Пані Ліні Костенко присвячується
      Поет завжди попереду епохи,
      Тому, що відчуває її ритм.
      І може не легкі його дороги,
      Бо об байдужість оббиває ноги…
      І пише вірші, в метушінні рим.

      Не всім дано торкнутися рукою,
      Й відчути, як то б’ється «пульс часу»,
      І описати стислою строфою,
      Що зрозуміле лише нам з тобою,
      Ті відчуття, що ніби наяву,
      Розірвуть душу нестерпимим болем.
      І відчаєм в сучасності кричать.
      Але в часу, нараз, свої герої,
      Вони зійшлись у смертному двобої…
      І в цій війні куди там до вірша!

      Поет завжди – попереду епохи.
      Тому що відчуває її ритм.
      Й лише коли вже пройдені дороги,
      Збивають люди об пороги ноги,
      Шукають світла в кодуванні рим.
      02.02.17р.
      (Микола Соболь)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Івану Низовому
      А ти писав на аркуші паперу,
      Про все, що може помістити світ.
      І як в поета, про людську химеру
      Рядки сильніші ніж про Афродіт.
      А що робити, якщо в серці туга,
      Й по Україні душу розрива?
      Лише учора схоронив ти друга,
      А вже сьогодні й самого нема.
      Від втрат людських бідніє Україна.
      Пішов від нас її великий син,
      Громадянин, поет, пішла Людина.
      А я за вірші шлю тобі уклін!
      21.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Звернення до керівництва держави
      А Ви хоч раз, скажіть, за гробом йшли?
      Чи люди в змозі Вам схилить коліно?
      Ви в Україні все життя жили,
      Та так жили, що всі плюють Вам в спину!
      Я в голові усе вже перебрав,
      Де ж серед Вас скотів є та людина,
      Який за сином плакав і волав,
      Тому, що ця війна убила сина.
      Ні, ні, немає серед Вас
      Синів мого великого Народу
      Які життя не жили «про запас»,
      Й загинули, рятуючи свободу!
      02.02.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    63. Мої шляхи
      Мої шляхи ще сповнені тривог,
      Я храму стін ще не підняв розвалля.
      І на душі гірчить чортополох
      Та гріхів тягар тягне у провалля.
      Я знаю точну ціну почуттів,
      Між вишень вже мені не схоронитись.
      Як хочеться побути в забутті,
      Самотності, щоб мов роси напитись
      Твоїх чарівних, неповторних днів.
      Я не порушу більше заповіта
      І чистих кришталевих почуттів,
      Останніх капель бабиного літа.
      23.12.99р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. А потім прийде день...
      * * *
      А потім прийде день –
      І ніч відступить,
      А потім зійде мир –
      І тьма мине.
      Ніхто тебе, земле моя, не купить,
      Так як ніхто тебе не продає!
      Земля це те, що нам Батьки віддали,
      А ще це те, що в Борг в дітей взяли,
      Саме тому її так цінували,
      Від діда-прадіда, в країні козаки.
      Саме тому – землі ніхто не купить,
      Саме тому – ніхто не продає.
      І прийде день –
      І ніч відступить.
      І зійде мир –
      І тьма мине.
      23.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Де журиться осінь
      * * *
      Де журиться осінь,
      Й ховає намисто,
      В пожовклому листі –
      Калини душі,
      І крик журавлиний,
      І синь неба чиста,
      Там линуть і думки
      До тебе мої.

      Думки ніби птахи,
      Летять прямо з серця,
      Зігріти любов’ю
      Готові усе,
      Їм осені холод
      На зустріч несеться...
      Вони ж через осінь,
      Летять до тебе!

      Бо знають, чекаєш,
      Візьмеш їх в долоні,
      І серцем зігрієш,
      Гарячим своїм,
      Тому і летять
      Ці думки невгамовні,
      Скрізь осінь і вітер,
      Туди, де твій дім.

      Де журиться осінь,
      Й ховає намисто,
      В пожовклому листі –
      Калини душі,
      І крик журавлиний,
      І синь неба чиста,
      Де линуть до тебе
      І думки мої.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Україна
      Вплела у коси золотий вінок,
      Дівчина із очима - небо синє.
      Найкраща в світі із жінок.
      Й себе назвала, ніжно, Україна.
      Довкола лютували вороги,
      Та заздрили душі її та вроді.
      І злими язиками навкруги
      Плели плітки: нема такого роду!
      А дівчина усміхнена уся,
      Бо ворог що лютує то не горе.
      Коли в твоїй душі цвіте краса,
      Вінок із золота і очі - синє море!
      26.07.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Мене сонечко будило
      Мене сонечко будило,
      Рано вранці на зорі.
      Щоб почула дзвінкі пісні,
      Що співають солов'ї.
      Щоб росою вмила личко
      У вишневому саду.
      І навіки полюбила –
      Край, в якому я живу!
      23.03.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Колегам по поетичному цеху
      Твори, мій дуже, поки серце б’ється.
      Допоки в жилах б’є гаряча кров.
      Твори, і вір, що до людей проб’ється,
      Те що болить в тобі мій друже знов.
      Пиши про те, що бачать твої очі,
      Пиши про те, що серце відчува.
      Про всі свої недоспанії ночі.
      Тому, що вірш, то не лише слова.
      То призма дум, що йде тобі від Бога,
      То тонкі струни наших відчуттів.
      Якщо тобі дана вже та дорога,
      Пиши про все в рядках своїх віршів!
      01.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Східний вал
      Східний вал

      Донецьке кодло,
      Луганське бидло,
      Війна довкола,
      як це набридло!
      Два регіони ніби сортир,
      «Гостює» на сході,
      У нас - «руський мир».
      Щодня ми рахуємо
      вбитих братів,
      Росія ти нелюд! Країна катів!
      Коли все скінчися,
      то тільки Бог зна!
      У мене на сході
      країни війна!
      Юнак приміряє
      новенький мундир,
      Він йде у ту бійню, де є «руський мир».
      Патлате хлопчисько,
      ціпке і завзяте,
      Тримає в руках
      приклад автомата…
      А руки дівчини,
      тонкі і тендітні,
      Йому лише сняться,
      в цій варварській бійні!
      Отак і гартується воля народу!
      В боях і походах, за щастя й свободу!
      Де дух незалежності вищий з ідей
      Ніхто на коліна не поставить людей!
      19.09.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Восени
      Я кохання зустрів восени,
      Коли жовтень летів ніби птах,
      В позолоту прибравши сади.
      Я тебе в серце вніс на руках,
      І зігрівши любов до весни
      Поцілунком на жарких вустах,
      Бо для мене була тільки ти.
      Я ж від стужі тебе захищав,
      Я милуюсь тобою у сні,
      Як ночами приходиш в мій дім.
      Все померкло на цілій землі,
      Тільки ти живеш в серці моїм.
      13.10.03г.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Прозріння
      Таємність снів бентежила ще зранку,
      А сонця промінь вже гукав у путь.
      Так юність промайнула, на світанку,
      Для того, щоб життя відкрило суть.

      Були шляхи, від дому і до дому,
      Батьківська хата, маяка вогнем,
      Мені світила всю мою дорогу,
      Якою йшов я вперто день за днем.

      І тільки зараз, коли сиві коси,
      Життя нарешті просвітлило очі
      Мої щасливі, світанкові роси –
      То є батьків недоспанії ночі!
      29.11.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Не вір нікому
      Не вір нікому, що любов мине,
      В житті минають лиш дощі та грози.
      І ти складеш поезію із прози,
      Й весна опале листя прибере.

      Не вір нікому, що дощі в душі,
      Душа вона мов зліплена поетом
      Заповнена чаруючим сонетом…
      А непогода – то сумні вірші.

      Не вір нікому, що життя пусте,
      Життя мов вірш римується в коханні,
      Від перших його слів і до останніх.
      Не вір нікому, що любов мине.
      06.10.16р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    73. Про дружину (сміху заради)
      Про дружину

      Мені з дружиною пове̍зло,
      І тут, як брате не крути,
      Вона в мене чарівна леді,
      І звісно ж – еталон краси.
      А їй дісталось – чудо-юдо,
      Не пощастило, як мені.
      Тут говорити я не буду,
      От, друже, сам бо розсуди.
      Молився Богу я щоденно,
      Щоб янгола мені послав.
      Дружина ж ні! Це одкровенно,
      Тому він дав їй, те, що дав.
      24.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    74. Бабусина помічниця
      Бабусина помічниця

      Значить так, все по порядку:
      Я пішла полоти грядки.
      Щоб бабуся відпочила
      Й в зоопарк мене зводила.

      Спершу були буряки,
      Та цибулі два рядки,
      Потім моркву прорідила,
      Щоби гарна уродила.

      Огірочки і квасоля,
      Кукурудзи із пів поля!
      А бабуся! Що за мода?
      Всім сказала, що я шкода!
      27.03.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Чи час змінився, чи змінились ми
      * * *
      Чи світ змінився, чи змінились ми?
      Десь летимо, ледь лоба не розбивши.
      Все важче залишатися людьми,
      У божевільній і одвічній спішці.
      Дратує нас усе, що не спішить.
      І час, і день, і рік земний дратує.
      Дратує навіть та єдина мить,
      Що наше серце в поспіху відчує.
      Й тобі прошепче тихо: – зупинись,
      Бо час земний і так є швидкоплинний.
      Не до грошей, до Бога повернись,
      Душі своїй відкрий оту перлину.
      Яка і є цінніша над усе,
      Яку за гроші ти ніде не купиш,
      І у людині то і є святе,
      Мов вічність Божа, наші людські душі.
      19.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Дружині
      Дружина, багато чи мало?
      Це сонце що сяє тобі все життя.
      І часом, коли ти ще спиш, вона встала,
      Й готова зігріти, тебе та дитя.
      Дружина, це щось найніжніше,
      Це посмішка літа, це згусток тепла.
      Що може у світі бути миліше
      Коханої жінки? Нічого нема!
      Дружина, це долі дарунок,
      Це те, що дорожче на світі за все!
      Кохаю тебе, і шлю свій цілунок!
      Тому що навіки ти сонце моє!
      18.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    77. Ніщо не звабить душу українця
      * * *
      Ніщо не звабить душу українця,
      Не грошей торба, ані сала шмат.
      Хіба, що мо, красива жінка?
      Хіба…, але тут й чорт йому не брат!
      Не бачив в світі я такого,
      Що козака оманить душу.
      Ні мертвого, ані живого,
      Хіба, що шабля, тут я мушу,
      Сказати правду, є слабинка,
      Другого ніби я й не чув,
      Спочатку честь, а потім жінка,
      Як ні, то українцем ти не був!
      20.12.16р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    78. Про любов
      * * *
      Я мало пи́шу віршів про любов,
      Хоча це є одвічно-ніжна тема.
      Але, коли маленька королева,
      Є копія дорослої, то знов,
      Життя бентежне вирієм повторів.
      З тобою поруч сяють твої зорі,
      Та гріють й без того гарячу кров.
      А так, я мало пи́шу віршів – про любов…
      12.01.17р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. До Нації
      До нації

      Моїй нації потрібен – лідер!
      Не шоколадний і не з Москви!
      Вольний як у полі вітер,
      За яким підуть козаки!
      Який може підняти прапор,
      Та в разі потреби закличе до бою!
      І бойовий його табір,
      Згуртує як націю нас із тобою.
      Не те жлобство, що нині у раді,
      Пихаті брехливо-зрадливі щурі,
      Дешеві й продажні казнокради,
      Не люди – а упирі.
      Моїй нації потрібен – лідер!
      І ми знайдемо того героя!
      Вольного, як у полі вітер,
      Який поведе нас за собою.
      13.12.16р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --