Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Микола Соболь (1973)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Перехожа
    Награється – кине.
    Не радій думками.
  •   Все буде добре
    Все very good*, мій брате, охолонь!
    Чи варто в бій іти за Україну?
  •   Свято після свята (або друге грудня)
    Вітаннячка скінчилися і ми
    буденно стріли перший день зими…
  •   Державне свято
    Привіт, підвищення тарифів!
    Ой, зимо-зимонько, - йди геть!
  •   Святвечір пам’яті
    Святвечір пам’яті. Молись.
    Нехай свіча не затухає…
  •   Устеріки лиховоддя Черемошу*
    Дивлюсь на виток Черемошу
    в його розбурханій красі…
  •   * * *
    Вечір згорає у присок*,
    легіт знімає утому
  •   Листо́пад душ людських
    Вперше земля не пахла землею
    і вперше від неї тхнуло…
  •   Омріяна любов
    А на душі так любо
    і щастя через край.
  •   Сучасні цінності
    Олжа, здається, нині у ціні.
    Нещирість – смуток засіває в серці.
  •   Українка
    Про що твоя печаль, осіння жінко?
    Ще гріють серце спогадів перлини
  •   Сплюндрований Майдан
    Заплач сьогодні, небо, більше ні́кому.
    Чи ще Нігоян та Жизневський на місці?
  •   Під смітником
    Життя пропити легко, навіть дуже.
    Сідай но, поговоримо про це.
  •   Казка пізньої осені
    Закликає осінь до зими: «Не спіши!
    Тобі ще на морози ча́су буде.
  •   Пегасик і піїт
    Рже пегасик із «труда» поета:
    «Свідок Бог, я диктував не це!»
  •   * * *
    Україно, подаруй надію
    твоя мова – квітка польова.
  •   Навесні
    Згубилися з тобою навесні
    та зорі до світанку рахували.
  •   Зимовий ранок
    Ранок почався. Вже чайник кипить.
    Сонце розплющує сонні ще очі…
  •   Кожному своє
    Вчитель захворів і депутат.
    Ув обох діагноз неутішний.
  •   Ще…
    Ще спогадів не вичах час
    і тіні мов живі на стінах,
  •   Вибір
    У юності мені казав комбат:
    «Дивись, ти прізвище російське маєш, друже,
  •   Мамо, де тато?
    «Мамо, – крізь сльози питає синочок, – де тато?
    Ти ж обіцяла, що прийде сьогодні по ме́не.
  •   Вишня
    Чи є у світі ще мудріша вишня?
    Іду до неї у далекий сад.
  •   На межі
    Маленьке яблуко, а так багато бід.
    Чи жінка винна, чи лукавий змій?
  •   Останній лист
    Вогонь зжере дописані листи.
    Жодна тирада не дійде до цілі,
  •   Червона ріка
    Ту́га сірої осені
    та річки береги…
  •   Правосуддя по-Українські
    Закон такий: коли бабла багато –
    автівкою дави, стріляй людей…
  •   А завтра...
    Осіння депресія скресне,
    зійде, як лід на ріці,
  •   Спілка
    Голова болить не від горілки.
    Не від неї нудить і нутро…
  •   Листопадове
    Прийшла пора розхристаних думок.
    Дерева голі, вечоріє рано,
  •   Сценарій осені
    Все за осіннім сценарієм:
    дощ у вікно дріботить,
  •   Сповідь
    Я на сповідь піду у поля,
    де волошки співають пісні́
  •   Перша любов
    За вікном завиває зима,
    мокрий сніг налипає на віти…
  •   Смак дитинства
    Умитися росою на світанку
    та випити парного молока,
  •   Вчення великого Гуру
    Піду до Гуру. Там умови кращі.
    Не вірую в «за пазуху Христа».
  •   Інтернет невігласи
    Невігласом жити легше у світі,
    лексичний запас не муляє мозок
  •   Манкуртство
    Як швидко ви забули запах крові,
    розтерзані тіла російським «градом»…
  •   Свята вода
    Стежиною цією тищу літ
    ходжу до небокраю воду брати.
  •   Вишгородські ночі
    Кручі дніпрові не стануть го́рами,
    сяде за обрій сонечко зморене,
  •   Спи, дитинко.
    Спи, дитинко, цвинтар – це твій дім.
    Грошенят на ліки бракувало…
  •   Я єсмь – суд! (або всенародна ганьба!)
    Я – Суддя, мене судити зась,
    Ми велика каста – неосудних!
  •   Все збудеться
    Хай воля Божа і неба ласка
    зійдуть сьогодні до тебе
  •   Судилище
    Судилище медведя відбулося.
    Не дивно. Але це не Божий суд.
  •   Пастка
    Присядь опліч, мій друже, поговорим
    у світі є для цього сотні тем.
  •   Спогад дитинства
    Були у світі лише ми й каштани,
    як тільки листопад тікав із двору,
  •   Тому що…
    Які ж красиві твої очі
    наповнюють життя моє,
  •   Прийде час
    Як чесні повернуться імена
    москвою закатованих Героїв,
  •   Я – ледар
    Мабуть, я – ледар! Не іду ніку́ди.
    Усюди на парканах пишуть – Зе…
  •   Вирішуй сам
    Мовчи про Совість, куплений народе!
    Тобі уже вручили продпайок.
  •   Треба встигнути
    А де він є отой єдиний шлях
    та стежечка, тасьма, пішник, дорога?
  •   Фейкова сучасність
    Мій пост – Помер – відразу 300 лайків…
    Я стільки не збирав за все життя!
  •   Алея парку
    Ця алея восени чарує,
    повертає силу до життя,
  •   Вірші
    Мої ранкові молитви́
    до Бога тільки вами лину
  •   Вірші
    Мої ранкові молитви́
    до Бога тільки вами лину
  •   Вірші
    Мої ранкові молитви́
    до Бога тільки вами лину
  •   Чи бачиш Ти, Боже?
    О, Боже, скільки іще жертв
    Вкраїна покладе на твій олтар?
  •   IQ тест
    Від сьогодні, друзі, я не п’ю,
    сподіваюсь ви зі мною згодні.
  •   Маленька птахо
    Маленька птахо, заспівай мені.
    Чи є у світі голоси чистіші?
  •   Ирій
    Не уповай на вічний спокій,
    його не буде на землі.
  •   Цінності

  •   Вибори, вибори…
    Плодяться партії мов кролики на дачі
    і кожна дбає про майбутнє…, про народ…
  •   Жовтневий настрій
    Звичайний цей жовтень. Не кращий, не гірший.
    Штовхає дощами у спину нас грішних.
  •   * * *
    Не гримай дверима, нічого назад не вернути.
    Парадом планети минуле проводять у путь.
  •   * * *
    Вільготний ранок манить за поріг.
    Він пахне: жовтнем, осінню, грибами...
  •   Пора йти
    О, ноче, не спіши будити ранок.
    Яка чудова світанкова мить.
  •   У бабусі
    Ледь ранок я біля вікна
    вдивляюся на двір у шибку:
  •   Фарби пізньої осені
    До саду підкрадалася зима,
    її відчув у димнім ароматі,
  •   Справа у кожному
    Я хочу – пролісків, а всюди лиш асфальт
    з під нього в пекло лине навіть Лета.
  •   Життєвий пелех
    Це ранок ще чи пізня осінь?
    Себе питаю на зорі.
  •   Ранок на дачі
    Попід вікном сіріє ранок,
    тумани звіює Дніпро,
  •   Золота осінь життя
    Молись про осінь. Злука не любов
    у небосхилі є зоря розлуки…
  •   Скоро, скоро, скоро...
    Вітер зриває партійні афіши,
    політика, друже, то річ надтонка –
  •   * * *
    У світі все іде своїм шляхом
    і ніч, і день, і за весною літо…
  •   Сага про вічне місто
    Літописи напише час,
    а віру примножить пітьма.
  •   Осіння меланхолія
    Опале листя, заспівай мені
    про день який щомиті догорає,
  •   Перше вересня
    …І вересень нас освятив дзвінком,
    і квітів ароматом неповторним…
  •   Вічне місто
    Чи можеш ти стояти на сторожі?
    Такий старий. Тобі вже літ і літ…
  •   Давайте зробимо всіх разом
    Країна йде упевнено у «рай»,
    на газ та світло підіймають ціни…
  •   Листи осені
    Осінь така наївна
    пише весні листи:
  •   Яблука
    Струшує осінь фруктові дари,
    літо боротись не в силі.
  •   Жорна долі
    Жорна мололи долі
    зернятами у могили
  •   Жорна долі
    Жорна мололи долі
    зернятами у могили
  •   Літо ще буде
    Цей дощ періщить цілий день,
    сиджу собі у сінях.
  •   Не зросійщуйся
    Не зростуть дерева без коріння
    та не вчить минуле нас чомусь –
  •   Вишгородщина
    Полюбив переливи Десни
    і Дніпра мальовничі лимани…
  •   * * *
    День витікає із ночі,
    ранок тумани наводить,
  •   Шлях в нікуди
    Тенденція така у нас давно,
    кіно стає – життя, життя – кіно…
  •   Яблуневий спас
    Духмяний ранок освятив село
    і яблука чарують ароматом,
  •   Мовчання капелана
    Про що мовчить сьогодні капелан?
    Не заглядай у вимучену душу
  •   Кінець
    Соняхи горіли за селом,
    стрекотали черги кулемета…
  •   Мінські заварушки
    Ставай у стійло, зробимо масаж.
    Сябру негоже без російськой палки.
  •   Інтернет-шавка
    Малесенька шавка лякливо
    іззаду так хоче кусь-кусь,
  •   * * *
    На плечі падають літа,
    здавила серце аритмія,
  •   Ще одне літо
    Піском крізь пальці, водою у ситі…
    Як дні вигорають швидко у серпні.
  •   Шукаючи гармонії
    Вишукую поміж рядків слова,
    які бальзамом вилікують душу
  •   Сандармох
    Вини не чує Сандармох –
    земля ні в чом не винувата.
  •   А вибір був!
    Півень заспівав із рання:
    «Прокидайся чесний люд!» –
  •   Час
    Він поміж листям шерхотить,
    виманює із нас життя,
  •   Суцільна шарада
    Кричати проти вітру
    даремна справа, всує,
  •   Шлях до незалежності
    Тернистий шлях лежить з московських пут.
    Здається, що і виходу немає.
  •   У селі
    Липневий дощ ти запорука сили.
    Запахла м’ята у моїм саду,
  •   Спека яблуневої надії
    Трава шепоче: «Дай мені роси,
    не маю сили серпень пережити,
  •   Материнські руки
    Материнські руки – лебедині крила
    ніжно огортали, дарували сили,
  •   Світанкове
    Наллю собі у склянку смутку
    і день потроху догорить,
  •   Прощання з морем
    Море хвилюється раз…
    Легіт розгойдує хвилі,
  •   З покращенням
    Усюди чути ахи-охи
    Не "слуг народу", навпаки...
  •   Ніч валькірії
    Хай ніч розсудить і зведе рахунки
    Валькірії не місце на землі.
  •   Кожному своє
    Комусь болить на фронті кожна втрата.
    Залита кров’ю – матінка-земля.
  •   Відчуття
    Радій сьогоденню.
    Довкола безмежна блакить
  •   Карпатська ніч
    Молитвами тихими,
    коси аж до пліч,
  •   Негода
    Вирує Чорний Черемош,
    Кипить вода, несе дерева,
  •   Вежі
    Сьогодні зранку буде літо
    І завтра теж.
  •   Сніг
    На площі за вікном сніги
    Вибілюють сіреньке місто
  •   Життя
    Усе життя спливе перед очима.
    А, що попереду того ніхто не зна.
  •   Даруй мені
    Твоїх очей безмежний океан
    Дивитися у них мені несила,
  •   Мабуть, тому
    Маленьке серце б’ється пташенятком,
    Воно кохає віддано та щиро,
  •   Мантачка
    Цей звук не сплутати ні з чим,
    Де косу по росі мантачать,
  •   Сорок сьоме літо
    Ось ми і зустрілись, сорок сьоме літо,
    Чи заплаче дощик, чи задріботить?
  •   Ліс на Трійцю
    У лісі густо пахне чебрецем.
    Шукає щось скрекочучи сорока,
  •   Дядько Петро
    У хаті гуляє вітер, миші, вибите шкло.
    Двір не тримає порядку і виросла хо́пта*…
  •   Дій
    Візьми у руки крихітку добра,
    Із ближнім поділись хорошим словом,
  •   Храм
    Застеляйте обрусом столи,
    Наливайте кожному по вінця,
  •   Думай
    Природа бачить, чує та мовчить.
    Невігласи не чують і не бачать,
  •   Обережно миші!
    Відчуваю, що у тиші
    Не початку, ані краю...
  •   Оберіг
    Чи припаду до джерела добра?
    Поезія не сповнена любові.
  •   Місце сили
    Буря розхитує крони дерев,
    Шелест здійнявся в зеленому листі
  •   А сенс?
    А сенс твоєї вищої освіти
    Коли ти лізеш ближньому в кишеню,
  •   Прощай весно
    Рядочки ледве зримі
    У відсвіті вікна
  •   Добридень люди!
    Вітер колише ще сонні лілеї,
    Трави спивають ранкову росу,
  •   Казка для дорослих
    На болоті жаба ква та ква
    Витирає сопляки зелені:
  •   Не вір нікому
    Не вір своїм очам і власним вухам.
    Нарід купити легко на «Свати».
  •   Коротка пам'ять у сторіччя
    Сьогодні усе, як сто років тому.
    Одвічна ця трійця: рак, лебідь і щука
  •   За Батька
    Ось мій Батько, подивись росіє,
    Ти мені у вічі подивись!
  •   Замковище*
    Чи стане вітер у пригоді
    На цій насупленій горі?
  •   Борщику зварити?
    Ну що, панове, борщику зварити?
    Картопелька не муляє в ціні?
  •   Переосмислення
    Я не лізу в державні мужі.
    Відхворів. Людям правди не треба.
  •   Від Силків до Силків*
    Шлях лежав через річку і ферму.
    Інший кладкою та через ліс.
  •   Домовлялися
    Зелений ліс накрила мряка,
    У шибку дощик дріботить…
  •   Кумасик, гречка і овечка
    Скочив якось кум у гречку,
    Терпіти не сила.
  •   Бажання весни
    Ми чекали теплої весни,
    А вона вмивалася сльозами
  •   Пташа
    Під стріхою цвірінькає пташа.
    Беззахисне. Шукає маму й тата,
  •   Час іде по колу
    Дощиком дрібненьким здивувала осінь,
    Вранішнім туманом, жовтим листям клена,
  •   Суходіл
    Порожнеча висотує душу.
    Килимами у полі підбіл.
  •   У селі
    Любив Адама я і Єву*
    І цей Едем, що за селом…
  •   Один із…
    Через лінію фронту він пройшов до своїх,
    Полихала війна і було не до жартів.
  •   * * *
    Ремінісценція життя
    Туманами густими вкрита,
  •   Нічний дощ
    Сумує дощ в нічному кінозалі,
    Не йде глядач, овації нема.
  •   У …надцять
    Вона іде закохано-щаслива
    Нема на юнім серці відчуття –
  •   У Львові
    Старими вуличками знову
    Дощу чекаючи іду.
  •   Йди но сюди!*
    Нас кожна мить наближує до Бога.
    Купуй валізи, гроші в них клади!
  •   Весняна ніч
    Біленька хата у саду вишневім
    Зраділа першій пісні солов’я,
  •   Хаос пандемії
    Лихі минули дев’яності
    І слово – рекет призабули,
  •   Та що вам відомо про любов!
    Про любов писати надто важко,
    Це – інтим, а зайвим туди зась!
  •   «Закон» підписано!
    Гуляй степами, вітре! Це востаннє.
    Узавтра землю виставлять на лот.
  •   Казковий ранок
    На березі річки ніч догора.
    Роздмухує вітер неба пожар.
  •   * * *
    Я притулю до рани подорожник,
    Хай болі зцілить у моїй душі,
  •   Проводи
    Ці дні минуть, відсивіють тумани,
    Дерева скинуть білі пелюстки…
  •   Душа
    Коли біда відходить від порогу,
    Людині не потрібні молитви́,
  •   Чи була вона та казка?
    Нині мавки вже не ті.
  •   Кам’яний хрест
    На цім хресті вже стерті імена
    І хто під ним ніколи не дізнатись.
  •   Не йди!*
    Сьогодні церква може стати склепом.
    Тебе благаю, дома пережди.
  •   Не йди!*
    Сьогодні церква може стати склепом.
    Тебе благаю, дома пережди.
  •   Перспектива майбутнього
    Верстат друкує тисячні купюри,
    Діру в бюджеті будемо латать.
  •   Іспит
    Можна скласти екзамен з історії, фізики, мови
    Та прожити життя від початку і до...
  •   Дитинство
    Попід вікнами бузок
    Ароматом вабить.
  •   * * *
    Безхребетність породжує – Крути,
    А сплатимо кров’ю дітей,
  •   Кожному своє
    А малороса тягне до кремля.
    Історія не вчить манкурта зовсім.
  •   А шо робити?
    Шановний маестро, гравець на роялі
    Чи змиє дощами заразу із площ?
  •   * * *
    Вітер голосить на кручах Дніпрових,
    Він пам’ятає Тарасове слово.
  •   Службовий собаковець
    Купив я Бобику мундира,
    Навчив командам – «гав» і «фас».
  •   Обручка
    Одне кільце і сорок років
    Усе, що з’єднувало їх,
  •   * * *
    Чи поставить доля на коліна,
    Чи здіймешся птахом до небес…
  •   Прийди
    До плеча пригорнутися хочу,
    Там де квітнуть вишневі сади.
  •   Рехворми
    Раніше курви працювали в лазні,
    А нині – аташе, як не крути.
  •   * * *
    Усе впирається в межу:
    Для відьми маю помело
  •   Винен! А хто?
    На злодієві шапка не горить.
    Горить на тім, хто злодія застукав!
  •   За наші степи
    На розбитих руках перетворяться рани на шрами.
    Бахнув постріл і з неба летить, підвиваючи, смерть.
  •   Сільський антисептик
    Ох, який чудовий антисептик
    Баба Варка продала вночі.
  •   Сьогодні
    Сьогодні – хіба це багато?
    До неба тягнеться трава.
  •   Національне свято
    Сьогодні день дурня. А вчора?
    Здається у нас він щодня.
  •   Готуймося
    А цім, що вірус, що чума
    Не візьме їх і срібна куля.
  •   Поцілунок на все життя
    Розквітає морелеве диво,
    Наче вкрили дерева сніги.
  •   * * *
    Кохання варте найтепліших слів.
    Бо так воліє не юрби, а тиші.
  •   Чорний день
    Чого смієшся? Вірус – убивця!
    Поки його не відчув на собі?
  •   * * *
    Чи доживу до спілих яблук,
    Налитих життєдайним соком,
  •   Чи ти поет
    Чи ти поет? Покажуть барикади
    І міцність слова, і вірність народу.
  •   Даруйте добро
    З народження нам шлях один – до Бога.
    Через життя неси свого хреста,
  •   У відповідь не стріляти!
    Сьогодні вкотре чую слово – снайпер…
    Гори у пеклі вбивця, ворог, кат!
  •   Пандемія
    Чи ти готовий до пандемії?
    Крила чорні накрили півсвіту.
  •   * * *
    Жінку потрібно пізнати, як витоки світу.
    Вона джерело, що натхнення дарує й життя.
  •   Масочка потрібна???
    Із лідером нам дуже повезло!
    Як кажуть у народі мудрі люди,
  •   * * *
    Жінку потрібно пізнати, як витоки світу.
    Вона джерело, що натхнення дарує й життя.
  •   Танок кленового листка
    Грає вітер листочком кленовим,
    Підкидає його в небеса…
  •   Травнева казка
    Люблю травневі ночі запашні,
    Коли сади в зеленому розмаї.
  •   На сході втрати
    Здається: підкорися долі
    Й омріяний настане мир.
  •   Невідомий Солдат
    Ти зупинив триклятий «руський мир»,
    Солдате, досі невідомий
  •   А, що восьмого не було?
    Сьогодні кажуть вже дев’яте.
    А восьмого, що не було?
  •   День весни
    Нашкрябаю сьогодні оду,
    Про «День весни» і про любов,
  •   У темному лісі
    У темному лісі весь ранок дощило.
    Ворона стулила від холоду крила.
  •   Весна прийшла
    Рахую дні до квіту абрикоси,
    Що сповістить усім: «Весна прийшла!» –
  •   Молись за мир
    За мир молись не завтра, а тепер.
    У цей момент коли читаєш вірша,
  •   Перший день весни
    А сьогодні весна про яку були мрії.
    Я на згадку про зиму собі скипень візьму.
  •   Людяність
    Це сталося миттєво дощ і ми.
    Стояли під навісом я і кішка.
  •   Жадайте!
    Шелестом бажання з пліч упало плаття...
    Колихає вітер вишні у саду.
  •   «Вакцина» у руці
    Настав мій час! Беру папірус,
    Скрипить надломлене перо…
  •   Прощена неділя
    Спокутую життя свого гріхи,
    Чи буде за них прощення? Не знаю.
  •   Світанкове
    Світанок говорить зі мною,
    Мовчу і слухаю. Бо, хто Я?
  •   Найкоротша ніч
    Це ніч була п’янких півоній
    І найкоротша на землі.
  •   Буревій
    Барабанить дощ у підвіконня.
    Скаженіє вітер у цю мить, –
  •   Вибір за тобою
    Яке це диво – горнеться зоря
    До небокраю у вечірню пору,
  •   Здрастуй, Тату
    Портрет поцілувала: «Здрастуй, тату,
    Я стала старшою на рік,
  •   Зі шкільної практики
    Хворіє вчитель (в будь-якому віці).
    Не має коштів зупинити рак.
  •   Увірував
    Увірував у тебе Україно!
    Не я один, – Герої Небесної сотні,
  •   Віршата ллються із душі
    Чай без цукру зробить ранок ситим.
    Не люблю писати уночі.
  •   Пора
    Туманяться поміж лісів пари.
    Води лугівка напилася вдоста.
  •   Край ночі
    Життя красиве. Обернись довкола.
    Часоплин уповільнює свій хід.
  •   Соціальне
    Їй немає п'ятнадцять. Вона пише про секс.
    Мерехтять в «інстаграмі» принади жіночі.
  •   Куди подівся сон?
    Дитинства сновидіння всі міцні.
    Веселкою міг бавитись у сні.
  •   Остання зимова ніч
    Кохання огорну диха́нням,
    Наллю горнятко суасепу*
  •   Вибір за тобою
    Не протився. Доля – це сьогодні.
    Вчора вже навіки відійшло.
  •   Театр тіней
    На стіні маленькі тіні
    Ожили під ліхтарями.
  •   Сила слова і любові
    Словом пробуди молитву,
    Молитвою – серце, серцем – любов.
  •   Київські побачення
    Білі свічі каштанів
    Осіяли Хрещатик
  •   Скільки коштує мовчати?
    Ставай до праці, стомлений народе!
    У влади є надгризений маслак.
  •   Травнева спека
    Вітром роздмухує пух,
    Сонце випалює трави.
  •   Спокуса
    Закоханим і ночі білі.
    Спокуси присмак лиже губи
  •   Новий правопис
    В ирій мітять индики. Їм на південь треба,
    А директорка чомусь не пускає в небо.
  •   Віхола
    У віхолі прекрасне все.
    Стою, милуюсь на морозі.
  •   * * *
    Прокинувся від дотику руки.
    Ніч промайнула, ще поспи, кохана.
  •   Материнська жура
    Ой, де ти, донечко! Де ти, квіточко?
    Тебе дома чекаю, леліточко!
  •   Дванадцять місяців журби
    Не тіш себе думками. У долі різні маршрути.
    Пом’яни у січні убієнних кіборгів та Крути…
  •   * * *
    Якщо меча перекуєш на рало
    Не матимеш ні волі, ні держави
  •   Шлях
    Не змінити нічого. Шлях обрано.
    Невідоме з іксакми сокрите ще.
  •   Згадала
    Коники стрибають по траві,
    У калюжі сонечка заграва…
  •   Мрія
    Прокинутись хочеться завтра маленьким,
    З роботи чекати на тата з гостинцем,
  •   "Заколядую"
    "Заколядую", мабуть, у життя.
    У влади марно. Вона вічні злидні.
  •   Передсвітанкове
    До сходу сонця ще година.
    Сіріє ночі чорне тло.
  •   Дійшли до ручки
    Раніше у небо дивився і мріяв про зорі
    Думками радів, що людина сягла висоти,
  •   Душа
    Війною засмальцьована душа,
    Чи відчуваєш насолоду миру?
  •   Homo sapiens?
    Здається розум щось інопланетне.
    Для «Homo sapiens» недоступна річ.
  •   Донечці
    Перші: «Агу» і несміливі кроки
    У пам’яті моїй ніби кіно.
  •   Чи ми є?
    Мо, ще не народились українці?
    Так Україна є і Борисфен.
  •   На грані…
    Кружляє світом віхола війни.
    Безсилі перед нею дипломати.
  •   Життєве марево
    Любов далека і незнана
    Колише зорі над морями,
  •   Швидкоплин
    Сухою травою згорає життя.
    Ще вчора буяли отави
  •   Віршування
    Віршував я синім небесам
    І деревам, що цвіли у квітні,
  •   Святвечір
    Жахтіла піч у надвечір’я
    І усміхались о́брази
  •   Тепер
    Згубилися у просторі та часі.
    Вдягай беруші, щоб химер не чути.
  •   «Король-віслюк»
    Чому малечі не радіти?
    «Король-віслюк» йде у прокат!
  •   Злагода по-московськи
    Ти сумуєш за миром?
    Йди в обійми росії.
  •   Пішов
    Від нас пішов. Покойся з миром, брате.
    Твоє життя належало війні.
  •   Революція негідності
    А нічого не треба казати.
    «Правий сектор»? Сідай у тюрму!
  •   Зраджені на сході
    На сході гаряче. Війна.
    Брати лягають в домовини.
  •   Сон
    Наснилася живою мама.
    Мене чекає на обід,
  •   Біля вікна
    У наших вікнах спогади живуть
    Допоки пам'ять осяює путь.
  •   Донечці
    Ще будуть твої ніжки прокладати
    Життя дороги та вузькі стежки́.
  •   Молитва по загиблим воїнам
    Господи! Не прощай!
    Кожну душу безвинно убиту
  •   Доленосне
    Людина жадає грошей і слави,
    Вином і харчами набити курдюк…
  •   Миколаєве чудо
    Ранок укутаний снами,
    Сплять ялинкові огні,
  •   Вокзальні паралелі
    Чи з’єднують ці колії долі?
    Один вокзал на двох.
  •   Поетичні бажання
    Чого поет бажає? Слави,
    Прихильників чи визнання?
  •   Двадцять – дев’ятнадцять…
    Зворотний відлік. Часу мало.
    Рука на пульсі – тук-тук-тук…
  •   Вальс життя
    Відчуваю твої ніжні пальці
    Не страшні нам холодні вітри,
  •   Пам’яті Мирошниченка Артема*
    Мовчки проковтнули тему
    Про убитого Артема.
  •   Сільський ранок
    На ранок сонце і мороз тріщить,
    І тьохкає ріка під сірим льодом,
  •   Вічні граблі
    Ейфорія лишиться позаду.
    Сірі будні… Поїдене тло…
  •   Подорослішали
    Ми не обтяжені спомином.
    Іди на корпоратив.
  •   Жінці вамп
    Кохання тобі невідоме
    То хибне якесь почуття.
  •   Завія
    Весь день мела. Покрила білий світ
    Пухка завія сніжна і прекрасна
  •   Мудрятина
    Чого у світі не буває?
    В Сахарі сніг нуртує,
  •   Груднева миттєвість
    Погостюю у грудня, почаюю з зимою,
    Подивлюся на білі, пухнасті сніги
  •   Допоки є Герої
    Позиція влади – зректись України,
    Зломити огидний народний хребет.
  •   Початок дня
    Від чаю ранок терпкий
    Сон у провалля кане.
  •   Вона
    Вона любить зорі ясні,
    Дерева од інею срібні,
  •   Міжсезонне
    Сіріє день одразу по обіді,
    Сиріє сонце та не хоче гріти,
  •   Свіча пам’яті
    Переродися! Духу не убити,
    а наше тіло належить землі.
  •   Стіна безтурботності
    Усміхнене маля біжить до мами
    Ще світ йому незнаний і чужий,
  •   Я – Українець!
    Привіт, зросійщена країно!
    Спирайся на моє плече.
  •   Переосмислення цінностей
    Світанок заплівся в життя.
    Дай, Боже, аби не останній.
  •   Віртуальність
    Засуну писка у фейсбук,
    Живі ще, любі друзі!
  •   Вільна
    Завариш зранку каву,
    Візьмеш до рук цигарку
  •   Саме тому
    «…В ім’я отця, і сина, і…» –
    Слова злетіли в небо та затихли.
  •   Ми їх здєлали!
    Вітаю вас, панове, ми програли!
    Чи гарно пожилося при зелі?
  •   Мова
    Тільки й розмови:
    «На хліба не намажеш мови…»
  •   Здалося
    Стріпонувся. Матінка іде.
    Ой, здалося. Дуже-дуже схожа.
  •   Дощова пісня
    У тьму згущається блакить,
    Затихли вулиці довкола.
  •   Добробати
    Так буває, брате, не ридай,
    Бо не вічні, визнати це мусиш.
  •   Скаменілий дощ
    Січе обличчя скаменілий дощ.
    Птахи сховались поміж віт у хащі.
  •   Вечірня зустріч
    Тихий вечір алеями парку
    Заблукав межи співу цикад.
  •   Осіння омана
    Мріє за полем береза.
    Озимі ще сплять у землі.
  •   Тиха ніч
    Тиха ніч запалила вогні,
    Прилюлюкала води Дніпрові.
  •   Коли преЗедент нєлох
    Хотіли волі? Отакої!
    Чи то не ваш коняка здох?
  •   Сніг мого суму
    Перший сніг притулю до щоки.
    Хай мені нагадає про маму.
  •   Оказія
    Така собі у нас оказія –
    В Європу йшли, прийшли в Євразію.
  •   Вірш на вибір читача
    Він відчував красу на дотик,
    Любив рельєф її волосся,
  •   Герої виходять з народу
    Героїв обере нарід!
    Ні президент, ні депутати
  •   Жовтокоса осінь
    Синьоока осене, жовтокоса
    Застуди до інею срібні роси.
  •   Було своє
    Була земля своя і хата,
    І хліб із печі на столі
  •   Заміське споглядання
    Це шелест опалого листя
  •   Бо про…
    Мо, написати оду про любов?
    Бо про єврейців божевільне діло.
  •   Про мудрість
    Мудрість іде не зі сходу,
    М’яко ступаючи в душу
  •   Зимовий етюд
    Великий Віз –
    сніги привіз,
  •   Формула щастя
    Час виточить і витончить. Працюй
    Слабкому підставляючи плече.
  •   Помер король. Ура! Король помер!
    Який король такий і почет -
    Свиняче рило у золі.
  •   Смерть поряд
    Потоки кров’яні спини,
    Вбивають нас «брати», Говерло!
  •   Найсвятіша земля
    Свята земля, люблю твою ясу.
    Бо матері тебе дарують дітям.
  •   Вітер «змін»
    На «Банковій» флюгер показує вітер – північний.
    Та мови на хліб не намажеш тихесенько, ша!
  •   Не так страшні…
    На дверях і вікнах – фурини*
    У шафі тонке кімоно…
  •   Жовтнева гроза
    Гроза гуляє містом,
    Благає на ніч елю
  •   Леді осінь
    Густо посіяла мжичку,
    Листя купаючи жовте.
  •   Новітня війна
    Не тішся, будь ласка, оманою злагоди.
    Усе завершилось війною, аншлюсами…
  •   Питаннячко
    Що, чуваки, зняли «баригу»?
    Чи легше сім’ям жити стало,
  •   Колискова
    Ой, у лузі, лузі
    Де живуть всі друзі,
  •   Опале листя
    Опале листя – це моя печаль.
    За літні дні зігрітися не встиг я,
  •   Золота осінь
    За вікном листопаду краса
    Літо бабине ген догорає,
  •   Мова на часі!
    Схвильований минулим і майбутнім,
    А малороси гарно тулять грим.
  •   Вересень
    З городів повіяло димом,
    Земля врожаї віддала.
  •   На пенсію
    Давай на пенсію іти у сімдесят!
    Навис над нами гострий меч Арея.
  •   Осіннє
    Прокидаюсь у іншому вимірі.
    За вікном парасольок парад.
  •   Ранкове село
    Село пахне сіном і свіжим удоєм,
    Садами, пшеницею, ланом без меж…
  •   Досвід
    В’юнке, гнучке летить на крилах вітру…
    Ніщо не спинить юності політ.
  •   Літній дощ
    Летить над містом дощ намистом.
    О, довгождана літня мить!
  •   Спас
    Вдихає серпень яблуневий спас.
    Плоди налиті сонячним промінням
  •   Серпневе
    «Дзвінок»* напився місячного сяйва.
    До колосочка зібрані жнива.
  •   Північний вітер
    Думками зміліли, усохли душею.
    Немає до світла дороги Енею.
  •   Як все було
    У хаті з вікнами на північ
    Немає затишку і миру
  •   Карашин*
    Карашинські жита́ від села і до самого лісу.
    Комишем і купавками радує велетень Здвиж…
  •   Смута
    Чи вирвуся? Не знаю. Голий, босий…
    Кричу до неба: «Освіти-но шлях!»
  •   Вибір без вибору
    У вибору чорні крила,
    Ні Совісті нема, ні стра́ху.
  •   Гомін Холодного яру
    «Бережи себе, Україно!»,
    Холодний Яр шепоче у цю мить.
  •   Пам'ять недавнього
    Живу пам’яттю свіжою,
    Остраху недоречного.
  •   Промінчик, що змінив світ
    Усміхнений промінчик зранку
    Промовив лагідно: «Привіт,
  •   Шлях
    Чи завтра зійде сонце?
    Зійде!
  •   Червоний хрест
    Червоний хрест на лінії вогню –
    Чиясь остання на життя надія.
  •   Історична буцегарня
    Із підвалу не вийти на волю
    І не знаєш, чи день там, чи ніч.
  •   В шістнадцять
    Думки юначі сповнені надій.
    В очах максималізм непереможний
  •   По колу
    А далі буде тьма (на триста літ).
  •   Петрович
    Стрункі берези та дуби розлогі
    До неба піднялися край дороги.
  •   Ніхто крім нас
    Тусовки модні, дискотеки…
    Не спить ночами Миколаїв
  •   Мрія польоту
    У мрій польоту виростають крила.
    Коли побачиш неземну красу
  •   Доля
    «Я радію тобою дитино.»
    За вікном йде рясний снігопад.
  •   Казкова ніч
    Іди до мене. На порозі ночі
    Казкові оживають силуети
  •   Гегемонія
    Не мав ніколи віри гегемону.
    Політика то надштудерна річ
  •   * * *
    Уже давно я не шукаю
    На схилах сивого Дніпра
  •   Московський синдром
    Московські зорі сяють сумовито.
    «Великий вождь» у Мавзолеї спить.
  •   Розмінний день
    Доходить рік логічного кінця.
    Щоб не було, не дати і не взяти.
  •   Чи мало сплатили?
    Чи мало кров’ю ми данин сплатили?
    Юртує Кремль. Ізнов горить земля.
  •   Закохані
    Дивлюсь на тебе і не віриться,
    Що світ нам такий замалий.
  •   Здрастуй літечко
    Розмай налився сил. Покоси
    Упали перші у стоги.
  •   Нічне
    Нема хитких ілюзій чи думок.
    Є сни які народжені не нами,
  •   * * *
    Недолугі хохли
    Віддали булаву і кресало,
  •   З фізкультурного життя
    Давно відомо, що життя це – рух
    І молодь він підштурхує до сили.
  •   Справжнє кохання
    Давайте з Вами будемо на – Ти.
    І не важливо скільки літ між нами.
  •   Хочеш миру?
    Середньостатистичний пацифіст
    Країну тягне у багно війни.
  •   Косовиця
    Ранок не випитих думок.
    В роси́ ступаю прохолоду.
  •   Вибір за тобою
    У світі ненароджених дітей
    Снують вітри. І чорні пароплави.
  •   Першотравневе
    Сьогодні веселуха і шашлик.
    За мир у мирі п’ємо на природі…
  •   Малороси
    Панове малороси!
    Хоч які ви панове?
  •   Сон політв’язня
    Ще Гулаг не відгув, канчуками не вибили душу.
    Долітали у вирій просочені кров’ю листи.
  •   * * *
    Молю вже не про хліб насущний
    І не про благо на землі.
  •   Державний політикум
    Політика наука надскладна!
    Для простаків суцільний жах і муки.
  •   Любіть!
    П’янкий коктейль ми вип’ємо удвох.
    Ніхто не звинуватить нас у змові.
  •   * * *
    Історія хохла не вчить.
    Оному що граблі, що вила.
  •   * * *
    Здається розум на межі банкрутства.
    Хитає вітер під вікном біг-борд.
  •   На сході
    Пульсує джерело, струмить.
    Не відкладайте дня на завтра.
  •   Пертурбація
    – Порохоботи!
    – Зрадофіли!
  •   Вранішня краса
    Бачите смужку? – єднання небес із землею
    Там сонце велике світанку тихенько радіє.
  •   Над прірвою
    Квадрат Малевича на чорному тлі.
    До чого дожили ніхто не знає.
  •   Крим (пам’яті найкращого друга Сейтемурова Наримана)
    З-попід холодного граніту
    Вода струмує й жебонить.
  •   * * *
    Чи винити тебе у гріхах?
    Як повільно знімаєш наряди.
  •   Селфі
    Є у селфі безліч переваг.
    Можна не чекаючи огуди
  •   Міська бджілка (жіноче)
    Е-гей-но, чуєш, бджілко Майє!
    Чатує день, пора летіти!
  •   Земна практика
    Життя давно пройшло свої фарватери.
    Дратують очі місячні затемнення.
  •   * * *
    Дай, Боже, встояти у вірі.
    Людської не вкусивши плоті.
  •   Роздуми на чернечій горі
    А ворог боїться, Тарасе,
    І слова козацького й шаблі!
  •   Зустріч весни
    Ходім, кохана, стрінемо весну.
    Лелеки в небокраї закружили
  •   Остання ніч зими
    Тінями вітер малює
    На стінах потворні створіння.
  •   Горобина ніч
    А на Купала папороть цвіте,
    Русалки ходять у нічній долині…
  •   Зраджене кохання
    Згорить ілюзія кохання
    І попіл істина розвіє.
  •   Вокзал
    Вокзал хитає поїзди,
    Підвищує серцебиття...
  •   Бабусин гребінець
    Сьогодні кутюр'є всьому вінець!
    Без нашивки не модна одежина
  •   Історична ілюзія
    Спинися. Часу обмаль. Спішити не можна.
    Зіркою з неба упало додолу життя.
  •   Рання весна
    Люблю безмежно ярові розсвіти.
    Здається, що народжується світ.
  •   * * *
    Ходить осінь алеями парку.
    З позолоти стікає сльота.
  •   Не цурайся рідного
    Кебета куца – мові непридатна!
    Із мокші не створити козака.
  •   Чужа війна
    Душі болить колишня та війна.
    І оживає в рокотанні грому.
  •   Відзимки
    Тріпає вітер нариси думок.
    Іще зима не зникла календарна
  •   Інші шістдесятники
    Не бий себе у груди,
    Бо гріх є за кожним!
  •   Неминуче
    Така собі у нас оказія
    Нема, ні проблиску, ні світла.
  •   Спішіть до мами
    Матері відцвітають, як вишні.
    Не успівши за нас порадіти.
  •   Квітневе
    День починається о четвертій ранку.
    Коли після сну беруся за склянку,
  •   Капелан
    Помолися, мій брате.
    Небо «Гради» полощуть,
  •   Чи варте воно того?
    Біла, як день, бліда, мов сніг
    Біда ступає на поріг.
  •   Не витримав бетон
    Сьогодні дзвони (У) країні б’ють.
    Свічки горять і сльози, сльози, сльози…
  •   Роздуми про українство
    Душа болить. І серце крає щем.
    Любити так нелегко Україну.
  •   Морелі
    На пелюстки пухкий лягає сніг.
    Прийшла метіль, мабуть, уже востаннє.
  •   Криниця
    Журавель – птиця, і не птиця.
    Стареньке цебро скреготить.
  •   Єднання
    Ти, така маленька.
    Дай зігрію тебе у долонях.
  •   Весняний настрій
    Йдучи від горизонту промінцем
    У верболози під лелечий клекіт.
  •   Московський синдром
    Московські зорі сяють сумовито.
    «Великий вождь» у Мавзолеї спить.
  •   Побачити щоб вмерти
    Побачити Париж і вмерти.
    Я, вам скажу така дурня.
  •   Різдвяне
    За мене заступися,
    не дай розчинитись у ночі.
  •   Коловорот
    За тихим шелестом снігів,
    За сріблом інею – скрижалі.
  •   Розмінний день
    Доходить рік логічного кінця.
    Щоб не було, не дати і не взяти.
  •   * * *
    Недолугі хохли
    Віддали і меча, і кресало,
  •   Хочеш миру?
    Середньостатистичний пацифіст
    Країну тягне у багно війни.

  • Огляди

    1. Перехожа
      Награється – кине.
      Не радій думками.
      Запізня година
      краще йди до мами.
      На красу дівочу
      не шукай пригоди.
      Як би не наврочить
      до твоєї вроди.
      Від гріха подалі
      заховайсь, перлино,
      ну, які печалі?
      Пізня вже година…
      05.12.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Все буде добре
      Все very good*, мій брате, охолонь!
      Чи варто в бій іти за Україну?
      Простіше, мабуть, здатися в полон
      і бити чолобитну на колінах
      й лизати ноги сівшому на трон…

      Чи буде так? Вирішувати нам.
      Чекаємо звитяги, чи поразки?
      Земний уклін новітнім козакам,
      що не повірили в новоросійську казку,
      я дякую, бійці, довіку Вам!

      Не треба нам юродивих* «братів».
      І знаю точно, – правда переможе.
      Хай буде все, солдате, як хотів…
      Йдете у бій? То бережи Вас Боже!
      04.12.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Свято після свята (або друге грудня)
      Вітаннячка скінчилися і ми
      буденно стріли перший день зими…

      Здавалося б далеко не малята
      ні настрою, ні снігу, але ж – свято.

      Давай, друзяка, діставай коньяк,
      без двох тварин святкується ніяк.

      А ми з тобою наче – янь та інь…
      Вживаємо удвох, як добрий кінь!

      Назавтра буде тільки ах та ох
      і краще б я іще учора здох…

      Не трапилось на ранок в житті дива,
      виною, мабуть, стала банка пива.

      Візьму сніданок: сала та млинця,
      а ти купи горілки та винця…

      Посеред тижня у робочі будні
      Зустрінемо давай і друге грудня…
      02.12.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Державне свято
      Привіт, підвищення тарифів!
      Ой, зимо-зимонько, - йди геть!
      Бо "слуг народу" труд сизифів
      віщує Україні - смерть.

      Чомусь мандраж бере не трішки.
      Чи плакати, чи навпаки?
      Від комунальної платіжки
      розвінчуються враз казки.

      А, які вишукані гасла
      на вибори чекали нас:
      Народу збільшить пайку масла...
      Та ціну збільшили на газ.

      І не дивує ані трохи
      брехня провіщена людьми.
      Бо коли влада минелохи
      то лохи звісно будем - ми!
      12.01.20р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Святвечір пам’яті
      Святвечір пам’яті. Молись.
      Нехай свіча не затухає…
      Ми пам’ятаєм, як колись
      країну, що назвали – раєм
      звели нещасну до біди,
      у горі чорному втопили…
      Лишились в урвищі сліди
      одної на село могили –
      у ній свій спокій віднайшли
      кому не було чого їсти,
      не змити вам тої хули –
      трикляті вбивці – комуністи.
      Їх не оплакували, ні,
      скидали голими у до́лу*…
      І хоч жаскі минули дні,
      я вам не вибачу ніколи.
      Проси, свіча, за души їх,
      благай за кожну перед Богом!
      Забути голод – страшний гріх.
      Я поминатиму їх словом…

      На свічці віск краплинами усох.
      Біля вікна ми плачемо удвох.
      29.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Устеріки лиховоддя Черемошу*
      Дивлюсь на виток Черемошу
      в його розбурханій красі…
      Та крізь води незмірну товщу
      каміння чую голоси…
      вони скрегочуть про негоду,
      яка накоїла біди,
      благаючи одне в народу:
      «На берег річки не іди!»
      Але хіба той глас почують?
      Ріка змиває береги…
      Кричить каміння людям – всує.
      А тут пів кроку до біди…
      28.11.20р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. * * *
      Вечір згорає у присок*,
      легіт знімає утому
      і аромат кипарису
      шириться швидко по дому.
      Накинь кошулю* на плечі,
      хай зорі тебе зігріють.
      Були у словах предтечі
      ілюзії та не мрії.
      Серце веде не в оману,
      б’є дрижаками у тілі.
      Ну ж, пригорнися, кохана,
      у наготі люди смілі…
      27.11.20р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Листо́пад душ людських
      Вперше земля не пахла землею
      і вперше від неї тхнуло…
      З дерев погризли залишки глею*,
      на продаж тягли баули…

      «Ой, дайте мені хлібчика трохи,
      діточкам треба щось їсти.
      Двоє вчора померло в Явдохи…
      Не гигочіть, комуністи!»

      Вперше смерділо вариво тіла
      людського вночі по селах,
      а влада безкарно сатаніла -
      історія перемеле...

      Історія може. А пам'ять – ніколи!
      Усоте вас проклинаю!
      За те, що спустошили наші стодоли,
      кати Вишгородського краю.
      25.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Омріяна любов
      А на душі так любо
      і щастя через край.
      Дай поцілую губи,
      спиваючи розмай…
      Таке палке кохання
      буває раз в житті.
      Ти перша і остання
      у сонмі почуттів.
      Колись почув у тиші
      Амура тятиву –
      пишу відтоді вірші,
      як я тебе люблю…
      25.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Сучасні цінності
      Олжа, здається, нині у ціні.
      Нещирість – смуток засіває в серці.
      Країна потопає у війні,
      зійшлися воля і неволя в герці.

      Була надія: зломимо хребта
      корупції – заживемо, панове!
      Чи вдача нині в козаків не та?
      І все частіше вдома плачуть вдови.

      Як важко залишатися людьми
      і крає моє серце за Державу…
      Весь світ за – Україну! Ну, а ми?
      А ми дідівську пропиваєм славу.
      23.11.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    11. Українка
      Про що твоя печаль, осіння жінко?
      Ще гріють серце спогадів перлини
      і тягнеться в минуле павутинка
      твоє дитинство родом з України…

      Розділене усе на до і після.
      На Батьківщині вже рідні немає
      і тільки пам'ять – материнська пісня
      ніколи в твоїм серці не змовкає…

      Ти не забула запах косовиці,
      як смачно пахнуть українські трави…
      Коли побути хочеш на одинці
      такого слова рідного – От(т)ава*…

      Тебе пригорне пам'ять наче мати,
      не поспішай, побудь іще хвилинку
      нікому не дано того пізнати –
      про що твоя печаль, осіння жінко…
      21.11.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    12. Сплюндрований Майдан
      Заплач сьогодні, небо, більше ні́кому.
      Чи ще Нігоян та Жизневський на місці?
      Ми навіть не в змозі поставити кому,
      по трупах Майдану прийшли – реваншисти.
      Зуби оскалило зло непокаране.
      Виродки знову в погонах та мантіях…
      Думали – виборем, сильними станемо…
      Награлись, панове, у демократію?
      Все починалось: «На хліб не намажете…» –
      Як файно «ТБ» годувало борщами…
      А мова стає все більше зневажена.
      І пам'ять Майдану спаплюжена нами.
      21.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Під смітником
      Життя пропити легко, навіть дуже.
      Сідай но, поговоримо про це.
      Немає щастя в оковитій, друже,
      горілка ні від чого не спасе.
      У тебе теж колись була робота.
      Чекали діти новорічних див…
      А ти котився з друзями в болото
      і змій зелений безпробудно пив.
      Була мета, а нині вона скресла.
      Ні дому, ні роботи, ні сім’ї…
      Ти виборов перепустку до пекла –
      немає, друже, істини в вині.
      20.11.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Казка пізньої осені
      Закликає осінь до зими: «Не спіши!
      Тобі ще на морози ча́су буде.
      Геть заморозить різнобарв’я грудень…
      Сьогодні змерзлі дай зігріти комиші.»

      Гойдає вітер сонний очерет.
      Тумани проростають в срібний іній,
      і ранок, хоч холодний та осінній
      іде між павутинок еполет.

      Я навіть ворухнутися боюсь,
      щоб не злякати чарівну цю казку.
      Ще пі́сні не співала перша пташка.
      І раптом гілка під ногою – хрусь…
      19.11.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Пегасик і піїт
      І
      Рже пегасик із «труда» поета:
      «Свідок Бог, я диктував не це!»
      В описі коханої портрета
      вийшло перекошеним лице.
      Як тепер дивитися ув очі?
      Думай сам, піїте, ти – глухий!
      Плоскогрудий в тебе стан дівочий,
      Ну і трішки де-не-де – кривий.
      Рими дієслівні шкутильгають,
      розміри гуляють взагалі:
      «Як в копита ухоплю нагая,
      буде мало місця на землі!»
      ІІ
      Дістаю із зашморгу Пегаса…
      Finita la commedia. Слабак!
      Лошака піїт довів до сказу.
      Ну, а сам – бухати у кабак.
      Із вином міцні приходять музи.
      Кажуть ще й такі, що Боже мій.
      А коняка з крилами – обуза,
      інша тема то «Зелений змій»!
      Наллємо по повній і повторим,
      Хай сідає муза на плече,
      бо у нас із нею спільне горе…
      Що заснула? Наливай іще!
      І коли в очах від спирту ясно,
      ти не говори дурні мені!
      Людям напишу слова прекрасні:
      «Лох – Пегасик! Істина в вині!».
      15/18.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. * * *
      Україно, подаруй надію
      твоя мова – квітка польова.
      Поетична думка не тьмяніє,
      не вмирають – рими та слова́.
      Важко залишатися естетом
      у смутні, знедолені часи.
      Коли вибір став межи поетом
      і шматком гнилої ковбаси.
      16.11.20р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    17. Навесні
      Згубилися з тобою навесні
      та зорі до світанку рахували.
      І ароматом трави запашні
      вели, здається, нас в сади Магдали…

      Ще не вкусили першого гріха,
      не зміг знайти нас навіть змій спокуси.
      В моїй руці лежить твоя рука,
      а в гру́дях неспокійні серцетруси…

      Світає небо. Саме час іти.
      Одним життям, та різними шляхами.
      Тоді було півкроку до мети,
      коли любив, здавалось, до нестями.
      15.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Зимовий ранок
      Ранок почався. Вже чайник кипить.
      Сонце розплющує сонні ще очі…
      Дякую, Боже, тобі за цю мить.
      Кіт – ледарюга вставати не хоче,
      під батареєю гріється і
      муркоче пухнастий: «Не турбувати…» –
      інеєм квіти мороз на вікні
      намалював, а за ним сніг лапатий.
      І вітру немає. Спить певно теж.
      Лиш крихітка-птаха літає між віт.
      Ох і зима, ані краю, ні меж!
      І тільки муркоче – ледарчик* кіт.
      14.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Кожному своє
      Вчитель захворів і депутат.
      Ув обох діагноз неутішний.
      Там готують кращу із палат.
      Вчителю – нема. Занадто грішний.

      Дві людини. Сім’ї, діти є,
      ніби і живуть в одній державі
      та, як кажуть: «Кожному своє!»
      Уряду учитель нецікавий.

      Є «обранцю» кисень, ШВЛ,
      Медсестричка із плейбоя діва …
      Вчитель чи до ранку доживе?
      Не дожив. Не відбулося дива.

      У такі часи ми живемо
      із людей є тільки – депутати.
      Та чомусь мені здається мо,
      треба у країні щось міняти.
      13.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Ще…
      Ще спогадів не вичах час
      і тіні мов живі на стінах,
      і блискітки в твоїх очах,
      і дощ. Цей вічний дощ осінній…

      Якби могли ми щось змінить
      не впевнений, що я хотів би.
      Життя триває тільки мить
      Мов крапельки дощу на шибі.
      11.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Вибір
      У юності мені казав комбат:
      «Дивись, ти прізвище російське маєш, друже,
      приєднуйся до нас, давай камрад…» –
      А, як? Мій прадід землю українську плужив…

      Зростав я у вишневому саду
      і чув Дніпрові непокірні хвилі…
      Тоді на радість, може на біду,
      козацьку я відчув уперше силу.

      Не зрадив діда й прадіда тоді
      і батька, і землі своїй не зрадив.
      А через чверть століття москалі
      палитимуть по «братньому» левади…

      Те, що відчув, казати не берусь.
      Налита доля в келиху п вінця.
      Якщо ти серцем відчуваєш – Русь,
      То не зречешся долі – українця!
      11.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Мамо, де тато?
      «Мамо, – крізь сльози питає синочок, – де тато?
      Ти ж обіцяла, що прийде сьогодні по ме́не.
      Я дві цукерки для нього ношу у кишені
      І все чекаю, коли ж батько зможе забрати…»

      Хлопчик не знає, що тата ніколи не буде,
      ще не осіла земля на сиренькій могилі,
      що росіяни прийшли і його татка вбили.
      А, хто братами були ті насправді – іуди.

      «Вір, мій синочку, що тато всякчас буде поруч.
      Бачиш у небі високім він зіркою сяє,
      вітром осіннім нам пісню співає над гаєм
      і, звісно, чекає коли ти з ним заговориш…» –
      10.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Вишня
      Чи є у світі ще мудріша вишня?
      Іду до неї у далекий сад.
      Там тільки ми і дивовижна тиша,
      а ще фарбує листя листопад…
      Як іноді бажається розради.
      Сховатися від себе чи життя.
      Тому стежина і веде до саду
      А журавлі у дальній край летять…
      09.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. На межі
      Маленьке яблуко, а так багато бід.
      Чи жінка винна, чи лукавий змій?
      Та умовивід нам зробити слід:
      якщо – табу, торкатися не смій!
      Не дай спокусі знищити себе.
      Едем, закривши двері назавжди́,
      від нас надійно схований тепер.
      А ми? Застили в кроці від біди.
      Не відчуваєм урвища без дна,
      нас прірва не лякає, зовсім ні!
      Ніколи не скінчається війна.
      Для миру ми не зійдемось в ціні.
      Не вірую в далекі рубежі
      палає смолоскипом сонця схід…
      Спиніться, люди, ми вже на межі!
      Маленьке яблуко, а так багато бід.
      08.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Останній лист
      Вогонь зжере дописані листи.
      Жодна тирада не дійде до цілі,
      хай чорне буде чорним, біле – білим
      і догорять палаючи мости.

      Всьому свій час і кожному своє.
      Каміння в світі вистачить надовго.
      У кожного своя стезя до Бога
      і по ділах нам небо воздає.

      Найкращий лікар всякий знає це…
      Він і лікує, і ламає спину.
      Ні жалості не має, ні зупину
      й ніхто його не бачив у лице.

      Чи можна вимагати співчуття?
      Та можна, звісно, навіть привселюдно,
      а в серці хтось підказує ледь чутно:
      «Залиш хоча б останнього листа…».
      07.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Червона ріка
      І
      Ту́га сірої осені
      та річки береги…
      Діти ногами босими
      Змісять перші сніги…
      Йдуть селом чорносвитники*
      Долі наперекір…
      Завтра будуть убитими
      із вишгородських гір…
      Бабця рукою тремтячою
      хлібчика подала…
      А краще була б незрячою
      Йде третій рік – війна.
      ІІ
      Ранок світанком холодним
      і туманом з Дніпра
      солдат підніме голодних
      їм в атаку пора.
      Перша сотня на ДОТи,
      друга – мінні поля…
      Не жаліють піхоти
      трупаками земля
      рясно всіяна-вкрита…
      Сотні враз полягли.
      Сплять солдатики вбиті.
      Для совєтів* – хохли.
      ІІІ
      Жінка плаче-голосить,
      син кровиною стік,
      із очей ллються роси
      поряд з ним – чоловік…
      Запитала у Бога:
      «За що доля така?»
      Бо ціна перемоги –
      Червона від крові ріка…
      06.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Правосуддя по-Українські
      Закон такий: коли бабла багато –
      автівкою дави, стріляй людей…
      Ти вийдеш все одно невинуватим!
      Це зветься: правосуддя апоГей.

      Бабла нема? Сиди собі довіку.
      Який із тебе може бути толк?
      Ти – імпотент, безгрошова каліка…
      Ну, що скажи, злочинцю, ти примовк?

      Убив десяток кметів* на зупинці?:
      «Торгуємось? За кожного по п’ять!» –
      Приємний шурхіт чути у торбинці:
      «Не винуватий, треба відпускать.»
      05.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. А завтра...
      Осіння депресія скресне,
      зійде, як лід на ріці,
      коли полетять з піднебесся
      сніжинки й розтануть в руці.

      Мороз обпече твої щічки
      не сильно, легенько, ледь-ледь...
      І жмуться до вікон синички,
      у сніга таку круговерть...

      Не маючи навіть і в гадці,
      в зимовий потрапив полон...
      На ранок прокинешся в казці,
      не день, а омріяний сон.
      04.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Спілка
      Голова болить не від горілки.
      Не від неї нудить і нутро…
      Як зайшов до однієї спілки
      Зрозумів одразу: хто-є-хто.

      «Розквітають» прапори червоні
      (їм би ще двоглавого орла)
      наче й сивина в людей на скронях –
      Совісті, дивлюся, що нема.

      Навіть не «бальзаківського» віку,
      погляд КДБешний мов бурав...
      За душею ж прогріхів без ліку
      я таких не маю і не мав.

      Та чомусь не ладиться розмова,
      Перейшла на надвисокий тон.
      Не виносить поетичне слово
      й люто проклинає – Вашингтон.
      03.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Листопадове
      Прийшла пора розхристаних думок.
      Дерева голі, вечоріє рано,
      як не дощем полоще, так туманом
      укриє береги свої ставок…

      Здається, що так близько до зими.
      Останній місяць. Як тут не радіти?
      Та бабине давно минуло літо
      і донечці різдвяні сняться сни…

      Я снігу хочу білого листа.
      На нім так легко римувати слово
      й не видно бруду під його покровом
      і, навіть, веселішає в містах.

      А поки листопадить за вінком
      і барабанить дощ у підвіконня…
      А що робити? Кажуть: «Міжсезоння…» –
      Не краплі – сльози скочуються склом.
      02.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Сценарій осені
      Все за осіннім сценарієм:
      дощ у вікно дріботить,
      кроки розсипаним гравієм…
      Серце пронизує хіть.
      Вітер гуляє до півночі,
      люди поснули давно.
      Ми живемо не за Гринвічем,
      час відміряєм – вином,
      миті – п’янкими цілунками,
      що спопеляють мене…
      Ніч зачарована трунками
      хай на землі не мине.
      01.11.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Сповідь
      Я на сповідь піду у поля,
      де волошки співають пісні́
      (для маленьких іще янголят)
      і молочні тумани рясні.
      Там бджола над нектаром дзумить
      і стривожений охкає грім…
      Відчуваю нутром кожну мить
      злуки тіла із Духом Святим…
      Він за плечі мене обніма…
      і указує праведний шлях.
      Не повірю, що Бога нема
      в України просторих полях.
      31.10.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    33. Перша любов
      За вікном завиває зима,
      мокрий сніг налипає на віти…
      У квартирі сумуєш сама,
      як, скажи, твоє серце зігріти?
      Ліхтарі засвітилися вряд.
      Через хмари не жди зорепаду…
      Поміж срібного снігу лампад
      потаємно рушаю до саду.
      Подивлюсь хоч на вікна твої,
      бо погода сьогодні погана.
      Йду по білій, пухнастій землі…
      Щоби поруч побути, кохана.
      30.10.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    34. Смак дитинства
      Умитися росою на світанку
      та випити парного молока,
      мене будила у селі щоранку
      тихенько бабця з ку́хвою* в руках.
      Спивав до дна солодкий смак дитинства,
      у поле йшов купатися в росі,
      а крапельки сріблястого намиста
      являли ранок у його ясі…
      І нині повертаються до мене
      через завісу часу та літа́
      чи золотом налиті, чи зелені –
      дитинства карашинського жита.
      29.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Вчення великого Гуру
      Піду до Гуру. Там умови кращі.
      Не вірую в «за пазуху Христа».
      Учення, то коли воно путяще,
      щоби прожити років хоч до ста.

      Он Гуру, кажуть, із повітря гроші
      висотує та учням роздає…
      А от смирення – важелезна ноша,
      Та що поробиш. Кожному своє.

      Завірив Гуру: «Буде все по маслу,
      твоє життя віднині то моє!»
      Оце потрапив у пригожу касту,
      бо ще і сотню в доларах дає…

      За рік мені прийшла пора платити.
      Дали вдихнуть зі столу анаші…
      І Гуру каже: «От тепер ми квиті!»
      А в мене ні квартири, ні душі…
      28.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Інтернет невігласи
      Невігласом жити легше у світі,
      лексичний запас не муляє мозок
      і матюками слова підігріти…
      Дам попугайчику літер і проса.

      Літер не хочеш? То на тільки проса.
      Ситому краще, бо голод не тітка…
      Бути героєм на відстані просто,
      можна і матом «обкласти» із клітки…

      Звісно, хіба винувата є ненька
      у лексиконі своєї дитини?
      Як народилося чадо – тупеньке,
      що вимагати з такої людини?

      Навіть обличчя не має на аві*
      та бризкає жовчу кожному в спину…
      Розум відсутній. Один тільки гавкіт.
      Не визнаю я таке за людину.
      27.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Манкуртство
      Як швидко ви забули запах крові,
      розтерзані тіла російським «градом»…
      Невже всі маріупольці готові
      у стійло проросійське стати стадом?
      Як можна після катувань Чубенка*
      чи Рибака* спокійно в світі жити?
      Ім’я: Теліги, Стуса та Довженка –
      не назовуть, напевно, ваші діти…
      Схиляючи у розпачі коліна,
      молитвою до Бога в небо лину:
      «Врятуй, Всевишній, для дочки та сина
      від зрадників велику Україну!»
      26.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Свята вода
      Стежиною цією тищу літ
      ходжу до небокраю воду брати.
      Нема питва смачніше на землі.
      З росою його змішувала мати…
      Тому я чую в голосі трави́
      і тугу, і любов до Батьківщини…
      Коли козачі бачу хорогви́,
      схиляю із повагою коліно.
      Дарує міць прадідова земля,
      гартує дух, щоб став міцніше сталі.
      О, як же пахне зорана рілля
      чи жовте листя, що в саду опало…
      Пора стезею донечку вести,
      хай вітер їй міцні дарує крила.
      Щоб не зріклась Вкраїнської мети
      і землю цю найбільш за все любила.
      25.10.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Вишгородські ночі
      Кручі дніпрові не стануть го́рами,
      сяде за обрій сонечко зморене,
      у прохолоді прокидається гай,
      іде ніч до те́бе, лише зачекай.

      Хмари бундючні рожевим налиті,
      десь цвіркунець заливається в скиті,
      воду із річки п’є місячне сяйво,
      на клумбі дрімають грації – мальви.

      На парапеті збираються пари,
      вечір сплітає тенетові чари…
      Плечі мої прохолода лоскоче…
      У вишгородські я закоханий ночі.
      22.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Спи, дитинко.
      Спи, дитинко, цвинтар – це твій дім.
      Грошенят на ліки бракувало…
      Мама й тато заробляють мало,
      але річ тут зовсім не у тім.

      Підіймаю із землі буклет,
      Щирі грають усмішки на лицях,
      заклик: урятуємо столицю!
      Скільки ж тут затрачено монет?

      Холодіє серце… і душа.
      Це тобі і ліки, і лікарні,
      що «спустили» казнокради марно…
      У пусте розтрачена грошва.

      Та, чи гримне у цім небі грім?
      Спопели нас, Господи великий!
      Стали ми бездушні та безликі…
      Спи, дитинко, цвинтар – це твій дім.
      23.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Я єсмь – суд! (або всенародна ганьба!)
      Я – Суддя, мене судити зась,
      Ми велика каста – неосудних!
      І Феміда вступиться за нас
      чупруни* для паничів не люди.

      Мантія приховує гріхи.
      А НАБУ*? Воно підсліпкувате,
      якщо ляпнеш, що ти від «слуги»
      то сміливо можеш бути – «вата».

      От і вся теорія еліт.
      Скоро до плебеїв доберуся,
      буде їм не милим білий світ,
      а не те, що рішення по Стусу!
      21.10.20р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Все збудеться
      Хай воля Божа і неба ласка
      зійдуть сьогодні до тебе
      і оживе хай вранішня казка
      спомином висохлих стебел.

      Бачиш, як вітер листя колише,
      всотує краплі туману,
      тихо ступає осінь між вишень,
      сонечко вводить в оману.

      Бабине літо спогади будить,
      пестить нездійснені мрії,
      ти не журися, все іще буде,
      як жевріє вогник надії.
      17.10.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Судилище
      Судилище медведя відбулося.
      Не дивно. Але це не Божий суд.
      І дибки підіймається волосся,
      моя країно, топче тебе Брут…

      А що раби? Рабам давай видовищ,
      вони і рідну матір продадуть…
      Ведуть нарід убивці до кладовищ,
      за пострілом звучить: «Зарийте тут…»

      Ми свято вірим: правда переможе,
      але до влади йдуть медведчуки…
      За що нам це? Де завинили, Боже?
      Нема лелеченят, одні круки…

      Убережи, Всевишній, від спокуси,
      не дай зганьбити пам’яті про Стуса!
      20.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Пастка
      Присядь опліч, мій друже, поговорим
      у світі є для цього сотні тем.
      Перевернути може слово гори
      і душу може обпекти вогнем…
      Немає часу? Певно і не буде.
      Цейтноту вічна пастка на землі.
      Чи схаменуться, чи прозріють люди?
      Можливо так. Та швидше за все – ні.
      19.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Спогад дитинства
      Були у світі лише ми й каштани,
      як тільки листопад тікав із двору,
      чекаючи удвох на зиму скору
      та сніг, що не впаде відразу тане.
      Таке воно дитяче лихоліття
      в бабусиній хатині біля груби
      коти свої вилизували шуби,
      а ми калини заваривши віття
      чекали казку за столом дубовим,
      якого батько змайстрував покійний
      (для мене дана тема ностальгійна).
      Доварювалась каша гарбузова,
      диміла пічка запахом сосновим
      і пахло щойно вибране насіння,
      бабуся хвацько поралась у сінях,
      запарювала січку для корови,
      нагрілася вода на керогазі…
      А ми чекали оповість казкову.
      Як хочеться вернутись туди знову.
      Та можу тільки в пам’яті наразі.
      18.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    46. Тому що…
      Які ж красиві твої очі
      наповнюють життя моє,
      солодшають вуста дівочі,
      як темний вечір настає.
      І не шукаю в саду руту
      чар-зілля принесеш сама
      кохання з губ спиваю труту
      пізнавши юного гріха.
      І стеле місяць понад нами
      небесні крихти кришталю
      для нас усі відкриті брами.
      Тому що я тебе люблю!
      16.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Прийде час
      Як чесні повернуться імена
      москвою закатованих Героїв,
      ти зрозумієш, брате, що війна
      душі́ без перемоги не впокоїть…
      Давай за них, за кожного – до дна.

      Рікою ллється українська кров.
      Гармат на горизонті канонада…
      Послухай: небо засурмило знов,
      зійшлися в герці Героїзм і зрада…
      А я упав на землю. І схолов.

      І вічні сни в Едемовім саду,
      і ворон очі виклює у полі.
      Не жди мене, матуся, не прийду.
      Схоронять козака біля тополі.
      Життям своїм спинившого біду…

      Зима не вічна. Прийде і весна
      й воскреснуть наші чесні імена.
      15.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Я – ледар
      Мабуть, я – ледар! Не іду ніку́ди.
      Усюди на парканах пишуть – Зе…
      У депутатський корпус пруться люди.
      Ну, а мені, напевно, не везе.

      Он бабка Галька йде від «Батьківщини»,
      А дід її від Бойка – «За життя»
      Була така тихесенька родина,
      А нині лайки, посуду биття…

      Сусід хамло, а теж у депутати,
      таким або туди, або – тюрма.
      Яку ж країну хочем збудувати?
      З такими і майбутнього нема.
      14.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Вирішуй сам
      Мовчи про Совість, куплений народе!
      Тобі уже вручили продпайок.
      Хай хлопці погибають за свободу.
      А Ти: за гречку, цукор, опоблок…

      Нема надій, що Честь не продається.
      Не хочеш гривню? На тобі рубля!
      Не зву я ні пророка, ні провидця,
      Ви голос віддасте за – Шарія…

      А результат давно мені відомий:
      згорять і на Хмельниччині жита…
      Лише тому, що хтось відсидів вдома,
      хтось приведе з війною «За життя»…

      Вирішуй сам. Та думай головою.
      Бо завтра дім «накриє» артснаряд
      Країна не вони, а ми з тобою.
      Росія – ворог, а ніяк не брат.
      14.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Треба встигнути
      А де він є отой єдиний шлях
      та стежечка, тасьма, пішник, дорога?
      Частішають з роками на вустах
      слова про неминуче та про Бога.

      Прискіпливо до себе говорю
      і душу краю за бездумні вчинки.
      Із двох одну зустрів життя зорю,
      закінчую неписану сторінку…

      Іще багато маю справ мирських,
      нові стежини в’ються за порогом…
      Зробити треба те, чого не встиг
      потому можна і на зустріч з Богом.
      13.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Фейкова сучасність
      Мій пост – Помер – відразу 300 лайків…
      Я стільки не збирав за все життя!
      Така вона «культура» вподобайки,
      Ні жалощів тобі, ні співчуття.

      Черствіють душі в павутині нету.
      Рекорди діви пишногруді б’ють,
      а от було колись: відкрив газету
      і натяку про секс, лише про труд…

      Ми вийшли всі з радянського підвалу
      тому, мій друже, ти чого хотів?
      Не верещи, що все тебе дістало,
      зречися краще ДНК хохлів.

      Вареників тобі, чи Батьківщину?
      Сьогодні все поставлено на кін,
      якщо проснеться у тобі людина
      не за горами й вітер кращих змін.
      12.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Алея парку
      Ця алея восени чарує,
      повертає силу до життя,
      огортають її ніжно туї
      і осички змерзли, аж тремтять.

      Їх не гріє прохолода ранку
      ні вогонь на кленах чи дубах,
      зачекався в промені світанку
      ласки сонця невеличкий птах.

      Скоро скине листя все довкола
      і сніги стежини заметуть,
      вітер заспіває баркаролу,
      як узимку пречудово тут.
      11.10.20р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Вірші
      Мої ранкові молитви́
      до Бога тільки вами лину
      та, що поробиш? Я – людина.
      Час настає. Потрібно йти.
      Відмірює серцебиття,
      чи то години, чи печалі,
      чи поки невідомі далі
      в які веде щодня життя.

      А ви не кращі і не гірші,
      бо є спокуса і спокута,
      і ліки, і серйозна трута,
      ранкові, молитовні вірші.
      09.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Вірші
      Мої ранкові молитви́
      до Бога тільки вами лину
      та, що поробиш? Я – людина.
      Час настає. Потрібно йти.
      Відмірює серцебиття,
      чи то години, чи печалі,
      чи поки невідомі далі
      в які веде щодня життя.

      А ви не кращі і не гірші,
      бо є спокуса і спокута,
      і ліки, і серйозна трута,
      ранкові, молитовні вірші.
      09.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Вірші
      Мої ранкові молитви́
      до Бога тільки вами лину
      та, що поробиш? Я – людина.
      Час настає. Потрібно йти.
      Відмірює серцебиття,
      чи то години, чи печалі,
      чи поки невідомі далі
      в які веде щодня життя.

      А ви не кращі і не гірші,
      бо є спокуса і спокута,
      і ліки, і серйозна трута,
      ранкові, молитовні вірші.
      09.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Чи бачиш Ти, Боже?
      О, Боже, скільки іще жертв
      Вкраїна покладе на твій олтар?
      На сході біснувата смерть
      й росії дух, точніше - перегар.

      Наснились нехороші сни:
      по домовині дзвін монет,
      в налигачах ідуть сини,
      в крові запеченій багнет...
      Ридає мати над дитям,
      дитя над батько сльози ллє
      і над обірваним життям
      витає ще ім'я твоє...

      І очі наче ж не сліпі,
      але мовчить іконостас.
      Ще скільки треба жертв тобі?
      За що, скажи, вбивають нас?
      08.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. IQ тест
      Від сьогодні, друзі, я не п’ю,
      сподіваюсь ви зі мною згодні.
      Результатом тесту на IQ
      дотягнувся аж до слуг народних.

      Радощам немає нині дна
      і сім’я волає: «Так тримати!»
      У мене є задумка одна:
      буду йти в народні депутати!

      На обличчі видно «інтелект».
      Треба прибиватися до зграї!
      Тут іще цікавий є момент –
      вище в тесті навіть – поліцаї…
      04.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Маленька птахо
      Маленька птахо, заспівай мені.
      Чи є у світі голоси чистіші?
      Вже точно знаю – люди не безгрішні.
      Не дай душі сконати у вогні.

      Ув очі я не бачив янголят,
      допоки ти не вимовила: «Тату!» –
      і благодать в моє життя і хату
      Господь примножив, мабуть, у сто крат.

      Благоговію нині небесам
      За кожну мить, що поруч із тобою
      Мене ущерть наповнює любов’ю
      І вища відкривається яса.
      06.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Ирій
      Не уповай на вічний спокій,
      його не буде на землі.
      Дивись: у небесах високих
      журливо плачуть журавлі.
      І навіть вітер не зупинить
      птахів, що прагнуть до мети.
      Така їх доля журавлина…
      Лети, пташа, до мрій, лети!
      05.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    60. Цінності



      Найкраща віра – віра в інтернет.
      Бо взяти що з церковного приходу?
      Не робить «Отче наш» мені погоду.
      Немає Бога, знаю із газет.

      Московському вклоняюся рублю.
      Жеріть, хохли, свої смердючі гривні.
      Я гаврик не такий, бо не наївний
      і Батьківщину зовсім не люблю.

      Схиляюся до зради залюбки.
      А що мені? Аби платили гроші –
      не проживеш на заповіді Божі,
      як не крути. Такі мої думки́.

      Повчати не беріться, це дарма.
      Свята земля ще й не таких виносить
      і гірко плаче. Бачив її сльози…
      Але до того мені діл нема.
      03.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Вибори, вибори…
      Плодяться партії мов кролики на дачі
      і кожна дбає про майбутнє…, про народ…
      Стою, гигикаю конем і ледь не плачу,
      в труси ховаючи останній бутерброд.

      Мо́, збережу? Біда не за горами.
      І вислів є, що бідний, бо дурний…
      Та давить мі́зки кольорова гама,
      як не зелений, значить – голубий…

      Віват тобі, Народний депутате!
      Ти не працюєш, але маєш хліб
      й до хліба маєш. А моя зарплата
      чи дасть мені прожити десять діб?

      Кричить будильник: «Саме час вставати!»
      І недоспав. Не те, що не доїв.
      Укину в урну голос депутату
      А він мені – кіношку. Про сватів…
      02.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Жовтневий настрій
      Звичайний цей жовтень. Не кращий, не гірший.
      Штовхає дощами у спину нас грішних.

      Змиваючи листя опале з дороги
      і вітер сьогодні такий клишоногий…

      Малює нам осінь і настрій, і вечір,
      Як будемо вдома то пледа на плечі

      коханій накину, глінтвейн підігрію…
      Та це у негоду таку поки – мрії…

      Звичайний цей жовтень не кращий, не гірший –
      дощами штовхає у спину нас грішних…
      01.10.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    63. * * *
      Не гримай дверима, нічого назад не вернути.
      Парадом планети минуле проводять у путь.
      А нам час, братове, зірвати імперії пута,
      бо вільна людина по новому відає суть.

      Ми згодом зречемося клятої мови і церкви.
      Чи вольному духу потрібні ікони рабів?
      І зірка кремлівська нехай для Вкраїни померкне
      та звіється пил із очей про великих братів.

      Єднаймося нині – коші не багнище губерні,
      час воям до бою за волю, за правду, за Честь.
      Як молодь зросте у єдиній Державі соборній
      відтоді не знатимо клятих московських нашесть.
      30.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. * * *
      Вільготний ранок манить за поріг.
      Він пахне: жовтнем, осінню, грибами...
      Не тяжить ні буденними думками,
      ні листопадом на краю доріг.
      Люблю згубитись в лісі край села,
      де гомін вітру і роси сережки
      в житті ніколи не зведуть зі стежки,
      яка мене у глиб душі вела.
      З душею залишуся сам на сам.
      Сьогодні, мабуть, це – найкращі ліки…
      вони зціляють і лікують тільки
      лишайте таємницю небесам.
      29.09.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    65. Пора йти
      О, ноче, не спіши будити ранок.
      Яка чудова світанкова мить.
      У губи поцілую наостанок…
      Пора іти. Нехай кохана спить.

      Що є любов? – велика таємниця.
      Ніхто не зміг довідатись глибин,
      чому нас манить чарівна жар-птиця?,
      де навіть час притишує свій плин.

      Хай серце вибиває барабаном
      риторику великих почуттів…
      Прошепочу: «До зустрічі, кохана.
      Пора іти. Солодких тобі снів.»
      25.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. У бабусі
      Ледь ранок я біля вікна
      вдивляюся на двір у шибку:
      – Бабусю, снігу ще нема?
      – Іще нема, маленька рибко.
      Чи зайчиком я був тоді
      хіба воно тепер важливо?
      Чекавши перших холодів
      На печі засинав щасливим…
      І мальовничі бачив сни,
      І ледь світліло небо зранку,
      біля вікна чекав зими,
      стару відсунувши фіранку…
      23.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Фарби пізньої осені
      До саду підкрадалася зима,
      її відчув у димнім ароматі,
      хоча його ще зовсім небагато
      та іній хризантеми обійма.
      І лід ховає воду у відрі
      такий тонкий, неначе павутинка…
      О, сонечко, побудь іще хвилинку
      твоє тепло, мов дар на олтарі.
      Коротшають і так недовгі дні,
      темнішими стають холодні ночі…
      Чи треба так, чи жовтень це наврочив?
      Де горобини жевріють вогні...
      22.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Справа у кожному
      Я хочу – пролісків, а всюди лиш асфальт
      з під нього в пекло лине навіть Лета.
      Чи з розуму зійшла наша планета?
      Брехня роїться між газетних шпальт…
      Згущається із кожним днем пітьма.
      Міліють наче ріки наші душі
      і сонце землю все сильніше сушить,
      здається, що і виходу нема.
      Щезає наша мова лебедина…
      Відверто? Це твоя вина – людино!
      19.09.20р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    69. Життєвий пелех
      Це ранок ще чи пізня осінь?
      Себе питаю на зорі.
      Хтось вимикає ліхтарі,
      хтось кине снігу на волосся,
      а хтось промовить: «Дивний знак
      чи мали це ми на меті?» –
      Все сплуталось у цім житті
      і не розплутати ніяк…
      15.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Ранок на дачі
      Попід вікном сіріє ранок,
      тумани звіює Дніпро,
      беру горнятко, йду на ґанок
      і думка виникає про
      цей супокій життя на дачі,
      про запах лісу, про гриби…
      і затишно стає неначе
      нема осінньої доби…
      13.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Золота осінь життя
      Молись про осінь. Злука не любов
      у небосхилі є зоря розлуки…
      Я відчуваю її вічний зов
      та не відпустять в путь мене онуки…

      Андрійку треба шабля і коня
      маленький Орест випрохав у діда…
      Труджуся для бешкетників щодня.
      Куди тому Енею з «Енеїди»?

      Онучечці косички заплету
      і, звісно, любу ляльку спелинаю.
      От спеленав. Та каже, що не ту.
      Жінки такі з дитинства. Правда, Галю?...

      Молись про свою осінь золоту…
      11.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Скоро, скоро, скоро...
      Вітер зриває партійні афіши,
      політика, друже, то річ надтонка –
      кожен обранець запрошує тиші,
      народ жебракує? Швиргни - мідяка…

      Бабуся готує кашку-монашку
      аби ж макарони… копійки нема.
      І на чайок назбирає ромашки…
      А це тільки осінь. Ще буде – зима…

      Та головне те, що слуги у раді
      і булаву дурню вклали до рук...
      На сході країни фиркають гради...
      Комусь на чоло опускається крук...
      08.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. * * *
      У світі все іде своїм шляхом
      і ніч, і день, і за весною літо…
      Чи мені сяє сонце за вікном,
      чи снігом серце та довкілля вкрито.
      Та кожна мить то мій земний Едем
      (поети з читачем завжди відверті).
      Ріка життя помалу, день за днем
      несе мене до океану смерті…
      07.09.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    74. Сага про вічне місто
      І
      Літописи напише час,
      а віру примножить пітьма.
      Чи багато чули із вас,
      небесна звучить як сурма?
      Як думку наводять вітри
      до переміни охочі…
      Пам'ять мою не зітри –
      дух вишгородської ночі…
      ІІ
      Бачиш, на схилах Дніпра
      з древніх часів до нині
      Ольжина плаче гора,
      княжі стоять дружини,
      місяць кривавий пливе,
      аритмія у серці…
      просто побачити це
      не кожній людині дається.
      ІІІ
      Чи можеш ти стояти на сторожі?
      Такий старий. Тобі вже літ і літ…
      Але в туманах оживають вежі
      й свята вода струмує з під землі.

      Чи знайдеш спокій в метушінні світу,
      чи вистоїш проти московських зим?...
      Лише тобою моя кров зігріта
      й шляхи земні мене ведуть не в Рим.

      Ти вічне місто. Місце сили й слави.
      На пагорбах безсмертної ріки
      великої, слов’янської держави
      хіба є владні над тобой віки?!
      01-05.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Осіння меланхолія
      Опале листя, заспівай мені
      про день який щомиті догорає,
      про місто у неоновім вогні,
      про зиму, що стоїть за виднокраєм…
      Співай про все. І не таї печаль.
      Ще будуть: сонце і дощі, і хуга,
      і павутинки у росі вуаль,
      і ця за літом невимовна туга…
      03.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Перше вересня
      …І вересень нас освятив дзвінком,
      і квітів ароматом неповторним…
      Ще сонце припікає за вікном.
      І першачки такі смішні у формі.

      Для них тепер довкола все нове,
      шкільні такі незвичні коридори,
      та швидкоплинно час цей промайне
      ось тільки осінь, вже й весна надворі…

      У цю святкову, вересневу мить
      нехай їх Бог у путь благословить.
      02.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Вічне місто
      Чи можеш ти стояти на сторожі?
      Такий старий. Тобі вже літ і літ…
      Але в туманах оживають вежі
      й свята вода струмує з під землі.

      Чи знайдеш спокій в метушінні світу,
      чи вистоїш проти суворих зим?...
      Лише тобою моя кров зігріта
      й шляхи земні мене ведуть не в Рим.

      Ти вічне місто. Місце сили й слави.
      На пагорбах безсмертної ріки
      великої, слов’янської держави.
      хіба є владні над таким віки?!
      01.09.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Давайте зробимо всіх разом
      Країна йде упевнено у «рай»,
      на газ та світло підіймають ціни…
      Мені, здається, скоро Парагвай
      дасть легко фори неньці Україні.

      Набір борщевий не для бідноти.
      Купив капусту у кишені дуля
      та все нормально каже «Ги+Ги*»
      це ж вам не порошенківська цибуля.

      До мінімалки кинули п’ятак –
      на світлі з газом тисячі навару…
      Ти кліпаєш очима? Що не так?
      Не прийде щастя просто так, на шару.

      За місяць знову вибори у нас.
      Чомусь мені згадалася ця фраза,
      що легка стадо виліпила з мас:
      «Ну, що, панове, зробимо всіх разом?!»
      31.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Листи осені
      Осінь така наївна
      пише весні листи:
      «Здрастуй, весно царівно,
      як поживаєш Ти?
      На філіжанку кави
      в котре тебе зову
      ранку горить заграва,
      люди палять траву…»
      А у кінці наче серце
      дуже таємний знак:
      Веснонько, люба сестрице,
      чом не зайдеш ніяк?.
      28.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Яблука
      Струшує осінь фруктові дари,
      літо боротись не в силі.
      І яворів золоті прапори
      замайоріли на схилі.

      Вітер застудить калюжі до скла,
      Листя опустить додолу.
      Кожної ночі густішає мла,
      іній лягає на поле…

      Стихло давно журавлине курли,
      Тиша панує у світі.
      Та від нудьги врятувати змогли –
      яблука пізні на віті.
      27.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Жорна долі
      Жорна мололи долі
      зернятами у могили
      падали люди голі.
      Бога уже не молили…

      Людський це суд, чи Божий?
      Відповідь вкутана мулом.
      В хаті на мертвім ложі
      дітки назавжди поснули…

      Вітер вовком завиє,
      дощ їх омиє, оплаче…
      Захолола надія
      і юні серця гарячі…

      Лихо було у юдолі
      де жорна мололи долі.
      26.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Жорна долі
      Жорна мололи долі
      зернятами у могили
      падали люди голі.
      Бога уже не молили…

      Людський це суд, чи Божий?
      Відповідь вкутана мулом.
      В хаті на мертвім ложі
      дітки назавжди поснули…

      Вітер вовком завиє,
      дощ їх омиє, оплаче…
      Захолола надія
      і юні серця, гарячі…

      Лихо було у юдолі
      де жорна мололи долі.
      26.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Літо ще буде
      Цей дощ періщить цілий день,
      сиджу собі у сінях.
      Ото й гадай: оце вже – дзен,
      чи депресняк осінній?
      Зі стріхи капає вода
      у нас потоп всесвітній…
      Хай відростає борода,
      бо дні скінчились літні.
      Закутався у кунтуші,
      душа теплом зігріта...
      Нехай ведуть мене дощі
      до бабиного літа.
      26.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    84. Не зросійщуйся
      Не зростуть дерева без коріння
      та не вчить минуле нас чомусь –
      україномовна Україна
      історично це держава – Русь.
      Хоч вікам присутнє щось нетлінне
      та про це судити не берусь,
      бо російськомовний українець
      укладає з ворогом союз.
      25.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Вишгородщина
      Полюбив переливи Десни
      і Дніпра мальовничі лимани…
      Я живу від весни до весни
      та напитись не можу туманів.

      Як стрічаю край ночі зорю
      та із неба Авророю сходить,
      поклонюся її вівтарю
      де Дніпра і Десни сині води.

      Вишгородська славетна земля,
      у тобі мої мудрість і сила…
      Ти довіку мене окриляй…
      Вишгородщина, люба та мила.
      25.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. * * *
      День витікає із ночі,
      ранок тумани наводить,
      зорі мов очі дівочі –
      сховані за небозводом.
      Сонце допалює серпень,
      жевріє на горизонті,
      голка пронизує серце
      тісно душі моїй в плоті.
      Хоче душа на свободу,
      прагне дороги додому…
      Місяць над вишнею сходить…
      Ставити крапку, чи кому?...
      24.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Шлях в нікуди
      Тенденція така у нас давно,
      кіно стає – життя, життя – кіно…

      І біжимо по замкнутому колу,
      ніс відчуває запах корвалолу…

      І тільки серце в грудях – тук-тук-тук,
      а ще відлунням із гармати звук…

      Кирпата свашка* потирає руки
      їй до вподоби ці убивчі звуки…

      Чи хочемо ми миру? Певно ні.
      Народу звично жити у війні –

      насильство, кров, убивство ближче людям
      та й переможців, кажуть, що не судять…
      23.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Яблуневий спас
      Духмяний ранок освятив село
      і яблука чарують ароматом,
      уже і літа ніби не було
      та ми з тобою в тім не винуваті.

      Висотують джмелі останній мед
      і чорнобривці тягнуться до сонця,
      не ворожите долі наперед,
      ще літо посміхнеться у віконце.

      Іще два тижні за календарем
      хоч вересень і близько уже зовсім
      і серце відчуває дивний щем…
      Чи то йому наснилась нині осінь.
      19.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Мовчання капелана
      Про що мовчить сьогодні капелан?
      Не заглядай у вимучену душу
      і навіть словом тишу не порушуй,
      нехай з очей розвіється туман.

      Йому у серпні завжди буде так –
      пройшлись степами «гради-урагани»
      де добивали хлопців росіяни
      І помирав знекровлений юнак…

      А серце відчувало: буть біді.
      Останніх слів звучить відлуння: «Отче…» –
      Та кров залляла юнакові очі
      і руки опустилися бліді…

      А він благав: «О, Господи, прийми
      Цю юну душу, що лягла на сході,
      така сьогодні плата за свободу,
      як важко залишатися людьми.».

      Болить йому і досі рвана рана.
      Оце і є – мовчання капелана.
      18.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Кінець
      Соняхи горіли за селом,
      стрекотали черги кулемета…
      Темний ангел вороним крилом
      душі вбитих зштовхував у Лету…

      Це його неблагородний труд.
      Та за нього теж колись воздасться!
      Себе хоче убивати люд,
      оберіг шукає од напастей.

      В кожного на шиї амулет,
      а у пазушині – каменюка.
      Ой, здається влучив кулемет,
      йде по мене з потойбіч тварюка…
      17.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Мінські заварушки
      Ставай у стійло, зробимо масаж.
      Сябру негоже без російськой палки.
      Сержант ОМОНу увійшов у раж –
      дитя кремезне грає в вибиванки…

      Не маєте ні цілі, ні мети –
      роздратували п’яного Кіндрата,
      тікайте по хатах, як не крути,
      мурло російське прийде убивати.

      Ви думали, дається просто так
      жадані незалежність і свобода?
      Пакуйте непокірних в автозак,
      цього добра багато для народу.

      Можливо вам ще не зійшло на ум,
      що нація єднається до мови
      і росіянин – вбивця, а не кум,
      що прийде в дім убити знову й знову…

      Коли в душі зажевріє вогонь
      і звістку рознесе поміж хатами,
      що краще боротьба, аніж полон…
      Тоді, можливо, станете – братами!
      17.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Інтернет-шавка
      Малесенька шавка лякливо
      іззаду так хоче кусь-кусь,
      дивлюся на неї глумливо
      і сміх пробирає чомусь.
      І шкода стає недолугу,
      бо може ж творити добро,
      але соціальну напругу
      породжує шавки нутро.
      Немає у світі страшніше
      таких завидющих собак,
      які не знайдуть своє місце
      і тягнуть від правди навспак.
      14.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. * * *
      На плечі падають літа,
      здавила серце аритмія,
      але для мене ти все та –
      квітуча ластівка, лелія…
      Дарунок сонця і небес,
      щоденні розпач і розрада
      з тобою поруч я воскрес
      і хай тобі ця серенада
      нагадує усе життя –
      закоханих леліє небо.
      І що мені той лік літам?
      Коли є ти і доні щебет.
      12.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Ще одне літо
      Піском крізь пальці, водою у ситі…
      Як дні вигорають швидко у серпні.
      І літо шепоче: «Досить, ми квиті,
      Ваші тіла мені більше нестерпні.
      Все остогидло, не хочу ілюзій,
      плачуть у небі нічнім Персеїди,
      тумани готують наступ у лузі,
      сонце допалить траву пообіді…».
      Заклекотали у вирій лелеки.
      Спеки уже через вінця налито.
      Осені подих такий недалекий.
      Нас покидає іще одне літо.
      11.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Шукаючи гармонії
      Вишукую поміж рядків слова,
      які бальзамом вилікують душу
      та всує все, бо жодного нема.
      Даремно в будяках шукати ружу.

      Леліють мову декілька майстрів,
      виточують із літер діаманти…
      У них не знайдеш кострубатих слів.
      Це поетична блискітка таланту.

      Уклін за вірші, друже, до землі,
      За мудрість прихилю своє коліно…
      Коли сіяє слово ув імлі –
      поезія тоді стає нетлінна.
      09.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Сандармох
      Вини не чує Сандармох –
      земля ні в чом не винувата.
      Розстріляний упав, замовк.
      Відлуння пострілу і ката…
      Тут чути стогін безліч душ
      безвинно вбитих Соловками.
      А для катів лунає – туш
      і голоснішає з роками.
      08.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. А вибір був!
      Півень заспівав із рання:
      «Прокидайся чесний люд!» –
      час робити обрізання,
      хрест зніми, візьми талмуд!
      Не сумуйте православні,
      вибір завжди був у вас
      та живете ви безславно.
      Правильно казав Тарас –

      …Що вас то навіть не проси,
      За шмат гнилої ковбаси…

      Обріжете себе на раз!
      07.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Час
      Він поміж листям шерхотить,
      виманює із нас життя,
      а ми йому за кожну мить
      віддячимо серцебиттям.
      І від народження весни
      літа́ несуть його крильми…
      Аж поки нестабільні сни
      Не вкажуть: близько до зими…
      І, як нічого не було,
      і пісня ніби не про нас.
      Та рясно зморшками чоло
      мені вкриває містер – Час.
      06.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Суцільна шарада
      Кричати проти вітру
      даремна справа, всує,
      у лабіринтах літер
      ніхто тебе не чує.
      Завмерло серце, плаче.
      Філологічне диво
      розв’язана задача
      невірно та красиво…
      Любуються естети
      із чорного квадрата,
      а хтось питає: «Де ти?» –
      на стрілках циферблата.
      Кидається ув очі
      і правильно неначе
      слова ніби пророчі
      та, що усе те значить?
      25.07.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Шлях до незалежності
      Тернистий шлях лежить з московських пут.
      Здається, що і виходу немає.
      Прийшов до влади препаскудний Брут,
      а нам би козака свого – Мамая.

      Дивлюсь кому вручили булаву
      йому б хвоста у руки від ослиці…
      А може це усе не наяву?
      Це тільки сон, який мені наснився.

      Не вірю прокурорам і судам,
      поліції довіри я не маю…
      Але країни ворогу не здам!
      Без неї шляху не знайду до раю.

      На зло москві залишимось людьми.
      Хоча безбожно влада людям бреше
      та Україна, безумовно, – Ми!
      Жаль, жити важче нам стає все легше.
      22.07.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. У селі
      Липневий дощ ти запорука сили.
      Запахла м’ята у моїм саду,
      траву на сіно люди покосили,
      картопельку копають молоду…
      Село живе своїм життям одвіку,
      ще сонце спить, а люд іде в город
      не знайдете кінцю роботи ліку…
      На зиму повернув сонцеворот.
      То вже готують сані й рукавиці,
      бо скільки тут лишилось до зими?
      Я – городський, але й мені не спиться.
      Село пригорне кожного крильми.
      22.07.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Спека яблуневої надії
      Трава шепоче: «Дай мені роси,
      не маю сили серпень пережити,
      стоїть стерня де вчора пахло жито…»,
      а вітер каже: «Навіть не проси!».

      Здіймається дорогою кура́,
      лелеки сполох б’ють, бо час у вирій,
      зело жовтіє у країні милій,
      за небокрай збиратися пора…

      Здається, все розпечено вогнем.
      А яблука на сонці розігріті
      напевно знають, їх скоштують діти
      і день осінній вмиє ще дощем.
      21.07.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Материнські руки
      Материнські руки – лебедині крила
      ніжно огортали, дарували сили,
      щоб летів далеко за світи відомі,
      а вони чекали на синочка вдома.
      І не знали руки спокою ні миті
      Час збирати мамі золотаве жито,
      Дарувати мудрість зрощену роками,
      віру передати Божими устами…
      Повернусь додому, обніму рідненьку
      та украв холодний вітер мою неньку…
      І тепер до ранку мучитися снами,
      бо глибока Лета пролягла між нами…
      Але пам’ятаю вас я і понині –
      руки материнські, крила лебедині.
      19.07.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Світанкове
      Наллю собі у склянку смутку
      і день потроху догорить,
      і вечір промайне хай хутко,
      чекаю на ранкову мить…

      Дивлюсь, як сонячна заграва
      нічну розсіює пітьму,
      а я лежу собі у травах
      і голови не підійму…

      Летять у небі хмари білі,
      Дніпрова хвиля б’є привіт…
      Душа моя ніби не в тілі…
      Люблю ранковий дивосвіт.
      18.07.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Прощання з морем
      Море хвилюється раз…
      Легіт розгойдує хвилі,
      Пісня лунає для нас…
      Стомлені ми та щасливі.

      Небо рожеве зійшло,
      Чайка натомлює крила,
      Бачиш, маленька Ассоль
      Жде пурпурові вітрила…

      Море хвилюється раз,
      В зоряні вдягнене шати.
      Може станцюємо вальс?
      Час настає з ним прощатись.
      17.07.20р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    106. З покращенням
      Усюди чути ахи-охи
      Не "слуг народу", навпаки...
      Ну, що наобирали лохи?
      Прийшли до влади довбаки.

      Сміливо розмежують землі
      Райони знищать і міста...
      Плювати на країну Зелі
      Та і брехати він мастак.

      На черзі стала рідна мова
      Вона у горлі москалю!
      А чи сьогодні ти готовий
      Нове ковтнути у-лю-лю?

      Бери до рук свою бандурку,
      Осьо вона "жадана" мить
      Та заспівай про долю-дурку
      Й проте, як тяжко нині жить...
      15.07.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Ніч валькірії
      Хай ніч розсудить і зведе рахунки
      Валькірії не місце на землі.
      Потрапив у тенета до чаклунки,
      А чари її ніжні, але злі.

      Тремчу від стужі у жарких обіймах
      І не рятує "Отче наш..." мене...
      Ну відпусти, тебе благаю, відьмо!
      Бо лихо нас обох не омине...

      Та де слова, де магія кохання...
      Ізнову догоряю у вогні...
      Прощай, чаклунко, бо ця ніч остання.
      Чи взмозі ти мені сказати: "Ні!"?
      10.07.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Кожному своє
      Комусь болить на фронті кожна втрата.
      Залита кров’ю – матінка-земля.
      Двохсотими вертаються солдати.
      Під артою* здригаються поля…

      Плодить війна сиріт і вдів без ліку.
      Тобі було півкроку до мети…
      На милицях йде площею каліка –
      Північні це накоїли «брати».

      Йодує біль мені у свіжій рані.
      Для росіяна прощення нема!
      В кровиці навіть небеса багряні.
      Юртує люта у душі зима…

      Сьогодні міни накривали «бати»,
      Осколок брату зрізав пів руки…
      А ти диплом російський сміла взяти
      З орлом двоглавим дуже залюбки.
      04.07.20р.
      *Арта – артилерія.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Відчуття
      Радій сьогоденню.
      Довкола безмежна блакить
      і думка про вічне летить,
      здається буденно…
      А ми? Не відчули.
      Як всесвіт торкається нас
      його необтяжливий глас –
      трембіта гуцула,
      сопілка в долоні,
      маленькій руці пастуха
      пред нею і вітер стиха
      і сипле на скроні
      ледь-ледь нам помітні сніги,
      але нам усе до снаги
      ми ситі сьогодні…
      А завтра?
      03.07.20р.
      Картинка з інтернету



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Карпатська ніч
      Молитвами тихими,
      коси аж до пліч,
      йшла шляхами млистими
      пречудова ніч.
      Всюди пахло росами,
      травами у млі,
      запахами млосними
      матінки землі…
      Розлилися сутінки,
      що не мають меж
      засинай, голубонько,
      і я поруч теж.
      02.07.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Негода
      Вирує Чорний Черемош,
      Кипить вода, несе дерева,
      На го'рах темно-сиве мрево
      У серці хвороблива дрож...

      Дощить удовж і поперек,
      Гроза насилує Карпати,
      Не розпалити навіть ватри.
      Гуляє вітер між смерек.

      Дощу немає нині дна.
      Води упились горні ріки,
      Село сумує Устеріки,
      Чекає сонячного дня...
      22.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Вежі
      Сьогодні зранку буде літо
      І завтра теж.
      В блакиті неба сонце світить
      І тінь від веж…
      Пісочні замки то спокуса
      У всі роки.
      На березі гуляють бусли
      Біля ріки…
      Майструю з донею віднині
      Я вежі ті –
      Це найпрекрасніші хвилини
      В моїм житті.
      17.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Сніг
      На площі за вікном сніги
      Вибілюють сіреньке місто
      І тільки рядиться намистом
      Калини гілка залюбки.
      А що для неї снігопад?
      Вони із першим снігом схожі.
      Спішать у справах перехожі...
      А їх обняв осінній сад
      Своїми ніжними крильми
      І відпустити геть не хоче…
      Іще година є до ночі
      І аж два тижні до зими.
      16.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Життя
      Усе життя спливе перед очима.
      А, що попереду того ніхто не зна.
      Жила, любила і була любима,
      А нині щоку розділила борозна.
      Минуле є. Воно назавжди з нами,
      Здається, що на відстані руки…
      Вимірюємо шлях життєвий днями,
      А він уже зібрався у роки…
      15.06.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Даруй мені
      Твоїх очей безмежний океан
      Дивитися у них мені несила,
      Даруй, моя любове, міцні крила
      Доки життя не кінчився роман…

      Даруй ще не написані слова,
      Які прошепотіти зможу ніжно,
      Даруй святе і, звісно, трішки грішне
      Від чого геть не тямить голова…

      Так полюбити тільки ти могла.
      Дай ніжно доторкнутися губами,
      Я теж тебе кохаю до нестями.
      Дозволь росу обтерти із чола…
      14.06.20р.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Мабуть, тому
      Маленьке серце б’ється пташенятком,
      Воно кохає віддано та щиро,
      Бажає щастя на землі та миру
      І чаю з молоком мале горнятко…

      А ми його вдягаємо у шати
      Всіх лихоліть і досвіду мирського,
      Здається не вбиваємо нікого,
      Але й не даємо йому кохати.

      І загасає серденько потроху,
      І черствіє хлібиною у грудях…
      То не питайте звідки зло у людях,
      Бо власноруч звели їх на Голгофу.
      13.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Мантачка
      Цей звук не сплутати ні з чим,
      Де косу по росі мантачать,
      Я косарю бажаю вдачі…
      Й тримаю косовицю з ним.
      Косили, пам’ятаю, вдвох…
      Лягали хвилями покоси,
      А солов’ї дзвінкоголосі
      Нам щебетали – тьох-тьох-тьох…
      Та нині не коса – бензин
      Гарчить неначе зла собака…
      Аж хочеться до болю плакать,
      А може й загарчати з ним.
      Той звук не сплутаю ні з чим…
      12.06.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Сорок сьоме літо
      Ось ми і зустрілись, сорок сьоме літо,
      Чи заплаче дощик, чи задріботить?
      Полуднева спека, сонечко в зеніті…
      То коротка тема – переходу мить.

      Пам’ятаю завжди: небо заридає,
      Заголосить вітер, обірве дроти…
      І нема негоді ні кінця, ні краю…
      Дощ моя стихія, до небес мости.

      Дякую, Батьки Вам, двічі відмолили,
      Не дали у серце влучить сатані,
      Діставали сина майже із могили…
      Я не підведу Вас у житті цим ні!
      P.S
      Скільки пережито і прожито,
      Скільки ще попереду доріг…
      А сьогодні в південь сорок сьоме літо
      Упаде на плечі та до ніг.
      09.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Ліс на Трійцю
      У лісі густо пахне чебрецем.
      Шукає щось скрекочучи сорока,
      Невісту́льки* вмиваючи лице,
      Росу спивають з пелюсток до строку…

      Світає день, ще сонце не пече,
      Мохи за ніч набралися вологи…
      Розлогий дуб: «Спирайся на плече…» –
      Прошепотів до мене край дороги…
      Присів спочити під його гіллям,
      Бджола дзумить, вишукує нектару…
      Себе тут відчуваю немовлям.
      Я вирвався з асфальтного тартару!

      І серце не пече і не болить,
      І відчуваю трави кожним вдихом…
      Мабуть, оце і є блаженна мить
      Де треба говорити з Богом тихо.
      08.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Дядько Петро
      У хаті гуляє вітер, миші, вибите шкло.
      Двір не тримає порядку і виросла хо́пта*…
      А, як же раніше покійний вже дядько Петро
      Вичісував начисто все од порогу до плота*…

      Ох, же було! І спирався лише на протез.
      Все, що держава змогла за «Афган» йому дати.
      І не любив він політиків запраних тез.
      Був од народження і аж до смерті солдатом.

      Іноді сядемо, вип’ємо і мовчимо.
      Він про своє, про Панджшерське*, а я про Донбаське…
      Як це було і недавно, і дуже давно,
      Бо наше життя поєднала доля солдатська.
      07.06.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Дій
      Візьми у руки крихітку добра,
      Із ближнім поділись хорошим словом,
      Воно до тебе повернеться знову
      Неси його до кожного двора,
      До кожної заблудлої душі
      Достукайся до серця, що згрубіло
      Нехай спочатку боязко, несміло
      Густі прополе слово спориші
      І зійдуть довгождані врожаї,
      Хлібами золотими вродить мова,
      Поли та сій лише одна умова
      Щоб до людей дійшли слова твої.
      07.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Храм
      Застеляйте обрусом столи,
      Наливайте кожному по вінця,
      Бо сьогодні день такий коли –
      У селі вшановуємо Трійцю.

      М’ята і полин, і очерет
      Прикрашає нині кожну хату…
      Не гадайте долі наперед.
      Будемо гостинно храмувати.

      І лунає церкви передзвін,
      Люди потягнулися до храму…
      Аж до Бога нині лине він,
      Янголи відкрили неба браму.

      Наші душі з’єднані на мить
      І здається, що розлук немає,
      І свічею пам’яті горить,
      І Господь цю мить благословляє.
      24.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Думай
      Природа бачить, чує та мовчить.
      Невігласи не чують і не бачать,
      Що від людини відвернулась вдача
      Уже не за горами жасна мить…

      Але тобі важливіша грошва.
      Хай здохнуть всі та вся, лишаться гроші…
      Навіщо тобі заповіді Божі?
      У них і сенсу для таких нема.

      Породжує сліпе бездушшя зло,
      Що пожирає людські души тихо…
      Лише за мить спинилися від лиха.
      Але ж таким до цього все одно.
      05.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Обережно миші!
      Відчуваю, що у тиші
      Не початку, ані краю...
      Чавкають трикляті миші,
      Держрезерви доїдають.
      Три вагони для полівки –
      Це на раз перекусити.
      Сіно хай жують корівки,
      Мишка обирає – жито!
      Охоронці завжди п’яні,
      Не буття – суцільний рай!
      Хочеш жити у «сметані» –
      Держрезерви обирай!
      04.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Оберіг
      Чи припаду до джерела добра?
      Поезія не сповнена любові.
      В ній біль за Україну в кожнім слові,
      Бо журиться Тарасова гора.

      Іще учора думав не про те,
      Що ми по суті тимчасові гості,
      Шукаючи у неба високості
      Для себе щось величне і святе.

      Оббив ногами не один поріг,
      Але відкрив просту вкраїнську душу
      І їй вклонитись хочу, а не мушу,
      Вона мого народу оберіг.
      01.06.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Місце сили
      Буря розхитує крони дерев,
      Шелест здійнявся в зеленому листі
      З неба краплинами срібне намисто
      І громовиці звершається рев.

      Чуєш там хтось мене зве за вікном?:
      «Вийди до дуба я дам тобі сили,
      Сльози мої щойно землю зросили
      І блискавка небо ріже серпом…
      Ти не побачиш, довірся і йди,
      В серці не май ні вагання, ні дрожі
      Отримай від мене силу Сварожу
      Рухайся сміло вперед до мети…» –

      Вийшов у тьму, де звучав дивний глас,
      Знаю цей дуб. Він самотній одвіку
      Дням і рокам не зазначено ліку…
      Один обняв. І борвій тихо згас.
      31.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. А сенс?
      А сенс твоєї вищої освіти
      Коли ти лізеш ближньому в кишеню,
      Останніх мідяків поцупиш жменю
      І будеш надбанню цьому радіти…

      Чи пройдеш повз людину, що присіла
      Раптово біля дерева у парку.
      А що тобі? Ні холодно, ні жарко…
      Не маєш до чужого болю діла.

      Зростають за твоїм приміром діти,
      Викидують сміття на тротуарі…
      «Володарі» життя завжди в угарі.
      А сенс твоєї вищої освіти?
      30.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Прощай весно
      Рядочки ледве зримі
      У відсвіті вікна
      Легкі лягають рими…
      Прощай п’янка весна
      З грозою та дощами,
      Зі співом солов’їв,
      Прекрасна до нестями,
      Саме таку хотів,
      Напоєна блакиттю,
      Цілована теплом
      Твої прекрасні миті
      Розтали за вікном.
      30.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Добридень люди!
      Вітер колише ще сонні лілеї,
      Трави спивають ранкову росу,
      Мрія прокинулась, лину до неї.
      Хочу побачити неба ясу.
      Сонечко сходить, радіє планета,
      Води Дніпрові шепочуть: «Привіт…» –
      А на воротах розкинув тенета
      Хоче зловити павук цілий світ.
      Мило і любо вітає природа
      І не турбує мене метушня…
      Маю сьогодні ранкову нагоду
      Вам побажати – доброго дня!
      29.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Казка для дорослих
      На болоті жаба ква та ква
      Витирає сопляки зелені:
      «Порятуй нас, матінко Москва,
      Від бандер спаси, великий Ленін!
      Мову відбери нам, хай язик
      Чоботи сатрапові оближе,
      Бо для мене Україна – пшик,
      Мокшинська братва до серця ближче…»
      Навпаки не крутиться ніяк.
      Мізки не працюють анітрохи.
      Бо Герой з АТО йому – чувак,
      А себе звеличив до – нелоха.
      28.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Не вір нікому
      Не вір своїм очам і власним вухам.
      Нарід купити легко на «Свати».
      Коли здається близько до мети,
      Йому «Слугу народу» деспот втюхав.

      З екрана ми отримали екстаз.
      На лісапеті їде президент…
      Та є у цьому ще один момент –
      Поширення кіношних метастаз.

      Картинка супер-пупер – молодець
      Голобородько виліпив плацдарм…
      Всі по кущах, карателі – алярм!
      Finita la commedia – кінець.
      28.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Коротка пам'ять у сторіччя
      Сьогодні усе, як сто років тому.
      Одвічна ця трійця: рак, лебідь і щука
      Шматують Державу. Нехитра наука.
      А ми споглядаєм цю сцену німу.
      Уже міражами постали руїни,
      За ними не буде тебе, Україно…
      Останнє питання: «Земельки кому?»
      Забули про вислів: «Не знаючи броду…»
      Лакеїв обрали чужого народу
      І скиглим на долю з питанням – чому?..
      27.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    133. За Батька
      Ось мій Батько, подивись росіє,
      Ти мені у вічі подивись!
      Бо якщо козак зерна не сіє,
      То його душа злетіла ввись.
      Я не плачу. Козаки не плачуть…
      Та настане божий день коли
      Самопала я заб’ю на вдачу
      Бо ми є Вкраїнські соколи…
      Отоді молися на колінах!
      Чортова москальська сатана
      Я тебе докінчу у руїнах…
      І у світі скінчиться війна.
      24.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Замковище*
      Чи стане вітер у пригоді
      На цій насупленій горі?
      Де навіть час волає: «Годі!» –
      І не зростають чагарі.
      Мабуть, отут відьмацьке кодло
      Перекликається вночі
      І хмари виставили кудли
      Й летять з усіх усюд сичі…
      Хмеліє ніч передчуттями,
      Погаснуть зорі у сльоті.
      І захлинається, безтямно
      Дніпро реве на самоті.
      Та ніч минає. Тихо-тихо
      Стає довкола і мені,
      Тепер здається оте лихо,
      Лише наснилося у сні.
      22.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Борщику зварити?
      Ну що, панове, борщику зварити?
      Картопелька не муляє в ціні?
      Давай, Петро, скорій неси корито…
      Бо кажуть на війні, як на війні.

      Хохляк за сало зрадить Батьківщину,
      За ковбасу він матінку продасть,
      Що не доїв ховає у шпарину…
      Заначка урятує від нещасть.

      А Г+Г морозиться, ні разу
      Не піднімає теми про борщі.
      А нині ціни доведуть до сказу,
      Як звариш то хіба порожній щі.

      Покращення підкралося раптово.
      І мови не намажете на хліб.
      Як завтра обиратимете знову,
      На всяк випадок є знайомий піп.
      24.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Переосмислення
      Я не лізу в державні мужі.
      Відхворів. Людям правди не треба.
      Та, як легко стає на душі,
      Коли бачу над озером верби.
      Замахали до мене здаля.
      Ох, а любо як. Певно впізнали.
      Обіймаю зелене гілля́
      Ці тоненькі, життєві скрижалі.
      Ми зростали із ними отут,
      Де Дніпро поховав косовиці
      Та червневої зливи салют
      Відтепер може тільки насниться.
      21.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Від Силків до Силків*
      Шлях лежав через річку і ферму.
      Інший кладкою та через ліс.
      Я на закруті виберу сперву
      Путь, яку мені янгол приніс.
      У житті люди кажуть – це вдача,
      А мені, що малому було?
      Бо життєва лежала задача
      До Тамарки* дійти крізь село.
      Щось у торбі обтяжує руку
      (Сплющу очі усе наяву).
      Проганяю лозиною крука,
      Стежку б’ю собі крізь кропиву.
      За годину доходжу до тітки,
      Віддаю від бабусі дари…
      Я і час цій історії свідки.
      Сорок років з тієї пори.
      20.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Домовлялися
      Зелений ліс накрила мряка,
      У шибку дощик дріботить…
      Чого йому із ранку плакать?
      Де неба сонячна блакить?

      Сидять бешкетники у хаті,
      На річку йти сьогодні – зась!
      Іще не снідавши, кошлаті.
      А на ріці клює карась.

      Вминаю молоко із хлібом,
      Сніданку краще не знайти,
      Ми домовлялися з сусідом,
      Що він і я, і два брати…

      У лісі вудок наламали,
      Замайстрували поплавки…
      Наловим карася чимало
      Та чи відпустять до ріки?

      На річку, звісно, не пустили.
      Але у лісі, де дуби,
      Я серцем відчував щосили
      Назавтра виростуть гриби…
      09.05.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Кумасик, гречка і овечка
      Скочив якось кум у гречку,
      Терпіти не сила.
      Виглядів собі овечку,
      Що траву косила.

      Він до неї, любко мила,
      Йди мені на руки…
      А вона йому щосили –
      Хук… Оце наука!

      Кум лежить зі струсом мозку,
      Коли той існує.
      Каже, що попав у пастку
      Й доказати всує!

      Будь галантним кавалером,
      Якщо ти мужчина,
      Бо також зустрінеш леді
      Із – кіокушина*.
      18.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. Бажання весни
      Ми чекали теплої весни,
      А вона вмивалася сльозами
      І до літа пхалася «Возами»…
      Не було у тім її вини.

      Задощило. У Карпатах сніг.
      Затремтіли змерзлі абрикоси
      І пташа мовчить дзвінкоголосе,
      Пелюстки посипались до ніг…

      А душі квітневі сняться сни.
      Прохолодні ще травневі ночі
      І гроза на небі щось белькоче…
      А душі так хочеться весни.
      16.05.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Пташа
      Під стріхою цвірінькає пташа.
      Беззахисне. Шукає маму й тата,
      Не вміє голопуцьок ще літати.
      А може це хатиночки душа?
      У пам’яті спливає дивосвіт,
      Тут прожили дідусь й бабуся в мирі
      Та душі їх зібралися у вирій.
      Не зупинити вічності політ.
      І ось тепер щороку навесні
      Мале пташа витьохкує щосили,
      Коли йдемо провідати могили.
      Та інше відкривається мені.
      15.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Час іде по колу
      Дощиком дрібненьким здивувала осінь,
      Вранішнім туманом, жовтим листям клена,
      Шовком павутинки, що тремтить між сосен,
      Вишитим у річці лісу гобеленом.

      Зимонька вдягала ніжно-білі шати
      І покрила річку та озе́ра льодом.
      Саме час підходить рік новий стрічати,
      Славно щедрувати, освятити воду.

      У купелі першій покупайся, весно,
      Зігрівай, Ярило, до сівби опілля
      Хай розквітне поле і земля воскресне,
      Урожаї вродять доні на весілля.

      Червоніє літо вишнями рясними,
      І дощу радіє в небі громовиця,
      Як мала дитина я радію з ними.
      Та невдовзі осінь чарівна насниться…
      14.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Суходіл
      Порожнеча висотує душу.
      Килимами у полі підбіл.
      Та біду нині визнати мушу:
      Україна стає – суходіл.
      Висихають і пісня, і мова,
      Солов’ї покидають гаї,
      А за спиною з ворогом змова
      Танки траками мнуть врожаї.
      Виринають зросійщені юди,
      Засівають отруйне зерно.
      Українці, не вже ми не люди?
      Приміряємо знову ярмо.
      12.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. У селі
      Любив Адама я і Єву*
      І цей Едем, що за селом…
      Колись було у ніч серпневу
      До неба припаду чолом,
      Вишукуючи зорепади.
      У місті не побачиш, ні.
      Цвіркун співає серенаду,
      А я сиджу собі на пні.
      Роса вмиває голі плечі
      І зуб на зуб не попада.
      Спустіли гнізда вже лелечі,
      Пішла на ферму череда…
      Зібрали сіно у копиці –
      В селі багатство світове.
      І манить неба таємниця,
      Аж поки тітка не позве.
      08.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Один із…
      Через лінію фронту він пройшов до своїх,
      Полихала війна і було не до жартів.
      Та надшвидко з’явився провісник із тих,
      Хто команду дає: «Взяти, суку, під варту!» –

      Через тиждень зізнався, що німецький шпигун,
      Що літак приземлив і не був він підбитий.
      Не горів у лазурі літаковий двигун,
      А товариша «здав» і купив право жити…

      Довести як катюзі, що насправді не так.
      Через фронт перейшов і без бою і з боєм.
      Це у травні було, коли цвів буйно мак.
      Та його розстріляли на зорі перед строєм.
      09.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. * * *
      Ремінісценція життя
      Туманами густими вкрита,
      Звертаюся до часу я:
      «Скажи но, друже, чи ми квиті?» –
      Лунає відголос – тік-так
      І розумій оте як хочеш.
      Можливо це творити знак,
      А може сам собі наврочиш.
      Ще рано думати про те,
      Що завтра сорок восьме літо
      Яке так швидко відцвіте,
      Як золоте у полі жито.
      04.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Нічний дощ
      Сумує дощ в нічному кінозалі,
      Не йде глядач, овації нема.
      Якщо таке продовжиться надалі,
      То завтра може грянути зима.
      Зима сердець ніяк не календарна.
      Вода нуртує в світлі ліхтаря,
      Мелодія дощу звучить прегарно,
      Під тихі барабани дзиґаря.
      Але цього на жаль ніхто не чує,
      Стікають сльози на холоднім склі…
      Достукатись душі сьогодні всує –
      Романтики пощезли на землі.
      07.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. У …надцять
      Вона іде закохано-щаслива
      Нема на юнім серці відчуття –
      Попереду сльозин чекає злива
      Й розділене на – до й було життя…

      Та, як сьогодні весело і дзвінко
      Лунає цей дитячий, ніжний сміх.
      А десь полин вже дозріває стрімко,
      І близиться розлука й перший гріх…

      Але сьогодні так безжурно лине.
      Дарують крила радості політ.
      Хай буде над тобою небо синє
      І доля стеле квітами сто літ.
      04.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. У Львові
      Старими вуличками знову
      Дощу чекаючи іду.
      Не можу жити я без Львова
      Лікує він мою нуду.
      Знімає втоми та печалі.
      Мелодіями древніх площ
      Свої записує скрижалі
      Найкращий в світі Львівський дощ.
      03.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Йди но сюди!*
      Нас кожна мить наближує до Бога.
      Купуй валізи, гроші в них клади!
      Коли в останню повезуть дорогу
      Перед Петром із чим постанеш ти?

      В пустих руках немає покаяння,
      А є леве домовишся, простять.
      Пакуй усю валюту в чумудани!
      Душа – ніщо, у міді благодать.

      На Совість покладатися даремно,
      Бо до могили швидко доведе,
      А під землею холодно, і темно,
      Й спасіння не побачите ніде.

      Неси сміливо капітал до церкви,
      Навіщо тобі вдома лантухи?
      А суп зварити можна і з консерви.
      Зате «відпустять» всі твої гріхи.
      02.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Весняна ніч
      Біленька хата у саду вишневім
      Зраділа першій пісні солов’я,
      Після грози смарагдові дерева
      У срібні краплі вкритими стоять.

      Леліє вітер кожну пелюстинку
      Вигойдує, умощує до сну
      І тиха ніч снує біля будинку,
      Приспати хоче втомлену весну.

      І місяць-брат прокинувся у небі
      Й хмаринки десь за небокрай пливуть,
      І цвіркунець співає межи стебел…
      Сьогодні рай земний гостює тут.
      01.05.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Хаос пандемії
      Лихі минули дев’яності
      І слово – рекет призабули,
      У бізнесу зміцніли кості,
      Вагони пруть, а не баули…
      У вищій владі – вишибали,
      Наперсточник закони крутить,
      Як це відкрито задовбало,
      Народ мовчить, живе у скруті.
      Суди ідуть по-гороскопу –
      Чим менше сан тим більше винен.
      Усі, хто прагнули в Європу
      Віднині нелюди, скотина.
      «Взялися» бездарі за мову.
      Ми зачаїлись ніби миші
      Знай! Мовою ведуть розмову,
      А язиком хай дупу лижуть.
      Нема імунітету жлобству.
      У пельку лізе непомірно,
      Звичайно, що смачніше – лобстер
      І чорноземи України.
      О, скільки погані сьогодні
      Роїться у Верховній Раді!
      Незвідані шляхи Господні.
      Чи не подавить тебе, владо?
      30.04.20р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Та що вам відомо про любов!
      Про любов писати надто важко,
      Це – інтим, а зайвим туди зась!
      Йди до мене моя мила пташко,
      На коліна, любонько, залазь.

      Віршарі хай балують коханок.
      Звідки їм відоме, що лямур
      Це на двох поділений сніданок…
      Двадцять вуток, сорок дев’ять кур,
      Поросяток троє у сараї,
      П’ять бичків, корівка, сім овець.
      Ненормальним люди обзивають.
      Заздрять певно, хай усім їм грець!

      Ти ж моя мала мазуха долі,
      У тобі вбачаю вищий сенс.
      Відсапала два гектара в полі –
      Я тебе запрошую на секс!
      29.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. «Закон» підписано!
      Гуляй степами, вітре! Це востаннє.
      Узавтра землю виставлять на лот.
      Чи буде Україна, чи розтане?
      Такий собі надуманий цейтнот.

      Народе! Ти доклав своєї сили,
      Тепер готуй-но спини під нагай.
      Потоки крові, звісно, не спинили
      Та ще й пустили у валютний рай.

      Покрали все. Без Совісті, без Честі…
      Останню обдирають з люду нить.
      Давай іще раз: «Сделаем их вместе!»
      І заридаєм, бо погано жить.
      29.04.20р.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Казковий ранок
      На березі річки ніч догора.
      Роздмухує вітер неба пожар.
      Скільки у тиші ранковій добра.
      Сонця промінчик пробився між хмар.
      Гомін пташиний, хлюпоче вода,
      Листя берізки сповідує сон:
      «Там, де коса прибережна руда
      Ховається зранку лютий дракон.
      Бачили змія малі цвіркунці
      Мрія у нього злетіти у вись.
      Зоряний пил у маленькій руці,
      Не віриш мені? Йди но сам подивись…» –
      Звісно повірю. На сірому тлі
      Мальвами небо себе прикраша…
      Сталося диво сьогоднішнє і
      Казки ранкової хоче душа.
      25.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. * * *
      Я притулю до рани подорожник,
      Хай болі зцілить у моїй душі,
      Вона болить, а значить непорожня.
      Не згинула у травах й спориші.

      Не зміг біди я осторонь лишитись,
      Було хотів та вдача не дала.
      Настане час життя збирати жито
      Й востаннє сісти на краю стола.

      Та не тепер. Колоситься ще нива
      У гомоні пташиному пісень
      Моя душа завжди була щаслива,
      Що Бог дарує пережити день.
      24.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Проводи
      Ці дні минуть, відсивіють тумани,
      Дерева скинуть білі пелюстки…
      Я на могилку не прийду до мами,
      Кладовища закриті на замки.

      Від сірника займеться швидко свічка,
      Нехай вогонь з’єднає два світи.
      Присяду під березою, де річка
      І де колись мені співала Ти
      Журкі пісні про українську долю,
      Про козака, що їде за Дунай.
      Додам душі гіркого трохи болю
      Співай, матусю, в спогадах, співай.

      Ніщо не в силі зупинити пам’ять
      Вона мене несе за небокрай
      І тільки сльози очі затуманять.
      Співай, матусю, в спогадах, співай.
      22.04.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    158. Душа
      Коли біда відходить від порогу,
      Людині не потрібні молитви́,
      Не дякує ні янголу, ні Богу
      І служить вірно демону грошви.
      Гне у покорі спину і коліна,
      Зриває нігті, срібло добува…
      Душа вмирає. Хоч вона нетлінна.
      Не мертва ще, та вже і не жива.
      Хитається межи світів і люду,
      Шукає прихист. Де його знайти?
      Вирує світ у чорнім герці блуду,
      Душі не помічає самоти.
      19.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Чи була вона та казка?
      Нині мавки вже не ті.

      Домові пішли у найми.
      Час вимірюють prime time

      І живуть на самоті.

      Цвіль повиїдала душі,
      Зранку від горілки сушить

      Лиш нажива на меті.

      Розучилася співати
      Немовлятку пісню мати

      І заплакали Святі.
      14.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Кам’яний хрест
      На цім хресті вже стерті імена
      І хто під ним ніколи не дізнатись.
      Та лихо цю могилу омина,
      Де козаки шукали собі брата
      Й браталися на крові та клялись,
      Що віра їх не буде розіп’ята.
      Діди мені казали, що колись
      На хрест сідали молоді орлята
      Чи він благословить їх у політ,
      Чи дасть свободи в чистім небі спити…
      Було так сотню, може й більше літ
      Про це мовчать давно забуті скити.
      Лише ковил із вітром гомонить…
      Настав мій час провідати могилу
      І відчуваю серцем кожну мить,
      Яка мені дарує дивну силу.
      І чую голос сивини віків
      І гомінкі, дзвінкі Дніпрові води…
      Тепер я знаю звідки в козаків
      Жага непереможна до свободи.
      14.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Не йди!*
      Сьогодні церква може стати склепом.
      Тебе благаю, дома пережди.
      Не дай країні втрапити в халепу,
      За крок спинися, люде, від біди.

      Не вір попу московському, обмане
      Для нього Україна не земля.
      Неси покірно в церкву мані-мані,
      Коліна гни васалові Кремля.

      Не переймайся, не впіймаєш вдачі
      Ко-вірус показав жаский оскал.
      Та па́рох за тобою не заплаче,
      Це королівство схиблених дзеркал.

      Та не шкода кацапам українця.
      Коли ж таких історія навчить?
      Бо горя з ними випито по вінця
      І зараз прагне крові їхня хіть!

      Не грайтеся, люди, своєї судьбою!
      Та звісно, що вибір лише за тобою…
      17.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Не йди!*
      Сьогодні церква може стати склепом.
      Тебе благаю, дома пережди.
      Не дай країні втрапити в халепу,
      За крок спинися, люде, від біди.

      Не вір попу московському, обмане
      Для нього Україна не земля.
      Неси покірно в церкву мані-мані,
      Коліна гни васалові Кремля.

      Не переймайся, не впіймаєш вдачі
      Ко-вірус показав жаский оскал.
      Та па́рох за тобою не заплаче,
      Це королівство схиблених дзеркал.

      Та не шкода кацапам українця.
      Коли ж таких історія навчить?
      Бо горя з ними випито по вінця
      І зараз прагне крові їхня хіть!

      Не грайтеся, люди, своєї судьбою!
      Та звісно, що вибір лише за тобою…
      17.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Перспектива майбутнього
      Верстат друкує тисячні купюри,
      Діру в бюджеті будемо латать.
      Ну, посміхнися. Що такий похмурий?
      З Нацбанку нас чекає благодать.

      Великий Гуру знає що робити.
      Бо він вам і нє мальчік, і нє лох!
      На сході напирають московити,
      А генерали в армії рох-рох…

      Тримайтесь, друзі, це не перша зрада
      Картопельку ростіть і поросят.
      Хай фантиками обжереться Рада,
      А хунті сала і по п’ятдесят.
      13.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Іспит
      Можна скласти екзамен з історії, фізики, мови
      Та прожити життя від початку і до...
      – слимаком
      Все залежить від то́го, до чо́го ви, власне, готові,
      Чи злетіти у небо, чи спину зігнуть батраком.
      Бо на вільну людину ніхто не одягне кайдани,
      І струмують до Бога тобою прожиті літа
      Перемелеться все, крах потерплять криваві тирани…
      Та чи зможу я скласти останній свій іспит життя?
      12.04.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Дитинство
      Попід вікнами бузок
      Ароматом вабить.
      Повернуся ще разок,
      Де цвітуть кульбаби
      І рікою кораблі
      Пропливають стрімко,
      Час коли ми ще малі
      Щебетали дзвінко…
      Із весняночок тобі
      Я сплету намисто…
      Гарно як було тоді.
      Та пройшло дитинство.
      12.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. * * *
      Безхребетність породжує – Крути,
      А сплатимо кров’ю дітей,
      Україні моїй вічно бути!
      Іще зійде до нас Прометей.
      Нам чужого пророка не треба,
      Фарисеї ведуть не туди!
      Де блакить українського неба,
      Хай ніколи не буде біди.
      10.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Кожному своє
      А малороса тягне до кремля.
      Історія не вчить манкурта зовсім.
      Горить на сході стомлена земля,
      Пенсіонери ходять голі, босі…
      Але йому куди миліше схід.
      Хай домовини зустрічають рідні.
      Іде потоком у кишені мідь,
      А іноді ще як Іуді – срібник.
      То скільки можна плазувати, га?
      Невже у тебе Совісті ні граму?
      Країну дограбовує слуга…
      Комусь нема за що сховати маму.
      09.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. А шо робити?
      Шановний маестро, гравець на роялі
      Чи змиє дощами заразу із площ?
      Бо люди не відають, як жити далі,
      Країною править не гетьман, а вождь.

      Чи ми папуаси з Нової Гвінеї,
      Що нам не потрібні ні одяг, ні харч?
      Дорвались до влади звичайні плебеї
      Реформи країни – абетковий шарж.

      Кінчаються гроші, пішов у бандити,
      Кашкета отримав і палку ПееР.
      Я маю сьогодні поїсти й попити,
      А Совість моя міцно спить відтепер.
      09.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. * * *
      Вітер голосить на кручах Дніпрових,
      Він пам’ятає Тарасове слово.
      Ллється рікою московська полова –
      Казка про братні народи чудові:

      – Гей-но до стада хохли-малороси
      Станьте у стійло й війна закінчиться,
      Вмийте горілкою нашою лиця
      І від царя закуріть папіросу…

      – Ідіть но до біса вилупки сучі!
      Кодло байстрюче Петра й Катерини,
      Тужить за кожним із вас домовина!..
      Вітер голосить на Ревиній* кручі.
      08.04.20р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. Службовий собаковець
      Купив я Бобику мундира,
      Навчив командам – «гав» і «фас».
      Кажеш, сусіде, хочеш миру?
      А я багатства і ковбас.

      Ну, вивертаємо кишені,
      Бо тут закон сьогодні – Я!
      Збираю мідяки у жмені,
      А повезе то і рубля.

      Собака дуже справно служить:
      «Стояти, бо спущу на вас!» –
      Та гусаком сів у калюжу,
      Бо хтось дав першим оклик: «Фас!»

      Службовий це не пес на сіні.
      Нікого карма не мине.
      Та залюбки дурне створіння
      Тепер шматує і мене.
      07.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Обручка
      Одне кільце і сорок років
      Усе, що з’єднувало їх,
      Але він у ломбард ні кроку
      Обручку здати – смертний гріх!
      Дружина шостий рік у Бога,
      Синок лишився на війні…
      Грошей катма. Одна дорога…
      Та він сказав уперто: «НІ!
      Іще три дні. Терпи, козаче.
      Не тільки ж хлібом на землі,
      Як поховають не заплаче
      Ні вдень ніхто, ні уві млі…»
      Обручку взяв, згадав дружину,
      Наснилася йому любов,
      Наснилась любая дитина…
      Так він за ними і пішов.
      06.04.20р.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. * * *
      Чи поставить доля на коліна,
      Чи здіймешся птахом до небес…
      Пам’ятай назавжди ти – людина
      І життя дано тобі єдине
      Проживи, щоб лід душевний скрес.

      Не шукай високої науки,
      У добрі народиться добро.
      Ти візьми зерняточко у руки,
      Хай воно відчує серця стукіт…
      Й проросте Адамовим ребром.

      Сутність пізнається у коханні,
      Полюби безмежно білий світ.
      Перші дні безвинні та останні
      Решта у омані, чи тумані…
      Не марнуй даремно своїх літ.
      05.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Прийди
      До плеча пригорнутися хочу,
      Там де квітнуть вишневі сади.
      Соловей свою пісню охоче
      Заспіває, ти тільки прийди.
      Усміхнеться нам зоряне небо
      Вітер косу тобі розплете…
      І вінок зі смарагдових стебел
      Покладу на волосся густе.
      Поцілунком зігрію до ранку,
      По губах хай стікають меди.
      Ти кохана, ніяк не коханка!
      Я чекаю, ти тільки прийди.
      04.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Рехворми
      Раніше курви працювали в лазні,
      А нині – аташе, як не крути.
      Прийшли до влади злодії та блазні,
      Народу слуги, сепари, свати…

      Наїлися по горло шоколаду?
      Потрібні зміни і відразу – упс!
      Враховуючи стан важкий громади,
      Від нині всім смоктати чупа-чупс!

      Попи московські казяться із жиру
      Цілуються з монахами в засос…
      Отримуй Лавро свій короновірус!
      Як там сьогодні Паша мерсесос?

      Мені здається, що Содом й Гомора
      Порівняно із нами квіточки́!
      Та ну його! Піду я до комори,
      Бо дома хочуть їсти діточки.
      06.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. * * *
      Усе впирається в межу:
      Для відьми маю помело
      І брагу хлопцям на село,
      Ярке для клоуна шатро,
      Для любки, звісно, пісню про…
      А, що я дурню докажу?

      Тому, ні доводів, ні фактів.
      Субота стала вже – шабатом,
      Московські живодери братом,
      У кожну хату мирний атом,
      Убивця сина буде зятем…
      Російський танк у полі – трактор.

      Схиляю голову і я.
      Віват вам, холуї кремля,
      Війною вибиті поля
      Сьогодні хліб із печі для…
      Але не тим, чия земля.
      02.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Винен! А хто?
      На злодієві шапка не горить.
      Горить на тім, хто злодія застукав!
      Якщо у когось до багатства хіть –
      Учись, хробак, це буде за науку.

      Керує нами всемогутній тать.
      Як президент, весна цвіте зелена…
      І замість тих обіцяних – саджать,
      На лоті нині крісло омбудсмена.

      А, як посадиш коли кожен свій?
      Зашкварився чувак, земля іскриться…
      Щоб не зломить політику надій –
      Оформили – «Державна таємниця»!
      01.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    177. За наші степи
      На розбитих руках перетворяться рани на шрами.
      Бахнув постріл і з неба летить, підвиваючи, смерть.
      Чи врятує тебе цього разу молитвою мама?
      Та погані думки ще до вибуху вигнані геть.

      Зачерствіла душа, дуже рідко з’являються сльози.
      Те, що бачили очі, ніколи не взнає ніхто...
      Пережити війну навіть сильний без болю не в змозі,
      Бо за крок ми від смерті. У Києві ж цирк-шапіто.

      Застогнало залізо, проснулось од вічної сплячки.
      І спіткнувся у полі той, що сіяв нам кулі в лице.
      Відступає орда в своїй вічній московській гарячці.
      Поливаєм катів дуже щільно пекучим свинцем.

      Ну, а що тут не так? Це одвіку моя Україна.
      Бо ще прадіда дід боронив ці донецькі степи.
      Щоб лунали у них українські пісні солов’їні,
      І дзвеніли по житу гострющі селянські серпи.
      03.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Сільський антисептик
      Ох, який чудовий антисептик
      Баба Варка продала вночі.
      У селі, що не мужик, то скептик,
      Бо знайшов од вірусу ключі.
      Пійло з буряка, або картоплі
      Убиває зло це наповал.
      Хай буржуї витирають соплі,
      Бо у нас бразильський карнавал.
      Банка ліків на шматочок сала
      Цибулина, пара огірків…
      Чи не буде нам цього замало?
      Четверо здорових мужиків.
      В місті наступила пандемія,
      А вона не вибирає стать.
      Приїжджайте гості дорогії
      Буду по сільські вас лікувать!
      26.03.20р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Сьогодні
      Сьогодні – хіба це багато?
      До неба тягнеться трава.
      У затишній твоїй кімнаті
      Промінчик сонця ожива
      І жевріють іще надії
      Цей день прожити без утрат.
      Короновірус, пандемія.
      Усі ув’язнені без ґрат.

      Навіть якщо ми за крок до безодні
      Дякую, Боже, за наше сьогодні.
      30.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    180. Національне свято
      Сьогодні день дурня. А вчора?
      Здається у нас він щодня.
      Пустіє державна комора
      На хліба не буде зерна.
      По норах забились, як миші
      І скотча на рот нятягли,
      Дзумить необтяжливо тиша
      Прокльонами баби-яги.
      Давай, наливай по маленькій.
      Чаркуються нині чи ні?
      Сивуха у тебе біленька,
      Гурки у росолі смачні.
      А чом не хлебнути багато?
      Допоки не з’явиться сказ.
      День дурня воно ж таке свято…
      Мов Пасха для кожного з нас.
      01.04.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Готуймося
      А цім, що вірус, що чума
      Не візьме їх і срібна куля.
      У кого Совісті нема,
      Тому й земля ув очі муля.
      Ось-ось у шурхоті купюр
      Здійсниться мрія депутата…
      Народ посадять до баюр
      І скажуть: «Ми не винуваті!»
      Землю поспродують ж*ди
      Хо*лу очко намажуть салом…
      Читач, у цьому винен й Ти!
      А в решті все уже дістало.
      31.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Поцілунок на все життя
      Розквітає морелеве диво,
      Наче вкрили дерева сніги.
      Ми з тобою, кохана, щасливі
      Дай напитися губ до жаги.

      Найвідчутніша спрага кохання
      Хай з роками вона не мине.
      Я тонкого торкаюся стану,
      Напої-но, голубко, мене…

      Поєднав нас п’янкий поцілунок
      Там де небо таке голубе
      Відчуваю і нині той трунок
      Та сильніше кохаю тебе.
      27.03.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    183. * * *
      Кохання варте найтепліших слів.
      Бо так воліє не юрби, а тиші.
      Ти відчував, як серце серцем дише?
      Коли п’янкий розмай дві долі сплів.

      Іскриться світла промінь за вікном,
      Їм все одно захід чи схід це сонця.
      Бо люд живе у правил оболонці,
      А ці прикриті фіговим листком.

      Нема ні часу, ні мирських проблем
      І вічності для них відкрита брама
      Вони за крок до Єви і Адама,
      Але й за мить до знищення вогнем.
      23.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    184. Чорний день
      Чого смієшся? Вірус – убивця!
      Поки його не відчув на собі?
      Усмішки всюди, радісні лиця,
      Пивасика пляшка, шлях у юрбі…

      Потім додому. Мати чекає.
      Назавтра закашляв – перша з ознак:
      «На тобі, синку, з травами чаю.» –
      Але у житті пішло щось не так.

      Сирени, швидка, біла палата…
      Решта було все неначе у сні…
      Ти молодий і зможеш здолати…
      Ти зможеш здолати, а матінка – ні!
      22.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. * * *
      Чи доживу до спілих яблук,
      Налитих життєдайним соком,
      Котрі так радували око,
      Їх пасока стікала з рук,
      Поїла висушену землю,
      Яка дощів рясних благала
      Нектару їй було замало:
      «Дожити, Боже, дай, молю!»…
      22.03.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    186. Чи ти поет
      Чи ти поет? Покажуть барикади
      І міцність слова, і вірність народу.
      Поезія декламує свободу.
      Тідьки за вічним бравують громади.

      Ти права не маєш ставати слабким.
      Стило вибиває слово за словом
      Читайте, но, правду! Якщо готові
      У римі розсіється мороку дим.

      І сонце освітить літеру кожну,
      Де кожне слово омите сльозою,
      І кожний катрен лунає грозою…
      Тобі помилятись, поете, не можна!
      21.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    187. Даруйте добро
      З народження нам шлях один – до Бога.
      Через життя неси свого хреста,
      Йди до Аллаха, Будди чи Сварога
      І хай молитва буде на вустах.

      А ми ножа берем, а то й сокиру
      За пазуху важкого камінця…
      Війною на сусіда йдем за миром,
      Насиллю на землі нема кінця.

      Той в золоті купається, той в славі…
      Яке їм діло до чиїхось бід?
      Багато трутнів у моїй державі,
      Вони бездушні та на серці лід.

      Набиті грішми лантухи до краю,
      Їм не дають лишитися людьми.
      Ні Честі, ані Совісті не мають,
      Гучних жадають оплесків юрми…

      Стає чомусь за наші душі страшно.
      Чи буде промінь світла ув імлі?
      Можливо не такий вже я пропащий,
      Якщо добро дарую на землі.
      21.03.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    188. У відповідь не стріляти!
      Сьогодні вкотре чую слово – снайпер…
      Гори у пеклі вбивця, ворог, кат!
      Не затихає в телефоні вайбер.
      Пішов на небо ще один солдат.

      Я помолюся, хлопчики, як вмію
      За убієнних воїв і живих.
      Скажу відверто, не люблю росію
      За те, що принесла нам безліч лих.

      Здригається земля. В такі моменти
      Когось шукає смерть на самоті…
      А Ви скажіть, но, пане Президенте,
      Дивилися у вічі сироті?
      20.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Пандемія
      Чи ти готовий до пандемії?
      Крила чорні накрили півсвіту.
      В голові не стиха - Mamma Mia!
      Хто наступний? Немає одвіту.

      До небес простягаючи руки,
      Шепочу, чи помилуєш Боже?
      Мертва тиша та каркання крука
      І холодне кирпатої ложе…

      Розуміння приходить потому
      Коли списом пронизано змія.
      Не виходьте цього дня із дому.
      Не даруйте надій – пандемії.
      19.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    190. * * *
      Жінку потрібно пізнати, як витоки світу.
      Вона джерело, що натхнення дарує й життя.
      І у єдиній любові серця оповиті
      Разом ідуть через бурі життєві й літа.

      Щоб не було ти ніколи не зраджуй коханню.
      Хай вітром розвіється стума ілюзії в прах.
      Чиста любов викликає у серці бажання
      Тебе пронести над урвищем тьми на руках.

      Все перемелеться, ляже рядками у вірші.
      Тихенько світанок до нас загляда у вікно.
      Вип’ю до денця нектар, наливай мені більше…
      Так, як тебе я кохаю не кохає ніхто.
      17.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. Масочка потрібна???
      Із лідером нам дуже повезло!
      Як кажуть у народі мудрі люди,
      Коли один є дурень на село
      Він сто відсотків головою буде!

      Країна увійшла в глибокий раж.
      Із українців ржуть уже і кури.
      Слугу собі хотіли, вийшов – паж!
      Малесенький недопанок, в натурі.

      У світі всіх підкошує чума.
      Ще день і оголосять пандемію.
      А масок у аптеці – нуль! Нема!
      Рятуйтеся, хохли, хто як уміє!

      Бабусин «Зінгер» техніка ого!
      І день і ніч «намордники» ковбасить.
      Людей занадбагато знемогло.
      У хід пішли старих трусів запаси…

      Потрібно рятувати цей народ.
      Бо наверху живуть лише безсмертні!
      По двісті гривень маска – вищий сорт!
      Не купите? Ви ж можете померти!
      20.03.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    192. * * *
      Жінку потрібно пізнати, як витоки світу.
      Вона джерело, що натхнення дарує й життя.
      І у єдиній любові серця оповиті
      Разом ідуть через бурі життєві й літа.

      Щоб не було ти ніколи не зраджуй коханню.
      Хай вітром розвіється стума ілюзії в прах.
      Чиста любов викликає у серці бажання
      Тебе пронести над урвищем тьми на руках.

      Все перемелеться, ляже рядками у вірші.
      Тихенько світанок до нас загляда у вікно.
      Вип’ю до денця нектар, наливай мені більше…
      Так, як тебе я кохаю не кохає ніхто.
      17.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    193. Танок кленового листка
      Грає вітер листочком кленовим,
      Підкидає його в небеса…
      Як нове все у світі не новім.
      Кожен день, кожна мить – чудеса.

      Зупинився, стою край дороги
      І чарує мене це політ.
      Ув очах заблищало вологих
      Розуміння промотаних літ.

      Так буває у світі нетліннім,
      Коли вам відкривається суть –
      Прихиліть перед вічним коліно.
      Хай усі на землі підождуть.
      13.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    194. Травнева казка
      Люблю травневі ночі запашні,
      Коли сади в зеленому розмаї.
      У небі очі зірочок ясні
      І соловейка пісня в тихім га́ї…

      О, скільки слів уже сказали про
      Ці чарівні та дивовижні ночі.
      Шепоче в них натомлений Дніпро
      І пісня ллється лагідна, жіноча.
      І вітер стеле хвилями туман,
      І трави п’ють п’янкі, студені ро́си,
      На повні груди дихає лиман,
      У мавок перевтілюються лози…

      Ця казка йде зі мною з року в рік.
      І неї я зрікатися не хочу.
      Як сутінки, відразу за поріг.
      У ці травневі, неповторні ночі.
      12.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    195. На сході втрати
      Здається: підкорися долі
      Й омріяний настане мир.
      Не рватимуться міни в полі,
      А трон очолить з мокші чмир.

      Бо перемир’я дуже просто.
      (Учив нас недолугий тать)
      Наполеонівського зросту:
      «Потрібно тільки не стрелять!»

      Ми – не стріляли. По нам били
      Гармати ворога щодня.
      Твій дім, браток, тепер могила.
      Мене, мо́, й стріне ще рідня.

      У нас двохсоті йдуть зі сходу.
      А, хто корону приміря,
      Йде без народу до народу
      І п’єдесталу Кобзаря.

      Він побратимів не згадає,
      А скаже просто: «Не везе…»
      У мене пам’ять ще жива є –
      Убив усіх наказ від Зе…
      11.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    196. Невідомий Солдат
      Ти зупинив триклятий «руський мир»,
      Солдате, досі невідомий
      Тебе іще чекають вдома
      І мати не шукає між могил.

      Для неї ти лишаєшся живий,
      Десь у ворожому полоні.
      Посивіли смолисті скроні
      І дощ тебе вмиває яровий…

      «Коли ж повернешся додому?
      Шоста весна пішла степами...» –
      Чекає сина серце мами,
      А він навічно – невідомий.
      09.08.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    197. А, що восьмого не було?
      Сьогодні кажуть вже дев’яте.
      А восьмого, що не було?
      Жив ув очікувані свята…
      Та, щось подряпане чоло.

      Почався ранок вельми вдало,
      Під сала шмат хильнув сто грам,
      Але душа ще забажала…
      А далі що? Не знаю сам.

      Казали бачили у барі,
      Причому навіть не в однім.
      Лабав дівчатам на гітарі
      (Хоч зроду грати не умів).

      Пив брудершафт, коньяк із пивом
      І в кульмінації реприз
      Іще зумів якимось дивом
      Дівчатам згопати стриптиз.

      Сьогодні не виходжу з дому.
      Чого попхався у той клуб?
      Та в інтернеті я відомий
      Б’є рейтинг відео в ютуб!
      08.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    198. День весни
      Нашкрябаю сьогодні оду,
      Про «День весни» і про любов,
      Про ніжність, і жіночу вроду,
      Що кров підігріває знов.

      Думки́ згущаю над папером,
      Мов камінь скло шкребе перо,
      Погано бути кавалером,
      А жінкою то ж – ого-го!

      Весь мир тобі до ніг і квіти,
      І звісно з бруліком* кільце…
      А потім заголосять діти.
      Оце фінал! Ні те, ні се.

      Не вистачає романтизму,
      Пройшла епоха ренесанс
      Та стержень не втрача харизми,
      Ні! Не настане декаданс!

      Піду, зварю коханій кави,
      Нехай поніжить подушки́.
      Все ж «День весни» такий цікавий,
      Бо, ще тре прати пелюшки!
      07.03.20р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    199. У темному лісі
      У темному лісі весь ранок дощило.
      Ворона стулила від холоду крила.

      Малесенький зайчик тремтів під осичкою.
      Він дуже боявся зустрітись з лисичкою.

      І шубка промокла у нього до нитки,
      І навіть не радують перші лелітки…

      Аж раптом підбігла хитруня руденька:
      – Чого ти, спитала, боїшся, маленький?

      – Жахаюся лиску я, сили не маю,
      А з виду яка вона навіть не знаю.

      Ох, і кумедне, маленьке та миле!
      Хвостиком лиска вухатого вкрила.
      05.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    200. Весна прийшла
      Рахую дні до квіту абрикоси,
      Що сповістить усім: «Весна прийшла!» –
      І пташеня від радості голосить,
      Й дзумить на сонці сонна ще бджола.

      Та відступили снігові завії,
      Дзвінкі віддзюркотіли ручаї…
      І не втрачають промінця надії
      У га́ї полохливі солов’ї…

      Голубить сонце і птахів, і квіти
      Зростають неупинно теплі дні
      І літні люди, наче малі діти,
      Теплу радіють, сонечку, весні…
      04.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    201. Молись за мир
      За мир молись не завтра, а тепер.
      У цей момент коли читаєш вірша,
      Іще живе коротке слово – тиша.
      Та приводу шукає живодер.

      Росою землю омиває ніч,
      Як матінка народжену дитину…
      Але сусід готує гільйотину.
      Він голову мені відтне із пліч.

      Чекає тої миті кат, аби
      Розчленувати тіло і країну.
      Йому незнане слово – Батьківщина.
      Яку я наче неньку полюбив.
      03.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    202. Перший день весни
      А сьогодні весна про яку були мрії.
      Я на згадку про зиму собі скипень візьму.
      Телевізор мовчить, бо Держдума Росії
      Так цинічно і підло сповістила війну.

      Полихає Донбас, Крим увесь відірвали,
      Що не день Україна ховає синів.
      Сарана у степу. Не брати, а вандали.
      Описав би журу. Та чи вистачить слів?

      Коли музи мовчать, розмовляють гармати.
      Підіймайся, козаче, ти ж іще не дожив!
      І відчувши лихе десь заплакала мати,
      І заплакало небо тихим смутком дощів…
      01.03.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    203. Людяність
      Це сталося миттєво дощ і ми.
      Стояли під навісом я і кішка.
      І нам було не тісно ані трішки.
      А хмарка умивалася слізьми.

      І хто ж її образив сильно так?
      Бо поруч ні душі ридає злива
      І вітер підвиває їй тужливо.
      Грози злякався відвернув літак.

      Аж раптом промінь сонця із пітьми.
      Надією зігрів сердечко кішки,
      А я іще її погладив трішки.
      Щоб не було, лишайтеся – людьми.
      28.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    204. Жадайте!
      Шелестом бажання з пліч упало плаття...
      Колихає вітер вишні у саду.
      Як же тобі личить у косі латаття!
      Покохав я мавку на свою біду.

      Над рікою долі вже зійшли Стожари,
      Солов’ї співають пісню про любов.
      Випиваю, мила, приворотні чари
      І прошу налити келиха ізнов.

      Мавко синьоока, на все неба воля.
      До світанку сходять роси на чолі...
      Ох, п'янке кохання подарує доля.
      Якщо ти любові прагнеш на землі.
      27.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. «Вакцина» у руці
      Настав мій час! Беру папірус,
      Скрипить надломлене перо…
      Людей ляка коронавірус,
      У жилах згущується кров.
      Кумась Петро чихнув невдало
      (Чи то пороблено було)
      І на базарі замість сала
      Йому «начистили табло*»!
      Ходжу тепер з кастетом всюди,
      Боюся грипу й уві сні.
      Чи вірите мені, Ви, люди?
      Бо поліцейські чомусь – ні!
      27.02.20р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Прощена неділя
      Спокутую життя свого гріхи,
      Чи буде за них прощення? Не знаю.
      Дніпра синіють води і Дунаю,
      І десь гармонь розтягує міхи…
      А я благаю: «Господи, прости!» –
      Мою, можливо, не найкращу душу
      Свої провини визнаю і мушу,
      Іти із тягарем цим до мети.
      Тече життя од краю і до краю.
      Я кривдників сьогодні пробачаю.
      А ще прошу, пробач мені і Ти.
      26.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Світанкове
      Світанок говорить зі мною,
      Мовчу і слухаю. Бо, хто Я?
      Насолоджуюся тишею,
      Вітром і піснею солов’я.
      Слів мало та кожне вагоме,
      Бо мудрості ллється краса,
      Зве вічність мене в невідоме…
      Папір, олівець… все готове.
      Натхненням зорять небеса.
      26.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Найкоротша ніч
      Це ніч була п’янких півоній
      І найкоротша на землі.
      Тебе узявши за долоню,
      Ми загубились у зелі.
      Спокусливо вдихали м’яти
      У світі кращий аромат
      І полину, який прим’ятим
      Дороги не вказав назад…
      Стожари привели під руку
      Закоханих до вівтаря…
      Ще не було в саду ні звуку
      І ледве жевріла зоря.
      25.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Буревій
      Барабанить дощ у підвіконня.
      Скаженіє вітер у цю мить, –
      Підвиває арію безсоння,
      Із небес, чи в небеса летить.

      Межи хмар налитий кров’ю місяць
      Заглядає зрідка у вікно,
      Щось недобре його погляд містить,
      Та здається ночі все одно.

      Розійшовся буревій сьогодні.
      Де ви, сни, мої погожі, де?
      Дочекався. Онде із безодні
      Сонечко усміхнене бреде.
      24.02.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Вибір за тобою
      Яке це диво – горнеться зоря
      До небокраю у вечірню пору,
      Йду проводжати стомлену Аврору
      Дорога їй за гори, за моря…
      Де саме час роздмухати вітрам
      Багряну горизонту зоряницю.
      Ще день новий росу п’є із криниці,
      А люди йдуть молитись в Божий храм.
      Невтомне сонце зігріває світ,
      І ми у ньому, безумовно, – гості.
      Тому, нам не ножі потрібні гострі,
      А злагода і мир на сотні літ.
      23.02.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Здрастуй, Тату
      Портрет поцілувала: «Здрастуй, тату,
      Я стала старшою на рік,
      Себе, на жаль, ти не вберіг,
      Хотіла про одне спитати –
      У спокою на небесах,
      Чи бачиш ти мене у снах?
      Посивіла геть зовсім мати.
      Твого не вистача тепла,
      Повір, я зовсім не мала
      І знаю, що таке – втрачати.
      Я дням веду без спину лік
      Щоб на Майдані через рік
      Сказати знову – здрастуй, Тату…»
      21.02.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Зі шкільної практики
      Хворіє вчитель (в будь-якому віці).
      Не має коштів зупинити рак.
      Колеги, звісно, скинуть по копійці
      Без допомоги у житті ніяк.

      Хіба чинуші до проблем насушних?
      Ну захворів, це ж не його вина.
      Знецінюються нині людські душі.
      А чи були в ціні? Ніхто не зна.

      Згасає вчитель, як зоря у небі.
      Чи хто згадає, чи помітить хто?
      Державі хворі та старі не треба
      Таке воно сучасності єство.
      20.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    9. Увірував
      Увірував у тебе Україно!
      Не я один, – Герої Небесної сотні,
      Ті, хто бій прийняли на сході сьогодні,
      Не схиливши у покорі коліна.
      Увірують ті, хто прийде за нами,
      Оті, хто не зречеться духу свободи
      І Переяславської не підпишуть угоди,
      І випалять сморід чуми вогнями.
      Уклоняться роду, Дніпру, калині
      Героїв згадають, врагами убитих
      І встануть живі ті, що виграли битву,
      І скажуть: «Слава Україні!»
      19.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Віршата ллються із душі
      Чай без цукру зробить ранок ситим.
      Не люблю писати уночі.
      Хіба пелька тістечком забита
      Провіршує рим складні ключі?

      Кажуть: лине муза не до пуза.
      Спродаю святкові кунтуші.
      Бо поет у долі вічний лузер,
      А віршата ллються ж із душі!

      Все, пора, відв’язую Пегаса,
      Обміняю вірш на ковбасу!
      А, як ні? Лошак піде на м'ясо!
      Ну його до трясці ту красу.
      18.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Пора
      Туманяться поміж лісів пари.
      Води лугівка напилася вдоста.
      Іще сніги біліють до пори,
      Але земелька вже уваги просить.

      До сходу сонця встане хлібороб.
      У руки візьме прапрадіда рало
      І пролунає світанкове: «Цоб…» –
      На царину пора іти настала.

      Попросить неба: «Боже, поможи.»,
      Бо знає: дорога́ хвилина кожна.
      І піде від межи, і до межи,
      І йому, звісно, Боженька поможе.
      15.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Край ночі
      Життя красиве. Обернись довкола.
      Часоплин уповільнює свій хід.
      Прислухайся. Це вічна баркарола
      Оспівує прекрасний сонця схід.

      І огортає таємнича вічність
      Потоками вселенської любові
      І неважливо травень це чи січень
      Зійде вона, якщо душа готова.

      Такі моменти відчуваєш серцем
      І хочеться побути сам на сам.
      Коли зі світлом тьма зійшлась у герці,
      Час правити молитву небесам.
      12.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Соціальне
      Їй немає п'ятнадцять. Вона пише про секс.
      Мерехтять в «інстаграмі» принади жіночі.
      Безліч фото коханців із префіксом – екс...
      Телефон на зв’язку до пізньої ночі.

      Зранку стежка до школи. Та яке навчання?
      Відсидіти уроки, перекур на перерві.
      Дуже легко дістати соціального дна,
      Не помітивши відстань від леді до стерви.

      Ти на гребні сьогодні. Світ лягає до ніг.
      Чи то може тебе, а не світ отой стелять?
      Досить швидко і носик припудрює гріх,
      А за ним настає життєва пустеля.
      11.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Куди подівся сон?
      Дитинства сновидіння всі міцні.
      Веселкою міг бавитись у сні.

      А нині стала ніч хитка-хитка,
      Прокинувся від шерхоту листка.

      То повний місяць виїдає очі,
      То злива грізно у шибки гуркоче.

      Слоном тупоче по кімнаті кіт.
      Дуркує пес на тьму коло воріт.

      Чи то йому не спиться, чи мені?
      Ввімкнулась люстра у моїм вікні…

      Куди пішли дитячі, кольорові,
      Найкращі, найміцніші сни чудові?
      10.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Остання зимова ніч
      Кохання огорну диха́нням,
      Наллю горнятко суасепу*
      На вулиці така халепа,
      Заходиться зима ячанням.

      І вітер біле покривало
      Не розстеляє, а зриває.
      Угамувати б їх розмаєм.
      Та їм все мало, мало, мало…

      У шибку б’ється люта хуга,
      Тріщить довкола все, трясеться,
      Аж кригою вкриває серце,
      Як виє буря-волоцюга.

      Ця ніч зими була остання.
      Нам затишно на підвіконні.
      Ми бачили гривастих коней,
      Яких мороз впрягав у сани.
      07.02.20р.




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    16. Вибір за тобою
      Не протився. Доля – це сьогодні.
      Вчора вже навіки відійшло.
      Приготуй нове назавтра тло
      Варіантів у тебе є сотні.

      Не кляни потому власний вибір.
      Бо картину малював ти сам.
      Краще тихо дякуй небесам,
      Що, наразі, не останній витвір.

      Бережи свої життєві сили.
      Пам’ятай всьому виною – Ти!
      Небо посилає нам плоди
      Тільки ті, які ми так просили.
      06.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Театр тіней
      На стіні маленькі тіні
      Ожили під ліхтарями.
      «Мо, тобі налить мартіні?» –
      Ти гарячими губами
      Зашептала про кохання,
      Про задуху і про вечір…
      Говори, моя кохана,
      Руки поклади на плечі…
      Ясні зорі то, чи очі?
      Все злилося воєдино.
      Вигинався стан дівочий.
      Лік утратили годинам.
      Й не помітили ми, ні,
      Як тіні зникли на стіні.
      06.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Сила слова і любові
      Словом пробуди молитву,
      Молитвою – серце, серцем – любов.
      Без любові не виграєш битви,
      Не зречешся буденних оков.

      Кажуть: «Не хлібом єдиним…»
      Де віра у Господа пророста
      Надважливо нести людині
      Божу любов із уст у вуста.

      Чи увіруєш у чудо?
      Ніщо не збудеться раптово.
      Бо на кожного є свій Іуда.
      Але спочатку бути слову!
      05.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    19. Київські побачення
      Білі свічі каштанів
      Осіяли Хрещатик
      Буду ждати, кохана,
      Тебе рівно о п’ятій.

      У травневих світанках
      Нап’ємося любові,
      Де чекає альтанка
      У зеленій діброві.

      Чи на схилах дніпрових
      Стрінем зорі вечірні
      Наших мрій пурпурові
      Танцюватимуть тіні…

      Сонце зійде ранкове
      Понад сонним Дніпром
      Твою косу шовкову
      Прикрашаю бузком…

      Я чекаю, кохана,
      Тебе знову о п’ятій.
      Там, де свічі каштанів
      Осіяли Хрещатик…
      05.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Скільки коштує мовчати?
      Ставай до праці, стомлений народе!
      У влади є надгризений маслак.
      Чи ти хотів і правди, і свободи,
      І сала із борщем? Брудний шарпак!

      Твоя задача: сіяти, орати,
      Мовчати про насилля москалів…
      Тебе для цього народила мати.
      І вбивця Ленін саме це велів.

      Є добра казка про «Слугу народу».
      Але, здається, там сумний кінець:
      Поліз баран у плин не знавши броду
      І за собою потягнув овець…

      Не все в житті приходить через шлунок.
      Та ці слова не доторкнуться Вас!
      Тримайте, старці, ще один рахунок.
      Є реквізити: Кремль, Москва, за газ!
      04.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Травнева спека
      Вітром роздмухує пух,
      Сонце випалює трави.
      Зжовкне до вечора луг.
      Сумно, бо це тільки травень.
      Кажуть, ідуть десь дощі,
      Блискавки шмигають небом…
      Ой, як болить на душі!
      Нам би краплину, бо треба.
      Гнуться додолу хліби,
      Сохнуть на віті черешні,
      Тут би прибило хоч пил…
      Блиснуло в небі! Нарешті.
      01.02.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Спокуса
      Закоханим і ночі білі.
      Спокуси присмак лиже губи
      І, звісно, доведе до згуби…
      У молодім, красивім тілі
      Узрівши звабливість Венери,
      Не вчули дихання Химери.
      Був шлях до головної цілі…
      Та чи оправдані бажання?.
      Хмільний допивши сік кохання,
      Пішли їх ду́ші опустілі.
      31.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Новий правопис
      В ирій мітять индики. Їм на південь треба,
      А директорка чомусь не пускає в небо.

      Цей проєкт не по душі господині ферми.
      Заґелґочеш, до борщу враз потрапиш первим.

      Пів години в мене є в катедрі на опус.
      Прочитаю для селян про новий правопис.

      На городі не росте ні буряк, ні диня,
      Чоловік у спілці член, а жона – членкиня!
      30.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Віхола
      У віхолі прекрасне все.
      Стою, милуюсь на морозі.
      Замалювати б ув есе
      Та серце не лежить до прози.
      Такий лапатий снігопад.
      От, як йому не порадіти?
      Він душу збільшує в стократ,
      Стають дорослі наче діти.
      Змінився докорінно світ
      За мить коротку завірюхи.
      О, Боже, скільки ж мені літ?
      Та, все одно для відчайдухи…
      29.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. * * *
      Прокинувся від дотику руки.
      Ніч промайнула, ще поспи, кохана.
      Заметами під вікнами сніги.
      Весні до нас у гості надто рано.

      Холодний вітер виє за вікном
      І білим покривалом небо стеле.
      Огорнута лежиш ранковим сном,
      А поруч янголяточко веселе.

      Мені пора летіти за поріг,
      Уже чекають невідкладні справи.
      Залишився б ще трохи, аби міг.
      Солодких снів і чистої заграви.
      29.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Материнська жура
      Ой, де ти, донечко! Де ти, квіточко?
      Тебе дома чекаю, леліточко!
      Уночі прокидаюсь від гомону
      І не вірую чорному ворону.
      Материнське сердечко не брила
      Я ж гіркою сльозою омила,
      Твоє личко навіки рідненьке,
      Ти ж для мене назавжди маленька.
      Не життя, а суцільна омана
      Повернись, обійми свою маму.
      За сльозами сховалося сонечко
      Ой ти де, моя донечка? Донечко!
      26.01.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Дванадцять місяців журби
      Не тіш себе думками. У долі різні маршрути.
      Пом’яни у січні убієнних кіборгів та Крути…

      Небо не надто мирне. Та є Україна сьогодні.
      Лютий – вшануймо Героїв небесної сотні.

      Березень стеле тумани, пахне весною, димом.
      Держдума Росії війну запалила над Кримом.

      Квітень. Московські попи у чорні одягненні ряси
      Благословляли російський спецназ на Донбасі.

      Зрадила Служба безпеки інтереси Державні!
      Псевдореферендум сепари провели у травні.

      У червні дозріли вишні. Хлопці летіли бортом,
      Збитим ракетою над Луганським аеропортом.

      Хвиля «Граду» з Ростова спеку липневу накрила…
      Горить, не згасає пам'ять про Зеленопілля.

      Плаче серпневе небо. Дзвони дзвенять собору.
      Душі вихід шукають з Іловайського коридору.

      Вересень. Перший дзвоник. Діти сіли за парти.
      А із-за кордону обстріл російської арти*.

      Їде у жовтні країною військове залізо…
      Німецьких фашистів знищили, російські – прилізли.

      Чуєш, у листопаді б’ють набат барабани?
      То наших дітей «Беркут» гамселить на Майдані.

      У грудні заплакані очі. Ставаймо всі разом!
      Влада боїться нації! І травить її газом!
      26.01.20р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. * * *
      Якщо меча перекуєш на рало
      Не матимеш ні волі, ні держави
      Лише один плужок і той іржавий,
      А ще ярмо, ніяк не кусень сала.
      Не пахне батракові чорнозем!
      На панщині горбаться хоч до згину,
      Гни до землі свою покірну спину.
      Плуж на того, хто у руці з мечем!
      26.01.20р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Шлях
      Не змінити нічого. Шлях обрано.
      Невідоме з іксакми сокрите ще.
      Та уже розплавляється оливо
      І запалюють культове вогнище.

      Язиками спокусливо полум’я
      Непокірних до віри облизує,
      Сонце палить страшніше до полудня
      І зректися путі ще миттєвість є.

      Та чи варто назад обертатися?
      Самоцілі, здається, досягнуто.
      На стезі відкривається матриця,
      Але нерви струною натягнуті.

      Не рви на собі непокірне волосся,
      Шлях пройдено, друже, тобі це вдалося!
      25.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Згадала
      Коники стрибають по траві,
      У калюжі сонечка заграва…
      Що в поетки хворій голові?
      І антипку навіть не цікаво.

      Нині мода – натягла штани
      І гайда гамселити мужчину.
      Він у неї винен без вини.
      Стерпиш, то налигача накине.

      А коли наступиш на хвоста,
      У кущі біжить кобіта стрімко
      Істина у цьому геть проста:
      Як мужичка, не кричи, що жінка!
      28.01.20р.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Мрія
      Прокинутись хочеться завтра маленьким,
      З роботи чекати на тата з гостинцем,
      Який передав мені зайчик сіренький,
      Сховавшись у тінь кучугур за віконцем,
      Довкола будинки до свята готові,
      Потріскують дрова тихенько у грубці,
      У маминій хочу купатись любові…
      Та час не дає у цій казці проснутись.
      20.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. "Заколядую"
      "Заколядую", мабуть, у життя.
      У влади марно. Вона вічні злидні.
      Ой, коляд, коляд, коляд, коляда…
      Чому дурні? Певно тому, що бідні.

      У полі рясно сходять будяки
      І будуть нам родити вони доти –
      Із хабарем воюють мідяки,
      А нами правлять повні ідіоти.

      Ідем на зліт! Пора стягти паски.
      Тримай в руці вверх до гори кашкета.
      Ми вирвемось із бідності таки!
      Та під крило ударила ракета.
      17.01.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Передсвітанкове
      До сходу сонця ще година.
      Сіріє ночі чорне тло.
      А за моїм вікном калина
      Тихенько стукає у скло.
      Немов зове мене до себе:
      «Козаче, чуєш ти, чи ні?
      Уже світліше стало небо
      І сумно у саду мені…»
      Іду на двір де сонний вітер
      Колише рук її гілля.
      Зірок у небі гасне бісер
      І прокидається земля.
      16.01.20р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    34. Дійшли до ручки
      Раніше у небо дивився і мріяв про зорі
      Думками радів, що людина сягла висоти,
      Й лежав на землі у розбитім війною соборі,
      У нім і ховався від мряки життя і сльоти.

      Роки пролетіли на крилах швидкого Ікару.
      Собор відновили, віряни до храму пішли.
      Міленіум зніс із небес непокірливим кару,
      Країну шматують убивці – двоглаві орли.

      А ще натворили біди всенародні сновиди,
      Держава погрузла у злиднях, війні та зелі.
      І правляча каста для мене довіку огидна,
      Бо руки свої простягла до святої землі.
      15.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Душа
      Війною засмальцьована душа,
      Чи відчуваєш насолоду миру?
      Написано: "не сотвори кумира"...
      Вона ж у пекло бою вируша.

      Бо їй болить зруйнований Донбас,
      Тортури побратимів у полоні
      І сльози матерів гірко-солоні
      Які пила біля могил не раз.

      Немає брата! Є – російський кат!
      То він країну посипає «Градом»
      І дух свободи називає – зрада.
      Який, скажи, тобі убивця брат?
      14.01.20р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Homo sapiens?
      Здається розум щось інопланетне.
      Для «Homo sapiens» недоступна річ.
      Вже не камінням, обстріли – ракетні
      Та не шаблями, – кулеметна січ.

      Чи може хтось знущається над нами?
      Чи буде промінь світла ув імлі?
      Дамоклів меч навис над головами
      Всього живого нині на Землі.
      13.01.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    37. Донечці
      Перші: «Агу» і несміливі кроки
      У пам’яті моїй ніби кіно.
      Тобі сьогодні вже чотири роки!
      Як це було недавно і давно.
      Лапатий сніг лягав на підвіконня,
      Писав зими нетлінне полотно.
      І я по снігу біг до тебе, доня…
      Як це було недавно і давно.
      10.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Чи ми є?
      Мо, ще не народились українці?
      Так Україна є і Борисфен.
      Сліди і кіммерійців, і трипільців
      Та інших надпотужніших племен.

      На цій землі зростали мужні вої
      І це підтвердять будь-які віки.
      Але чому сьогодні кажуть – гої –
      На тих, кого ми звали – козаки?

      Історія не вчить лише манкурта
      Йому аби був хліб і ковбаса.
      Оце, мабуть, і є найгірша скрута,
      Бо бачу українство як згаса.
      10.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. На грані…
      Кружляє світом віхола війни.
      Безсилі перед нею дипломати.
      Коли застрекотали автомати,
      Летять у небо сотнями сини.

      Примножиться число сиріт і вдів.
      Одна живе на цвинтарі та храмі,
      Бо найскладніше посивілій мамі
      Носити пам'ять до останніх днів.

      Людці бездумно проливають кров.
      Хто за ідею, ну, а хто за гроші.
      Гріхами свою душу запорошить…
      І застрекочуть автомати знов…
      09.01.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Життєве марево
      Любов далека і незнана
      Колише зорі над морями,
      Запалює серця вогнями…
      Довіку будеш ти – кохана.

      І неважливо буря, легіт,
      Чи завиває люто хуга
      Не можуть жити друг без друга.
      Закоханим маленький всесвіт.

      Прислухайся! Це звук – орга́на –
      Вальс Мендельсона. Красота!
      І діадемою фата…
      Це б не була – Fata Morgana.
      07.01.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Швидкоплин
      Сухою травою згорає життя.
      Ще вчора буяли отави
      І сил набиралися буйні жита
      Й волосся було кучеряве.

      А нині морозом по спині пройшло
      Та голову інеєм вкрило.
      Чи може то сон, бо зів’яло зело
      Й малеча стає вже на крила.

      Самі вирушають у дальній політ
      О, юнь, ти така швидкоплинна!
      Хай старість дарує на грішній землі,
      Останні допити хвилини.
      05.01.20р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Віршування
      Віршував я синім небесам
      І деревам, що цвіли у квітні,
      Людям не завжди мені привітним…
      А для чого? Те не знав і сам.

      Вогнище роздмухують боги.
      Іскрами летять слова-лелітки,
      Їх ловлю, не знаю навіть звідки,
      Й роздаю нужденним од жаги.

      Хай серця наповнюють теплом,
      Що іде до них у кожнім слові,
      Бо це частка Божої любові
      Янгола огорнута крилом.
      03.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Святвечір
      Жахтіла піч у надвечір’я
      І усміхались о́брази
      Біля свяченої лози
      У шибку глипало сузір’я
      Чи Волопас, чи Терези,
      А може навіть і Вози –
      Везли Святвечір на подвір’я.

      Окутали село морози.
      Кутя, запарений узвар
      До свята додавали чар.
      Уже колядники в дорозі…
      На вулиці один ліхтар
      І ллється: «Пане господа́р…»
      Десь не далеко. На порозі…

      Стрічає бабця цей колаж,
      Веде за стіл і: «Отче наш…» –
      Читає.
      06.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Тепер
      Згубилися у просторі та часі.
      Вдягай беруші, щоб химер не чути.
      І не доводь нічого біомасі,
      Кумир паде народом позабутий.

      Хиткі сьогодні гасла і заяви.
      Волає серце: «Схаменіться, досить!» –
      Депресія подальшої уяви.
      Час на весну, а ви ведете в осінь.

      Ніщо нас не поєднує з Москвою.
      Не міст «Московський», не проспект «Бандери».
      Запахло українською весною,
      Це сходить сонце України-ери!
      02.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. «Король-віслюк»
      Чому малечі не радіти?
      «Король-віслюк» йде у прокат!
      У розріз новорічних свят
      Чекають на мультяшку діти…
      Ой, дітворі була б розрада.
      Та мінкультури каже: «Ні,
      Йому не бути у кіні!» –
      Не любить конкурентів влада.
      04.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Злагода по-московськи
      Ти сумуєш за миром?
      Йди в обійми росії.
      Кажуть, що за Сибіром
      Не кінчається світ.
      Поховай всі надії
      Козака стати сином
      І про вольності мрії
      Ще на тисячу літ.
      01.01.20р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Пішов
      Від нас пішов. Покойся з миром, брате.
      Твоє життя належало війні.
      Тяжка для мене, безумовно, втрата.
      Печаль покрила новорічні дні.
      Біліє сніг. Вкриває серце смуток.
      Самотньо йду, не відаю куди...
      І відчуваю серед – чорних хусток –
      Гублю, мій друже, я твої сліди.
      31.12.19р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Революція негідності
      А нічого не треба казати.
      «Правий сектор»? Сідай у тюрму!
      Денеерівець? Йди в депутати!
      Не підвладна картина уму.

      «Беркутня» розтопирює крила,
      Хохляку тиче радісно «фак».
      Бо учора дітей воно вбило
      А сьогодні – свобода, ніштяк.

      Не змогли ми себе подолати.
      Знову воїн під обстрілом згас.
      Коси рве на собі бідна мати.
      Те пусте, бо це плата за газ.
      29.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Зраджені на сході
      На сході гаряче. Війна.
      Брати лягають в домовини.
      Я оковиту п’ю до дна.
      І плачу. Надсумні новини.
      Поліг учора командир.
      Ми з ним були у пеклі ДАПу.
      Це перемир’я, чи вже мир?
      Питання задаю кацапу.

      Але російський резидент
      Нічого мовити не зміг.
      Мовчить чомусь і президент.
      Якийсь не дуже добрий збіг.
      29.12.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Сон
      Наснилася живою мама.
      Мене чекає на обід,
      Стоїть біля старої брами
      Якій уже за сотню літ.
      Змайстрована руками діда,
      Страшну війну пережила…
      Вони ж предстали пред Аїдом,
      Лишивши хату край села.
      Під вишнями столи накриті
      Усюди білі скатерки…
      Прокинувся тієї миті.
      Не час ще, мам, до тебе йти.
      27.12.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Біля вікна
      І
      У наших вікнах спогади живуть
      Допоки пам'ять осяює путь.
      ІІ
      Біля вікна згадалося життя.
      Пливуть картини давні та не дуже,
      Від них щемить душа і серце тужить.
      У горщику заварена кутя.
      Присядьмо разом у святвечір тут.
      Кого забрала швидкоплинна Лета.
      Цей час дарує нам усім планета,
      А в наших вікнах спогади живуть.
      26.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Донечці
      Ще будуть твої ніжки прокладати
      Життя дороги та вузькі стежки́.
      Завжди прямуй до батьківської хати,
      Моя лелітко, тільки навпрошки.

      Не думай про невдачі та негоди
      Домівка стріне радісно теплом
      І знайдеш ти і злагоди, і згоди
      Огорнута моїм міцним крилом…

      І пам’ятай, що непідвладні часу
      Прості слова сімейних молитов –
      Нехай осяють шлях іконостасом,
      Бо в них до тебе, донечко, любов.
      25.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Молитва по загиблим воїнам
      Господи! Не прощай!
      Кожну душу безвинно убиту
      Забери до себе у рай.
      Капелан прочитає молитву.
      Серед чорних, воронячих зграй
      Саме час зійти Духу Святому.
      Господи, не прощай!
      Безневинно убитих нікому!
      24.12.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Доленосне
      Людина жадає грошей і слави,
      Вином і харчами набити курдюк…
      Скуповує душі за безцінь лукавий
      Супроти піднімешся – зразу каюк.

      Чи знайдуться ті, хто дасть хліба чи солі?
      Століттями б’є у пороги Дніпро,
      Він хоче вкраїнцям найкращої долі.
      Торкни хохляка там потрухле нутро.

      Зреклися і мови, і роду, і віри,
      І звично лунає проклін чи матюк.
      В домівку впустили лютого звіра.
      Супроти піднімешся – зразу каюк!
      22.12.19р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Миколаєве чудо
      Ранок укутаний снами,
      Сплять ялинкові огні,
      Горнеться доня до мами,
      Ніжиться ще уві сні
      А під ялинкою – чудо –
      Що це? Ану постривай!
      Дмухає вітер у грудні,
      Йде до малят Миколай…
      Онде його рукавичка
      Мабуть, згубив він її…
      Хоч за вікном сіє мжичка
      Хай затишно буде в сім’ї.
      19.12.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Вокзальні паралелі
      Чи з’єднують ці колії долі?
      Один вокзал на двох.
      Від радощів до пекельного болю –
      Квитка чортополох.

      Мерщій до вагону сходами,
      Присядь біля вікна.
      Відчуваєш? – пульсують спогади,
      І нерви мов струна.

      Розтанули неба хиткого
      Нестійкі акварелі,
      Не можуть з’єднали нікого –
      Дві паралелі.
      17.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Поетичні бажання
      Чого поет бажає? Слави,
      Прихильників чи визнання?
      Але не той, що для держави
      Себе запалює щодня.

      Такому зайві п’єдестали,
      Хмільного натовпу екстаз.
      Лиш би вкраїнці виростали
      Межи російських метастаз.

      Нехай стираються епохи,
      (Бо зміни ті – не без причин), –
      Він знову зійде на Голгофу
      Народу світло несучи.
      14.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Двадцять – дев’ятнадцять…
      Зворотний відлік. Часу мало.
      Рука на пульсі – тук-тук-тук…
      З’їдає нерви серцестук:
      «Гектар на шмат міняю сала!» –
      Рахую: «Двадцять – дев’ятнадцять…» –
      Іще далеко до нуля
      Та вже здригається земля
      Під чоботом неандертальця.
      Фінал: опущено куліси
      І аплодують глядачі
      Та, що побачиш уночі?
      Ні бурштину нема, ні лісу…
      Лишилось - злидні при свічі.
      13.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Вальс життя
      Відчуваю твої ніжні пальці
      Не страшні нам холодні вітри,
      Закружляли сьогодні у вальсі –
      Раз – два – три,
      раз – два – три,
      раз – два – три…
      Пломеніє зоря небокраєм,
      Про кохання мені говори,
      Хай любові вогонь не згасає –
      Раз – два – три,
      раз – два – три,
      раз – два – три…
      Хоч волосся укрите снігами
      Та весна – сміх дзвінкий дітвори
      Й почуття, що палає між нами –
      Раз – два – три,
      раз – два – три,
      раз – два – три…
      11.12.19р.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Пам’яті Мирошниченка Артема*
      Мовчки проковтнули тему
      Про убитого Артема.
      Ой, не та у нас країна
      Де лунає – солов’їна.
      Від Карпат і до Одеси
      Є російські «інтереси».
      Знають покидьки чудово,
      Що народ єднає – слово!
      Історично наші «браття»
      Воєн розпалив багаття
      І хильнувши зла на свято
      Українців йдуть вбивати.
      І надіятися марно
      Небо сиве чи безхмарне
      Росіяни знову й знову
      Убиватимуть за мову!
      09.12.19р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Сільський ранок
      На ранок сонце і мороз тріщить,
      І тьохкає ріка під сірим льодом,
      Поснідало пташа останнім глодом,
      І до вікна притулиться на мить.

      На мазанках проснулись димарі
      Село пахтить сосновими димами,
      Зимовими красується дивами,
      Карміновими блисками зорі.

      Ці неосяжно-білі килими
      До виднокраю землю застелили,
      Бурульки заіскрилися щосили –
      Сріблястими прикрасами зими.
      08.12.19р.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Вічні граблі
      Ейфорія лишиться позаду.
      Сірі будні… Поїдене тло…
      Оманити найлегше – громаду.
      Тре наморщити тільки чоло.

      На майдані горілка і пиво,
      І шансону дзвенять «Купола»,
      Про життя «заливає» красиве…
      Що потрібно іще для хохла?

      А потом омивається кров’ю
      У степах українська земля.
      І готують плиту мармурову
      Зі словами змістовними: «Для…».
      07.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Подорослішали
      Ми не обтяжені спомином.
      Іди на корпоратив.
      Санта не сходить комином –
      Безглуздий наратив.
      Швидко стали дорослими,
      З гірки не їдем саньми…
      До злого зросли прирослими,
      Черствими, злими людьми.
      У чудо чомусь не віриться.
      Казки нема на Різдво.
      Де чарівна птаха-горлиця,
      Що відведе від нас зло?
      06.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Жінці вамп
      Кохання тобі невідоме
      То хибне якесь почуття.

      А жінці пологів судоми
      Дарують любов і дитя,
      Обійми сімейні щасливі,
      Турботи і радощі днів,
      І крила того, хто у зливі
      Зігріти, і зміг, і хотів…

      Твій у́діл – змією сичати,
      Не вистачить сили на більше
      Бо любляча жінка і мати –
      Ніколи не піде на грішне.
      04.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    65. Завія
      Весь день мела. Покрила білий світ
      Пухка завія сніжна і прекрасна
      Встелила тротуари рясно-рясно
      Й дерева похилили пальці віт.
      Померзли бідні. Певна річ – зима.
      Червоне сонце небосхил не гріє,
      У паморозі втратило надію
      Та й дня, мені здається, що нема.
      Стоїть п’янкий морозу аромат,
      Вальсує сніг, лягаючи в замети…
      У цім помітні перші силуети,
      Як білосніжно розквітає сад.
      03.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Мудрятина
      Чого у світі не буває?
      В Сахарі сніг нуртує,
      Кобіта вже не люба зая
      І примиритись всує,
      Єврейці купчаться у корчмі
      (Там їх тепер чимало),
      Горілкою змивають порчу
      Та заїдають салом,
      Хохли поїхали до Польщі,
      Кацапи до Донбасу –
      Летять додому еврогроші
      В Москву пре біомаса…

      Та здивували всіх Індуси (здається люди мудрі),
      Списав невдалі пози йозі, а решту – камасутрі!
      01.12.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Груднева миттєвість
      Погостюю у грудня, почаюю з зимою,
      Подивлюся на білі, пухнасті сніги
      На дерева укриті легкою габою,
      На Дніпра посивілі за ніч береги.
      І Стожарів палає незгасаюча ватра,
      І здається ніколи не бути біді.
      Не відвернеш від себе ні сьогодні, ні завтра
      Кожна мить неповторна у нашім житті.
      02.12.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    68. Допоки є Герої
      Позиція влади – зректись України,
      Зломити огидний народний хребет.
      Ну, що? Попоїли: стабільності, зміни…
      Потрапив хохол до московських тенет.

      Не шкода йому побратимів убитих –
      Самі винуваті. За волю пішли.
      Могли б одірвати частину корита
      І сито накрити дубові столи.

      Так ні, подавайте бандерівцю – волю,
      За неньку іде у смертельний двобій
      І битися буде за неї доколи
      Є: «Сумрак», Кульчицький, Сліпак, «Звіробій»*…
      29.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Початок дня
      Від чаю ранок терпкий
      Сон у провалля кане.
      Чашка благає: «Допий,
      Буде тобі нірвана.» –
      Напій випиваю до дна,
      Мудрість вбираю книги…
      Посвіт упав до вікна,
      Сипле додолу снігом.
      Начисто білить усе.
      У світанковій тиші
      Хтось до землі принесе
      Поетові риму і вірші.
      27.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Вона
      Вона любить зорі ясні,
      Дерева од інею срібні,
      Сніги до перини подібні,
      Короткі, насуплені дні.
      Милується нині зима
      На те, як веселі синички
      Під вікна летять з годівнички,
      Бо стужа до серця пройма.
      Я бачив її уві сні.
      Гадає на дзеркалі криги –
      Чи скоро настане відлига,
      Чи стежка відкрита весні?...
      26.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Міжсезонне
      Сіріє день одразу по обіді,
      Сиріє сонце та не хоче гріти,
      Оголені хитає вітер віти
      Та розкидає оберемки мідні.

      Укрий, тумане, стомлені дерева
      Допоки сніг блукає поза містом
      Хай горобина полум’я намистом
      Освітлює густе грудневе мрево.

      Незатишно стає у цьому світі.
      Така пора сьогодні – міжсезоння.
      Душа шукає затишку, осоння
      І зірку, що підніметься в зеніті.
      24.11.19р.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    72. Свіча пам’яті
      Переродися! Духу не убити,
      а наше тіло належить землі.
      Прокинься, люде, страхом оповитий –
      свіча волає у моїм вікні
      та плаче. То материнські сльози,
      які ж вони у розпачі гіркі.
      Лежать малі роздягнуті на возі,
      А небо сипле сотнями зірки́…
      Сучаснику! Не допусти бездушшя!
      Перехрестись завидівши свічу.
      Біля вогню безвинно вбиті душі
      Мовчать скорботно. З ними я мовчу.
      23.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Стіна безтурботності
      Усміхнене маля біжить до мами
      Ще світ йому незнаний і чужий,
      Щебече щось, махаючи руками,
      За матінку сховалося мерщій…
      Надійніше не знайдете нікого,
      Бо матір смачно пахне молоком.
      Пізнає потім у життя хиткого
      І проліски й веселки за вікном.
      Попереду: і сонечко, і грози,
      І серця радість, і душевним щем…
      Та на життєвій, надскладній дорозі
      За кого ж заховатися іще?
      20.11.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Я – Українець!
      Привіт, зросійщена країно!
      Спирайся на моє плече.
      Перед врагом не гни коліна,
      Як кров козацька потече.
      Не вір ніколи бусурману,
      Бо завше результат один:
      Введе чортяка ув оману
      І згине твій найкращий син,
      Який ніколи не відступить
      І не зречеться від Батьків.
      Важку шаблюку візьме в руки,
      Щоб врятувати від катів.

      Аж тіпає, коли чужинець
      Волає: «Я же украінєц…»
      19.11.19р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Переосмислення цінностей
      Світанок заплівся в життя.
      Дай, Боже, аби не останній.
      Дівчатка сидять в «Інстаграмі»,
      Я днів пожинаю жита.
      Уже до обіду не спиться,
      Бо серце частіше болить,
      Але розумію це мить,
      Коли у долоні синиця
      Важніш журавля, що летить.
      18.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Віртуальність
      Засуну писка у фейсбук,
      Живі ще, любі друзі!
      Ох, «павутину» сплів «павук»
      Охочим до ілюзій.
      Відкрийсь, комп’ютере, сезам!
      У віртуальність хочу.
      Де сторінки прекрасних дам
      І, до жінок охочих…
      Зі Збаража кричать: «Привіт!» –
      Львів’янин салютує…
      У віртуальний вгрузли світ,
      А вирватися всує.
      17.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    77. Вільна
      Завариш зранку каву,
      Візьмеш до рук цигарку
      Новини не цікаві,
      Пора вдягати парку.
      Холодним листопадом
      Не думаєш про літо,
      Чекаєш снігопаду
      Такого, щоб із вітром.
      Збентежене учора
      Думками не спокійна:
      «Засни, уяво хвора,
      Я від сьогодні – вільна!»
      17.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    78. Саме тому
      «…В ім’я отця, і сина, і…» –
      Слова злетіли в небо та затихли.
      Козаче, ти загинув на війні.
      Тримаю кулею пробитий триптих.
      Тебе, можливо, Бог би і вберіг,
      Не був ніколи, начебто, пихатим.
      Та москалі прилізли на поріг,
      А ці паскуди йдуть лише вбивати.
      Не православ’я – мокшинська орда
      Не знають Честі, та бояться сили.
      Тому життя ти, брате, і віддав
      Щоби безвинні не лягли в могили.
      15.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Ми їх здєлали!
      Вітаю вас, панове, ми програли!
      Чи гарно пожилося при зелі?
      Узавтра скуплять спадщину за сало.
      Який ти українець без землі?

      Впусту ревли розгнівані майдани
      І побратимів жер кривавий схід:
      «Вертай у стійло, напинай кайдани…» –
      Так вирішив невитравлений жид.

      Здавалося лишається півкроку
      До волі через стомлені поля.
      Але хохол не може без оброку.
      Цілуйте землю поки ще своя!
      14.11.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Мова
      Тільки й розмови:
      «На хліба не намажеш мови…»
      Але, напевно, знати має кожний –
      Народ завжди із мовою – тотожний!
      Коли Держава нидіє у скруті
      Першими слова зречуться манкурти!
      Та, чи мені багато треба нині?
      Я чути хочу: «Слава Україні!»
      09.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Здалося
      Стріпонувся. Матінка іде.
      Ой, здалося. Дуже-дуже схожа.
      На хустинці розквітає рожа,
      Що пливе крізь листячко руде.
      До землі окутана плащем,
      Був колись такий в моєї мами,
      Стомленими дріботить ногами…
      Крає серце невгамовний щем.
      А тепер чи стрінемось ми де?
      Нам шляхи небесні невідомі.
      Тільки серце б’ється у судомі,
      Як здається – матінка іде.
      08.11.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Дощова пісня
      У тьму згущається блакить,
      Затихли вулиці довкола.
      Довгоочікувана мить –
      Дощу лунає баркарола…
      І серцю тісно, хай летить,
      Своє виспівуючи соло.
      05.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Добробати
      Так буває, брате, не ридай,
      Бо не вічні, визнати це мусиш.
      Найманцям тут обіцяють – рай,
      Ну, а ми із Богом їхню зустріч.

      І «Донбас» воює, і «Айдар»,
      Назва тут по суті не важлива.
      Загасає сонце межи хмар –
      Зі свинцю посилюється злива…

      Подивися, окрім нас – ніхто!
      Стрекотять усюди автомати…
      Та назад не можна там – Дніпро.
      А за ним тебе чекає мати.

      Ми на даній Господом землі.
      Наше діло і святе, і праве!
      Хай пощезнуть кляті москалі,
      Українська хай живе Держава!
      04.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Скаменілий дощ
      Січе обличчя скаменілий дощ.
      Птахи сховались поміж віт у хащі.
      Чи кинув нас Господь на призволяще?
      …Несуть колеса до центральних площ…

      Дивися транспорт їде до села –
      То – «Злий Віщун»* себе питає: «Хто Я?» –
      Приймай, земля, двохсотого Героя.
      Вросла у душі людям омела.
      І допиває дух, і плоть до дна.
      Налиті кров’ю очі у тирана.
      Розірвемо ненависні кайдани,
      Бо Україна нам дана одна!

      І засіяє сонце. І мене
      Ніщо уже не зможе засмутити,
      Бо козаками підростають діти…
      Хай їх «любов» московська омине.
      03.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Вечірня зустріч
      Тихий вечір алеями парку
      Заблукав межи співу цикад.
      Запаливши останню цигарку,
      Я серпневий чекав зорепад…

      Чи то пахли спокусливо ружі,
      Чи уява від ночі хитка?
      Бо привиділись о́брази пружні,
      В тій, що сміло ішла від містка.

      Віршарі на землі не безгрішні.
      З королевою ми – королі!
      І грудей дві омріяні вишні,
      Засія́ли мені у імлі…
      03.11.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Осіння омана
      Мріє за полем береза.
      Озимі ще сплять у землі.
      Осені вічна імпреза –
      Пожовкле на сивому тлі.
      Ночі сльозяться туманом
      І віє теплом від ріки…
      Це листопада омана,
      Бо вже відлетіли граки.
      02.11.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Тиха ніч
      Тиха ніч запалила вогні,
      Прилюлюкала води Дніпрові.
      І так затишно стало мені
      Край ріки у розкішній діброві.

      Зрідка вітром гойдне очерет,
      Заспівають листочки про літо…
      Легковію, небесний поет,
      Моє серце тобою зігріте.

      Не турбує ніщо на землі.
      Всі печалі поснули до ранку.
      Тільки місяць сіяє в імлі
      Та чекає зі мною світанку.
      01.11.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Коли преЗедент нєлох
      Хотіли волі? Отакої!
      Чи то не ваш коняка здох?
      Для преЗедента люди – гої
      Для навпаки вождьок – нєлох!

      Полиште зброю і окопи,
      Бо так не спродати землі́!
      Хотіли, дурні, до Европи?
      А зе́млі скуплять – москалі!

      І це для багатьох не зрада.
      Прийшов до влади малорос.
      З таким Росія завжди рада
      Поцілуватися в засос.
      31.10.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Сніг мого суму
      Перший сніг притулю до щоки.
      Хай мені нагадає про маму.
      Поміж нами провалля роки
      Оповиті сумними думками.

      Світлий спогад тепліє в душі
      Ніжно-чистий, як мамина ласка.
      Одягають сади кунтуші,
      Оживає життя мого казка…

      За деревами чути вертеп.
      Поцілуй мене, мамо, на вдачу.
      А мете, як сьогодні мете…
      Ні, це сніг, я ніскільки не плачу.
      30.10.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Оказія
      Така собі у нас оказія –
      В Європу йшли, прийшли в Євразію.

      Ціди, корчмарю, по крайки́ вина,
      Як не крути це не твоя війна…

      Тобі одне: аби «текла» кабза!
      І не важливо, що іде гроза…

      Попереду похмілля буде жах.
      Усі до всіх сьогодні на ножах.

      І армія у нас була, і флот,
      Тепера землі́ ставимо на лот.

      Одне бажання маю я віднині –
      Дай, Боже, хоч померти в Україні!
      29.10.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Вірш на вибір читача
      І
      Він відчував красу на дотик,
      Любив рельєф її волосся,
      Леліяв ніжно кожен подих,
      Тепло, яке від губ лилося…
      І дарував коханій квіти,
      У ресторані кращі блюда…
      Як за таких не порадіти?
      Коли кохають сильно люди.
      ІІ
      Він відчував красу на дотик,
      Любив рельєф її волосся,
      Леліяв ніжно кожен подих,
      Тепло, яке від губ лилося…
      Але минав це стороною.
      Кому сліпий у світі треба?
      Хлопча скалічене війною.
      А ще учора бачив небо.
      27.10.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Герої виходять з народу
      Героїв обере нарід!
      Ні президент, ні депутати
      Не в змозі проголосувати,
      Бо хто вони? – брехливий збрід.
      Коли біда прийшла до хати –
      Благословляла сина мати:
      «Збирайсь, дитино, у похід.
      Чуєш? На сході б’ють гармати,
      Потрібно гнати супостата…» –
      Перехрестив його у слід.
      Ніщо не в силі дух зламати,
      Бо ми трипільці та сармати,
      І козаків славетний рід!
      27.10.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Жовтокоса осінь
      Синьоока осене, жовтокоса
      Застуди до інею срібні роси.

      Горобина полум’ям у саду
      Стежки не зігріє що іду.

      Тебе стріне радісно вертоград,
      Салютує блисками зорепад.

      Смутку не сховавши на чолі,
      Хризантеми хиляться до землі.

      Осінь у обіймах листопад трима.
      Цю красу невдовзі замете зима.
      26.10.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Було своє
      Була земля своя і хата,
      І хліб із печі на столі
      Свіча горіла у імлі.
      До неї линули внучата
      Уже дорослі, ще малі.
      Перемішалось у золі.
      Того немає більше свята
      Лишилися борги старі
      Прийшли за ними лихварі,
      Сказали: «Землю цю – продати!»
      23.10.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Заміське споглядання
      Це шелест опалого листя

      Зцілив мою душу сьогодні,
      Здається, дістав із безодні…

      Ось небо всміхається чисте,

      Біжать у блакиті високій,

      Хмаринки радіючи вітру,
      Озера готують палітру…

      І осінь відточує спокій.

      Калини червоне намисто…
      Не хочу вертатись у місто.
      18.10.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Бо про…
      Мо, написати оду про любов?
      Бо про єврейців божевільне діло.
      Останнім часом наламали дров,
      А деякі ще й цапа подоїли.

      Тому: лямур, коханнячко, жага…
      Усупереч подумувати всує!
      Як сепар свої ноги протяга,
      Любов слуги народу нагодує.

      Печуться нині пиріжки «за мир»
      І почуття великі для Росії.
      У кожного, звичайно, свій кумир.
      Бо є і ті, кому й пуйло месія.
      18.10.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Про мудрість
      Мудрість іде не зі сходу,
      М’яко ступаючи в душу
      Світоч, що ллється з народу
      Визнати мудрістю мушу.
      Хто не вбиває дитину,
      Старість вітає привітно,
      Бачить у жінці – людину,
      Що біля донечки квітне.
      І не жбурне у собаку
      Каменя тіло холодне.
      Мудрість – довічна ознака,
      Що береже від безодні.
      18.10.19р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Зимовий етюд
      Великий Віз –
      сніги привіз,
      Хурделиця нуртує.
      Дивлюся сни,
      Аж до весни
      Прокинутися – всує.
      Димить димар,
      Ляка примар,
      Дим розпускає крила…
      А білий пух
      Вкриває луг –
      Зима все оповила.
      16.10.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Формула щастя
      Час виточить і витончить. Працюй
      Слабкому підставляючи плече.
      Коли ропа стікає по лицю –
      Пульсує вічність, жилами тече
      Не кров, а щось величне і святе
      Душі відчутна ця блаженна мить,
      Бо у труді людина проросте
      І небо хай її благословить.
      15.10.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Помер король. Ура! Король помер!
      Який король такий і почет -
      Свиняче рило у золі.
      Чого ховаєш свої очі?
      Привів до влади москалів
      І у кущі! Теля дурненьке,
      Хіба пізнати можеш ти?
      Що Україну, рідну неньку,
      Такі штовхають до біди.
      А куце вирине прозріння,
      Мов пам'ять у старого пса.
      Для вас є ті, хто «брав» Берліна
      І по два двадцять ковбаса.
      14.10.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Смерть поряд
      Потоки кров’яні спини,
      Вбивають нас «брати», Говерло!
      До бою кращі йдуть сини,
      Співаючи: «Іще не вмерла…»
      Вогнем розпечено Донбас,
      Лугань кровиці напилася…
      Учора побратимчик згас...
      Не врятувала і кіраса.
      13.10.19р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Найсвятіша земля
      Свята земля, люблю твою ясу.
      Бо матері тебе дарують дітям.
      Певно тому несу крізь лихоліття
      І мови, і вишиванки красу.

      Життя складне і швидкоплинний час.
      Спішать лелеки у гніздо на хаті,
      Пора й мені дитинку сколихати,
      Бо кажуть: «За добро і Бог воздасть.»

      Накриті завжди для гостей столи.
      Що треба ще про Україну знати?
      Мабуть, оце, чого навчила мати:
      «Ми землю у дітей у борг взяли.»
      12.10.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Вітер «змін»
      На «Банковій» флюгер показує вітер – північний.
      Та мови на хліб не намажеш тихесенько, ша!
      «Проспали»* свободу і віру в майбутнє цинічно.
      Чи, мо, у мене одного ридає душа?

      Ох, і смачна ця нова костомаха від влади!
      Долар на очі наліз, «євробляхери» сплять,
      Гнила ковбаса пережитків совдепії вабить.
      Та Честі ніколи не знатиме правлячий тать.

      Гей! Хлібороби, Ви де? У чуже не засієш!
      Знову колгоспи нав’яже триклята Москва.
      Та може і зійде омріяний з неба месія…
      А на сьогодні на правду надії катма.
      03.10.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Не так страшні…
      На дверях і вікнах – фурини*
      У шафі тонке кімоно…
      А що маєш ти з України?
      Бо мови не знаєш давно!
      Попсою кацапською мариш
      У відповідь кидаєш: «НЄТ!»
      Російський убивця – товариш.
      Вкраїна лише силует.
      Манатки рахуєш і гроші.
      Як образ хохла остогид!
      Московські, ненависні воші
      Не гірші українських гнид!
      02.10.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Жовтнева гроза
      Гроза гуляє містом,
      Благає на ніч елю
      І плаче ненавмисно
      В кленовому куделі.
      Хитається самотня
      Поміж беріз і сосен.
      Це був початок жовтня,
      Попереду ще осінь.
      01.10.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Леді осінь
      Густо посіяла мжичку,
      Листя купаючи жовте.
      Дивна у осені звичка
      Плакати рясно у жовтні.
      Сівер частішає. Лине
      Пісня його у стодолі.
      З неба курли журавлине
      Гнуться доземно тополі…
      Ну, а вона розпустила
      Коси свої – павутинки
      Лагідно-сонячна, мила…
      Що тут гадати, як –
      жінка!
      28.09.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Новітня війна
      Не тішся, будь ласка, оманою злагоди.
      Усе завершилось війною, аншлюсами…
      Ще смакувати нам Вовчої ягоди
      Цвинтарем йти, а не чистими росами.

      Пекло привітне для грішників-зрадників.
      Землі дідів посивіли від холоду.
      Тим, хто продався за срібники звабливі –
      Плювати на тих, які пухнуть із голоду.

      Дуже погано нас учить історія,
      Бо заглядаєм у пельку до ворога.
      Практика завше страшніше теорії.
      Сплатимо кров’ю дітей! Не за дорого?
      24.09.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Питаннячко
      Що, чуваки, зняли «баригу»?
      Чи легше сім’ям жити стало,
      Як лізуть до корита «риги»
      І тупорилі із «кварталу»?

      А мріялось: Голобородько –
      Конкретний мен, слуга народу!
      А врешті маємо – Володьку,
      Що принесе ярмо зі сходу.

      Пусте наповниться порожнім,
      Як тільки землі спродадуть.
      Жри шаурму в кафе дорожнім.
      Бо ти ніхто віднині тут!
      22.10.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Колискова
      Ой, у лузі, лузі
      Де живуть всі друзі,
      Де росте калина,
      Засинай дитино.

      Нічка наступає
      Люлі-люлі-баю.
      Місяць в небі світить,
      Натомились діти.

      Котеня муркоче,
      Дуже спатки хоче
      І до сну охоче
      Мружить свої очі.

      Зайченята в лісі,
      Ластівки на стрісі,
      У сараї мули…
      Геть усі поснули.

      Леготу не чути
      Спить собі забутий.
      Ходить сон під тином,
      Засинай дитино…
      22.09.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Опале листя
      Опале листя – це моя печаль.
      За літні дні зігрітися не встиг я,
      А ще недавно розквітала вишня
      І пломеніла нескінченно даль.

      Із ирію вертали журавлі,
      Лелеки гнізда для малят латали,
      Усе текло, мов у садах Магдали,
      Свої пісні́ співали солов’ї…

      Нестримно час підточує життя.
      І дні летять сухим піском крізь пальці.
      Настане мить, помітиш ти уранці,
      Що посрібливсь, а вчора був – дитя.

      До берега неспішності причаль.
      Вже стрімголов нема куди спішити.
      Хоч кажуть, що старі, вони, як діти.
      Опале листя, ти моя печаль…
      18.09.19р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Золота осінь
      За вікном листопаду краса
      Літо бабине ген догорає,
      Йду осіннім, золоченим раєм,
      Де берізок палає яса.
      Ще не тулиться лист до землі,
      Свіжим подихом дихає осінь,
      Павутинку гойдає між сосен
      І благають про щось журавлі…
      15.09.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Мова на часі!
      Схвильований минулим і майбутнім,
      А малороси гарно тулять грим.
      Стираю ікла, навіть зуби кутні,
      Бо Україна це завжди – екстрим!

      Це Яр Холодний і криваві Крути,
      Батурина страшні донині сни.
      Московська мова споконвік – отрута!
      Яка веде країну до війни.

      А що тобі? Аби дали пожерти,
      Ти міцно спиш, але не бачиш снів.
      Потрібно бути до кінця відвертим:
      Російською виховують – рабів!
      13.09.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Вересень
      З городів повіяло димом,
      Земля врожаї віддала.
      У небі пливе пілігримом
      Хмаринка над краєм села.
      Спадає до обрію сонце.
      Чаклує вечірній лиман,
      Утримує легіт в долоньці
      Тих чар недопитий туман.
      З’являється ночі спокуса.
      До ранку поснули гаї.
      А місяць – мольфар срібно-русий
      Лелітки розсипав свої.
      06.09.19р.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    114. На пенсію
      Давай на пенсію іти у сімдесят!
      Навис над нами гострий меч Арея.
      Не вихідних не буде, ані свят,
      Бо ще «леве» платитимо євреям!
      Ти не сумуй, козаче, все лади!
      Жоди хлібину кинули на землю,
      За це кнесету бабки заплати!
      (Я щось котлет від мух не відокремлю)?!
      Кажуть колись водились – козаки!
      Дядьки вусаті про країну дбали…
      А нині кацапури… хохляки…
      І матір продадуть за кусень сала!
      21.08.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Осіннє
      Прокидаюсь у іншому вимірі.
      За вікном парасольок парад.
      Мідне листя хитає у безмірі
      Ще учора смарагдовий сад.

      Похилилися трави під росами.
      На світанку тенетка тремтить.
      Осінь-дівчинка ніжками босими
      По туману гуляє в цю мить.

      Захворіла погода капризами,
      День остуджує спеку дощем.
      Та за жовто-багряними лозами
      Прийде бабине літо іще.
      31.08.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Ранкове село
      Село пахне сіном і свіжим удоєм,
      Садами, пшеницею, ланом без меж…
      Двері до хати прикриті габою
      Чи макраме у сплетінні мереж.

      Вітер гуляє від ферми до річки
      Загатою далі біжить у поля.
      Сонця промінчик нагадує стрічку,
      Що в коси вплітає ще сонна земля.

      Руки доріг не запилені, чисті.
      Довкілля умила ранкова роса,
      Що на траві засріблилась намистом…
      Боже Всевишній, яка це краса!
      25.08.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Досвід
      В’юнке, гнучке летить на крилах вітру…
      Ніщо не спинить юності політ.
      Розмитий час у нечітку палітру
      Ні днів не помічає, ані літ.

      За все колись приходиться платити.
      Все має ціну. Кожен Божий день.
      І, що б кому про це не говорити
      Не запакуєш щастя до кишень.

      О, юносте! Ти тягнешся до сонця,
      Тебе зірки осяють у імлі.
      А старість допиває нас до денця
      І нахиляє ближче до землі…
      21.08.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Літній дощ
      Летить над містом дощ намистом.
      О, довгождана літня мить!
      І ця мелодія сріблиста
      Здається від жари – кипить.
      Волає дама гонористо:
      «Куди поділася блакить?»
      Над містом дощ летить намистом
      І що йому те хіть-не-хіть…
      19.08.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Спас
      Вдихає серпень яблуневий спас.
      Плоди налиті сонячним промінням
      Вже осінь і на часі, і не час
      Схиляти літу стомлені коліна.

      Та скоро павутина полетить.
      Росою вп’ється висохла долина.
      Ти серцем відчуваєш: це та мить,
      Яка волає: «Не спіши, людино!»
      19.08.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Серпневе
      «Дзвінок»* напився місячного сяйва.
      До колосочка зібрані жнива.
      Полеміка вітрів уже не зайва,
      Де дихання осіннє ожива.

      Холодні роси остудили рі́ки.
      Під оранку готуються лани.
      Серпневі ночі – незбагненні ліки –
      Зціляють душі та серця вони.
      06.08.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Північний вітер
      Думками зміліли, усохли душею.
      Немає до світла дороги Енею.

      Хай щастя потрухне, розсиплеться прах,
      Неправда скресає на ваших устах.

      Ти навіть не зміг дорости до плебея!
      Байстрюче зачаття Москви й Мавзолею.

      І плоть дожираєш, і душу, і дух.
      Боїшся північний щоб вітер не вщух!
      22.07.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Як все було
      У хаті з вікнами на північ
      Немає затишку і миру
      Сусід до рук бере сокиру,
      Сказати хоче: «НаДобраНіч…»

      А зранку крутяться експерти,
      Шукати свідків діло марне.
      Хоча й погода була гарна
      Дешевше просто все затерти.

      Припреться з дальнього району
      Сусідів кум, а може дядько.
      Горілка ллється у горнятко,
      Собака вариться в бульйоні…

      До них рідня возами їде.
      З удмуртів цей, а той з бурятів…
      Всі розуміють мову матів.
      І правди просто діти ніде.

      Допоки будемо мовчати
      Вони усіх попруть із хати!
      19.07.19р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Карашин*
      Карашинські жита́ від села і до самого лісу.
      Комишем і купавками радує велетень Здвиж…
      Як підняти мені на хвилиночку часу завісу?
      І спитати з пічної лежанки: «Бабусю, ти спиш?»
      Та холодні літа мою голову інеєм вкрили.
      Спомин серця щемить і дарує це ніжне тепло,
      Як пташата малі виростали, ставали на крила
      І летіли у вирій, лишивши навіки село.
      18.07.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Смута
      Чи вирвуся? Не знаю. Голий, босий…
      Кричу до неба: «Освіти-но шлях!»
      Сьогодні б’ють поклін – Івану Носу,
      Боготворять і носять на руках.

      Не ладаном, а трупом тхне кадило
      Не віриться в російське – «Отче наш…»
      Та «субкультура» у душі збудила
      Одне-єдине: по ділам воздаш…

      А що нарід? Йому давай видовищ.
      Чи: хліба, ковбаси або стриптиз.
      Людцям не до Держави, не до мови…
      Ми летимо! Але, на жаль, униз.
      17.07.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Вибір без вибору
      У вибору чорні крила,
      Ні Совісті нема, ні стра́ху.
      Яка піднімає сила
      Людину іти на плаху?
      Падають зорі зливами
      (Страшні у смерті покоси).
      Бути могли щасливими.
      Засватали у малороси.
      13.07.19р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Гомін Холодного яру
      «Бережи себе, Україно!»,
      Холодний Яр шепоче у цю мить.
      Лиха до нас прийшла година,
      І серце плаче, і душа болить.

      Розкаже пожовкла сторінка
      Одної із тисяч книжок
      Про те, як стелили барвінки
      Могили і руки стежок…

      Тоді не загинуть ніколи
      Урочища слава і біль.
      А зараз будуй частоколи,
      Бо ворог іде звідусіль.
      12.07.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Пам'ять недавнього
      Живу пам’яттю свіжою,
      Остраху недоречного.
      Та посмішкою хижою
      З’їдають очі стрічного
      Правди у дзеньках ні граму
      Із ротом іде зашитим.
      Відправлено телеграму:
      «Мамо, стрічайте двохсотим…»
      Змісту з контексту не вирвеш.
      Танками стоптане жито
      Посеред бою і вирвищ…
      Як із Москвою дружити?
      Ллється половою змова
      Помежи пекла і згарищ
      Страшися зречення мови!
      Який з москалем ти товариш?
      10.07.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Промінчик, що змінив світ
      Усміхнений промінчик зранку
      Промовив лагідно: «Привіт,
      Виходь на кави філіжанку,
      Присядьмо поміж мокрих віт.
      Опівночі гроза гуляла,
      Сердитий вітер, а іще
      Пливла по небу хмарка в’яло
      І поливала все дощем…»

      Іду із затхлої кімнати,
      Махаю промінцю – привіт!
      Отак буває, до не взнати,
      Промінчик й вірш змінили світ.
      09.07.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Шлях
      Чи завтра зійде сонце?
      Зійде!
      Але для кого?
      На сході – вирва,
      Дороги на захід немає.
      Життя хіба з мусу?
      Швидше з полину гіркого.
      День за днем
      Піском крізь мої пальці стікає…
      Вода камінь точить,
      Але непомітно, довго.
      Метелики живуть години
      Та яскраво як!
      Хіба ми можемо знати,
      Що чекає за рогом?
      Можемо! –
      На кожному вічності сяє маяк.
      Головне не зректися мети.
      07.07.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Червоний хрест
      Червоний хрест на лінії вогню –
      Чиясь остання на життя надія.
      Та це війна. Пропалить ПТУР* броню…
      Де русаки конвенція* не діє!

      Машина дуже швидко догорить.
      Метал не має почуття і болю.
      Що вбивця відчуває у ту мить,
      Коли вогонь людську зжирає долю?

      А мир хибкий сьогодні на «нулі».
      Бої на сході точаться відколи:
      Запам’ятайте, кляті москалі,
      Цього ми не пробачимо ніколи!
      04.07.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Історична буцегарня
      Із підвалу не вийти на волю
      І не знаєш, чи день там, чи ніч.
      Ниє тіло від втоми та болю,
      Світить лампа у сорок свіч…

      Ти підпишеш, усе, що захочуть,
      Кров ніколи не спинить катів.
      І ледь жевріють стомлені очі,
      І душа рветься поміж світів.

      Оця ницість російського «миру»,
      Бо забули потомки святе:
      Сотворіння з тирану – кумиру
      Знову нас у підвал приведе.

      Хтось удосталь нахаркався кров’ю
      У катівнях міцних КеДеБе.
      На вінку: «Від онуків з любов’ю…»
      Тим, хто вибив зізнання з тебе…
      03.07.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. В шістнадцять
      Думки юначі сповнені надій.
      В очах максималізм непереможний
      І це не дивно. Певно знає кожний,
      Яке життя у підлітка без мрій?

      В шістнадцять світ пізнав од «А» до «Я».
      І на душі то сонячно, то хмарно
      І навіть сперечатись якось марно,
      Бо це, мов перша пісня солов’я.

      Не поведеш цариною дітей.
      Своїх батьків не зрадуєш онуком.
      За Україну ти пішов на муки
      Сучасності новітній Прометей.

      Чи з глузду з’їхав божевільний світ?
      Ні чорта не бояться, ані Бога.
      Твоя остання у житті дорога
      В катівню. Не в юначих мрій політ.
      29.06.19р.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. По колу
      А далі буде тьма (на триста літ).

      І згарище книжок про самостійність.
      У гніті проросте духовна бідність,

      А з неї неминучий рабства плід.

      Керує мла всесвітнього потоку.
      З історії не вивчені уроки

      Несуть нещастя в божевільний світ.

      Та піде все по замкнутому колу.
      Любов зігріє землю охололу,

      І скресне з душ осточортілий лід…
      26.06.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Петрович
      Стрункі берези та дуби розлогі
      До неба піднялися край дороги.

      Їх щиро радує і літо, і зима…
      (Хоча Петровича вже сьомий рік нема).

      У виснажену землю голу, лису
      По пагінцю приносив їх із лісу…

      Поїв водою зі своїх долонь,
      Відверто гомонів під час безсонь…

      Леліяв кожну гілку мов дитину,
      Оберігавши у лиху годину.

      А нині птахи у гілля сплетінні
      Та люди, йдуть по затишку і тіні.
      24.06.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Ніхто крім нас
      І
      Тусовки модні, дискотеки…
      Не спить ночами Миколаїв
      Таксі «Шансон» і фонотека
      Блатна на весь бульвар лунає.
      Одні «одягнені» у справи,
      Машини, вишукані шати…
      Своїм життям живе Держава.
      А хтось на схід йде. Воювати.
      Стоять біля дороги «леді»
      Інтим не дорого сьогодні,
      Спить бомж закутаний у пледі.
      Не звідані шляхи Господні…
      (Межи геєною і раєм
      Самі дорогу обираєм).
      ІІ
      Паралельні світи, як ніколи сьогодні близькі.
      Докричатися люду стає з кожним днем все складніше.
      А на сході під «градами» дороги від крові слизькі…
      І байдужість найшла у душі багатьох свою нішу.
      Та лишилися ті, хто підставив себе під удар
      І змогли у степу московитів орду зупинити.
      Перейшли через біль і розбитої техніки згар
      Та на жаль багатьох із життям обірвалися ниті.
      ІІІ
      Спи спокійно, Герою,
      Зависока ціна,
      Бо не вийшов із бою,
      Підкосила війна.
      Та присяги не зрадив,
      Побратимів прикрив.
      І не слави заради
      На землі козак жив…

      Життя не купиш про запас.
      Та є девіз: «Ніхто крім нас!»
      22.06.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Мрія польоту
      У мрій польоту виростають крила.
      Коли побачиш неземну красу
      То розумієш неймовірна сила
      Тебе поверне у небес ясу.

      І вже ніщо не зможе зупинити.
      Упевнено крокуєш до мети
      У небі зорі, як у полі квіти
      Не зупиняйся, соколе, лети.
      А доля щоб ніколи не зломила
      Коханій завжди обіцяй одне:
      «Я повернуся, не хвилюйся, мила,
      Біда хай стороною омине.»

      Та куций постріл обірвав надію.
      Вогонь дібрався двигуна аорт
      Остання екіпажу була мрія:
      «Нам за Слов’янськ би дотягнути борт…»
      20.06.19р.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Доля
      І
      «Я радію тобою дитино.»
      За вікном йде рясний снігопад.
      Ще ім’я не підібране сину
      В білих стінах родильних палат.
      Сном блаженним посни, породілле,
      З козаком тебе – мати свята!
      Бог нехай чадо щастям наділе
      І по долі не стелить сльота…
      Будуть радощі, сльози, тривоги
      Недалеко уже первоцвіт.
      Піде син за батьківські пороги
      У безмежжя своїх юних літ…

      Наливалися соками вишні,
      Зеленіли довкола сади
      Розкажи мені, Боже Всевишній,
      Чом велів Ти йому відцвісти?
      ІІ
      Ця вирва долі зрощує Героїв.
      Не кожному осилити політ.
      Одні вкладуть у руки інших зброю.
      Поллється кров. Лишаючи сиріт.

      За кіптявою не побачиш сонця.
      Тьмяніє степ. Летовище мовчить.
      Сталева птаха схоронила хлопців…
      Війна зжирає душі в одну мить.
      18.06.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Казкова ніч
      Іди до мене. На порозі ночі
      Казкові оживають силуети
      В уяві невгасаючій поета
      Громами гучно небосхил гуркоче.
      Чому б оцьому щастю не радіти?
      Хмільна спокуса місячного сяйва.
      Хатина. Біля неї ружі, мальви…
      І тіні, що звиваються мов діти.
      Навипередки обігнавши долю
      Чолом торкались таємниці неба
      І папороть розквітнула на стеблах
      Іди до мене. Все тобі дозволю…
      17.06.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. Гегемонія
      Не мав ніколи віри гегемону.
      Політика то надштудерна річ
      Якщо васал неси йому корону.
      А, як супроти – головешку з пліч.

      Народ книжок сьогодні не читає.
      У безтолковці шоу на ТБ.
      Промиті мізки телеводограєм,
      Що й дідько лисий вже не розгребе.

      І знов ловлю себе на думці: «Досить!»
      До іншого звивається душа.
      Хай гегемону прихвостні підносять!
      Йому ж від мене вічне – відкоша!
      16.06.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    140. * * *
      Уже давно я не шукаю
      На схилах сивого Дніпра
      Свого загубленого раю
      І стежку-змійку до двора.
      Де вікна батьківської хати
      Гляділи в неосяжну даль
      І радісно стрічала мати…
      Тепер це все душі скрижаль.
      Люблю дивитися на зорі
      І чую ночі тихий спів.
      Здається, у небеснім хорі
      Озве мене хтось із Батьків.
      15.06.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Московський синдром
      Московські зорі сяють сумовито.
      «Великий вождь» у Мавзолеї спить.
      Історія для неуків закрита.
      Московія манкурту – фаворит.
      Для них на сході не горять обози.
      Сліпі вони до вбитих і сиріт.
      Коли русню стрічають у дорозі,
      Кричать сатрапу: «Братику, привіт!»
      Це сон страшний. Суцільне зубожіння.
      І чорна зрада гетьманських епох.
      Вогнем війни палає Україна
      Та смерті не торкають багатьох.
      12.06.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Розмінний день
      І
      Доходить рік логічного кінця.
      Щоб не було, не дати і не взяти.
      Добавилася бганка до лиця.
      З півоніями не загляне мати
      І не почую братове: «Привіт!».
      Лише лелечий клекіт із-за гаю.
      Татусь і вітчим теж лишили світ…
      Лише сестра подзвонить, привітає.
      Іще один розмінний день минає.

      Дружина й доня це усе добро
      Мої багатство, щастя, і відрада.
      Є мудрість, що дає старий Дніпро
      І думка про незбіжність листопада.
      ІІ
      Життя прожить не поле перейти –
      Усе в руках Небесного Творця.
      Але крокуєш і на далі ти.
      Хоч рік дійшов логічного кінця.
      09.06.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Чи мало сплатили?
      Чи мало кров’ю ми данин сплатили?
      Юртує Кремль. Ізнов горить земля.
      Чуже вона відштовхує щосили
      Не брата, а катюгу москаля.

      Вставай, козаче, час іти до бою.
      Імла зі сходу сунеться на Русь.
      У всі часи Москва була з ордою
      І нині там: радянщина, союз…

      Згадай братів скатованих безвинно
      Вбивали всіх, і юних, і старих…
      Пішли, мій брате, поки ти людина
      Терор «червоних» не спинити – гріх!
      07.06.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Закохані
      Дивлюсь на тебе і не віриться,
      Що світ нам такий замалий.
      Лягає під ноги хурделиця,
      Чи місяць у небі ясний.

      Закоханим завше однаково,
      Чи день на землі, а чи ніч.
      Бо зустріч у них кожна знакова
      У полум’ї лагіднім свіч.

      Росою спаде на чоло твоє
      Одна з неземних таємниць.
      Коли все поділено надвоє
      Не буде в коханні дрібниць.
      04.06.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Здрастуй літечко
      Розмай налився сил. Покоси
      Упали перші у стоги.
      Я по росі крокую босий
      Поміж Петрові батоги.
      Незвично тихо поза містом:
      Лелеченята у гнізді,
      Кульбабки в зелені намистом,
      Ромашки квітнуть молоді…
      Дійшовши травень до порогу
      Життя вдихнув у сірий світ,
      Заметушився у дорогу…
      О, літо, літечко! Привіт!
      31.05.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. Нічне
      Нема хитких ілюзій чи думок.
      Є сни які народжені не нами,
      Як тиха ніч снує над головами
      І в небі сяє тисяча зірок.
      Таємність укриває сива тьма.
      В’їдається кілком безсоння в груди
      І всесвіт відчувається усюди,
      І голос, що безвихіддя нема…
      Струною кожна фібра задзвенить.
      Стає раптово все таємне явним
      І падає на плечі довгожданим
      Тремтінням вірша надзвичайна мить.
      30.05.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. * * *
      Недолугі хохли
      Віддали булаву і кресало,
      І коня пропили,
      І свободу зміняли на сало.
      Стогне, плаче земля
      Її душу ізнов розіп'ято.
      Чути сміх москаля
      України довічного ката.
      20.05.19р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. З фізкультурного життя
      Давно відомо, що життя це – рух
      І молодь він підштурхує до сили.
      В здоровім тілі є здоровим дух!
      Лінь доведе любого до могили.

      Сигнал свистка. Всі, хто живий – ставай!
      У дві шеренги. Нумо на зарядку!
      Фізрук – останній в школі самурай.
      А їм хоч хни. Очата хочуть спатки.

      Тетяна з клубу, Оля з казино,
      Петро до трьох ганяв у «неті» танки…
      Таке собі невтішливе кіно.
      Життя дітей суцільні забаганки.

      Новий купили Василю «айфон».
      На кеди батько грошенят немає.
      Як є «леве» навіщо марафон?
      Здоров’я хай потроху шкутильгає.

      Це учнів не стосується нітрохи
      Гризуть інтернет, мов комп’ютерні блохи.
      16.05.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Справжнє кохання
      Давайте з Вами будемо на – Ти.
      І не важливо скільки літ між нами.
      Хай небо буде потайки плести
      Вінець кохання в нас над головами.
      І будуть не відправлені листи
      І ночі, що заповнені не снами.
      Давайте з Вами будемо на – Ти.
      Щоб губ могли торкнутися губами…
      12.05.19р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Хочеш миру?
      Середньостатистичний пацифіст
      Країну тягне у багно війни.
      Вже краще м'ясо пожирати в піст,
      Аніж рожеві уявляти сни.
      На побратимі веселиться крук,
      Очата не закрив (хоч охолов)
      І автомат не випустив із рук –
      Козак, боєць… Ніяк не із хохлов.
      Затятий ворог «косить» під братів.
      Та, звісно, не оралом плужить степ.
      Ти, пацифісте, миру захотів?
      Лови кормигу із «духовних скреп»!
      11.05.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. Косовиця
      Ранок не випитих думок.
      В роси́ ступаю прохолоду.
      Туман дрімає край городу
      Та вчасно вийшов. Саме строк.
      По зелені дзвенить коса.
      І стеляться трави́ покоси
      І соловей дзвінкоголосо
      Виспівує… Яка краса!
      І тиша ця на тищу літ
      Лікує душу мою грішну,
      День розгорається неспішно…
      Ну здравствуй, сонечко, привіт!
      07.05.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Вибір за тобою
      У світі ненароджених дітей
      Снують вітри. І чорні пароплави.
      А люди прагнуть розкоші та слави…
      Не хліб насущний треба – Колізей.

      Дощі та страх. Лебідонько, проснись.
      Послухай окрик. Це волає всесвіт.
      Колись і ти у ньому канеш безвість.
      Одумайся, ще не погасла вись.

      Сьогодні день великий чи сумний…
      Благаю про одне тебе – не вбий!
      02.05.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Першотравневе
      Сьогодні веселуха і шашлик.
      За мир у мирі п’ємо на природі…
      Такий совковий і довічний бздик.
      Плювати на війну і смерть на сході.

      Усім по вінця, назріває тост: –
      «За наших дам!» (гусари п’ють до денця).
      Межи беріз п’янішає «форпост»
      Та «кавалер» ніхто без дами серця.

      Під вечір нетверезе «рандеву»
      Хитаючись попхається до хати.
      Картину маслом зріє наяву:
      Сміття. Котре не стали прибирати…
      01.05.19р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Малороси
      Панове малороси!
      Хоч які ви панове?
      Гіркі наші сльози –
      Ні Батьківщини, ні мови
      Гордості ні зернини.
      Вилупки – Петрові,
      Манкурти Катерини.
      29.04.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Сон політв’язня
      Ще Гулаг не відгув, канчуками не вибили душу.
      Долітали у вирій просочені кров’ю листи.
      Біломорський канал не поїв перепоєну сушу
      І вождю і тирану кидали ми коротко – Ти.

      Розквітали при виді жінок-ворогів вертухаї
      І без ласки і згоди лягали у постіль слабкі.
      Сильні знали не вічні ці муки і лагерні зграї,
      І подохнуть російські «совєти», кати й Соловки.

      Як приходили сни то до ранку вони вигорали.
      Пам’ятаю один: дощ змиває багнюку із гір,
      Розквітають Карпати, і руйнуються геть п’єдестали
      Під «великим» вождем, і палає до краю Сибір…

      І лунають пісні, ллється мова довкіл солов’їна,
      Як Христос воскреса, повертається в рідні краї
      Мальовнича цвіте від зорі до зорі Україна…
      І пророчі слова проростають, Тарасе, твої.
      24/26.04.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. * * *
      Молю вже не про хліб насущний
      І не про благо на землі.
      Врятуй, Всевишній, хоча б душу,
      Дай промінь світла ув імлі.
      І віра гасне, і довіра,
      І гинуть люди на війні.
      Чи буде перемога звіра?
      Ой, як не все одно мені.
      19.04.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Державний політикум
      Політика наука надскладна!
      Для простаків суцільний жах і муки.
      Ще ноги не відчули ґрунту дна,
      А вже леве закапало у руки.

      Я голосу за даром не віддам!
      Ростила не для того мати квітку.
      На сором фігу ліпить хай Адам,
      Мені «відкати» на путівку влітку!

      Хитається конячка, voila,
      Учителю нема за що пожерти.–
      «За мене голосуй, тупе теля!
      Ти ж бачиш із народом я відвертий.»

      Із партії у партію стриб-скок...
      Масна лисніє з пережеру морда.
      Ура, братва, новий «мотаю» строк…
      Це депутат?
      Ні –
      політична шльондра!
      17.04.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Любіть!
      П’янкий коктейль ми вип’ємо удвох.
      Ніхто не звинуватить нас у змові.
      Та рясно сіє хтось чортополох
      Межи сердець, що прагнуть до любові.

      Летить у прірву незворотній час
      І доля висне ледь на волосині…
      Розлучень скільки пройдено до нас
      Хоч щастя завжди поруч у людини.

      Ти світлих не зрікайся почуттів.
      І висновки роби не надто скорі.
      Не кожному кохання у житті
      У серце завітає. Апріорі.
      17.04.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. * * *
      Історія хохла не вчить.
      Оному що граблі, що вила.
      Де сало, як відомо – сила
      Керує там зрадлива хить.
      Потрібна Совість? По рублю! –
      Стою мовчу не дать, не взяти
      Чи народила тебе мати?
      У здогадці себе ловлю.
      Як тяжко нині. Не до втіх.
      Бо в очі загляда малеча
      І що скажу коли на плечі
      Впаде їй тридцять другий рік?!
      15.04.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. * * *
      Здається розум на межі банкрутства.
      Хитає вітер під вікном біг-борд.
      (Це звісно не найкращий витвір людства.)
      І байдуже йому до пришлих морд.
      Він одячить про те, чому не бути.
      І день почнеться з нового листа.
      А я благаю: «Схаменіться люди!»
      Нам біди шле Всевишній неспроста.
      14.04.19р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. На сході
      Пульсує джерело, струмить.
      Не відкладайте дня на завтра.
      Бо зрештою настане мить –
      Лиш гай про тебе прошумить
      Й життя-буття погасне ватра.

      Від пострілу стікає час.
      Вбивати люди не повинні!
      Здригається іконостас,
      Ніч розрізають стріли трас…
      Братів ховає домовина.

      Соколики летять у даль.
      Як жити схоронивши сина?
      Дитині – батькова медаль,
      Дружині – смуток і печаль,
      Скорботна матері хустина.
      09.04.19р.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Пертурбація
      Чую:
      – Порохоботи!
      – Зрадофіли!
      Люди! Чи ви подуріли?
      Оком не встигнете моргнути –
      Країни вже може не бути!
      Туман застеляє очі.
      У зраду грають і руїни.
      Тільки ніхто не хоче
      Зігріти тебе – Україно!
      07.04.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Вранішня краса
      Бачите смужку? – єднання небес із землею
      Там сонце велике світанку тихенько радіє.
      Вроду ранкову і тишу сповиту зорею
      Зродить ілюзія космосу в чисту надію.
      Розгойдує вітер Аврори нечесані коси
      І божа корівка спиває з листочка росу…
      О, скільки поезії всесвіту ранок приносить!
      Малюючи нам оцю пречудову красу.
      05.04.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Над прірвою
      Квадрат Малевича на чорному тлі.
      До чого дожили ніхто не знає.
      Смолистого кота знайти в імлі
      Не дуже просто, як його немає.

      Людській жадобі не знайдете меж
      І заздрощам границі не існує.
      Роздмухуємо вогнища пожеж,
      А погасити пробуємо – всує.

      Життя людини в попіл догорить,
      А далі тільки спогади відверті
      Обірвемо не надпотужну нить
      Й гадаємо, що далі після смерті…
      30.03.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Крим (пам’яті найкращого друга Сейтемурова Наримана)
      З-попід холодного граніту
      Вода струмує й жебонить.
      Крим. Літо. Гори. І ця мить
      Коли здається на край світу
      Баклан тікаючи летить.

      Цикади. Спека. Неможливо
      Знайти ні прихистку, ні тіні.
      Дівчата п’ють п’янке «Мартіні»,
      Чоловіки – холодне пиво.
      Серед магнолії цвітіння.

      Усі чекають першу зірку.
      Встаю з готельного дивана,
      Іду до друга Наримана,
      І ми бредемо по узгірку…
      До Кара-Дагського вулкана…
      30.03.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    166. * * *
      Чи винити тебе у гріхах?
      Як повільно знімаєш наряди.
      Не в спокусі шукаєш розради
      І не прихистку в темних ночах.

      Ріже спалахом очі свіча
      І по серцю біжить аритмія,
      І надкушено яблуко змія,
      І поснуло до ранку дівча.

      Пронесу крізь життя на руках.
      Хай зірки нам сіяють далекі
      І лелека дарує свій клекіт.
      Я тебе не звиню у гріхах!
      28.03.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Селфі
      Є у селфі безліч переваг.
      Можна не чекаючи огуди
      Пальчика на кнопочку і – бах!
      В інтернеті: попа, очі, груди...
      У фейсбуці ціпочки nature
      Бабіїв мільйонами збирають,
      Вже киса́ розпухла од купюр.
      Не буття, а закуточок раю.
      Не губити даром часу щоб
      До «життя» дівчата вчаться змалку:
      Меценати-інженери – хоп,
      Ще й придумали для цього діла – палку!
      22.03.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Міська бджілка (жіноче)
      Е-гей-но, чуєш, бджілко Майє!
      Чатує день, пора летіти!
      Зігрілися на сонці квіти…
      Бомжі, та вилупок – скінхед,
      Який прекрасний буде мед!
      (Бо іншого, на жаль, немає).

      ІІ
      Автобусна жара – стріпклуб –
      У молодухи голий пуп,
      Спідниця – пояс, тече піт,
      Пила горілку на обід…
      Тату майже на все плече
      І нижче поясу іще…

      Ну що ти скажеш, Майє,
      Чому вона воняє?

      Та рух – життя, давай, вперед.
      (Із цього також вийде мед).

      ІІІ
      Додому потягнула крила.
      Картина літня, ой, не мила –
      Біга по замкненому колу
      До вечора ти ледве квола…

      Ситро купила, чай і кекс.
      Буде вечеря, потім секс…

      І вибору немає,
      Бо так життя минає.
      11.07.18р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Земна практика
      Життя давно пройшло свої фарватери.
      Дратують очі місячні затемнення.
      І закипає точка неповернення.
      До вічності горнуся, як до матері.

      Гойдає всесвіт зоряні галактики.
      Мета уроку знана тільки обраним.
      Коли огорне теплим, ніжним подихом –
      Матусенька. В кінці земної практики.
      13.03.19р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    170. * * *
      Дай, Боже, встояти у вірі.
      Людської не вкусивши плоті.
      Не може жити дух у звірі,
      Святе загине у цейтноті
      Коли стежки устелять ружі,
      В саду моїм заплачуть вишні.
      Спаси, благаю, наші душі,
      Великий Господи, Всевишній.
      12.03.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Роздуми на чернечій горі
      А ворог боїться, Тарасе,
      І слова козацького й шаблі!
      Не здолано мови у часі.
      Воюємо. Хоч і ослаблі.

      Сидять лихварі на Подолі.
      Орда напирає зі сходу.
      Миряни у вічній крамолі
      Зреклися і віри, і роду!

      Дніпро хвилі б’є у пороги.
      Гора розквітає Чернеча.
      На згарищі царських острогів
      Зросте козаками малеча.

      Берімся, брати, за кресало –
      Відродимо дух із руїни!
      Не раз у вогні воскресала
      Із попелу наша країна!
      08.03.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Зустріч весни
      Ходім, кохана, стрінемо весну.
      Лелеки в небокраї закружили
      Вони гукають до людей щосили,
      Угледівши село, поля, Десну…

      Омріяна земля стрічає їх.
      І втома відпускає пташі крила,
      І сонечко привітливо зігріло,
      І сходить із полів останній сніг…

      Природа прокидається від сну.
      Йдемо на двір, ось кави філіжанка
      З відтінком ночі, ароматом ранку
      Ходім, кохана, стрінемо весну.
      01.03.19р.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Остання ніч зими
      Тінями вітер малює
      На стінах потворні створіння.
      То сіроманцем завиє, колише гілля.
      Він за морозом сумує.
      У реві його голосіння
      Вперше дихнула на сповнені груди земля.

      Тихо заплакав світанок
      Нічні відпустивши обійми.
      Лютий прощався з зимою, а зірка ясна –
      Косу вплітала у ранок.
      Аврора дарунки чи прийме?
      На небосхилі засяяла сонцем весна.
      28.02.19р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Горобина ніч
      А на Купала папороть цвіте,
      Русалки ходять у нічній долині…
      Колись бабуся мовила про те,
      Які химерні «ночі горобині».

      Навколо хати блискавки снують
      Видмухуючи правду слів громами.
      А ми до купи збилися у кут,
      Де витканий рушник над образами.

      Слова бабусі оплітає тінь,
      Яка повзе при громовиць повторі…
      Сердито вітер завива у тин,
      Таке воно точилося на дворі.

      Ранкове сонце знову наведе
      Свої порядки у селі охоче.
      Роки минають. І поділись де?
      Страшні та довгі «горобині ночі».
      02.07.17р.



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. Зраджене кохання
      Згорить ілюзія кохання
      І попіл істина розвіє.
      В любов ти вірила. Востаннє
      Зажевріла в тобі надія.
      Та закричали люті круки
      І сил боротися немає.
      Нещастя підняло на руки…
      Як швидкоплинно час минає.
      Ні сліз, ні спокою, ні муки…
      Самотності стоїть розрада
      І на душі твоїй розпука,
      Якій ім’я банальне – зрада.
      26.02.19р.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Вокзал
      Вокзал хитає поїзди,
      Підвищує серцебиття...
      Це точка відліку де ти
      Напополам ламав життя.
      Ще непогашений квиток
      Утримує твоя рука,
      Не спаленим стоїть місток,
      Лунає музика легка…
      Які хиткі ці міражі,
      Бо вже за мить розтане все.
      І тільки холод на душі.
      І потяг, що у даль несе.
      25.02.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Бабусин гребінець
      Сьогодні кутюр'є всьому вінець!
      Без нашивки не модна одежина
      У «Бутики» ідуть, не магазини.
      А я згадав бабусин гребінець.

      Там вибита ціна у – 9к!
      А це занадбагато для людини,
      В якої руки виїли морщини
      Й колгоспна трудоднівка нелегка.

      Збирала крихти хліба у платок,
      Бо знала і війну й голодомори…
      Тому і не пускала до комори
      Своїх онуків навіть і на крок.

      Лебідкою у небо відійшла.
      Та й нині пам'ятаю, як учила:
      «Онуче! Хліб – і голова, і сила!
      Збирай його до крихти зі стола!»

      Сьогодні кутюр'є всьому вінець.
      А я згадав бабусин гребінець…
      24.02.19р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Історична ілюзія
      Спинися. Часу обмаль. Спішити не можна.
      Зіркою з неба упало додолу життя.
      І на душі неспокійно, нестерпно тривожно.
      Мокнуть налиті, готові до зжину жита.

      Рвуться плебеї святині чужі розтоптати.
      У Прометея украли жарини вогню.
      Вибиті вікна і двері батьківської хати.
      Та нелюдів оних за здійснене зло не виню.

      Зсовує залишки долі вітер у прірву.
      Рештками Честі дехто вичерпує бруд.
      Мірило яке має той, хто міряє віру?
      Тінь із ножем за спиною. Спокійно: це – Брут!

      Все догорить, як папір, до останнього слова.
      Попіл розлючена буря за обрій несе.
      А на майдані уже назріває промова…
      Так починається і помирає усе.
      22.02.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Рання весна
      Люблю безмежно ярові розсвіти.
      Здається, що народжується світ.
      Як гріє мою душу не зігріте
      І тихе шелестіння сонних віт.

      І пролісків намисто синьооке,
      І переспіви на межі струмків,
      І поле без країв, таке широке,
      І перший окрик стомлених граків…

      Ще паморозь укутує світанок.
      Калюжі досипають ніч у склі.
      Та вже дарує березневий ранок
      Цей неповторний аромат землі.
      20.02.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    180. * * *
      Ходить осінь алеями парку.
      З позолоти стікає сльота.
      Запаливши останню цигарку –
      Курить димом їдким самота.

      Аритмія гарячого серця
      Не поверне спекоти назад.
      Вся біда у житті перетреться,
      Перекрутиться все на свій лад.
      19.02.19р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Не цурайся рідного
      Кебета куца – мові непридатна!
      Із мокші не створити козака.
      Хоч українське слово й благодатне
      Та їй кортить убогій – язика.

      Довбешка зеленіє, ллється злоба,
      Очата повилазили з орбіт.
      Як хочеться москаликові щоби
      Сконав у прірву весь козачий рід.

      Та не хвилюйся, «друже», не загину.
      Бо предків голос чую в тишині,
      А дід мене учив за Україну
      Меча тримати міцно у борні!
      17.02.19р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Чужа війна
      Душі болить колишня та війна.
      І оживає в рокотанні грому.
      Чи скінчиться вона? Ніхто не зна.
      Чи спокою дорога є додому?

      Перед очима сніговий Саланг.
      Афганські зорі сповнені надії.
      Де побратим прикривши лівий фланг –
      Упав на землю, не зімкнувши вії.
      І танула поземка на броні
      Й багряна кров до неї прикипіла…
      За кожну мить солдата на війні
      Ця стерва обпалила долі крила..

      Бідою перекреслено усе.
      У вимірі, що зветься «за рікою».
      А пам'ять повертаючи несе,
      У ту війну, яка була – чужою.
      13.02.19р.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    183. Відзимки
      Тріпає вітер нариси думок.
      Іще зима не зникла календарна
      Та вже стоїть за вікнами прегарна
      Фея-весна й нагадує, що строк.

      І не цікавить плед або глінтвейн.
      Зове струмок: «Пішли весну стрічати!»
      Вона іде від хати і до хати,
      І відступає злючений Борей.

      Зі стріх вода співає, дзюркотить.
      Поміж гілок такий пташиний галас,
      Що йти у наступ хуга завагалась.
      І тріумфують відзимки цю мить.
      09.02.19р.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    184. Інші шістдесятники
      І
      Не бий себе у груди,
      Бо гріх є за кожним!
      На цій землі ми – люди
      З Богом чи безбожні.
      Падають з неба зорі,
      Трави смакують роси.
      Очі творця суворі.
      Душі до нього йдуть босі.
      ІІ
      Люди охочі до слави.
      Народу потрібні – кумири.
      Заповіді у держави:
      Куй міліцейські мундири!

      Скільки безвинно убитих
      Чи згноєних таборами?
      І до сьогодні скрито
      Скількох немає між нами.

      І ріки людської крові
      Запитої спиртом етилом.
      У Києві плач і Львові.
      Це кату не змити і милом!

      Хрускіт кісток у підвалах,
      Ми знаємо болів природу.
      Запечена кров на медалях –
      Катів мого народу.
      ІІІ
      Лишилися ще межи нас іуди,
      Що у руці тримали партквиток.
      А нині, барабанячи у груди,
      Нам всучують колізію думок.
      Та чи вагома ваша підтасовка?
      Якщо людині бракне чесних слів,
      То ніби і промовка не про вовка
      Не зрушила це стійбище рабів.
      Забувши про поезію нетлінну,
      Яка летить між тисячі світів,
      Ви, перші з тих, хто зраджували Ліну*
      Й причетні до убивства Василів*.
      11.02.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Неминуче
      Така собі у нас оказія
      Нема, ні проблиску, ні світла.
      Майже у всіх вища освіта.
      У безтолковці* лиш – Євразія
      (Московією розігріта).

      Корчма охрещена – трактиром.
      Спиваються, бідніють люди,
      Жінки схиляються до блуду…
      Як миші, що біжать за сиром,
      За «рваним*» бігти я не буду!

      І Воланда близенько регіт.
      Гори, дими, палай Росіє,
      Обрала, ти, собі месію!
      На згарищі гуляє легіт,
      Але розумного не сіє.
      06.02.19р.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    186. Спішіть до мами
      Матері відцвітають, як вишні.
      Не успівши за нас порадіти.
      Бережи їх, о Боже Всевишній!
      Та моліться за матінку, діти.
      Матері – відцвітають, як вишні.

      У гармонії миру та злуки
      Мати завжди чекає додому.
      І болять хоч натруджені руки, –
      Не розкаже про болі та втому.
      Їх лікує відсутність розлуки.

      Не зігріють хвилини торішні,
      Ні молитви про матір ченця.
      На землі ми усі небезгрішні.
      Бережіть материнські серця,
      Бо вони відцвітають, як вишні
      03.02.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    187. Квітневе
      День починається о четвертій ранку.
      Коли після сну беруся за склянку,
      Ще півні зорі не співають пісень:
      Чаюю, чатую, вшановую день.

      Пізніше розписано все до хвилини.
      Де буду потому, а де тільки нині.
      Та іноді просто іду манівцями,
      В садочку поснідаю із горобцями.

      Присяду на лаві. У цвіті калини.
      Що можна іще побажати людині?
      Коли розквітають сади в білім цвіті,
      О, весно моя! Як тебе не любити?!
      26.01.19р.




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    188. Капелан
      Помолися, мій брате.
      Небо «Гради» полощуть,
      Підвиваючи смерті
      міни б’ють по землі.
      Ми, за нашу свободу
      віддамо найдорожче,
      Хай дружини пробачать і діти малі.

      Дай спокутати, Отче,
      завтра може не бути.
      Засвітився криваво
      горизонту маяк.
      На війні неможливо
      в бій іти без спокути
      І без Божого слова не можна ніяк.

      Ми від прадіда-діда
      нашу землю бороним.
      Нехай змириться ворог,
      чи помре у степу.
      Бо, просочена кров'ю
      і потом солоним
      Материнська земля не потерпить ганьбу.

      Шлях на фронті до Бога
      швидше пострілу кулі.
      І душевне прозріння
      покидає туман.
      Тут навіки твої
      побратими поснули.
      Тут молився із кожним із них
      – капелан.
      31.01.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Чи варте воно того?
      Біла, як день, бліда, мов сніг
      Біда ступає на поріг.

      І стало так, що не втекти,
      Не вирватися з лап біди.

      У цій довічній боротьбі
      Фортуна зраджує тобі.

      Здається, виходу нема.
      Лютує у душі зима.

      Все полетіло шкереберть
      Тепер чекаєш лиш на смерть

      Та не врятує і вона,
      Далі – геєна вогняна.

      Не скресне цей підступний лід
      І буде так до скону літ.

      В житті ні цінностей, ні толку
      У всіх таке, хто сів на голку.
      23.01.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    190. Не витримав бетон
      Сьогодні дзвони (У) країні б’ють.
      Свічки горять і сльози, сльози, сльози…
      У кожного бійця життєва путь
      Скінчилась у січневі ці морози.

      Війни їх не зломив кривавий рок,
      Ні «Сомалі», Кадирівці, ні «Вимпел».
      У ДАПі смерть завжди була за крок.
      І кожний з них її до денця випив.

      Натомлені, немиті, у золі
      Тримали героїчну оборону.
      Вони живі. То просто на землі
      Спинився час під тяжкістю бетону.
      21.01.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    191. Роздуми про українство
      Душа болить. І серце крає щем.
      Любити так нелегко Україну.
      Де я такого дурня ще зустріну?
      Щоби пройти у двох над вирвищем.

      Кумпаняться зросійщені брати.
      Не та їм віра, влада, ненька, мова…
      Мене зовуть, не ладиться розмова.
      Бо – гекаю, і говорю на – Ти.

      Іду туди, де вітер гомонить.
      Росою п’ється вільна Україна.
      Косити час - травиця по коліна.
      Люблю тебе, о, невблаганна мить!

      На все любов і воля Божа є.
      Що принесе мені прийдешня ера?
      Та правильно казав Степан Бандера:
      «У боротьбі Держава постає.»
      20.01.19р.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    192. Морелі
      На пелюстки пухкий лягає сніг.
      Прийшла метіль, мабуть, уже востаннє.
      Я залюбки зігрів би вас диханням,
      Морелеві дівчатка, якби міг.

      Ні бджіл, ні сонця, вітер і зима
      Свої фінальні, білі акварелі
      Розкидує на ніжний цвіт морелі
      І виходу, здається, що нема.
      18.01.19р



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    193. Криниця
      Журавель – птиця, і не птиця.
      Стареньке цебро скреготить.
      І пахне дитинством водиця.
      І серце збентежує мить
      Коли набираю джерельну,
      Найкращу на цілій землі
      (У стужу, чи спеку пекельну)
      Росу, що смакує мені.
      Журавка стоїть при дорозі
      Десятки обвітрених літ.
      Сплелася з людьми і не в змозі
      Здійснити жаданий політ.
      15.01.19р.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    194. Єднання
      Ти, така маленька.
      Дай зігрію тебе у долонях.
      Перша зірка на небі
      ще далеко до поцілунку.
      Хочеш вітру свіжого?
      Хочеш долю бери – чаклунку.
      А потім буде – життя,
      наша доня і сніг на скронях…
      А тепер, ти, така маленька
      і будеш такою довіку.
      Наші дні не скінчаться
      за земним є небесне життя.
      Чуєш стогін всесвіту?
      Чуєш вітру підступне виття?
      Ти не бійся нічого.
      Стань за спину свого чоловіка…
      11.01.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    195. Весняний настрій
      Йдучи від горизонту промінцем
      У верболози під лелечий клекіт.
      Умита першим, лагідним дощем
      Весна крокує у краї далекі.

      Це ми засумували за теплом
      І душу снігопади остудили.
      Окутали морози льодо-склом
      Маленьку річку стиснули щосили.

      Та промайнув лютневий зимодень.
      Промінчик сонця усміхнувся людям.
      Хори струмків у щебеті пісень.
      Вдихну таку весну на повні груди.
      09.01.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    196. Московський синдром
      Московські зорі сяють сумовито.
      «Великий вождь» у Мавзолеї спить.
      Історія для неуків закрита.
      Московія манкурту – фаворит.
      Для них на сході не горять обози.
      Вони не бачать вбитих і сиріт.
      Коли русню стрічають у дорозі,
      Кричать сатрапу: «Братику, привіт!»
      Це сон страшний. Суцільне зубожіння.
      І чорна зрада гетьманських епох.
      Вогнем війни палає Україна
      Та смерті не торкають багатьох.
      12.06.19р.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    197. Побачити щоб вмерти
      Побачити Париж і вмерти.
      Я, вам скажу така дурня.
      Не те, щоби лякався смерті.
      Мене дратує – маячня.

      Задме вітрисько на болоті.
      Сніги розбудить буревій.
      Поки душа живе у плоті
      Наплодить ум дурних надій.

      Якщо не бачив ти Парижа
      Ні уві сні, ні наяву,
      Присядь, мій друже, чуєш – тиша.
      В якій я років сто живу.
      07.01.19р.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    198. Різдвяне
      За мене заступися,
      не дай розчинитись у ночі.
      Хай гойдає осоння
      найкращі хвилини життя.
      Переливи пташині
      співають, і вітер шепоче,
      І осяюють путь
      золотаві, налиті жита.
      Ця дорога тяжка,
      бо шляхи йдуть од себе до себе.
      Підгинаються ноги,
      на плечі лягають літа.
      Але що у житті
      ще для щастя нам людського треба?
      Лиш молитва
      від серця до Бога. Та Матір Свята.
      05.01.19р.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    199. Коловорот
      За тихим шелестом снігів,
      За сріблом інею – скрижалі.
      Здійсниться все, як ти хотів.
      Та є питання: а що далі?

      Готується зійти зоря.
      Отелиться, дай Бог, худоба.
      Свічки горять у вівтаря.
      У печі дозріває здоба.

      А потім сніг спаде з межи.
      Візьмеш до рук старе орало
      І скажеш: «Боже поможи!» –
      Отак життя бере начало.
      01.01.19р.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    200. Розмінний день
      І
      Доходить рік логічного кінця.
      Щоб не було, не дати і не взяти.
      Добавилася бганка до лиця.
      З півоніями не загляне мати
      І не почую братове: «Привіт!».
      Лише лелечий клекіт із-за гаю.
      Вітчим і батько полишили світ…
      Сестра подзвонить зранку, привітає.
      Іще один розмінний день минає.

      Дружина й доня це усе добро
      Мої багатство, щастя, і відрада.
      Є мудрість, що дає старий Дніпро
      І думка про незбіжність листопада.
      ІІ
      Життя прожить не поле перейти –
      Усе в руках Небесного Творця.
      Але крокуєш і на далі ти.
      Хоч рік дійшов логічного кінця.
      09.06.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    201. * * *
      Недолугі хохли
      Віддали і меча, і кресало,
      І коня пропили,
      І свободу зміняли на сало.
      Стогне, плаче земля
      Її душу ізнов розіп'ято.
      Чути сміх москаля
      України довічного ката.
      20.05.19р.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    202. Хочеш миру?
      Середньостатистичний пацифіст
      Країну тягне у багно війни.
      Вже краще м'ясо пожирати в піст,
      Аніж рожеві уявляти сни.
      На побратимі веселиться крук,
      Очата не закрив (хоч охолов)
      І автомат не випустив із рук –
      Козак, боєць… Ніяк не із хохлов.
      Затятий ворог «косить» під братів.
      Та, звісно, не оралом плужить степ.
      Ти, пацифісте, миру захотів?
      Лови кормигу із «духовних скреп»!
      11.05.19р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --