Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Верста (1994)

Інфо
* Народний рейтинг -
* Рейтинг "Майстерень": -
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Переглядів сторінки автора: 2416
Дата реєстрації: 2017-10-01 12:53:17
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2019.05.20 19:49
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
ФБ:https:/ / www.facebook.com/ VolVrs

Авторська сторінка у ФБ: https:/ / www.facebook.com/ volodymyr.versta/

Публікації:

Літературний альманах «Скарбниця мудрості» (Видавництво «Лілія»).

Літературний альманах «Серце Європи» (Видавництво «Лілія»).

Літературний альманах «Я дякую тобі...» (Видавництво «Лілія»).

Літературний альманах «Думки романтика» (Видавництво «Лілія»).

Літературний альманах «Так ніхто не кохав...» (Видавництво «Лілія»).

Автор поетичної збірки «Кінцугі».
З питань замовлення збірки писати на електронну адресу: volvrs@ukr.net

Переклад творів на іншу мову допускається виключно за згодою автора.

Найновіший твір
Суцвіття калини
В саду суцвіттям зацвіла калина,
Вдягнулася в яскраво-білий цвіт.
Весна зв’язала сукню з павутини:
Мереживо звисає з голих віт.

Цвіркун. Вистава. Зоряні сюїти…
Дерева оживають навкруги.
Виблискують, мов сяючі софіти,
Зірки на небі в дзеркалі ріки.

А над горою лине спів зозулі.
Вона уважно слухає з вікна
Та й згадує його і те минуле…
Мелодія проноситься сумна.

І оживають спогади: він поряд,
Цілує в губи, ніжно обійняв…
Застиг перед очима милий погляд
І вмить згубився в шелестінні трав…

«О де ж ти, милий?..» — покотились сльози.
Не покидають думи. Пишний сад
Цвіте самотньо, поливають грози.
Хоча б на мить вернули небеса,

Та не вернуть. Не повернути часу…
Співає соловей самотній блюз.
Мелодія являє знову ясно
Його в думках, пришвидшуючи пульс.

«Не плач, кохана, відпусти, благаю,
Мене до Раю. Разом там удвох
Зустрінемося ми, я обіцяю!
А поки ти живи за нас обох.

Я знаю, ти сумуєш. Та не варто!
Зітри сльозинки і поглянь до зір.
Я тут, у серці, де палає ватра
Твоєї віри і кохання. Вір!

Мені повір! Але живи ти. Смуток…
Забудь! Не варто! Серце хай живе.
Звільни печаль — вона їдка отрута.
Лише вбиває! Стукіт оживе…

Прощай, кохана! Поцілунок-промінь
Від мене передасть для тебе синь.
Залиш про нас один-єдиний спомин —
Найкращий, той, щоб пам’ять не згасив…

Я буду поряд!.. Янгол-охоронець
Тебе оберігатиме завжди…
Своє життя віддав для охорони
Твого я від запеклої орди.»

…Цвіте калина у саду самотньо,
На небі зорі сяють де-не-де.
Зозуля, соловей співають ноти.
Життя не зупиняється, а йде!..

© Володимир Верста
Дата написання: 06.05.19