•  Мрії збуваються

Ти піснею снилась мені на весні,
Та пісня зветься любов’ю.

•  На краю

О народе, мій Великий!
Чи ти вільний, чи безликий?

•  Ранок літечка

Під ранок небо вже палало,
Зірки гасли в синяві.

•  Вкоріняйтеся

Природа світів — це оселя Богів.
Ми живемо, як у Батьківській хаті.

•  Вкоріняйтеся

Природа світів — це оселя Богів.
Ми живемо, як у Батьківській хаті.

•  Покаяння

Повернувсь я додому,
Повернувсь я додому,

•  Гімн українському народу

Слава, Слава Україні й Народу Слава,
Ми народ від Роду вільний і вільна держава.

•  Материнська воля

Проводжала мати сина захищати,
Україну-Неньку й батьківську хату.

•  Зоряний путь

Бог звернувшись до нас:
Ви в Мені, а Я у вас,

•  Крок за кроком

На мить звільнився від війни
І маю краплю насолоди.

•  Ми переможем

Вранці щось мене турбує,
Сну нема і щось хвилює.

•  24 лютого, поновлено

Вже треті півні проспівали,
І Зірка вранішня зійшла.

•  Мова України

Мово, мово ти Роду основа,
Ти радість несеш до серця, душі.

•  Сторінки життя

Гортаю сторінки життя.
Кожна - безмежне поле...

•  Реквієм

Україно, хіба створена ти
На наругу, паління, руїни.

•  Вранішній дощик

Хто ж це цокає в віконце,
Ранком-вранці на зорі?

•  З першого погляду

Зацвіла черемшина у веснянім саду,
Назустріч я до дівчини прийду.

•  Я, Русь-Україна.

Любіть мене, що звана Русь,
Для вас я є одна єдина.

•  Причина

Україно, рідна мати,
Не на хресті ти розіп'ята.

•  Коментар “поетам- китам”.

Вірші тепер пишу в тривозі,
Після висловів “поет-китів”*.

•  П'ята осінь війни.

Літо минуло, осінь настала,
В Україні триває війна.

•  Українська осінь

На деревах жевріє осінь,
Різнобарвні надів кольори.

•  Ми — діти Божі

Бог створив людину Божу
І назвав: Мої сини.

•  Загублена доля

В думах сиджу на високій скалі.
Чому так важко на серці мені?

•  Доля людського Роду.

Боже, Словом Ти створивши світ
Словом дав життя живому.

•  Метаморфози.

Зібрались звірі на поляні
Також миші, змії та птахи.

•  Схаменіться, люди.

Гомонить Вкраїна-Ненька про вільну країну,
Як набат гуде той гомін, гуде без зупину.

•  Пересторога Роду.

Ти знаєш про свій Рід?
Свіча Роду вічно не згасає.

•  На Івана Купала

В день рівнодення — Івана Купала,
Це молоді свято — молодь співала.

•  Звільнитесь від блуду.

Що ж ви братці, Українці, що ви наробили?
Волю й Славу предків по світу пустили.

•  Почекаю

Почекаю,
Хай дощик весняний пройде,

•  Кохання навіки.

Вперше зустрілись, в садах все цвіло,
Ти в серце ввійшла й неспокійно воно.

•  Пробудися — люде.

Який же гріх люд зміг вчинити?
Отець віддавши Сина

•  Слава избирателю?

Вот и срок царя менять,
Из страны хотят прогнать.

•  Слово поета.

Поета слово зрозумій:
Радості, турботи та надії,

•  Санітар

Що це в лісі тук та тук?
Це хто дзьобом довбе сук?

•  Березень.

Чутко сплю, бо чують вуха.
За вікном у темноті:

•  Майбутнє в наших руках.

Я розверну весняні крила,
Щоб війна над нами не висіла,

•  Вранішній дощик.

Хто ж це цокає в віконце,
Ранком-вранці на зорі?

•  Предвыборчая президентськая агония.

В шторм, кипящих бурунов,
Корабль мчит сильней ветров.

•  Гордость - порок

По жизни шла не замечая,
Друзей и пенья птиц.

•  Ланцюг єднання

На вулиці тихо, сиро й самотньо,
Святкових немає убрань, прапорів.

•  Твой образ в душе

Стихи читаешь про любовь,
Видишь, как поэт тоскует.

•  Крок за кроком до Волі. (оновлено)

Скорботні слова душу крають.
Шостий рік триває війна,

•  Мудрість

Жаль, що старенькі, як діти стають,
Мріють, щоб старість не завадила путь.

•  Сенс життя.

Людина природу хоче пізнати,
І те, що вже є й що може бувати.

•  Муза серця.

Щоб написати вірш стовпцем,
Папір потрібен з олівцем.

•  Морозець

Морозець, морозець, хай тобі вже буде грець.
Змерзли вуха, щічки й ніс.

•  Забвение, год 1933

Помни трагичный год — тридцать третий.
Людей придали голоду и смерти.

•  ОСІНЬ

Відлітали в теплий вирій вже останні журавлі
І прощались з рідним краєм по пташинному в журбі.

•  Людська любов

Любов раптово в душу входить,
Різну мить вона знаходить:

•  Людська жертва хижаку.

Життєва доріжка в людей лиш одна,
Вона не широка й не вузька вона.

•  Сердце может полюбить.

Ты холодна и так красива,
Как роза в утренней росе.

•  Що сієш, те і жнеш.

Від декого чутно на весь світ волає,
Створення світів — це природи буття.

•  АТО-ООС и одна война.

Идет бой. Это война.
Разрыв снаряда, блеск огня.

•  Матір всіх людей.

Жив Адам в саду Едема,
Бог його там поселив.

•  Вітри навівають.

Зернятко злітало з гілки додолу,
Вітер підняв його високо вгору.

•  Вогонь кохання.

Любить, чи не любить,
Чи серце нам під скаже?

•  Цена жизни.

На Донбасе идет бой,
С московско-путинской ордой.

•  Вирус насилия Московии.

Во дворце, во Златоглавой,
Мужи пьянствуют за лавой.

•  О, Женщины.

Желанны = они, в мужском земном мире,
Пред ними, безсильны враги и сатиры.

•  Всесвіт і людина.

Чи початок, чи є кінець? В людини це первопричина.
Відлік початку почнемо, коли в світ прийшла людина.

•  Природа надихає

Любов сама людей знаходить,
Її не можеш зупинить.

•  Пути тревог

Я выплыл с лона, с тесной темноты
И мир увидел земной красоты.

•  Сказання Біблейське.

Бог створив Сонце й Небо,
Життєву силу дав Землі.

•  Цветы надежды.

Дарите женщинам цветы,
Не только в День рождения.

•  В ніч на 30 листопада, 11 грудня 2013.

Чуєш, люде України! Встаньте татку, сестро й брат!
Знов Михайлівські дзвони б’ють і б’ють в набат!

•  С Л О В О

Слово є Бог, Бог є у слові,
Що душу дано людині в любові.

•  Слава Україні.

Русь-Україна нам дана споконвіку,
Богом рождені на вкраїнськїй землі.

•  ЄДНІСТЬ — ЦЕ СИЛА

Ми сотні літ були в неволі,
Під “старшим братом” у ярмі,

•  Зародження

Від Божого слова ,
Живе наша мова

•  Большая ложь.

Большая ложь - исчадие ада,
Она вселилась в Кремле.

•  Кішка — Мурлика.

У садочку під кущем
Кішка спала калачем.

•  Павучок.

На зеленому лужку, там де квіточка росте,
Павучок запавутився, заснував своє сільце.

•  Оборотням и "старшему брату", посвящается.

Что ж, вы, надменные потомки!
Сметая пыль с прошлых веков.

•  Мрії збуваються.

Тебе стрів надвечір біля ганку,
Ніби сонця промінь в серці бив.

•  Прошлое и настоящее.

Хочу забыть воспоминания, -
В моей душе наводят грусть,

•  Горобці.

В кущах щось метушилось.
Горобці гуртом там бились.

•  Великому Українському Народові

Моя Україно, є ти під гнітом.
Чужих та своїх ворогів.

•  Рождение

В мамином лоне - уют и покой,
Я окружен был, теплой водой.

•  Чи, цей хлопець - забіяка?

Я був хлопець - забіяка,
Верховодив як завжди.

•  Любов і кохання.

Скроні вкрились сивиною,
Ніби сум в очах гнітить.

•  Шляхами до Волі.

Ти, Україно, віками славетна
З вільним народом слов'янських племен.

•  Крик душі

Повертайтесь, сини. Повертайтесь додому.
Повертайтесь з чужих, далеких доріг.