Ревів й стогнав Дніпро колись,
Вірші розповідають,
А зараз греблі зіп’ялись,
Що річці заважають.

Дніпро тепер широкий став,
Як птах перелітає?
А там, де вітер хвилі гнав,
Вода лиш зацвітає.

Де Либідь бігла до Дніпра,
Канаву там зробили.
Весь бруд вона тепер збира,
Ми все занапастили.

Заводи скрізь тепер димлять,
Де луки зеленіли.
Десну та Прип’ять щоб згубить,
Ми атом розтрощили!

Та попри все, тече Дніпро:
Струмки й річки збирає.
До моря! Так завжди було,
Дніпро нас всіх єднає.
21/09/ 2003

На Січі дуб. Під ним, напевне,
Хтось з пращурів моїх бував.
Як згинув? Слід чи залишився?
Що про нащадків уявляв?

Тепер вздовж берега заводи,
Де Святослав колись сконав...
Змінилось все: діброви щезли,
Ланами степ широкий став.

Віки пройдуть... І що тут буде?
Те, що є зараз, відійде:
Нові споруди, інші люди,
Лише Дніпро не пропаде!
30/09/ 2009

Степи, гаї, старі могили,
Блакить у небі й золото ланів:
Тут різнії народи жили,
Тепер для нас цей край зацвів.

Колись тут скіфи кочували,
Немало й інших осідало,
Щось будували, воювали:
Але все те кудись зникало...

Було... Та й відійшло воно,
Старі могили залишились,
Усе пропало вже давно,
А потім ми отут з'явились...

Як після нас? Хтось інший буде?
Що ми створили пропаде?
Але ж повік не щезнуть люди
Де небо й поле золоте!
5/5/2015

Вирує світ... Щось змінює народи
Як по суботі гамірний Майдан:
Хто прагне щастя, хто свободи,
А поряд безлад й тисячі оман...

Та ще й війна з "сусідом-братом",
Століття вже такого не було:
Тепер стоїть він супостатом
Життя нас кров'ю розвело...

Сутужно нам і далі буде...
Розруха й злість.. Та плач стоїть..
Борімось браття, ми-ж бо дома:
Як вистоїм, то будем жить!

Старі порядки вже зламали,
А нове ще не проросло:
Трудитись треба, адже знали,
Що "поля за Майданом не було"....
31/7/2015

Отчизну славім! Ще не вмерла:
Є в полі й небі кольори,
Пісні не всі переспівали,
Кобзар ще дивиться згори...

Ми патріоти! Поки є дібрави,
Горілка, сало й пампушки.
Жили, живем і будем жити,
Хоть натерпілись за віки...

Страждань багато! Від моголів,
Князів, царів й секретарів.
Косили війни та голодомори,
В Чорнобилі полин згорів...

Прокинься ненько! Дотерпілась,
Нічого майже не лишилось...
Прибрати треба те лайно,
Що зараз зверху опинилось.

Надіймося! На славу й волю,
Багатство й розум щоб зійшлись.
Трудімося! То краща доля
Нащадкам буде тут колись.
20/11/ 2008

Нема переводу козацькому роду,
Хоч всяких напастей було.
Пережили, стерпіли всі негоди
Та знов нещастя принесло.

Знялася буря. Усе навкруг ламає,
В час змін нам випадає жить.
Імла, а шляху ми не знаєм,
Куди все йде не можем уявить.

На двох – три гетьмани. Руїна,
Роз’єднані вже сотні літ.
Як чайка при дорозі Україна,
По всіх світах наш цвіт.

Колись й ми згинем. Як прадавні гуни,
Ніщо не може вічно існувать.
Усе відходить... Пропадуть й могили,
Хтось інший буде щось тут будувать.

Але допоки нам Господь дав сили,
То треба йти: трудитись і любить,
Дітей плекать та хліб ростити,
В своїм блакитно-жовтім краї жить.
01/02/ 2009

Не буває, щоб хтось ідеальний,
Досконалий мов куля більярдна,
Бо творив нас не Бог, а Природа -
Ми химерна та хтива порода...

Не буває сім'ї без роздраю
Щоб у щасті завжди та покої,
Бо живемо-ж далеко від раю -
Кожна хата з своєю бідою...

Не буває, щоб в місті, в державі
Все у злагоді, мирі та славі:
Розумніший - хто зверху - ворує,
Ну а знизу сірота бунтує...

Не бува, щоб братерські народи -
Всі колись, десь й чомусь воювли...
Кожен хоче собі лиш свободи,
А тому кров чужу проливали...

Все життя у борні проминає,
Не буває гармонії в світі:
Кожна мить щось рождає й ламає,
Тут не рай - на землі маєм жити...
19/9/2017

Першим хитрий Льоня був,
Але термін не відбув.
Небагато він накрав,
Адже мав лиш “те, що мав”.

Другим також Льоня став,
Років з десять царював.
Що будуємо не знав,
Лиш себе не забував…

Далі Вітю обирали,
Але котрого не знали.
Хуліган й бугалтер йшли,
До Майдану довели.

Так у нас бугалтер став
І руками він не крав.
Щось робить теж не старався,
Все на когось зобижався.

Зараз все занепадає,
Знов кого обрать не знаєм:
Юлю, Вітю-хулігана,
Інших з того ж балагана...

Юля вміє розмовляти,
Хоче все поприбирати:
Що собі, що нам лишить,
Неможливо зрозуміть...

Вітя-ж мало розмовляє,
Кулаками лиш махає.
Якби трохи більше знав,
Ефективно б керував...

Хто нам кращий? Що робить?
Як життя своє змінить?
Ми куди іти не знаєм
І за це усі страждаєм.

Щоби чільника обрать,
То мету потрібно мать:
Гетьмани тоді ведуть,
Як усі до цілі йдуть.
9/06/ 2009

Три Льонi керували нами:
Iллiч - герой та ветеран -
Водив кришлатими бровами,
У коммунiзм вiв - на таран.

Макарович був iдеолог,
Вiн навiть в шахи трохи грав
На п'янцi в хащi бiлоруськiй
Для нас державу заснував.

Данилич, бля, у карти грав,
Про ракети ще спiвав -
Будувати щось не вмiв,
Олiгархiв наплодив.

Потiм Вiтi керували
Їх Майданом обирали
Вiтю-зека щоб прогнать
До кровi прийшлось стоять

Що час далi жде не знаю,
Зараз же не уявляю:
До яких пiр оця тля
Керувать в нас буде, бля??
(з росiйської) 10/4/2015