Пишіть, Оксанонько, пишіть!
У Вас таке правдиве слово.
Воно - як допінг для душі -
Знервоване і модернове.
Довкруж "поетів" легіон.
І все хапається писати,
І кожне з них -"Пігмаліон",
А все - про ті ж "садок і хату".
А в Вас рядок - як арабеск -
Пульсує в ритмах урбанізму.
То здійметься на Еверест,
То зрине до сюрреалізму.
...Повільно розтягаю мить,
Читаю і - ніяк не досить.
І десь цигаркою димить
Замислений рудий Іосіф.
Багатоколірний контент
Сплітає нескінчена стрічка,
Розкине руки диригент -
І не згаса остання свічка.

Яка красива цьогоріч зима!
Вже кілька днів не сипле сніг лапатий,
Земля лежить у білих килимах -
Вдягнусь тепліше і піду гуляти.
Вже тиждень, як скінчилися свята.
Встає неспішне сонце на світанку
І,майже до полудня, не згорта
Мережива морозного серпанку.
Мовчать укриті інієм садки,
Насіння сипонеш до годівнички -
І враз до неї кинуться пташки -
Піднімуть галас горобці й синички.
Дрімає у снігах озимина,
На сонці вдень слабішають морози,
Яка краса! Якби ще не війна!
А ще шкода отих, що у дорозі.

січень 2017

Валили ідола у сквері
А в Київі майдан палав.
Похмурий символ СеРеСеРу
Байдужо в небо поглядав.
Гула напружено громада.
Порозділились голоси -
Он чути: "Может бить нє нада?"
"Тяягніть драбини і троси!"
І ось вже юнаки завзяті
Несуть потрібний реманент,
Найбільш пронирливі хлоп'ята
Подерлися на постамент,
На шию вкинули аркан...
"А ну-мо,друзі, одним махом!" -
Захилитався істукан
У криках захвату і жаху!....
Та все далеко до свободи,
У київі - вогонь і кров.
І насувається зі сходу
Підступна "братняя любов"
Ще не мина пора тривожна.
Час перемоги не настав -
Посеред селища порожній
Не розібрали п'єдестал.

січ.2018