Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Деркач (2018)
Я ще є і муза не минає,
поки йде до осені весна.
Геніїв поезії немає.
Є лише поезія одна.


Рубрики / Акценти

Опис: Твори на тему громадянської лірики з політичними відтінками
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Мертві душі окаянного електорату
    Історії далекі відголоски
    усе іще даються у знаки.
  •   Собачі мітки імперії
                        І
    Чужу царицю маємо й донині.
  •   Викрадення Європи
    Як то файно, що ми не герої
    і не мічені поміж людьми –
  •   Ніколи
                           І
    Яке химерне є оце, – ніколи,
  •   Довга дорога безмовності
                І
    Імперія щезає у імлі,
  •   Маркітанти поневолі
    Купувати – не вбивати,
    та тремтять рашисти,
  •   Бенефіс пропаганди
    Все сказано й почуто майже скрізь,
    де знають, що уже не може бути
  •   Нагадування – всьому світу
    У сни ще не вривається війна,
    але душа вібрує у тривозі –
  •   Вакцинація війною
    ІПророчі сни ніякі не химери...
    стоять за волю укри і бандери,
  •   Час армагеддону
    ІРозбита чаша Божого терпіння.
    Прийшла пора гріхи змивати кров'ю.
  •   Тропами та дебрями
    ІНе любо неприкаяній душі...
    немає як «поплакати у шалик»
  •   Рашпілем по склу
    Каюся і сповідаюсь,
    що накопичую гріх
  •   Деформації реформацій
    Одвічно гасло ратая було, –
    готуйся до війни заради миру...
  •   Бісова комедія
    Не вистачає злості
    узимку на весну:
  •   Останні трупи Союзу
    Їде і їде богемна орда
    на Україну, а не в Україну,
  •   Сансара по-українськи
    Життя іде – контора пише,
    хоча душа «на ладан дише»
  •   Поетика нейтралітету
    Ліричні поети –
    окраса естети-
  •   Жертви писемності
    Хто лише себе не додає
    у мережу в образі світлини...
  •   План Бе
    Московія у Заполяр’ї
    будує газовий солярій...
  •   Пірати ХХІ віку
    Як жадала Раша, так ся й стало...
    кража і жадо́ба – вічне зло.
  •   Точка відліку
    Кочуємо, як правило, у Лету,
    лишаючи на пам’ять по собі
  •   Пандемія ненависті
    ІРадіємо. Невже скресає лід?
    І боїмось, аби чого не вийшло
  •   Пора розчарувань
    ІЗима мітлою вимітає осінь…
    О! Як її любив поет арап!
  •   Собачі перегони
    То затихає, то лунає знову
    собача пісня про легальну мову...
  •   Розвіяне сімейство
    Четверо нас із семи дітвори –
    щирі у вірі, наївні...
  •   Розворот на радіан
    Зів'ялі кольори на диво урочисті
    в очікуванні дня осінньої пори,
  •   Маршрутами Донкіхота
    Витрушує суди ідальго Зеля,
    аби його боялись вороги.
  •   Недоварена каша
    Кримінальна влада дуже пильна –
    знає що, куди й кому несуть.
  •   Вчорашнє завтра
    Хто сіє, той збирає врожаї
    і не паї, а землю обробляє,
  •   Сьогоднішнє вчора
    Жити, виживаючи, не мед
    і лише уява помагає
  •   Оказія
    І я ґаранта запитаю,
    яка стратегія і план –
  •   У покрові дня
    Мене вітають, то і я вітаю:
    з Покровою! Бо є ще козаки
  •   Колись і тепер
    Коли в минулому житті
    були ми козаками,
  •   Коловорот сущого
    Минає день за днем, за роком рік...
    на капищах, руїнах базилік,
  •   Сновидіння наяву
    Ущипнути хочеться себе,
    а не молодицю за коліно.
  •   Попурі
    А нас немало, хоч і не багато
    любителів пілюлі і халви,
  •   Рефлексії дня
    Ми – в Україні! Я не вмію
    інакше бачити себе.
  •   Пацаки
    Ніде не зупиняється орда...
    на Україну простягає лапи
  •   Убивці правди
    У мережі гуляє еФеСБе.
    І солов’ї, і зелі, і гордони,
  •   Приборкання осатанілих
    Мої брати, що старшими ставали,
    втопивши Україну у крові,
  •   Окупанти престолів
    Що не божевільний, то оратор.
    Славою дурною гай шумить.
  •   Не звідане на досвіді
    Проминає усе, що було і не буде
    на чиємусь віку, на останній межі...
  •   Заручники минулого
    Ідуть поети. Їхня роль така –
    у пору смути суще освітити,
  •   Опозиція совковості
    Зелене й короноване мине,
    хоча не діє поки-що вакцина.
  •   Вчорашній сон
                 І
    Лечу, хоча і не світає,
  •   Парадокси негоди
    У тілі є біологічні гени.
    Наука розшифровує геном.
  •   Історія писаної торби
                   І
    Історії заварює війна,
  •   Парад у тупик
    На Раші не міняється нічого.
    Агонізує азія-ордло.
  •   Парад антиподів
    У полоні, у колоні Зе
    нація дорогу обирає...
  •   Нутро і тло контрреволюції
    Ще не зачиняється сезам
    і на сході іноді світає...
  •   Чистоплюям
    Уся компанія моя –
    як не лелека, то синиця...
  •   «Березневі іди»
    Знову віє, нібито, весною,
    а вертає, наче, до зими
  •   Напередодні апокаліпсису
    Немає перепони і табу
    нацькованій агресії зі сходу,
  •   Кінець дискусії
    Кумири-поети найбільші ура-патріоти
    уміють волати: люби, не убий, не кради...
  •   Заповітне слово
    Великі люди і маленькі
    по всіх усюдах на Землі
  •   Синдром щура
                       І
    Не до революції... наразі
  •   Сценарій сюр
    Мода не міняється
    і юрба не кається,
  •   Освоєні горизонти
                       І
    Осінню, а іноді й зимою
  •   Історія з географією
                        І
    Гуляю в основному наодинці.
  •   Пророцтво
             І
    Як не жаль, ми не будемо жити
  •   Граф'ям на літеру Е
    Давида, як поета-меломана
    в бою не подолає Голіаф.
  •   Сеньйор бандито
    Що не було колись, того й не буде.
    Не буде ані -Пу, ні -ме, ні -бе.
  •   Бімба уповільненої дії
    Коли були ми ще братами,
    жилося якось і тоді.
  •   Буквоїдство
    Я ще іду, бо я умію
    іти. Минаю камінці.
  •   Дегенератам п’ятої колони
    І глухому багато-що можна,
    і сліпому дозволено все.
  •   Скрепи на горизонті
    Я бачу
    імперії підкошені коліна.
  •   Саміт 2
    Ще до Трійці далеко, ачей?
    А на саміт очікує трійця
  •   Обо-юдо-любіє
    Єпархія іудина єднає
    юродиву юрму на всі часи.
  •   Питання руба
    Душею досягаю вище неба,
    за обрії, до райдуги дуги,
  •   Сюжетний образ
    Картина житія за всі віки –
    історія живої ойкумени.
  •   Володарі білих кілець
    ІЩось і було, а нація не знає, –
    що то воно у Франції було?
  •   Парадигми слова
    ІЯ б сіяв та орав, якби
    не жав навіяні сюжети
  •   Творці – не графомани
    Чи я поет, чи хуліган
    і чи творю, чи витворяю,
  •   Компартійна трійця
    Тиша явно не матроська.
    У Гаазі – тишина.
  •   Безсрібники
    В Одесі їдеш – як «помажеш»,
    і це мене хвилює теж.
  •   Національні особливості окупанта
    У нації Батия є ознаки :
    усе й усіх усюди дістає,
  •   Ментальні скрепи
    Кацапа видає не сила духу,
    а п’яна неупевнена хода
  •   Про зелень
    Осінь посіяла зерня,
    йде у поля і гаї
  •   Проворонені орли
    Рабу юрми аби лише ім’я
    із ящика, по радіо почути
  •   Пророк
    Поетові журитися не варто,
    що він ще не відбійний молоток,
  •   Рокіровка
    Повертають воїни-сини
    в Україну, «із Дону додому»,
  •   Прогнози
    Іще лишаються у моді
    бої, погода й чудеса.
  •   Фантасмагорія
    Одна у цьому світі дивина,
    що ангели усі – на тому світі.
  •   Паралелі незримого
    Безкрає небо, а життя – безмежне.
    Ілюзії – усі мої путі
  •   Гібридне потепління
    Гаряче літо і пекельні зони.
    Історію опанувало зло.
  •   Від першої особи
    А ми іще із тих базік
    і слуги у народу,
  •   Нюанси войовничого наративу
    « Ось то я!» – позаймало висоти
    і видурює в нації час...
  •   Обездолені
    Не застує едему біднота,
    якої і раніше вистачало.
  •   Доба перемін
    Ще лунає: «слава Україні!»
    Нація плекає оберіг...
  •   Доба перемін
    Ще лунає: «слава Україні!»
    Нація плекає оберіг...
  •   Під музику Мордору
    Не линяє іще триколор.
    Нависає над Києвом карма.
  •   Зиґзаґи творчості
    Диктує небо, а пильнує око...
    і те, що сивина у бороді,
  •   Україна сміється
    Нема коли сміятися, панове.
    Усе, що мали, в Лету загуло.
  •   Сугестії буття
    Існує все і водночас.
    Буває,
  •   Діагностичне резюме
    За волю – це неначе за «Свободу»,
    але нехай живе порохобот,
  •   Воно(18+)
    Команда Зе дає вонючий пшик.
    На зелені кайфують разумкови,
  •   Криза жанру
    ІНе хоч війни, то не бажай і миру
    своєму опоненту, та однак
  •   Святоша у ризах люципера
    Всі грішні, і лукаві, і не дуже,
    не пам’ятають, де вони взялись.
  •   Кошеня у чоботях
    Мішок уже розв’язаний. Європа
    побачила у величі й красі
  •   Палітра насущного
                             І
    Граблі пора міняти на лопату,
  •   Вхід і вихід
    У Рашію не їдуть поїзди,
    на заході триває чудасія,
  •   Повзуча реінкарнація
    Уже готова мафія нових
    облич і лиць нуворишів у Раді
  •   На узбіччі
    Не застую юрбі,
    іду собі та й годі.
  •   Совкова табакерка
    Ще не плює на обране народ
    і не кусає лікті у надії,
  •   У світі Езопа
    У міражі омріяного лету
    до ирію готові журавлі,
  •   Зиґзаґи творчості
    Пишеться як чується. Гадаю,
    є удача – Богові хвала.
  •   Тяжка карма
    Юрмі байдужій не пасують вірші,
    а небайдужим випадає більше
  •   Полуда
    Людей не знати – то лиха біда,
    а знаєш, не здивуєшся ніколи,
  •   Відрижки імперії
    Усім відомо, – де війною віє,
    чекай із «іхтамнєтами» Москву.
  •   Оглашенні
    Стихає «Отче наш...» у хороводі націй.
    І не байдуже тим, кому не все одно,
  •   Бенефіс
                 І
    Уже й не знаю, із якого краю
  •   Під сурдинку дощу
    Ідуть дощі. Яка то благодать!
    Небесне море землю поливає,
  •   РS
    Усе, що мали, це – до хліба сало.
    Що маємо? Дорогу у Союз.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки