Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Деркач (2018)
Я ще є і муза не минає,
поки йде до осені весна.
Геніїв поезії немає.
Є лише поезія одна.


Рубрики / Інклюзії

Опис: Діалоги з уявними і сущими ЛГ
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Пожертвування лепти
    Йдемо у церкву. Жити – не умерти.
    Ми не скупі і маємо капшук,
  •   Виродок союзу
    Казав Уеллс, – росія уві млі...
    вона і нині, як у всі епохи
  •   Пороти – не шити
    ІПоезія воюючого краю
    ще жевріє.. і муза не вмирає,
  •   Епітафія дружбі народів есесер
    ІДні пам’яті. Союз давно помер.
    Сьогодні навіть німці стали наші,
  •   ____Новітня міфологія
    ІЯ – за і любителі міфів не проти,
    що орки – це звірі і дикі істоти,
  •   Короткий жанр
    Якщо кладемо душу й тіло,
    немає сенсу читачу
  •   Антологія забутого
    ІМало що лишає у людей
    по собі неопалиму пам’ять
  •   Перед переправою
    Течія, що оминає броди,
    понесе і нас у тихі води,
  •   Чорний сон
    Приснилося, – один долаю гору
    високу аж до неба, льодяну
  •   Неув'язка
    І
    У світі актуальна тема:
  •   Балада про випрані штани
    Сатаніють самураї Раші...
    у Гаазі буде Божий суд...
  •   Розвінчання Дарвіна
    Людина виникла із мавпи,
    але буває й навпаки,
  •   Об’явлення юродивого
    До кого не прийду у віщі сни,
    у мене буде головний мотив –
  •   Тренаж безвладдя
    Немає миру ані між людьми,
    ані між небесами і панами.
  •   Мотивація натхнення
    Немає ще у нас Аполлінера.
    Оригінали є, але... мовчу...
  •   Антимонії
    Немає раю...
    люди не святі...
  •   На руїні раю
    Біблія описує усе,
    що було, і є, але не буде,
  •   Пасьянс долі
    Життя не має сенсу без мети –
    освоїти його далекі межі.
  •   Відгомін із далечі
    Не свистіло у вусі давно
    і не чую, чи є, чи немає
  •   Заочні кульбіти
    Як не горюй, не молодіє тіло
    і піруети юної пори
  •   На круги своя
    Не турбую я її ночами
    як зорею бачу у вікні,
  •   Десант у вчора
    ІПолетіли у вирій бусли
    і жура до оселі вертає.
  •   Чекай
    Чекай мене, але чекай,
    коли нікуди не поїду,
  •   Моя романіада
    Загадую, неначе той язичник,
    який до серця відає путі –
  •   В одному думкольоті
    І мені би – у гаряче небо,
    де ночує сонце нічиє,
  •   Я та сама
    Радію, що лишаюсь однією.
    Куди я хочу, то туди й лечу.
  •   Обида
    Сідаю чи стою,
    лежу, біжу чи їду –
  •   Инша
    Гони жалі і думи невеселі,
    бо є надії іскорка мала,
  •   Одна дорога
    Ще імпонує нам – рука в руці
    іти за недосяжною тією
  •   Нам
    Пам’ятаю чи не пам’ятаю,
    а усе минає, що було,
  •   Наврочене
                 І
    І плаями, і долами хода
  •   Інволюція почуттів
    Журою і надією живу
    і за тобою, й за її душею.
  •   Стихія віри
    Було колись: бродили по отаві,
    літа летіли, літепло текло,
  •   Перспективи
    Що не написано у небі,
    то є табу. От є! І – край.
  •   На всякий випадок
    Пишу тобі, а читачу шифрую
    усе, що є, було і не було.
  •   Головна подія
    І ти, і я у сазі житія
    ще ідемо одною колією.
  •   Відчай та мораль
    Заведу собі собаку,
    а тобі кота
  •   Відкладене побачення
    Одгули рої у пошуку нектару.
    Йду по цілині до пасіки в гаю,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки