Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Деркач (2018)
Я ще є і муза не минає,
поки йде до осені весна.
Геніїв поезії немає.
Є лише поезія одна.


Рубрики / Епістолярний жанр

Опис: Заочні поетичні дуелі
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   У світлі вічності
    Нічого тужити за одною,
    поки є удача... далебі,
  •   Звідтам
    Ми повертаємось, таки,
    по райдузі-дузі – веселці...
  •   Невиказані жалі
    Ми розминулись, як були зелені
    у цій перипетії житія,
  •   Війна проти війни
    Ні, я не біженець... однак
    іще гостюю у Європі.
  •   Голос Європи
    Луною канонади на краю
    оази долинає, – ще не вмерла...
  •   Оновлені сюжети
    Неуловимі ті сюжети,
    що розлучили нас, коли
  •   Відкладені побачення
    Дійшла уже до середини
    незапланована зима...
  •   Далеке і близьке
    Веселкою з Божої пращі
    майнула пора золота –
  •   Справжнє і давнє
    Ми наші ролі знаємо напам’ять...
    пливли човни... ламалося весло
  •   Хроніки фантазії
    У цьому світі жити –
    треба вміти
  •   Пасербицям Зевса
    Колись були у мене друзі,
    а нині я один у хаті
  •   Дещо про себе
    Я іще не проти
    того, що буває,
  •   Мої мотивації (про диваків)
    Ніхто не знає достеменно,
    якій кебеті завдяки
  •   Норд-ост
    Помагаю осені як можу,
    устеляю всі її путі –
  •   Реінкарнація доби* ренесансу
    Нехай я буду Данте Аліґ’єрі,
    який прямує із аїду в рай
  •   Колоритний антураж
    Вересніє... досіває осінь
    на майбутнє ниви і поля
  •   І я так можу
    Слухаю дощ ніччю німою
    капає крапає накрапає
  •   Покорительці сердець
    Нема сьогодні, що було учора,
    у юності та у літа мої,
  •   Літня естафета
    « Я ще літо...» – осені не пара,
    та ніяк її не омину,
  •   Із вирію
    Не співаю і гнізда не в’ю
    ні своїй, ані чужій жар-птиці
  •   Нев’янучі вінки
    Вирує у живій воді
    ріка життя, не сохне гирло
  •   Магія щастя
    Давно у вусі не «свистіло»
    ночами, як оцього літа...
  •   За коловоротом літа
    Усе не випите – на сльози.
    Ясніше – видиме здаля...
  •   Ми чайки
    – Ми подорожні... маємо обоє
    кудись летіти, іноді пливти –
  •   Закудикані дороги
    Їде літо в осінні краї,
    де немає моєї ворожки...
  •   Розвінчання увічненого
    Ану і я попробую... як ті,
    кого у море бурею занесло,
  •   Дощ
    Нема чого плакати, діво...
    до осені очі утри.
  •   Неминуче завтра
    Може завтра в дорогу забере мене небо
    і тоді нам нічого тут не світить уже,
  •   У своїй тарілці
    Де ти – та, що снилася мені
    феєю утраченого раю,
  •   Пророк
    І ясно буде все як Божий день...
    На те і свято головне весною,
  •   Метелик
    Літепла до літа не буває
    і тому, напевне, і того
  •   Ілюзорні рандеву
    Іще живу...
    і наяву
  •   Весняний сюжет
    Наче вирушаємо в дорогу
    як у перший і останній раз
  •   Кроки весни
    Знову весна одчиняє куліси
    світу на сцені в моєму краю:
  •   Печальна повість
    Напоїла ти мене, дівчи́но,
    тим зелом, що навіває знов
  •   Вічні блукальці
    Душею юні – отже молоді.
    Попереду весна, а далі – літо,
  •   Квазімодо
    Я знову хочу... до Парижу,
    де Есмеральда... la franсе...
  •   Давнє гадання
    – Забула, мила, ой, забула,
    як ми гадали на загули:
  •   Данте
    Є Беатріче, та немає Данте,
    хоча обох об’єднує одна
  •   Сигнали з паралельних світів
    Йду до золотої середини,
    де і ти, і я – у ній одній,
  •   Голоси із піднебесся
    Пронизує життя
    ясне проміння душ
  •   В одному руслі
    Немає часу жити до кінця,
    нема куди подітися одному,
  •   З тобою
    – Пообіцяй мені ці дні,
    коли уже і лютий плаче,
  •   Юнга
    Щезає в сивині туману
    вітрил оранжевий міраж
  •   Буратіно
    Театр абсурду. Зняті маски.
    Ні співчуття тобі, ні ласки...
  •   У сідлі
    Ого, яка у тебе хватка.
    З тобою можна і без шаблі
  •   Ідальго Ламанчський
    Нехай я буду Донкіхот,
    а ти, звичайно, Дульцінея
  •   Повістка дня
    Я ще не цураюся роботи,
    як умію, коротаю час
  •   Умовляння
    – А що, якщо... придумати кохання?
    Ти – Сонечко моє... а я – ясний,
  •   Пройдені дистанції
    Коли гортаю сторінки
    забутої моєї казки,
  •   Новорічні протиріччя
    А ти мені наснилась як Ассоль,
    яка мене на березі чекає...
  •   Пізні видіння
    Я іноді літаю уві сні,
    шукаю ті́ні, наче у тіні́
  •   Осяяння
    Радіємо, що все-таки
    сьогодні свято це настало,
  •   А я
    Із колядою! Жму і обіймаю,
    а ту, що із косою, не вітаю...
  •   Розчарування
    І каюся, і ні... у ці короткі дні
    усе одно вигадувати мушу,
  •   Я тут
    Не лякайся й не лякай мене.
    Куди ніч, туди і сни урочі.
  •   Ти і я
    Ну ось: ми – є, і наше, і моє,
    і де-не-де суспільне і нічийне...
  •   Крах романтики
    Я їй, – привіт! Вона мені, – адью!
    Солодка сіль на задубілу рану.
  •   Не сказане
    Ілюзія, що є у ролі бранця
    моєї Дульцінеї Донкіхот.
  •   Прогулянка
    В поезії із нею ми чужі,
    але в руці ще відчуваю руку
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки