•  Своїй ілюзії

Є чим, буває, душу обігріти,
коли життя до фінішу іде,

•  A'ROSA MIA

До берега причалює «A’ROSA»
картиною зі сну чи дежавю

•  Зцілення

Лишаюся повіреним твоїм
у цій земній і неземній юдолі,

•  Мобільний зв’язок ( Online )

Зазирає у вікно пітьма.
У мережі – зайві мегабайти.

•  На відстані десятиліть

Це не біда, що і тобі за сорок
і що мені із гаком... ой-йо-йой...

•  Пошта «до запитання»

Приснилося – отримала мій лист
моя... ота, яка його чекала

•  Корозія совісті

А декому не зайва сіль на цукор
від ейфорії і любовних ран...

•  Критика протистояння

Щось комусь деінде не на часі
і турбує іноді когось,

•  Сьогоднішнє минуле

Усе, необхідне сьогодні – на часі,
та обрана каста одне визнає –

•  Із виру у вирій

Тече Дунай, тече за небокрай,
а я стою на березі крутому

•  У задзеркаллі часу

(із циклу
«Листки відривного календаря»)

•  На старті марафону

Ось і осінь... і вересень всує
обіцяє потоки сльоти

•  У світлі вічності

Нічого тужити за одною,
поки є удача... далебі,

•  Звідтам

Ми повертаємось, таки,
по райдузі-дузі – веселці...

•  Невиказані жалі

Ми розминулись, як були зелені
у цій перипетії житія,

•  Війна проти війни

Ні, я не біженець... однак
іще гостюю у Європі.

•  Голос Європи

Луною канонади на краю
оази долинає, – ще не вмерла...

•  Оновлені сюжети

Неуловимі ті сюжети,
що розлучили нас, коли

•  Відкладені побачення

Дійшла уже до середини
незапланована зима...

•  Далеке і близьке

Веселкою з Божої пращі
майнула пора золота –

•  Справжнє і давнє

Ми наші ролі знаємо напам’ять...
пливли човни... ламалося весло

•  Хроніки фантазії

У цьому світі жити –
треба вміти

•  Пасербицям Зевса

Колись були у мене друзі,
а нині я один у хаті

•  Дещо про себе

Я іще не проти
того, що буває,

•  Мої мотивації (про диваків)

Ніхто не знає достеменно,
якій кебеті завдяки

•  Норд-ост

Помагаю осені як можу,
устеляю всі її путі –

•  Реінкарнація доби* ренесансу

Нехай я буду Данте Аліґ’єрі,
який прямує із аїду в рай

•  Колоритний антураж

Вересніє... досіває осінь
на майбутнє ниви і поля

•  І я так можу

Слухаю дощ ніччю німою
капає крапає накрапає

•  Покорительці сердець

Нема сьогодні, що було учора,
у юності та у літа мої,

•  Літня естафета

« Я ще літо...» – осені не пара,
та ніяк її не омину,

•  Із вирію

Не співаю і гнізда не в’ю
ні своїй, ані чужій жар-птиці

•  Нев’янучі вінки

Вирує у живій воді
ріка життя, не сохне гирло

•  Магія щастя

Давно у вусі не «свистіло»
ночами, як оцього літа...

•  За коловоротом літа

Усе не випите – на сльози.
Ясніше – видиме здаля...

•  Ми чайки

– Ми подорожні... маємо обоє
кудись летіти, іноді пливти –

•  Закудикані дороги

Їде літо в осінні краї,
де немає моєї ворожки...

•  Розвінчання увічненого

Ану і я попробую... як ті,
кого у море бурею занесло,

•  Дощ

Нема чого плакати, діво...
до осені очі утри.

•  Неминуче завтра

Може завтра в дорогу забере мене небо
і тоді нам нічого тут не світить уже,

•  У своїй тарілці

Де ти – та, що снилася мені
феєю утраченого раю,

•  Пророк

І ясно буде все як Божий день...
На те і свято головне весною,

•  Метелик

Літепла до літа не буває
і тому, напевне, і того

•  Ілюзорні рандеву

Іще живу...
і наяву

•  Весняний сюжет

Наче вирушаємо в дорогу
як у перший і останній раз

•  Кроки весни

Знову весна одчиняє куліси
світу на сцені в моєму краю:

•  Печальна повість

Напоїла ти мене, дівчи́но,
тим зелом, що навіває знов

•  Вічні блукальці

Душею юні – отже молоді.
Попереду весна, а далі – літо,

•  Квазімодо

Я знову хочу... до Парижу,
де Есмеральда... la franсе...

•  Давнє гадання

– Забула, мила, ой, забула,
як ми гадали на загули:

•  Данте

Є Беатріче, та немає Данте,
хоча обох об’єднує одна

•  Сигнали з паралельних світів

Йду до золотої середини,
де і ти, і я – у ній одній,

•  Голоси із піднебесся

Пронизує життя
ясне проміння душ

•  В одному руслі

Немає часу жити до кінця,
нема куди подітися одному,

•  З тобою

– Пообіцяй мені ці дні,
коли уже і лютий плаче,

•  Юнга

Щезає в сивині туману
вітрил оранжевий міраж

•  Буратіно

Театр абсурду. Зняті маски.
Ні співчуття тобі, ні ласки...

•  У сідлі

Ого, яка у тебе хватка.
З тобою можна і без шаблі

•  Ідальго Ламанчський

Нехай я буду Донкіхот,
а ти, звичайно, Дульцінея

•  Повістка дня

Я ще не цураюся роботи,
як умію, коротаю час

•  Умовляння

– А що, якщо... придумати кохання?
Ти – Сонечко моє... а я – ясний,

•  Пройдені дистанції

Коли гортаю сторінки
забутої моєї казки,

•  Новорічні протиріччя

А ти мені наснилась як Ассоль,
яка мене на березі чекає...

•  Пізні видіння

Я іноді літаю уві сні,
шукаю ті́ні, наче у тіні́

•  Осяяння

Радіємо, що все-таки
сьогодні свято це настало,

•  А я

Із колядою! Жму і обіймаю,
а ту, що із косою, не вітаю...

•  Розчарування

І каюся, і ні... у ці короткі дні
усе одно вигадувати мушу,

•  Я тут

Не лякайся й не лякай мене.
Куди ніч, туди і сни урочі.

•  Ти і я

Ну ось: ми – є, і наше, і моє,
і де-не-де суспільне і нічийне...

•  Крах романтики

Я їй, – привіт! Вона мені, – адью!
Солодка сіль на задубілу рану.

•  Не сказане

Ілюзія, що є у ролі бранця
моєї Дульцінеї Донкіхот.

•  Прогулянка

В поезії із нею ми чужі,
але в руці ще відчуваю руку