Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Тамара Швець (1953)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Загадки
    Дозрівають на кущах
    В кожному саду що літа
  •   Кращих ліків не знайти...
    І зелені, і рожеві,
    І з румянцем на щоках,
  •   Помічник не замінимий ...
    На листочку слід залишить,
    І слухняний він завжди,
  •   Я жизнь люблю ...
    Я жизнь люблю
    И каждый день я наслаждаюсь
  •   Наслаждение мечтать...
    Наслаждение мечтать
    Кто может здесь поспорить
  •   Мені онуки – це життя...
    Мені онуки – це життя,
    Моє накраще почуття,
  •   О родном городе Днепре…
    Мой любимый город Днепр,
    Где детство, юность пролетели,
  •   Почуття не приховаєш ...
    Почуття не приховаєш
    Бережи все те, що маєш
  •   «Не буває випадкових падінь ...»
    Не буває випадкових падінь.
    Є уроки, що потрібно пройти.
  •   «Поки ми живі, можна все виправити ...»
    Поки ми живі, можна все виправити,
    Все усвідомити, покаятися, пробачити.
  •   ЧТО МОЖЕТ ДОКТОР...
    ЧТО МОЖЕТ ДОКТОР,
    ОЧЕНЬ МНОГОЕ,
  •   «Моє багатство - добрі слова ...»
    «Моє багатство - добрі слова ...»
    Моє багатство - неба блакить,
  •   Ім'я Пітера Хейні ...
    Ім'я Пітера Хейні (1905-1996) широко відоме не тільки на його батьківщині в Данії, але і по всій Скандинавії і в багатьох англомовних країнах. Така популярність не видається дивною: XX століття навряд чи нарахує багато людей, в яких щасливо уживалися поет, романіст, есеїст, художник, архітектор, математик і інженер-винахідник і які до того ж зуміли в усіх цих іпостасях поводитися талановито.
    Найбільшу славу П. Хейні принесли його короткі вірші грукі. Саме за них він тричі був висунутий на Нобелівську премію.
  •   Через сто років
    У прийдешньому, через сто років від теперішнього дня, ким ти будеш, читач віршів, що залишаться від мене? У прийдешнє, через сто років від теперішнього дня, чи вдасться їм донести частинку моїх світанків, кипіння крові моєї, і спів птахів, і радість весни, і свіжість квітів, подарованих мені, і дивні сни, і річки любові? Чи збережуть пісні мене в прийдешньому, через сто років від теперішнього дня?
    Не знаю, і все ж, друг, ті двері, що виходить на південь, відчини; присядь біля вікна, а потім, далі завісивши серпанком мрії, згадай про те, що в минулому, до тебе рівно за сто років, неспокійний радісний трепет, залишивши безодню небес, до серця землі припав, привітом її зігрітий. І тоді ж, звільнений приходом весни з пут, захмелілий, божевільний, самий нетерплячий на світі вітер, що несе на крилах пилок і запах квітів, південний вітер налетів і змусив землю цвісти. У минулому, до тебе рівно за сто років, день був сонячний і чудовий, з душею, повною пісень, в світ тоді з'явився поет, він хотів, щоб слова, як квіти, цвіли, а любов зігрівала, як сонячне світло, в минулому, до тебе рівно за сто років.
  •   Всю мудрість життя пізнаєш з роками …
    Всю мудрість життя пізнаєш з роками,
    Коли сто раз спіткнувшись, впадеш,
  •   Три речі…
    Три речі не повернути ніяк назад:
    Слова, можливість, час ...
  •   Любіть жінку...
    Любіть жінку, носіть на руках
    І називайте гордо «Королева».
  •   Я чула...
    Я чула, як старець говорив:
    "Не Дай Вам Бог вкрасти ...
  •   Не ображайтеся на дітей...
    Мудре поетичне послання всім батькам.
  •   Серед горців приказка...
    Серед горців приказка не забута,
    Народжена ще в минулі дні:
  •   Доля ...
    Доля у кожного своя,
    І на очах у всіх вона,
  •   Життя...
    Життя нам сюрпризи підносить,
    Коли ми їх зовсім не чекаємо,
  •   О, жінка ...
    О, жінка, ти досконалість,
    Природою в дар тобі дано,
  •   Як сварки важко пережити
    Як сварки важко пережити,
    Коли на серці тягар лежить,
  •   Будинок - наша фортеця
    Будинок - наша фортеця,
    У ньому дитинство проходить,
  •   О, яка природа гарна
    О, яка природа гарна,
    О,як співає моя душа,
  •   Блакитна планета Земля
    Блакитна планета Земля,
    Місця вистачить для всіх
  •   Водоспад
    Водоспад крізь скелі б'ється,
    Стрімголов з гори несеться,
  •   Дощик
    Дощик, ЯК РАЗ В ПОРУ,
    Бальзамом В ЗЕМЛЮ ОН УВІЙДЕ,
  •   Природа оживає
    Природа оживає
    Щороку навесні,
  •   Онучці Людмилі.
    З Днем народження,рідненька,
    Зірка,квітка весняна,
  •   Любити все...
    Любити все, що навкруги,
    Радіти доброму завжди,
  •   Дождь идёт...
    Дождь идёт и капли льются,
    Значит, все воды напьются,
  •   Почуття не приховаєш...
    Почуття не приховаєш,
    Бережи все те, що маєш,
  •   Цветы жизни...
    Цветы жизни – дети, внуки,
    Мы их рожаем и растим,
  •   Перше вересня – день знань...
    Перше вересня – день знань,
    Перший звоник – для вітань,
  •   Евгении Михайловне – посвящается…
    Евгении Михайловне – посвящается…
  •   Цвiтуть каштани...
    Цвiтуть каштани за вiкном,
    На небi, хмари сiрi,
  •   В весенний...
    В весенний, ласковый денек,
    Слова, для женщин, с песен взяты,
  •   Я скажу тобі відверто...
    Я скажу тобі відверто,
    І, я знаю, досить твердо,
  •   Ты слово вымолвил...
    Ты слово вымолвил, – и вот,
    В природе, тоже поворот,
  •   Не лише, про славу мрій...
    Не лише, про славу мрій,
    Своє здоров’я пожалій,
  •   Работа, дом и суета...
    Работа, дом и суета
    Гармония, уже не та,
  •   Подул весенний ветерок...
    Подул весенний ветерок,
    С сосулек, капли потекли,
  •   Любити все, що навкруги...
    Любити все, що навкруги,
    Радіти доброму завжди,
  •   ЧЕРИ ПРЫГАЕТ, ИГРАЕТ...
    ЧЕРИ ПРЫГАЕТ, ИГРАЕТ
    ОВЧАРКУ, КАЖДЫЙ В НЕЙ УЗНАЕТ
  •   Від природи ми такі...
    Від природи ми такі,
    Дуже різні, клопіткі
  •   ЖИВУТЬ ДВА КОТИКА
    ЖИВУТЬ ДВА КОТИКА У НАС
    I ЗВАТЬ ЇХ ПРОСТО – МУРКА, МАКС
  •   Своїм думкам...
    Своїм думкам, не дам я ради
    Вони плетуться в голові
  •   Чи впевнений ...
    Чи впевнений у тому ти
    Що знайшов місце у житті
  •   Рідний дім, ти, Україно...
    Рідний дім, ти, Україно
    Хто живе, хто народився
  •   Слова, як зерна...
    Слова, як зерна, силу мають
    Завжди, про щось повідомляють
  •   У вирії літають мрії...
    У вирії літають мрії
    І сподівання, і надії
  •   Скільки скарбу маєш ти ...
    Скільки скарбу маєш ти
    Зможеш ти відповісти
  •   САНАТОРИЙ СОЛНЕЧНЫЙ...
    САНАТОРИЙ СОЛНЕЧНЫЙ
    РЯДОМ С ПАВЛОГРАДОМ
  •   ПОЧУТТЯ НЕ ПРИХОВАEШ
    ПОЧУТТЯ НЕ ПРИХОВАEШ
    БЕРЕЖИ ВСЕ ТЕ, ЩО МАEШ
  •   Мрії, мрії...
    Мрії, мрії хай присняться
    І в житті моїм здійсняться
  •   Одним словом ...
    Одним словом
    Можна все сказати
  •   Хмари, як пушинки...
    Хмари, як пушинки
    Пливуть надi мною
  •   Грустить не надо,,,
    Грустить не надо
    Жизнь прекрасна
  •   Школа жизни…
    Школа жизни…
    «Всякое изящное искусство подчиняется естеству и дружит с четырьмя временами года. Коль скоро ты видишь, то не можешь не видеть цветы, коль скоро ты думаешь, — не можешь не думать о луне. Когда то, что ты видишь, не является цветами, ты все равно что грубый варвар. Когда нет цветов в твоих мыслях, ты подобен дикому зверю» — такую запись оставил однажды в своих путевых дневниках поэт Басё. Если вспомнить, что в японской культуре цветок почти всегда олицетворял душу, живое сердце природы, а луна всегда привлекала взоры японцев своим чистым светом, то эти поэтические строки приоткроют и свою философскую глубину, — Человек начинался тогда, когда он стремился увидеть во всех вещах и явлениях их сокровенную суть и когда в мыслях его поселялся ровный и спокойный свет, подобный свету луны осенью, в самое красивое из ее полнолуний. (из рассказов о Японии)
  •   Шахтар...
    Шахтар – професія героїв
    Без перевершення, скажу
  •   БУДНИ ЖИЗНИ...
    А когда мы смотрим внутрь себя, то не замечаем великого чуда? Аврелия Августина
  •   Жінка...
    Бог, створивши жінку, відпочив від справ творіння, бо в ній втілилася вся премудрість і влада Творця. Дружина ціла і досконала, а чоловік почуває недолік у позбавленні ребра, з якого вона створена.
    Корнелій Агріппа
  •   Мамина молитва
    Мамина молитва
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки