Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Стус (1938 - 1985)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Вчися чекати... Із циклу "Забуттям"
    Вчися чекати, друже,
    вчися чекати.
  •   Цикл
    Але що ж робити
    живій душі у цій державі смерті?
  •   * * *
    Осліпле листя відчувало яр
    і палене збігало до потоку,
  •   * * *
    Утрачено останнi сподiвання,
    Нарештi - вiльний, вiльний, вiльний ти.
  •   * * *
    Сьогоднi свято.
    Спереду трамвая
  •   * * *
    Напередоднi свята,
    коли люди метнулися по крамницях,
  •   * * *
    Як страшно вiдкриватися добру.
    Як страшно зiзнаватись, що людина
  •   * * *
    Рятуючись од сумнiвiв,
    б"ю телеграму собi самому:
  •   * * *
    Молочною рiкою довго плив:
    об мене бились бiлостегнi риби,
  •   Вертання
    Перерiзане свiтлом вiкно
    вулицi - бiле по бiлому
  •   * * *
    I поблизу - радянський сад,
    будова й роздуми в марудi
  •   * * *
    Ковчег твій - це похмурий саркофаг,
    якому ти до скону вже стерничий.
  •   * * *
    Тільки тобою білий святиться світ,
    тільки тобою повняться брості віт,
  •   * * * Б.
    Посоловів од співу сад
    од солов’їв і од надсад
  •   Редьярд КІПЛІНҐ (в перекладі Василя Стуса)
    СИНОВІ
  •   * * *
    На однакові квадрати поділили білий світ
    Рівне право всім страждати і один терпіти гніт.
  •   * * *
    Мертвий сон галактик як не здушить нас,
    Спати, спати, спати, бо минувся час.
  •   * * *
    Колимські закували зозулі,
    шумує потік, молода шипшина
  •   * * *
    "А це щось мотивне, збережене
    пам'яттю од першого етапу"*
  •   * * *
    Весь обшир мій — чотири на чотири.
    Куди не глянь — то мур, кутор і ріг.
  •   * * *
    Тюремних вечорів смертельні алкоголі,
    тюремних досвітків сліпа, як близна, ртуть.
  •   * * *
    Присмеркові сутінки опали,
    сонну землю й душу оплели.
  •   * * *
    На колимськім морозі калина
    зацвітає рудими слізьми.
  •   * * *
    Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
    сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
  •   АВТОПОРТРЕТ ЗІ СВІЧКОЮ
    Тримай над головою свічку,
    допоки стомиться рука —
  •   * * *
    У цьому полі, синьому, як льон,
    де тільки ти і ні душі довкола,
  •   * * *
    Як хочеться – вмерти!
    Аби не мовчати,
  •   * * *
    Сто дзеркал спрямовано на мене
    в самоту мою і німоту.
  •   * * *
    Ми робим смерть. Лякливі тіні,
    ми робим смерть, ми робим смерть.
  •   * * *
    На Колимі запахло чебрецем
    і руто-м'ятою і кропивою.
  •   * * *
    Отак живу: як мавпа серед мавп -
    чолом прогрішним із тавром зажури
  •   * * *
    Присмеркові сутінки опали,
    сонну землю й душу оплели.
  •   * * *
    Ми, пустоцвіти Божих існувань,
    упившися зазиченою кров'ю
  •   * * *
    Горить сосна - од низу до гори.
    Горить сосна - червоно-чорна грива
  •   * * *
    Довкола мене - цвинтар душ
    на білім цвинтарі народу.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки