Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Галина Сливка (1972)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Зачиняючи двері журбі,
    Міццю в небо задивлених стебел
  •   ***
    У чорному сімені літер,
    В міжряддях ще білого поля,
  •   ***
    Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
    Вже й вітер розгойдав життєві межі.
  •   ***
    Ти не одна, хоч нас лиш по одному,
    Ховала душу у жалях і втратах,
  •   ***
    Стопа за стопою в задумі чалапає доля.
    Крім серця між небом-землею у кого спитати?
  •   ***
    Час не лікує, лиш далі відносить -
    Серце ж до висі пришпилене міцно.
  •   ***
    А вам єлеєм чи пекельним болем
    Я озовуся у душі глибинах?
  •   ***
    В білій радості - темний смуток,
    В горі чорному - ясний блиск.
  •   ***
    Тепла у слові та жаріння в серці,
    Беззастережно розчинивши груди,
  •   А дощ іде
    А дощ іде, німий жебрак,
    Стежками-долами,
  •   ***
    Десь там вгорі Господь прорік ще рік...
    В очах-озерах знову світлом - зірка...
  •   ***
    Миші в хижі танцювали.
    Мишам хижі стало мало.
  •   ***
    Вона вірила в крила, бо ними плекала світанки,
    Їх теплом огортала дітей, чоловіка і долю,
  •   ***
    Гіркота зі спогадів - гострим каменем.
    Не звучать на сто ладів труби зламані.
  •   ***
    Летять сніги... О, як летять сніги
    На береги, що кригою обкуті.
  •   ***
    Камертони серця зазвучали щиро,
    Забриніли струни із душі у душу.
  •   ***
    Та адамашка, підбита вітром,
    Що землю й небо твої з'єднала,
  •   ***
    У осердях негоди і хуг,
    На розхрестях туги і завії
  •   ***
    Вітром гойдається вишня,
    В небо вростає гілля.
  •   ***
    По льодах розлук, на хиткі мости,
    По стежках думок тужних
  •   ***
    Зав'язала хустку так святочно.
    На плечах - коромисло з роками.
  •   ***
    Малювала тиша білий день снігами -
    У обіймах білих розливались межі.
  •   ***
    Сніжить добром зимовий вечір,
    Сріблиться вогниками раю.
  •   ***
    А ти стояв тоді? Ти там стояв,
    Мій ангеле, відкинувши забрало,
  •   ***
    Ти забула, напевно, що видихом міряють вдихи,
    Що нове наливають вино у порожній потир.
  •   ***
    По білім біло шила самота,
    Збіліле небо сипалось пухнасто
  •   ***
    В яблуневих вітах зачепилось літо.
    І тріпоче світом незмертвілий лист.
  •   ***
    Свята і грішна... Грішна і свята
    Моя із прощ, змережана стежками.
  •   ***
    Палають спалені мости,
    Пашіють ноги.
  •   ***
    Легкою, світлою печаллю
    В ріки твоєї на краю
  •   ***
    О, як болючо решето трясло...
    Гіркий корінчик - солодом найкращим.
  •   ***
    Співає долам стужею сурма,
    Розлук туга волочиться стежею.
  •   ***
    Півподихом, півдумкою, півсловом,
    Півкроком споловинивши сніги,
  •   ***
    Надихнути росу огорнути поснуле зело,
    Надихнути пташину розлити хоралами втіху -
  •   ***
    Така сівба... І в надиху десниця
    Так щедро сіє... В ріст береться збіжжя.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки