" Цікаво, що більшості, як фахівців, так і любителів, Поезія нині видається чимось еклектичним, "вавілонським стовпотворінням" усього, що завгодно, навіть у творчих світах від одного автора. Цей висновок дещо поверхневий, як і інша, здавалося б, очевидність - мовляв, ніхто не знає, що відбувається в бездонному світі Української поезії, - ні критики, ні самі поети, у першу чергу - імениті.
Чому ці висновки здаються мені поверхневими? Напевне і тому, що Поетичні плоди таки піддаються і художньо-стилістичній класифікації (мають смак), і аналізу суті (мають характерне змістове наповнення). Отож, якщо зі смаком дещо простіше, - береш визнаних світових майстрів і вчишся, то з корисністю, із змістом, - важче. Але так, чи інакше, для глузду корисним вважаються більш-менш цілісні концепції світобачення, - створені не одним десятком поколінь справді визначних людей. Ці концепції мають своїм відбитком і всі відомі нам мистецькі системи (як і всі наукові). Звичайно, такі концепції не припиняються ні в просторі, ні в часі, - ведуть до конкретних цілей і завжди мають своїх послідовників. І те, що нині широкі верстви цих послідовників мають вищу ступінь свободи, порівняно з минулими поколіннями "ідейних прочан", мало що значить. Бо, як і для юного футболіста, що розбив шибку, і втікає від справедливого покарання - важливою є не швидкість руху, а обсяг простору. Отож, вивчаючи мистецькі концепції, ми (працівники проекту) будемо осягати себе і вас, виходячи з обсягів, які спадкували і спадкуємо від мистецького і не мистецького світу...
Отже, читайте, осягайте, проектуйте. А свої відгуки, пропозиції, твори надсилайте нам.
Галина Бутим
Пишіть нам.
