Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Галантний Маньєрист

Інфо
Літугрупування: Орден Маньєристів
* Народний рейтинг 5.144 / 5.49
* Рейтинг "Майстерень": 5.138 / 5.5
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Переглядів сторінки автора: 121174
Дата реєстрації: 2007-06-25 14:58:54
Звідки: Львів
Веб сторінка: http://maysterni.com/user.php?id=8
Школа та стилі: маньєризм
У кого навчаюсь: Українські маньєристи
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2020.03.26 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
У автора тут ще такі сторінки:
http://maysterni.com/user.php?id=8
http://maysterni.com/user.php?id=682
http://maysterni.com/user.php?id=172
http://www.maysterni.com/user.php?id=4437

Найновіший твір
Зимові пиріжки
*
Тремкі словесні оригамі,
пребілі аркуші зими,
наснаг і сподівань духмяні
дими

бо сутінки, і псячий холод,
і неземна ціна на газ,
але поезія земніша -
рятують сторінки
і хмиз

*
Що підіймає патос вІршів,
те вабить у м'які віршІ,
мов не чужі питання сексу
й душі

і свіжий сніг летить, як перший,
морозний відгук на віршІ,
бо передують завше гІрші,
бо строчиш "вІрші" - й ти поет

*
Писати теж потрібно смачно:
незнане - в знане, і в коньяк,
і з кожного рядка спочатку,
хмільне - і байдуже про що

лише жінки - тверезий вибір,
ось тільки втримати кермо,
мотор - в регістри Челентано,
й аmоrе mоrе mоrе mоrе nо

*
Позаслоняли вІрші-пави
рій віршеняток і віршат,
ошатні вІрші, крутодзьобі -
академічні голоси

тому вважай себе найкращим,
найліпшим з найфайніших, - от
щоякнайкращим і найбільшим,
що не вмістити в жодний твір

*
Коли на терезах стосунків
кохання, а потойбіч смерть -
то спершу почуття найвищі,
а далі раз - і легша смерть

а ще кохання - зірка в небі,
а потім - щастя в повен ріст,
і сяєва того все більше,
аж доки бах! і ти один

*
Весняних крапель римування
і ті ще помисли дівчат,
філософ гляне на усе це
і скаже: ні-фі-га собі, -

весна завершиться зимою,
кохання упокоїть шлюб,
і знов по колу, в сенсі жити, -
платівка грає саме це

*
Підступні зваби приховали
в зимові шати строгий піст,
мужчини сторожко ступають,
муркочуть «гречка» і - в сніги

колінця, стегна, спинка, перса,
протяжне «мяу», три рази
тягнути хором «Алилуя»,
еректум духу, піст як піст

*
Отак би й малював з натури
хоча і муляє перо:
і тут, і там - не те з жінками,
лише з пупками все гаразд

і все глядиш в її безодню,
вона, достоту, теж кудись,
але навзаєм анітрохи -
ох, Ніцше, ти не знав жінок!