•  Промовляння до коханки, поцупленої з шістдесятих

Жінко, Ти, котра вже більша ніж
Просто жінка, Ти, котра сховала між

•  Дурень на прогулянці

Дурень – це гра. Це мішання карт.
І комбінації і азарт,

•  * * *

наш човен пропливає під сузір’ям
червоних вин у вухах передзвін

•  * * *

Осені бог – восьминіг що пускає завісу чорнила
Простір забарвлюється повний незримих істот

•  Риби

холоднокровні істоти
доживають у нашій ванні

•  Фантазія метро

Фарба це ще не простір ти спробуй все ж порубати
Цю чорну ніч грані світла проблискують і двійник

•  Відліт з Академічної року божого 1997-го

(фрагмент)

•  Монолог перед завісою

Косяки наших тіл потрапили знов
у цей каламутний час

•  * * *

Нічні птахи несуть мене у Вавилон.
Я персонаж країни Босха, у юрбі я

•  Вода

На лезах льоду виступила сіль.
Хрестовий хід стихія зупинила.

•  Міський бог Ерос

Почнемо з вулиці. Очі блакитно світяться
В пітьмі м’якій фіата

•  Кава

Натхнення - це бармен - до ваших послуг -
що заклинає каву, як змію,

•  Коньяк. IV

Стрімка лотреківська пастель,
панчіх легка і тепла сітка,

•  Горілка. ІІІ

Довкола столу - очі, нерухома вісь проходить
посеред рідини, в якій заломлюється погляд,

•  Вино. ІІ

Вершина - мармурова паща лева,
з якої ллються струмені вина.

•  Пиво. І

З германських кочових бездонних шлунків,
З провалених діжок, як з черепів,

•  Смерть героя (комар)

Іржавий простір в комаринім тілі
сопрано стер на порох. У трубі

•  Повторення історій

Україна – українцям?

•  * * *

Це тільки мовчання
це тільки

•  * * *

Я комусь приснився
смішний

•  Літаюча голова

ВОНА ПІДНІМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА,
відрубана голова волоцюги.

•  ВИЗНАЧЕННЯ КИЦІ

Киця — це пухнаста система, самодостатня і незалежна,
як імператриця

•  Монолог з псячого приводу

Тіло покійного знайшли у рові
посеред подвір'я, завішаним на ланцюгу,

•  ВЕСТЕРН

Ти дивився цей фільм у казармі
де дихала сотня ротів

•  Клітка з левом

Лев, той що квіти крові випускає,
Вусатий мопассан, гриваста смерть, —

•  ЯНІВСЬКИЙ ЦВИНТАР

Ми персонажі "Одіссеї", що потрапили у викривлені кола.
Поема — небо без кінця, а небо — дерево життя,

•  Клітка з пантерою

Ти любиш розглядати шкіру
Яка формує тіло панни

•  * * *

Жа жах жовтий жаль замучив
Ха хо хочеш ти втекти

•  Катастрофа . Прохід вулицею Академічною (Версія 1993 року)

Літак, розламаний навпіл, поїдає прозорість, він
завис між “Інтурою” та “Україною”, острів

•  ПРОХІД ВУЛИЦЕЮ АКАДЕМІЧНОЮ (Версія 1983 року)

По Академічній,
усіма помічені,

•  ПІСЕНЬКА ПРО ЛЯЛЮ-БО

Ляля-Бо
вибирає любо

•  Листи, знайдені у пляшці з-під львівського пива

Ми на фіакрі заїздили в осінь,
хоча фіакра не було, але