Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Світлана Гармаш
Нескінченно добра, безмежно відповідальна, незбагненно оптимістична, виключно порядна, криштально чесна, незрівнянно чарівна, безпам’ятно любляча...

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-17 17:31:20 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

Ух, Валентин, страшний вірш
Коментатор Ванда Нова, [ 2008-01-17 17:33:02 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

Світлано, а що це взагалі за слиз..якийсь дивний образ...
Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-17 17:39:32 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

Топитись - потопати, топитись, іти/спускатися на дно, грузнути (у снігу), поринути (у млі), утопати (у гаморі), губитися, розчинятися, купатися (у крові), зникати (в тумані), заглиблюватись (у праці), віддаватися (чому).
Дивіться - "тонути" немає!
Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-17 17:41:41 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

Вандо, віршем я ілюструю гармонію ночі... Ви розумієте...
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-01-17 17:43:35 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

Я б не сказав, що проблема тут у слизі (він якраз природній, натуральний і необхідний). Просто натуралізм усього вірша може викликати у деяких людей неприємні образи та відчуття.
Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-17 17:47:17 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

Що природньо - то не гріх.
Але частково погоджуюсь з Вами, Валентине.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-01-17 17:50:58 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

Та є у нас два слова - і топитись (здебільшого про істоту), і тонути (про все): Що згорить, то не втоне.
І блідий місяць на ту пору... Доспівайте самі.
Коментатор Дмитро Штофель, [ 2008-01-17 18:15:04 ],
на сторінці поезії     "Самоодкровення (З альманаху"   Гармаш Світлана

вІрші - наголос на першому складі
Коментатор Іван Гонта, [ 2008-01-17 18:19:37 ],
на сторінці поезії     "Самоодкровення (З альманаху"   Гармаш Світлана

Дмитре, а от ви запитайте тут:
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%E2%B3%F0%F8%B3&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1
Там пише віршІ. Я думаю, там помилка.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-01-17 21:23:42 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

"чарувала, і в солод сльозився від любощів слиз." :)

Напишіть так і ніхто не буде особливо придиратися, Світлано.

Як на мене смілива і вельми оригінальна композиція - трішечки колись доробите і буде просто блиск!
Коментатор Саміра Саакян, [ 2008-01-18 08:04:50 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

Якщо Вам є що відповісти людям, котрі вважають поезію звичайним товаром з лотка, прошу висловити свою думку і прийняти участь у голосуванні! http://sevama.uaforums.net/--vt1509.html?sid=c060706b84c49d2c3943f08fc8e238a6
Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-18 09:53:52 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

Редакції Майстерень велике спасибі за кращий вихід з дискусійної ситуації!
Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-18 09:56:19 ],
на сторінці поезії     "«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)"   Гармаш Світлана

І ще вношу зміни у другий рядок, бо саме він визвав цю словечну суперечку
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-01-18 10:36:04 ],
на сторінці поезії     "Старенький вірш - МЕНЕ ВЖЕ УЛЕЛЕКАЛИ"   Гармаш Світлана

вірш – іменник чоловічого роду



--------------------------------------------------------------------------------

відмінок однина множина
називний вірш вірші́
родовий ві́рша вірші́в
давальний ві́ршу, ві́ршеві вірша́м
знахідний вірш вірші́
орудний ві́ршем вірша́ми
місцевий на/у ві́рші, ві́ршу на/у вірша́х
кличний ві́ршу* вірші́*


сон 1 – іменник чоловічого роду


(сновидіння)
--------------------------------------------------------------------------------

відмінок однина множина
називний сон сни
родовий сну снів
давальний сну, сно́ві снам
знахідний сон сни
орудний сном сна́ми
місцевий на/у сні на/у снах
кличний сну сни
п. Світлано! Вірш дуже хороший, але трапляються прикрі помилки. Ви дуже обдарована людина, але треба трудитися.
Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-18 10:51:30 ],
на сторінці поезії     "Старенький вірш - МЕНЕ ВЖЕ УЛЕЛЕКАЛИ"   Гармаш Світлана

Дякую, Валентине!
"Коли віршем
знайду краплину сна" - так і є "віршем" (ким/чим орудний відмінок)
Щодо "сна" погоджуюсь.
Попробую щось переробити.
Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-18 10:59:38 ],
на сторінці поезії     "Старенький вірш - МЕНЕ ВЖЕ УЛЕЛЕКАЛИ"   Гармаш Світлана

Валентине, а як це: "Коли замолю
Сон рядком вірша"?
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-01-18 11:10:06 ],
на сторінці поезії     "Старенький вірш - МЕНЕ ВЖЕ УЛЕЛЕКАЛИ"   Гармаш Світлана

Вам треба перевірити наголос у слові "замолю". Зробити це можна за допомогою словників, вікрнця яких є у правій колонці знизу. Набираєте там слово, яке вас цікавить та й перевіряєте себе. Мені з вами цікаво спілкуватися, але, коли я це зроблю за вас, то вам не буде користі, - не запамятаєте. Ну, зараз гляну, аби переконатися, зо у цьому слові ви поставили неправильний наголос.
Коментатор Валентин Бендюг, [ 2008-01-18 11:13:01 ],
на сторінці поезії     "Старенький вірш - МЕНЕ ВЖЕ УЛЕЛЕКАЛИ"   Гармаш Світлана

ЗАМОЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., ЗАМОЛИТИ, -олю, -олиш, док., перех. 1. перев. у сполуч. зі сл. гріхи. // перен., розм. Старанною роботою, добрими вчинками і т. ін. спокутувати свою провину. 2. тільки док., перен., рідко. Почати пристрасно благати про що-небудь; замолитися (у 2 знач.).
Таки не замОлю, а замолЮ. Не годиться.
Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-18 11:34:08 ],
на сторінці поезії     "Старенький вірш - МЕНЕ ВЖЕ УЛЕЛЕКАЛИ"   Гармаш Світлана

аааааааааа
Коментатор Світлана Гармаш, [ 2008-01-18 11:36:09 ],
на сторінці поезії     "Старенький вірш - МЕНЕ ВЖЕ УЛЕЛЕКАЛИ"   Гармаш Світлана

а так: "Коли сколишу сон
рядком вірша"?
1   2   3   4   5   6   ...   8