Автори /
Леся Романчук (1961)
Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі
Коментатор Олександр Комаров, [
2009-01-29 15:44:55 ],
на сторінці поезії "Як боляче…" Романчук Леся
на сторінці поезії "Як боляче…" Романчук Леся
Коментатор Тіна Рагас, [
2009-01-29 17:39:35 ],
на сторінці поезії "«Нестерпно бути зрадженим. Болить.»" Романчук Леся
на сторінці поезії "«Нестерпно бути зрадженим. Болить.»" Романчук Леся
Коментатор Олександр Комаров, [
2009-01-30 09:19:09 ],
на сторінці поезії "Як боляче…" Романчук Леся
на сторінці поезії "Як боляче…" Романчук Леся
Коментатор Олександр Комаров, [
2009-01-30 09:26:56 ],
на сторінці поезії "Як боляче…" Романчук Леся
на сторінці поезії "Як боляче…" Романчук Леся
Коментатор Василина Іванина, [
2009-02-01 14:06:38 ],
на сторінці твору "Умереживі мережі" Романчук Леся
на сторінці твору "Умереживі мережі" Романчук Леся
Коментатор Леся Романчук, [
2009-02-01 15:26:01 ],
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
Коментатор Редакція Майстерень, [
2009-02-01 17:39:27 ],
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
Коментатор Тетяна Роса, [
2009-02-02 05:04:32 ],
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
Коментатор Леся Романчук, [
2009-02-02 19:01:59 ],
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
Коментатор Анатолій Сазанський, [
2009-02-03 23:59:31 ],
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
на сторінці твору "У мереживі мережі 2" Романчук Леся
Кожна річ насправді є не тим, чим вона є, а тим, що про неї говорять. А поезії це стосується більше, ніж чогось іншого. "Вилизаність" формалістики - шлях порожнечі. Але чимало людей обирає саме цей - і нехай собі. Це питання таланту, дару Божого. Кожен отримав від Господа свій подарунок і гадає, що його дар - найблискучіший.
Колись дозріють до Соломонового - і це мине...
Колись дозріють, що вірші поділяються просто на справжні і несправжні, незалежно від тематики і стилістики.
Вікторе - це лише для Вас, не хочу ображати таку людину неувагою. Стомилася від дитячої істерики, не хочу більше ні читати, ні втирати соплі, ні міняти памперси недогеніям.
На зовсім неукраїнській "Стіхірі" мені теж значно комфортніше, там я знаходжу більше порозуміння серед тамтешніх євреїв та росіян, ніж серед "наших". Отам і друкую свою громадянську лірику. А тут - заклюють і засміють. Та ще й вчитимуть, як правильно мислити. Повірте, мені є де прикласти сили в реальній боротьбі у реальному світі, а намагатися вчити тих, хто все вже й сам знає - марно...
З глибокою повагою - щиро Ваша Леся Романчук.