Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Гнєушев (1952)
Із задоволенням живу я на Землі,
В хвилини творчості у Космосі літаю,
Ціную радощі великі і малі,
Люблю – усіх, і лиш одну – кохаю…


Інфо
* Народний рейтинг 4.990 / 5.51
* Рейтинг "Майстерень": 4.877 / 5.49
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Переглядів сторінки автора: 35453
Дата реєстрації: 2008-01-17 12:58:12
Звідки: м. Рівне
Веб сторінка: Поки не маю
Школа та стилі: Ось тут я зовсім не обізнаний. Судіть самі по моїх поетичних спробах...
У кого навчаюсь: Вчителів багато, від Т. Шевченка до В. Висоцького.
Група: Редактор
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.10.20 01:18
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився 26 січня 1952 р. В Калузькій обл. (Росія), з березня 1953 р. мешкаю на Рівненщині, яку й вважаю своєю батьківщиною. За освітою гірничий інженер, кандидат технічних наук, доцент, працюю в Національному університеті водного господарства та природокористування (м. Рівне). Як фахівець в галузі розробки торфових родовищ репрезентував Україну на різноманітних форумах в Канаді, Німеччині, Ірландії, Фінляндії, Естонії, Латвії, Росії, Білорусі... Маю двох дорослих дітей, яких дуже люблю: сина і доньку. Зігрівають душу й маленькі онуки на ім'я Анна, Марія і Вікторія. Свої поезії розглядаю як засіб спілкування з розумним і співчутливим читачем, який буває і серйозним, і ліричним, і веселим, і завжди – щирим.

Найновіший твір
Листоноша
По ночах приходить він, десь під ранок
Листоноша дум моїх – забаганок.
Висипає їх на стіл – без конвертів,
Більшість – легкі і прості, десь три чверті.

А трапляються й тяжкі – непідйомні,
Не забудуться такі – вікопомні!
Ці затьмарюють весь світ – і надовго!
Щоб не рвався у політ – тільки човгав!

Але ж човгати – це так нецікаво!
Наливаю я коньяк, ставлю каву:
«Покуштуйте, пане мій листоноше,
Для початку – по одній, річ хороша!

Зараз кава закипить – це бразильська.
То присядьте ж хоч на мить – путь неблизька!
Є прохання: тяжких дум не приносьте,
Бо від них глибокий сум, аж до злості!»

Листоноша-мандрівник випив чарку,
Запалив собі сірник під цигарку:
«Володимире, не вчи пілігрима,
Тут у кожному листі – тобі рима!

Не прийду – ти будеш спати до ранку,
А прийду – напишеш вірш до світанку…»
І подався, взувши мешти подерті…
…На столі лежав цей вірш… – У конверті!

2017