Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Римарук (1958 - 2008)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Сиві гриви зірниць,
    вузлувата дорога...
  •   * * * (Івану Драчеві)
    Століття - в зачарованому колі,
    немов у скриньці втомлений вертеп...
  •   * * * (Тарасові Федюку)
    Здається, так було одвіку:
    глухий паркан... руда трава...
  •   * * *
    Вже не стачить старих підошов,
    але й путь недалечка.
  •   * * *
    У небесних полях чорнокрилий тюльпан,
    чорний щит на черлених воротах,
  •   * * *
    Ця стерня не коле -
    стелить сизокрило.
  •   * * *
    А те, що живий, - серед ночі засвідчує страх.
    Розбитий, мов пам'ятник, бачиш у снах однооких:
  •   Різдво
    Множиться зоря
    у твердих снігах у дзеркальних мурах
  •   Світлина
    о боже для двох полудневий
    полюднений зглянься
  •   * * *
    Чорна чаша наповнена вщерть,
    і воістину нас небагато, —
  •   Нічні голоси (Василеві Герасим'юку)
    Цi нiчнi голоси -
    цi закинутi в моторош митарi -
  •   КСЕРОКОПІЯ (Ірині )
    ми будемо жити
    на тихому-тихому березі
  •   ГЛОССОЛАЛІЇ
    істинно кажу вам
    трава істинно кажу
  •   ВІД’ЇЗД
    "Я від’їжджав і оком астролога
    допитувався в зір – яка дорога
  •   Уривок із поеми
    ...Це юності мотиви опівнічні,
    це карнавальний дим довкола плах,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки