Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Наталка Білецька (1981)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Наталка Білецька, [ 2006-05-26 14:51:29 ],
на сторінці поезії     "***"   Білецька Наталка

Вітаю вас, пане Сергію! Я зовсім не образилась. Річ у тім, що не вважаю себе вже такою досвіченою, аби братися до критичних зауважень.До того ж, не завжди маю можливість долучитись до електорнної мережі. Утім, як випала нагода, хочу особисто вам подякувати за вашу увагу до моїх текстів, а також - за надзвичайні враження від ваших творів. Дуже цікаво (і корисно!) було б довідатись, звідки ви, чи маєте поетичні збірки тощо.Знаєте, так приємно і легко стає на душі, коли читаєш твори і дивуєшся природньому таланту митця, коли нарисано легко і просто, відтак - справжньо (це я про вас). Не сприйміть ці слова, як примітивний пафос чи неоригінальне виправдовування : як матиму нагоду, частіше відповідатиму. А коли нарешті допишу свою дисертацію і - за Божою милістю - захищуся, тоді почну діяти набагато "впевненіше" (це я про критику поетичних текстів - не ваших, бо ціную оригінальність).
Коментатор Наталка Білецька, [ 2006-10-22 00:36:27 ],
на сторінці поезії     "Годинник"   Набок-Бабенко Юлія

Привіт,сонечко! Переймаюся твоїм успіхом. Щодо вірша - коментарів і забагато, і вони наразі просто зайві.Здається, перед твоєю минулорічною Нарадою ми вже обговорювали "Годинник" (як не помиляюся, радила читати цей вірш одним із перших,бо він дійсно того гідний).Загалом, хочу повторитися. Знаєш, як на мене, професійні вірші бувають різних "енергетичних форматів": часто читаєш текст, розумієш, що його автор - цілком і успішно сформована творча особистість, що все написано начебто з натяком на прийдешню (чи потенційно-вирогідну наразі) геніальність, та прочитав твір, пережив його миттєво і забув. А є такі речі, до яких хочеться повертатися, перечитувати їх, переживати знову й знову... Звичайно, до геніїв нам,як пішака з Миколаєва до Чумацького Шляху, втім, йдеться про те, що варто вчитись у "могутніх",самовдосконалюватись, неприховано залишаючись самим собою (я маю на увазі той основний стрижень, "підвалину" твого поетичного "я"). Успіхів тобі, адже потенціал маєш великий...
Коментатор Наталка Білецька, [ 2006-10-28 23:14:39 ],
на сторінці поезії     "***"   Білецька Наталка

Коментатор Наталка Білецька, [ 2006-10-28 23:16:00 ],
на сторінці поезії     "***"   Білецька Наталка

Коментатор Наталка Білецька, [ 2006-10-28 23:16:46 ],
на сторінці поезії     "***"   Білецька Наталка

Коментатор Наталка Білецька, [ 2006-10-28 23:28:55 ],
на сторінці поезії     "***"   Білецька Наталка

Коментатор Наталка Білецька, [ 2006-10-28 23:38:24 ],
на сторінці поезії     "***"   Білецька Наталка

Коментатор Наталка Білецька, [ 2007-01-16 16:35:57 ],
на сторінці поезії     "Портрет з натури"   Білецька Наталка


Якщо говорити про враження від поезії номінованих (ймовірних) переможців, то слід наголосити насамперед на творчій оригінальності та інтелектуально-художній індивідуальності кожної конкретної особи. Бобошко Олександр, чиї твори являють, на мою думку, візуалізацію так званого „поетичного абсолюту”, тобто поезії чистої (жанр/вид лірики до уваги не беруться), актуальної у історико-літературному просторі, по праву, посідає найвищу сходинку рейтингової піраміди. Особливо мені така поезія імпонує своєю оголеною природністю, експресивністю процесів як власне творіння, так й існування. Перше враження – раптові епізодичні аналогії з єсенінським стилем: така ж „вибухонебезпечна” експресія вислову, непередбачувана гра гра знаку і символу / образу, небуденність світосприйняття й –відтворення. Що там казати, Поезія очевидна...
Віталія Круглова пам’ятаю з одної Наради молодих літераторів. Ми навіть потрапили до одної секції, якою опікувався Віктор Кордун (пригадуєте, Віталію?). Це була перша моя участь у подібних письменницьких заходах, і тому (це як у психології є поняття явища імпринтингу: перше враження – найяскравіше, найправдивіше і назавжди) я все і всіх так дитинно запам’ятала. Згадую, як ми читали Круглова, як захоплювались його віршами, як Віктор Максимович Кордун надто детально „розбирав” поезії Віталія, здається, був прискіпливим, але зауважив (Боже, я пам’ятаю і це !), що, мовляв, найкраще, найцікавіше і найскладніше варто завжди залишати насамкінець (В.Круглова ми „розглядали” останнім). Іще пам’ятаю, що мені не лишилось жодної книжечки з автографом автора, а так хотілось мати в домашній бібліотеці дійсно вартісну, глибинну, мудру сучасну українську поезію...
Жіноча половина – Ганна Осадко та Ірина Пиріг – хвилює жіночістю (і жіночністю) високохудожнього „ліросповідання”. Нашу літературу останнім часом модно поділяти на чоловічу й жіночу. Гадаю, що творчість цих двох поеток – яскравий і незаперечний приклад того, що так трепетно і первісно-неповторно відчувати світ, як жінка, часом не може відчути і сам винуватець нашого існування. Хоча мені в цьому сезоні більше до душі творчість чоловіків – О. Бобошка та В.Круглова: їх вірші – як вбиті священні цвяхи в Храм української поезії сьогодення (даруйте за „східне” порівняння), коли нічого зайвого немає, сама лише істина.
Серед інших учасників конкурсу хочеться відзначити також поезію Тараса Кременя. Зізнаюсь чесно: такої правдивої інтимної лірики (та ще й у майстерному обрамленні пейзажних замальовок), виконаної, здається, на одному диханні, не чула давно. Ця поезія душевна і духовна, це розмова Слова безпосередньо із душею реципієнта. Тому, як на мене, така творчість не варта розлогих коментарів...
Коментатор Наталка Білецька, [ 2007-04-24 15:20:44 ],
на сторінці поезії     "***"   Білецька Наталка

Доброго дня шановним критикам!
Спробую висловити своє міркувння щодо отриманого зауваження.
Якщо ставити питання "невже" - як на мене, втрачається загальна таємниця світоіснування та повіданого у вірші. Питання під кутом "невже" в даному контексті звучить надто риторично (принаймні, мені так вчувається).Тому цей варіант однозначно відпадає.
Сполучник "але" - це категоричне заперечення, і, у такий спосіб, губиться загальний сенс тексту, адже створюється враження, що автор/лір.герой(-їня) від початку ЗНАВ природу дня, сутність побутування світу і лукаво приховував від усіх цю інформацію, аби у фіналі вивищитись НАД (уловлюєте?).
Чесно кажучи, цей останній рядок (разом із самим віршем, звісно!) "жив" у шухлядці під двома ймовірними своїми варіаціями-інкарнаціями: одна - представлена мною вище, інша ж - мусила б мати вигляд на кшталт "та й нема кому відповідати". Думалось, з приводу збереження звукової мелодики тексту, 2-ий варіант тяжіє до народного (може, дійсно такого, що більш відповідає ознакам і принципам евфонії?)...
Утім, щиро дякую за увагу до тексту, комент та критичну пропозицію. Обіцяю обов"язково замислитись детальніше над висловленим.
Коментатор Наталка Білецька, [ 2007-04-25 20:53:06 ],
на сторінці поезії     "***"   Білецька Наталка


Доброго вечора, панове! Перш за все, дякую за теплі слова, присвячені моїм рядкам! Знаєте, (а ви це знаєте, як ніхто!),коли те, що тобою "видихнуте" знаходить відгуки чи-то спільні настроєво-емоційні нотки в людських душах, то, думається, стають абсолютно нейтральними і всілякі там премії, і звання, і посади, оскільки найвища оцінка для митця - це отакі-ось слова, як я їх сьогодні прочитала.
Пане Олесю, я так собі думаю, що, коли пишу, настільки тонко - на рівні всіх нервових закінчень мого тіла (й душі!) відчуваю мову - а саме аспект тематико-стилістичний (візьму на себе нахабство назвати це так, антимовознавчо), що на другий план самі по собі відходять технічні моменти. Мені колись один поважний київський Дядько відкрив таку істину,що, мовляв, у поета обов"язково мусить бути відмінний редактор : так, наприклад, як визнавав сам великий російський поет, Єсеніна-генія не було б, якби не його гарний, талановитий редактор.Однак, не подумайте, що я зовсім відмовляюсь від критично-редакторської оцінки своїх віршів. Навпаки! Але, повірте, дуже ціную ваші думки з приводу, як і ваші оцінки.
Іще раз дякую всім!
1   2