Президенту Сполучених Штатів Америки
Обамі Б. Х.
Копія: всім людям доброї волі
Громадянина України
Черненка О.М.

Дорогий Барак Хусейнович!

Пише Вам Саша з Києва. Київ - це столиця України. Україна - це країна між Росією і Чорним морем. Та  що я там розказую, Ви ж не якийсь Дж. Буш-молодший - географію вчили.

Ви навіть про Україну у своїй книзі згадували, але після того, як згадали - відразу і забули. Тому трошки розкажу про те, що у нас діється, бо Держдеп щось явно не допрацьовує.

Якщо коротко:

"Констітьюшен із дед. Хюман райтс у нас фейсом об тейбл. Гавемент - повне гавно, булшід, по-вашому. Тіпа, хелп, Барак Хусейнович!"

Але я розумію, що Вам зараз не до нас. Я читаю газети і знаю, що у Вас уже кілька років якась "перезагрузка". Але нам тут здалеку здається, що, у Вас не "перезагрузка" - у Вас "система зависла"...

Ти не менше ми і надалі будемо слідувати заповіту чоловіка Вашої підлеглої, який колись нам тут у Києві сказав: "Бор'їтеся - поборете!"

Але про все по-порядку.

Кілька місяців тому у нас обрали президента. Президент як президент, університетів не закінчував, хоч і проффесор. Зрештою, у вас теж Дж. Буша-молодшого обрали, і нічого, жили собі якось майже 10 років.

Хоча ви, наївні, після виборів в Каліфорнії голоси перераховували, а ми в Єнакієвому - ні. Ми знали, що результату це не дасть. Просто наша демократія ще з часів козаччини, а вашій ледве двісті років виповнилося. Велика сила - досвід.

Але Ви нашого президента навіть знаєте! Фотографувались недавно на саміті у Вашингтоні! Можливо, не запам'ятали,  Ви багато з ким там фотографувалися, спробуй всіх запам'ятай - ціла черга стояла.

Я колись був студентом і у Києві на Майдані (Майдан - це площа, де колись відбулась Помаранчева революція - Ви по "Сі-Ен-Ен" мабуть бачили), так от, я на Майдані підробляв тим, що фотографувався з перехожими та їх дітьми у костюмі Чебурашки. Теж усіх, з ким фотографувався, не пам'ятаю. Проклята робота, я Вас розумію, але мені за це хоч гроші платили, а Вам за фото з нашим президентом всього-на-всього якийсь уран, добре хоч збагачений.

Але я знову відволікся. Одразу після виборів наш президент запропонував відмінити наступні вибори, хоч і місцеві. А у них так заведено: "Банкова сказала нада - фракція отвєтіл "есть"!".  Пояснили, що криза і грошей на вибори немає.

Я читав в газетах, що коли Ви, Барак Хусейнович, обирались - економічна криза була в самому розпалі. Дурний ваш Дж. Буш-молодший - це точно! Брав би приклад з нашого гаранта Конституції і відмінив би вибори, ігноруючи Конституцію. На кризу все можна списати!

Але уявіть собі, якби у Дж. Буша-молодшого вистачило б розуму скасувати тоді вибори, то Ваша країна перетворилася б з країни "відкритих можливостей" в країну "втрачених надій". І це Ваше фото, коли сльоза через всю щоку, його б не було - цього фото.

Але геть лірику. Наша влада вимагає бути прагматичним. Тому продовжую: у нашого президента, коли він був ще кандидатом, були американські політконсультанти і така собі Ганна Герман. Вони за солідний гонорар, по-секрету, "задали" йому Ваше гасло: "Йес ві кен". Наш президент переклав це наступним чином: "Да, виходной!" - і поїхав в Межигір'я.

Потім йому це правильно переклали. Але біда в тому, що реалізовувати це гасло він почав вже після виборів. "Так, ми можемо", - сказав наш президент, ховаючи ксіву "гаранта" у внутрішню кишеню на інавгурації. "Ксіва" - це "Ай-Ді", по-вашому.

І зміг: раніше він користувався підтримкою меншості в парламенті, а після виборів став користуватися підтримкою більшості. Вам, Барак Хусейнович, це важко зрозуміти, але спробую пояснити "на пальцях": це так ніби після Вашої перемоги на виборах сенатори-республіканці раптом стали сенаторами-демократами. Не вірите, що таке може бути? Спитайте в Конституційного Суду.

А потім наш президент сформував уряд. Уряд, як уряд - тавра ставити ніде. Суцільні реформатори.

Випереджаю Ваше питання, містер Обама - чи є у нашому уряді жінки?

Щоб Ви зрозуміли відповідь, знову вдамся до аналогій. Приходить до Вас, наприклад, Хіларі Клінтон і каже: "А чому б мені не очолити Державний департамент?". А Ви так задумливо постукуєте пальцями по "біллю про права" і відповідаєте: "Знаєш, Хіларі, не жіноча це справа - реформами займатись. Йди ліпше на кухню, Білу яблучний пиріг пекти, він скоро з Ялтинської конференції повертається". От у нас десь приблизно так уряд і формувався.

А далі почалося таке, що краще Вам і не розповідати. Кому, як не Вам знати, що заради енергоносіїв для потреб потужних корпорацій не гріх і війну розпочати. Але навіть Дж. Бушу-молодшому не могла прийти думка в голову - заради вуглеводню віддати росіянам Аляску "родімую в зад". А нашому президенту прийшла.

Пробачте, Бараку Хусейновичу, але історична освіта підводить - не можу без прикладів. От є у вас на Кубі база "Гуантанамо".

Ясна річ, справа давня, США взяли її в оренду на початку минулого століття, коли Куба тільки починала перетворюватись у плавучий "бордель" для мафіозі з Вашої країни. Але США справно платила за оренду 2000 доларів в рік, аж поки Фідель не відмовився від цих подачок.

У 2002 році строк оренди закінчився. Але Ваш попередник, часто тут згаданий, Дж.Буш-молодший, якось цей факт проігнорував. Більше того, заселив чужу територію всілякими, на його думку, волоцюгами.

Це потім уже Ви прийшли, весь в білому, і пообіцяли хоча б волоцюг звідтам забрати. Хоча подіти їх, за великим рахунком, нікуди.

У нас інша історія. У нас теж була територія, яку ми віддали росіянам не так давно, навіть строк оренди ще не закінчився.

Та наш президент продовжив цей строк до безкінечності. І все за енергоносії для потужних корпорацій (у нас вони "бюджетообразующей отраслю" називаються). А міг би, за прикладом Дж. Буша-молодшого якусь війну розпочати.

Тому, виникла у мене, простого українського хлопця, думка: а може давайте "мах на мах" - ми Вам Чорноморський флот в "Гуантанамо", а Ви нам ув'язнених талібів? Вони, крім того, що в кайданах, ще й мусульмани - не будуть влаштовувати п'яні дебоші в прибережних генделиках. Росіянам на Кубі теж не звикати.

Грошей нам не треба. Ми ж стратегічні партнери! Так навіть наш президент каже. У нього всі стратегічні партнери. Тільки державу він чомусь здає лише тому партнеру, який "зверху". Мабуть, така у нього стратегія.

Подписал, несмотря на отсутствие источников увеличения доходов бюджета на более чем 10 миллиардов, несмотря на обращения правительства и МВФ с просьбой наложить на этот документ вето.

Возникает вопрос - почему прогнозируемо? Да просто вся деятельность Виктора Андреевича на президентском посту стала сплошным набором противоречий, и это уже превратилось в своеобразную систему его работы.

Политикум в курсе – если сегодня президент категорически против чего-то, завтра с высокой степенью вероятности он примет прямо противоположное решение.

Ведь это наш президент, тогда еще будущий, был противником конституционной реформы 2004-го, но уговорил голосовать за нее свою фракцию и в итоге не проголосовал сам. Он же заявил о том, что новые изменения в Конституцию будут внесены сразу же после его вступления на президентский пост, а потом благополучно об этом забыл.

Это наш президент был категорическим противником Юлии Тимошенко как премьер-министра, при этом дважды подавал ее кандидатуру на пост главы правительства и с первых же дней после утверждения организовывал против нее партизанские войны.

Это наш президент многократно заявлял своей партии о нецелесообразности создания блоков на парламентских выборах, и потом дважды организовывал блоки.

Это наш президент сначала отказался возглавлять свою партию и полностью абстрагироваться от партийной жизни, потом решил ее возглавить и пытаться управлять всеми мельчайшими деталями, и в итоге пошел на президентские выборы самовыдвиженцем.

Это наш президент был автором идеи перехода от мажоритарной системы к партийным спискам, а теперь стал ее самым главным критиком.

Это наш президент постоянно заявлял о нелегитимности действующей коалиции, но при этом отказывался отзывать своих министров из коалиционного правительства.

Это наш президент сначала позвал товарища крестить своего сына, а потом начал усиленно заниматься лишением его гражданства.

Это наш президент прочитал не одну лекцию о необходимости скромного образа жизни, чтобы потом появляться на публике исключительно в Zilli.

Это наш президент обещал провести открытые конкурсы на все государственные должности, а в итоге из тысячи назначений не провел ни одного.

Это наш президент заявлял о необходимости защиты бюджета от чрезмерных расходов и в то же время подписал закон, эти расходы значительно увеличивающие.

В конце концов, это наш президент дважды не хотел идти в президенты, и дважды позволил себя уговорить. Это в нашем президенте сочетается искреннее нежелание власти и активная борьба за нее.

К сожалению, сейчас те, кто удачно, как они думают, уговорили Виктора Андреевича на второй поход на президентский пост, не понимают, какой вред они ему наносят. Они не представляют глубину депрессии человека, уверовавшего в свой статус и мессианскую роль, после известия о результатах первого тура, когда окажется, что действующему президенту удалось набрать 3%, отняв 1,5% у Тимошенко, 1% у Яценюка и еще 0,5% у Тягнибока.

Когда-то от воли президента зависело очень многое, и прояви он ее, возможно, все было бы по-другому. Сегодня, по прошествии пятилетки разочарований, у Виктора Андреевича есть, может быть, единственный шанс эту волю, в конце концов, проявить – остаться "над схваткой" и не превращаться в то, против чего он сам так долго боролся.

Возможно, для этого ему придется принять еще одно противоречивое решение, но в этом случае вряд ли кто-то решит его за это упрекнуть.

P.S.Помню, как когда-то пришел поздравить с днем рождения одного высокого государственного чиновника. За несколько дней до дня рождения произошла его отставка.

В приемной было необычно пусто. Стол был накрыт едой и напитками, но за столом он сидел один. Ожидаемого потока посетителей не наблюдалось – после отставки количество "искренних доброжелателей" сократилось волшебным образом.

В этот день нам спокойно удалось пообщаться обо всем, о чем не было возможности поговорить все время, пока он был на должности.

Совсем скоро у Виктора Андреевича тоже появится отличная возможность узнать об искренности отношения к нему и тех, кто его критикует, и тех, кто ему "помогает".