Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
О. Черненко. Дорогий Барак Хусейнович!
Президенту Сполучених Штатів Америки
Обамі Б. Х.
Копія: всім людям доброї волі
Громадянина України
Черненка О.М.
Дорогий Барак Хусейнович!
Пише Вам Саша з Києва. Київ - це столиця України. Україна - це країна між Росією і Чорним морем. Та що я там розказую, Ви ж не якийсь Дж. Буш-молодший - географію вчили.
Ви навіть про Україну у своїй книзі згадували, але після того, як згадали - відразу і забули. Тому трошки розкажу про те, що у нас діється, бо Держдеп щось явно не допрацьовує.
Якщо коротко:
"Констітьюшен із дед. Хюман райтс у нас фейсом об тейбл. Гавемент - повне гавно, булшід, по-вашому. Тіпа, хелп, Барак Хусейнович!"
Але я розумію, що Вам зараз не до нас. Я читаю газети і знаю, що у Вас уже кілька років якась "перезагрузка". Але нам тут здалеку здається, що, у Вас не "перезагрузка" - у Вас "система зависла"...
Ти не менше ми і надалі будемо слідувати заповіту чоловіка Вашої підлеглої, який колись нам тут у Києві сказав: "Бор'їтеся - поборете!"
Але про все по-порядку.
Кілька місяців тому у нас обрали президента. Президент як президент, університетів не закінчував, хоч і проффесор. Зрештою, у вас теж Дж. Буша-молодшого обрали, і нічого, жили собі якось майже 10 років.
Хоча ви, наївні, після виборів в Каліфорнії голоси перераховували, а ми в Єнакієвому - ні. Ми знали, що результату це не дасть. Просто наша демократія ще з часів козаччини, а вашій ледве двісті років виповнилося. Велика сила - досвід.
Але Ви нашого президента навіть знаєте! Фотографувались недавно на саміті у Вашингтоні! Можливо, не запам'ятали, Ви багато з ким там фотографувалися, спробуй всіх запам'ятай - ціла черга стояла.
Я колись був студентом і у Києві на Майдані (Майдан - це площа, де колись відбулась Помаранчева революція - Ви по "Сі-Ен-Ен" мабуть бачили), так от, я на Майдані підробляв тим, що фотографувався з перехожими та їх дітьми у костюмі Чебурашки. Теж усіх, з ким фотографувався, не пам'ятаю. Проклята робота, я Вас розумію, але мені за це хоч гроші платили, а Вам за фото з нашим президентом всього-на-всього якийсь уран, добре хоч збагачений.
Але я знову відволікся. Одразу після виборів наш президент запропонував відмінити наступні вибори, хоч і місцеві. А у них так заведено: "Банкова сказала нада - фракція отвєтіл "есть"!". Пояснили, що криза і грошей на вибори немає.
Я читав в газетах, що коли Ви, Барак Хусейнович, обирались - економічна криза була в самому розпалі. Дурний ваш Дж. Буш-молодший - це точно! Брав би приклад з нашого гаранта Конституції і відмінив би вибори, ігноруючи Конституцію. На кризу все можна списати!
Але уявіть собі, якби у Дж. Буша-молодшого вистачило б розуму скасувати тоді вибори, то Ваша країна перетворилася б з країни "відкритих можливостей" в країну "втрачених надій". І це Ваше фото, коли сльоза через всю щоку, його б не було - цього фото.
Але геть лірику. Наша влада вимагає бути прагматичним. Тому продовжую: у нашого президента, коли він був ще кандидатом, були американські політконсультанти і така собі Ганна Герман. Вони за солідний гонорар, по-секрету, "задали" йому Ваше гасло: "Йес ві кен". Наш президент переклав це наступним чином: "Да, виходной!" - і поїхав в Межигір'я.
Потім йому це правильно переклали. Але біда в тому, що реалізовувати це гасло він почав вже після виборів. "Так, ми можемо", - сказав наш президент, ховаючи ксіву "гаранта" у внутрішню кишеню на інавгурації. "Ксіва" - це "Ай-Ді", по-вашому.
І зміг: раніше він користувався підтримкою меншості в парламенті, а після виборів став користуватися підтримкою більшості. Вам, Барак Хусейнович, це важко зрозуміти, але спробую пояснити "на пальцях": це так ніби після Вашої перемоги на виборах сенатори-республіканці раптом стали сенаторами-демократами. Не вірите, що таке може бути? Спитайте в Конституційного Суду.
А потім наш президент сформував уряд. Уряд, як уряд - тавра ставити ніде. Суцільні реформатори.
Випереджаю Ваше питання, містер Обама - чи є у нашому уряді жінки?
Щоб Ви зрозуміли відповідь, знову вдамся до аналогій. Приходить до Вас, наприклад, Хіларі Клінтон і каже: "А чому б мені не очолити Державний департамент?". А Ви так задумливо постукуєте пальцями по "біллю про права" і відповідаєте: "Знаєш, Хіларі, не жіноча це справа - реформами займатись. Йди ліпше на кухню, Білу яблучний пиріг пекти, він скоро з Ялтинської конференції повертається". От у нас десь приблизно так уряд і формувався.
А далі почалося таке, що краще Вам і не розповідати. Кому, як не Вам знати, що заради енергоносіїв для потреб потужних корпорацій не гріх і війну розпочати. Але навіть Дж. Бушу-молодшому не могла прийти думка в голову - заради вуглеводню віддати росіянам Аляску "родімую в зад". А нашому президенту прийшла.
Пробачте, Бараку Хусейновичу, але історична освіта підводить - не можу без прикладів. От є у вас на Кубі база "Гуантанамо".
Ясна річ, справа давня, США взяли її в оренду на початку минулого століття, коли Куба тільки починала перетворюватись у плавучий "бордель" для мафіозі з Вашої країни. Але США справно платила за оренду 2000 доларів в рік, аж поки Фідель не відмовився від цих подачок.
У 2002 році строк оренди закінчився. Але Ваш попередник, часто тут згаданий, Дж.Буш-молодший, якось цей факт проігнорував. Більше того, заселив чужу територію всілякими, на його думку, волоцюгами.
Це потім уже Ви прийшли, весь в білому, і пообіцяли хоча б волоцюг звідтам забрати. Хоча подіти їх, за великим рахунком, нікуди.
У нас інша історія. У нас теж була територія, яку ми віддали росіянам не так давно, навіть строк оренди ще не закінчився.
Та наш президент продовжив цей строк до безкінечності. І все за енергоносії для потужних корпорацій (у нас вони "бюджетообразующей отраслю" називаються). А міг би, за прикладом Дж. Буша-молодшого якусь війну розпочати.
Тому, виникла у мене, простого українського хлопця, думка: а може давайте "мах на мах" - ми Вам Чорноморський флот в "Гуантанамо", а Ви нам ув'язнених талібів? Вони, крім того, що в кайданах, ще й мусульмани - не будуть влаштовувати п'яні дебоші в прибережних генделиках. Росіянам на Кубі теж не звикати.
Грошей нам не треба. Ми ж стратегічні партнери! Так навіть наш президент каже. У нього всі стратегічні партнери. Тільки державу він чомусь здає лише тому партнеру, який "зверху". Мабуть, така у нього стратегія.
© 2000-2010 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua
Контекст : Олександр Черненко, для УП
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Катинь - 2. Добиття уцілілих - факт чи фальсифікація?"
