Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
О. Черненко. Дорогий Барак Хусейнович!
Президенту Сполучених Штатів Америки
Обамі Б. Х.
Копія: всім людям доброї волі
Громадянина України
Черненка О.М.
Дорогий Барак Хусейнович!
Пише Вам Саша з Києва. Київ - це столиця України. Україна - це країна між Росією і Чорним морем. Та що я там розказую, Ви ж не якийсь Дж. Буш-молодший - географію вчили.
Ви навіть про Україну у своїй книзі згадували, але після того, як згадали - відразу і забули. Тому трошки розкажу про те, що у нас діється, бо Держдеп щось явно не допрацьовує.
Якщо коротко:
"Констітьюшен із дед. Хюман райтс у нас фейсом об тейбл. Гавемент - повне гавно, булшід, по-вашому. Тіпа, хелп, Барак Хусейнович!"
Але я розумію, що Вам зараз не до нас. Я читаю газети і знаю, що у Вас уже кілька років якась "перезагрузка". Але нам тут здалеку здається, що, у Вас не "перезагрузка" - у Вас "система зависла"...
Ти не менше ми і надалі будемо слідувати заповіту чоловіка Вашої підлеглої, який колись нам тут у Києві сказав: "Бор'їтеся - поборете!"
Але про все по-порядку.
Кілька місяців тому у нас обрали президента. Президент як президент, університетів не закінчував, хоч і проффесор. Зрештою, у вас теж Дж. Буша-молодшого обрали, і нічого, жили собі якось майже 10 років.
Хоча ви, наївні, після виборів в Каліфорнії голоси перераховували, а ми в Єнакієвому - ні. Ми знали, що результату це не дасть. Просто наша демократія ще з часів козаччини, а вашій ледве двісті років виповнилося. Велика сила - досвід.
Але Ви нашого президента навіть знаєте! Фотографувались недавно на саміті у Вашингтоні! Можливо, не запам'ятали, Ви багато з ким там фотографувалися, спробуй всіх запам'ятай - ціла черга стояла.
Я колись був студентом і у Києві на Майдані (Майдан - це площа, де колись відбулась Помаранчева революція - Ви по "Сі-Ен-Ен" мабуть бачили), так от, я на Майдані підробляв тим, що фотографувався з перехожими та їх дітьми у костюмі Чебурашки. Теж усіх, з ким фотографувався, не пам'ятаю. Проклята робота, я Вас розумію, але мені за це хоч гроші платили, а Вам за фото з нашим президентом всього-на-всього якийсь уран, добре хоч збагачений.
Але я знову відволікся. Одразу після виборів наш президент запропонував відмінити наступні вибори, хоч і місцеві. А у них так заведено: "Банкова сказала нада - фракція отвєтіл "есть"!". Пояснили, що криза і грошей на вибори немає.
Я читав в газетах, що коли Ви, Барак Хусейнович, обирались - економічна криза була в самому розпалі. Дурний ваш Дж. Буш-молодший - це точно! Брав би приклад з нашого гаранта Конституції і відмінив би вибори, ігноруючи Конституцію. На кризу все можна списати!
Але уявіть собі, якби у Дж. Буша-молодшого вистачило б розуму скасувати тоді вибори, то Ваша країна перетворилася б з країни "відкритих можливостей" в країну "втрачених надій". І це Ваше фото, коли сльоза через всю щоку, його б не було - цього фото.
Але геть лірику. Наша влада вимагає бути прагматичним. Тому продовжую: у нашого президента, коли він був ще кандидатом, були американські політконсультанти і така собі Ганна Герман. Вони за солідний гонорар, по-секрету, "задали" йому Ваше гасло: "Йес ві кен". Наш президент переклав це наступним чином: "Да, виходной!" - і поїхав в Межигір'я.
Потім йому це правильно переклали. Але біда в тому, що реалізовувати це гасло він почав вже після виборів. "Так, ми можемо", - сказав наш президент, ховаючи ксіву "гаранта" у внутрішню кишеню на інавгурації. "Ксіва" - це "Ай-Ді", по-вашому.
І зміг: раніше він користувався підтримкою меншості в парламенті, а після виборів став користуватися підтримкою більшості. Вам, Барак Хусейнович, це важко зрозуміти, але спробую пояснити "на пальцях": це так ніби після Вашої перемоги на виборах сенатори-республіканці раптом стали сенаторами-демократами. Не вірите, що таке може бути? Спитайте в Конституційного Суду.
А потім наш президент сформував уряд. Уряд, як уряд - тавра ставити ніде. Суцільні реформатори.
Випереджаю Ваше питання, містер Обама - чи є у нашому уряді жінки?
Щоб Ви зрозуміли відповідь, знову вдамся до аналогій. Приходить до Вас, наприклад, Хіларі Клінтон і каже: "А чому б мені не очолити Державний департамент?". А Ви так задумливо постукуєте пальцями по "біллю про права" і відповідаєте: "Знаєш, Хіларі, не жіноча це справа - реформами займатись. Йди ліпше на кухню, Білу яблучний пиріг пекти, він скоро з Ялтинської конференції повертається". От у нас десь приблизно так уряд і формувався.
А далі почалося таке, що краще Вам і не розповідати. Кому, як не Вам знати, що заради енергоносіїв для потреб потужних корпорацій не гріх і війну розпочати. Але навіть Дж. Бушу-молодшому не могла прийти думка в голову - заради вуглеводню віддати росіянам Аляску "родімую в зад". А нашому президенту прийшла.
Пробачте, Бараку Хусейновичу, але історична освіта підводить - не можу без прикладів. От є у вас на Кубі база "Гуантанамо".
Ясна річ, справа давня, США взяли її в оренду на початку минулого століття, коли Куба тільки починала перетворюватись у плавучий "бордель" для мафіозі з Вашої країни. Але США справно платила за оренду 2000 доларів в рік, аж поки Фідель не відмовився від цих подачок.
У 2002 році строк оренди закінчився. Але Ваш попередник, часто тут згаданий, Дж.Буш-молодший, якось цей факт проігнорував. Більше того, заселив чужу територію всілякими, на його думку, волоцюгами.
Це потім уже Ви прийшли, весь в білому, і пообіцяли хоча б волоцюг звідтам забрати. Хоча подіти їх, за великим рахунком, нікуди.
У нас інша історія. У нас теж була територія, яку ми віддали росіянам не так давно, навіть строк оренди ще не закінчився.
Та наш президент продовжив цей строк до безкінечності. І все за енергоносії для потужних корпорацій (у нас вони "бюджетообразующей отраслю" називаються). А міг би, за прикладом Дж. Буша-молодшого якусь війну розпочати.
Тому, виникла у мене, простого українського хлопця, думка: а може давайте "мах на мах" - ми Вам Чорноморський флот в "Гуантанамо", а Ви нам ув'язнених талібів? Вони, крім того, що в кайданах, ще й мусульмани - не будуть влаштовувати п'яні дебоші в прибережних генделиках. Росіянам на Кубі теж не звикати.
Грошей нам не треба. Ми ж стратегічні партнери! Так навіть наш президент каже. У нього всі стратегічні партнери. Тільки державу він чомусь здає лише тому партнеру, який "зверху". Мабуть, така у нього стратегія.
© 2000-2010 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua
Контекст : Олександр Черненко, для УП
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Катинь - 2. Добиття уцілілих - факт чи фальсифікація?"
