Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Людмила Юрчак

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Людмила Юрчак, [ 2009-01-15 15:09:42 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Людмила Юрчак, [ 2009-01-16 17:48:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Людмила Юрчак, [ 2009-01-17 20:48:23 ],
на сторінці твору     "***"  

1.Та краще б я згорів в попелище, яке врешті затягнеться травою, хіба крапка залишиться...
(З повагою і болем - Ваш Будинок)
2. Бузок був біля будинку - доглянутий, пещений. В Будинку був добробут - дитячі малюнки, іграшки, горнятка, шпалери на стінах, що їх дбайливо вибирали...Лишилися стіни і яка-не-яка стеля. Бузок здичавів, цвів все менше і дрібніше, збуяв, а за декілька років не лише підступив до Будинку ближче, сховав Будинок від дороги і (а раптом - рідних?!) очей і інших вікон(читати - очей інших будинків)а й перейшов поріг, простягнув байдужі руки у віконниці, насипав торішнього листя і вітальні. Даруйте - у колишній вітальні... Будинку боляче, бо він ще живий. Иоже, його зрадив навіть Бузок?
2. Літо за літом минає, літо - тепле, живе, а зимою бездомний Будинок (бездомний - як пес) не живе, бо нерухомий, не знайде собі, як бездомний пес, теплого кута. Він живе лише літом. Його життя - літо - спогади - літо-...- літо... І спогади теплі, наче літо. Одне узагальнене літо проходить у різний формах в його свідомості, але воно проходить, проходить, проходить (вже й дах не той, і одвірки зогнили, скільки там ще лишилося - скоро пройде Будинкове літо, зовсім промине, назавжди... Але Будинок промине швидше. Пройде повз нас. Повз літо.
Він вже не гріється навіть спогадами. Востаннє, Ганно, я бачила його років зо 6 тому. Розумієте?
За коментар дякую. За довге пояснення прошу вибачення. Оцінки не буде?
Коментатор Людмила Юрчак, [ 2009-01-17 20:50:48 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Людмила Юрчак, [ 2009-01-17 21:22:55 ],
на сторінці твору     "***"  

1   2   3   4   5