Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віктор Максимчук (1963)
***
Прозрілим – храм.
Сліпим – дорога.
Стражденним – рай.
Святим – вінець.
Душа поета – пісня Бога,
Надія страдницьких сердець.


Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олена Осінь, [ 2010-05-14 16:47:41 ],
на сторінці поезії     "ЛЕТИ, МОЯ ПІСНЕ…"   Максимчук Віктор

Коментатор Данчак Надія Мартинова, [ 2010-05-20 15:44:13 ],
на сторінці поезії     "***"   Максимчук Віктор

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-05-20 16:38:59 ],
на сторінці поезії     "***"   Максимчук Віктор

Щира конструктивна критика – так щиро конструктивна.

Хоча не хотілось би критикувати взагалі.
Але якщо відмовчуватись, то як тоді поділитись результатом читацьких спостережень?

1. Нормальне порівняння. Вітер – лоша. А от у «думках зринають нові мрії» збігаються «х» і «зр». Наголос у іменнику «нові» впливає на ритміку рядка. Наголошеним повинен бути другий склад. А це не дуже виходить, а коли виходить, то навпаки.
2. Знову збігаються приголосні. Тобто рядок читається якось жужмом або читач вимушений намагатись промовляти кожне слово окремо. І почуте вже не буде віршем.
«Цім принад». Так само збігається. Існує безліч поетів, яким вдається уникати збігів, а існує інша категорія, яка намагається доводити, що без них віршування унеможливлюється. Я не належу до останніх.

В цілому вірш сподобався. Більш за все – непідкупною і непідробною ліричністю.

З повагою,
Г.С.
Якщо коментар не до вподоби, то його можна видалити.

1   2   3   4   5