Автори /
Віктор Максимчук (1963)
|
Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі
Коментатор Редакція Майстерень, [
2009-07-29 12:57:21 ],
на сторінці поезії "ЧИТАЧЕВІ" Максимчук Віктор
на сторінці поезії "ЧИТАЧЕВІ" Максимчук Віктор
Коментатор Іван Редчиць, [
2009-09-16 11:47:44 ],
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
Коментатор Оксана Яблонська, [
2009-09-16 11:48:10 ],
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
Коментатор Патара Бачія, [
2009-09-16 12:08:38 ],
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
Коментатор Ігор Міф Маковійчук, [
2009-09-16 12:42:05 ],
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
Коментатор Віктор Максимчук, [
2009-09-17 23:17:07 ],
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
на сторінці поезії "НЕ ТРЕБА СЛІВ" Максимчук Віктор
Коментатор Іван Редчиць, [
2009-12-11 05:25:51 ],
на сторінці поезії "ПРОСТИ МЕНЕ…" Максимчук Віктор
на сторінці поезії "ПРОСТИ МЕНЕ…" Максимчук Віктор
Коментатор Ігор Міф Маковійчук, [
2009-12-11 14:09:56 ],
на сторінці поезії "ПРОСТИ МЕНЕ…" Максимчук Віктор
на сторінці поезії "ПРОСТИ МЕНЕ…" Максимчук Віктор
Коментатор Володимир Гнєушев, [
2009-12-30 22:39:54 ],
на сторінці твору "У ВИМІРІ ЖУРБИ І РАДОСТІ" Максимчук Віктор
на сторінці твору "У ВИМІРІ ЖУРБИ І РАДОСТІ" Максимчук Віктор
Хочу відразу сказати, що вам, як і всім, хто нещодавно ввійшов у бурхливі води інтернету, буде попервах нелегко, і особливо нелегкі перші кроки в літературному інтернет існуванні.
Відстані між читачем і автором тут майже не існує, а ще і читачі - у своїй інтегрованій величині - завше і мудріші, і пильніші, і сильніші, і красномовніші за будь якого автора. Мало хто із присутніх на нашому сайті авторів виглядає безпомилково в очах такого інтегрованого читача, хоча й читач, зрозуміло, що особистісно далеко не ідеальний.
Отже, я кажу про те, що тут можна дуже швидко навчитися і вирости, якщо є щира відданість поезії, і дуже швидко роздратуватися і закритися, і відійти від важкого шляху вгору - якщо власні амбіції переможуть.
Завжди потрібно бути готовим відчути, що найголовніше - попереду, а те, написане колись, не таке вже й вартісне, аби триматися лише за нього.
Щиро зичу вам терпіння і розуміння, будьте з нами. І не за день більше 3-4 творів в режимі "афішування публікації" (автоматично) - на головних сторінках, великі масиви можна заносити непомітно - "не афішувати".