Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віталій Ткачук (1983)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   головний біль
    від головного лишається тільки
    біль
  •   головний біль
    від головного лишається тільки
    біль
  •   14
    ще ледь молоде
    що вислизає із рук
  •   луцьке
    Короткий град у рідному вже граді.
    Не б'є - постукує по маківках авто.
  •   хода
    Слова пройшли, як факельна хода.
    Вони були з прокляттям, наче з хмизом,
  •   #####
    І вдарив грім по скронях і кімнатах,
    Цей клятий тиск до відчаю притис.
  •   чотири чорні коти
    чотири чорні коти
    сидять на осонні
  •   в дощі
    Україна в дощі
    до кожної нитки
  •   ****
    замовляємо жертви трупи
    відчай сіємо на межі
  •   після війни
    у час
    коли поділ єдиний
  •   ...
    До чого спонукаєш мій народ?
    Не будувать, не сіяти, не жати.
  •   На цілий місяць
    Люби мене на цілий місяць,
    Коли уповні – теж люби.
  •   *****
    дощ листопадовий шкіру січе
    леза його холодні
  •   якщо існує пекло на землі
    якщо існує пекло на землі
    туди привозять зранку у суботу
  •   в коридорах твоєї влади
    в коридорах твоєї влади
    скрізь паласи м'які гамівні стіни
  •   Абетка для Артемка
    Якось жив собі один
    В магазині Апельсин.
  •   кінологічне
    лежу мов недобитий пес
    якого добиває спека
  •   *****
    Яка раптово стала осінь,
    Як пожовтіли крики чайок,
  •   Мій Бог
    Мій Бог не складає анафеми,
    Не ділить на патріархати,
  •   ***
    Намарно
    триматися за життя
  •   ***
    Дата – будень, дата свято.
    Тиждень. Місяць. Новий рік.
  •   Колискове
    Безсонна ніч, і сльози самочинні,
    З морів очей виносять сіль землі.
  •   Адамове
    Мільярд котрийсь-там із виду Адамів,
    у віці відлучення сорому,
  •   Густо
    Наче кави міцної
    ще на денці тебе
  •   «Тромбами»
    Від найбільшого болю
    Побічно
  •   «Сон»
    Я бачив сон:
    Ми сіяли зерно
  •   Save Our Souls
    Не досить щирого «пробач»
    Доведено – не досить
  •   на Січ
    Найсвітліші новини
    Бувають у темному місці
  •   *Поки покірний*
    Поки покірний
    Не будуть тебе зачіпати
  •   *Усе це було…*
    Усе це було за віки перед нами –
    Утечі від світу і біг цей у дощ,
  •   *Часом*
    Часом відчаю крити нічим:
    Що, як станемо враз нічим,
  •   *ПЕРЕДВЕСНЯНЕ*
    Весна. Споконвічне коло,
    Зелений сигнал: іти,
  •   *ЗАКЛЯТТЯ ЛИХА*
    Пронеси його вихором вітер
    І затихни в яру глибоко
  •   *Пам’ятаєш*
    Ти була у моєму житті,
    ти була, пам’ятаєш?
  •   *Рідним. З дороги*
    Вже підняли безгрішні
    Кинутий в мене камінь.
  •   *За ним*
    Зібрала городину
    руками земними й пречистими
  •   *Тупалка (снігова)*
    По сніжкові: «тупу– туп»,
    Хто був тут, а хто був тут?
  •   *Антибальзам*
    Уривки снів писати
    під обривками шпалерів,
  •   *Позавчора*
    Позавчора
    У сусідній в’язниці помер чоловік,
  •   *Я сам собі страшна орда...*
    Я сам собі страшна орда,
    Від віри – храмів попелище.
  •   «Різдвяної пори»
    Засипав сніг дороги і стежини,
    Мете, мете – на села, на міста.
  •   ***
    Троянди пахучі, пишні
    З Твоєї легкої руки,
  •   *Рости*
    Покажи, який ти великий,
    Рученята до сонця випростай,
  •   *Замість реквієму*
    Люди відходять у глину
    хто із поклоном
  •   ***
    Я встану з тобою удосвіта
    Жовтневе проміння жати.
  •   До спільної біографії
    Ми з тобою одного міста,
    Походження, національності.
  •   Чужі (зі страшного сну)
    Вони прибували із нетрів
    сонячної сторони.
  •   * Обітниця *
    Любити у горі і в глорії
    не відвертатись
  •   * Грози *
    Грози. Потоплення задухи,
    Парчі відмитих кольорів.
  •   * Post. Senses. Ексгумація по живому *
    не дуже вдало
    добирала черевичкам одяг
  •   *Лаурі*
    Лауро, келихи б"ються
    Вростає кришталь у ноги
  •   до 20-протиріччя
    Двадцяте літо вже роїться рій,
    Гудуть про згоду, позаяк - безпутні.
  •   "До Бога"
    Нема ні голоду, ні мору, ні війни,
    На пальцях рук – небачених видовищ.
  •   ***
    Як важко бути сильним до кінця,
    Коли сумні збуваються пророцтва,
  •   ***
    Коли світло пролазить до мене, застрягши у ґратах,
    Коли світ мені звузили в простір задимлених стін,
  •   * Зі снігом*
    Природа снігу - раптом впасти, намести,
    Затерти білим огріхи творіння.
  •   * Артемчику на 1-ий рік *
    Замовляю і благословляю тебе на життя,
    На повітря прозоре,
  •   *** ( Вимовлялка на "Л")
    В липні літо,
    В білі лілії одіте,
  •   Романсове
    Ці дні найважчі від усіх припущень,
    Були вагання - висновками стали,
  •   ***
    Викреслена весна,
    Взята суддею під варту.
  •   Парасолі
    На прогулянку по лісу
    Вийшли пані гонорові,
  •   первісне
    Розпустився б до решти поривчатим вітром,
    В епіцентри тебе затягнув ураганно —
  •   Лисички (уявлялка)
    Дві лисички йшли зі школи
    З ранцями на плечах
  •   Маслюки
    Шишки падають на хвою,
    Аж потріскують гілки,
  •   У храмі молитвою білені стіни
    У храмі молитвою білені стіни,
    Молінням - іконостас.
  •   Рижик
    Не читає зовсім книги,
    Не вмивається в росі —
  •   Справжній гриб
    Є в діброві мудрий гетьман
    І надійний захисник —
  •   Дощовики (вимовлялка)
    Кулі кольору сметани
    У кропиві, наче в бані,
  •   Печериця
    Не в норі і не в печері,
    Вся кругленька й білолиця,
  •   У цієї худої країни
    У цієї худої країни
    Розпираються животи
  •   Опеньки
    Посідали на пеньку
    Молоді й старенькі
  •   переступ
    Минаєш небеснопоглядом вечірні мої вікна.
    Я вдома, я рідний, я близько, переступи себе —
  •   Грибні дощі
    Під ялинками й дубами,
    Серед моху, у траві
  •   Весна популярного жанру
    Весна популярного жанру
    тримає в руках підсніжники —
  •   *****
    Розговілий зарані квітень
    Яблуневі сади вінчає —
  •   перед битвою
    Шаблею у литаври
    вдарив козак, у мідні.
  •   відповідай
    Акації аромоцвіття
  •   креслення по долонях
    Лінії на долонях — змії, бо мають шкіру,
    Кубляться, і не знати, врешті куди повзуть.
  •   снігомережа
    Сотні знайомих розкидані містом
    в поза- і майже-досяжності.
  •   перелогами
    швидко швидко
    дні на нитку
  •   назирці
    Ти загубилась папоротецвітно
    В ночах ожин, в траві на босий біг,
  •   Подати за здоров'я враже
    Подати за здоров'я враже
    на водосвятні молитви —
  •   Мурований стовп
    Подейкують, же ланцюги у злоті
    Тримали міцно твій сріблистий гріб,
  •   до Ельдорадо
    До Ельдорадо рушає застуджений потяг,
    Сходяться люди навкіл, як гори, - врочисті й важкі.
  •   к_р_уз_омантичне
    Десь там безіменно, на згублено-дикому в літеплі острові,
    Півтемрява в'ється по стегнах і стегна чутливо гойдаються.
  •   координації
    Стільки у тебе, юначе, життів —
    аж розбігаються внутрішні очі,
  •   будеш покараний
    будеш покараний
    лицарю вдаваний
  •   *****
    Якби весна раптово заструміла,
    Така джерельна і така юнача,
  •   не суддя
    Діаманти вилискують згорда при витоках пальців твоїх,
    Мерехтять розкаратно.
  •   акурат
    у кишені на чай акурат
    ачей
  •   ***
    Рум'яна така, ніби кров на снігу,
    тендітно покроєна часом фризерка
  •   ***
    Додому вертатися хоче раніше
    Покошлане правдами серце моє -
  •   давні твої коханці
    Давні твої коханці лізуть, неначе волосся,
    Гніздяться у головáх, ніби бойцуни на стовпі.
  •   Хронічне недосипання
    Хронічне недосипання, насипане в каву цукром,
    Струмує холодним горлом у гирло слизького міста.
  •   молитва за квітникаря
    Зроби так, щоби руки його,
    пожухлі од квітів,
  •   із четверга і на п'ятницю
    із четверга і на п'ятницю
    домовлялися сни віщими бути
  •   гарт
    Крижаною водою
    купіль наповнював,
  •   стерти
    Я бачу тебе крізь відлигу і відстань,
    Бокую ліси, через гори проходжу.
  •   шампанського кольору
    Шампанського
    кольору свáйбова сукня.
  •   вдома
    Шукає темінь сну в надії, що загубить,
    Налився місяць - помаранчевий кораль.
  •   365
    Ось так почнеться рік. Записником.
    Виводь ім'я на титулі. Він ліньки
  •   Santorini
    Співай для мене, нехай ти одну тільки знаєш пісню.
    У волоссі твоєму блукатимуть пальцями океани.
  •   розкопи
    Кремінь
    витесує іскри та й стріли...
  •   місячні лови
    небо молочне зависло над нами
    не осягнути вшир
  •   * * *
    За що мені твоя любов -
    На шиї хрестик, світлочола?
  •   спіритикум
    Духа мого викликаєш
    на це католицьке, за Римом, Різдво.
  •   Вишні
    В такому голосі, як твій,
    Хотів би вимовчати тишу.
  •   ***
    Автобуси
    із дому
  •   навспак
    Повітря брак
    Повітря хочеться на повні
  •   Про щирість
    Тканина рветься - де непевний шов,
    І недоречність сковує залізом.
  •   Не збігається напрям
    Ти — ідеал,
    моєї певності гени.
  •   менеполовина
    Півгубами говорить посохлими,
    До обіймів нахолодно схильна,
  •   муза
    Сходами нотних станів,
    нерви перебираючи,
  •   не ходить одна
    Самотою біда ходила,
    добирала собі пари -
  •   Перший сніг
    Перший сніг
    Після мжички осінніх скверів
  •   Не час
    Приходить Час. А ми знайомі?
    Уперше бачу, як масні
  •   -6-
    Шостого зранку
    надсилаю для тебе квіти.
  •   Юнак і Море
    Піщані стегна пестять хвилі
    Від стогону до шторму.
  •   Псевдовесна
    Весна...
    Календарно — осінь.
  •   ***
    Для чого
    народжувати вірші,
  •   Жарт)
    Сьогодні вперше я помітив літо
    у кумканні ставка смеркових жаб.
  •   *****
    Колами під очима
    розходиться, як по весіллі, північ.
  •   ледвезелий супротив саду
    ледвезелий супротив саду
    теології зими
  •   ***
    прибережи
    на пам'ять береги
  •   На згадку
    Лишіть мені цей листопад на згадку
    Гербарієм снігів між сторінок із листя.
  •   До питання про ціну
    Вважайте його таким, що не витримав кризи.
    Покотився сходами. Сонце - на ліфтові вгору.
  •   ***
    Вам такою зима до вподоби?
    Ріки снігу намулами вулиць...
  •   ***
    стара британська кружка
    добра – бо літня
  •   Про що долоні зводиш, Текле?
    Про що долоні зводиш, Текле?
    Катма таких вже молитов,
  •   Вільна
    Простоволосою розкрай мене, як борозною поле.
    Води збери з дощу, переливай, води навколо стану.
  •   ***
    Розвиднюється. Схоплюється день
    І яблуком викочує по мисці
  •   Луцьк_грудень_Луцьк
    Київ_готельний. Не нас турбувати -
    приймаємо первісткою знемогу.
  •   Впівголоса
    Хай тобі солодко в усмішці сниться
    Ранок, що теплий, дерева - що сад.
  •   ***
    Якось замілко, що й не втопитися,
    У болотнім узбіччі твоїх очей.
  •   Нас буде двоє
    Завтра, коли оголосять закінчення світу
    Зірвуться народження на півкрику
  •   ***
    Коли трапляються речі
    неймовірні
  •   * * *
    Розтеклась
    Прикипіла
  •   п а л ь ц і
    забагато лишається
  •   д у х
    я переплутав
  •   к о л о
    зачиняється світ
  •   Нас поєднують хвилі. І тільки
    Нас поєднують хвилі. І тільки.
    І безсоння нічних операторів,
  •   Материки-I
    …І в очікуванні дива чи кількох вихідних
    Дивитись пророчо на скло і збирати скалки.
  •   Не вмираєш
    Моє дитинство
    Сошею бабця за руку веде.
  •   ***
    Метаморфози локального
    Зледеніння.
  •   Привіт
    Привіт бездонності очей,
    Чи може, порожнечі...
  •   ***
    Південь спеки в кризі льодовитій.
    Стигне кров у жилах упиря.
  •   ***)
    Смішна Марійка
    Четвертокласа
  •   Ти добрий Бог
    Ти добрий Бог. Молитися б і жити.
    Загіпсувати ляпас другої щоки.
  •   Чоловіки не плачуть
    Чоловіки не плачуть,
    А лише носять хустинку.
  •   ***
    За моїми на місто вікнами
    Інші вікна приймають снодійне.
  •   Душі перуться
    Темні індуси легко міняються душами.
    І їм не тягнуть м'язи, що стануть пальмами
  •   Живете
    Живете
    Завтрашнім.
  •   Кінчиками твого шепоту
    Кінчиками твого шепоту
    Впиваються сутінки.
  •   Погана звичка
    Ну тільки не так риторично
    Про бажання мої питай.
  •   На персах зустрічей тавро
    На персах зустрічей тавро -
    Уп'явся перстень в пальці значень.
  •   Снігом-сміхом
    Снігом-сміхом впади на голову.
    Скрутим час.
  •   Віриш, я втомлений молодим
    Віриш, я втомлений молодим
    Зне(на)магатись (де-факто - старіти)
  •   Послухай мене востаннє
    Послухай мене востаннє -
    Усе ж не буває вперше.
  •   ***
    Давні порожні мушлі
    Муляють точку зору.
  •   ***
    На схилах понадхмарної гори
    Кошлаті луки обпиваються нектаром.
  •   Arrivederci
    Arrivederci,
    неспокійний Рим.
  •   ***
    Вересень - під калюжами,
    З погодою напідпитку.
  •   ***
    Антитактовний сказ послів -
    Котити ніч пластами ртуті.
  •   ***
    Сканую твою оголеність
    через пенсне
  •   Ти, море
    Ти, море, що із чайками живеш
    За сонцем перелитих видноколів.
  •   Полиця простягала пістолет
    Полиця простягала пістолет
    В холодні скроні. Тиснула спітнілу руку.
  •   Еміграційна панна
    Порівнюю.
    Ділю кордоном по тобі
  •   Ці дерева-тернини голі, як правда
    Ці дерева-тернини голі, як правда.
    Зимні. Зігнуті. Зраджені, як мене.
  •   ***
    Розподілені суходолами
    утрипальці за долі молимось.
  •   ти лежала трішки заміжньою
    ти лежала трішки заміжньою
    потяг протягом стукотів
  •   ***
    Дихай спекою, що між горами
    замолена.
  •   H2O
    Пірнай біля мене поспати.
    Тут на дні
  •   Виноградом
    Самотня подорож – виноградом:
    Повзе. Неспіла. Навпомацки.
  •   Ну, хутчіш підставляйте плечі
    Ну, хутчіш підставляйте плечі,
    Простягніть оберемок рук!
  •   Щасти тобі у всіх нещастях
    Щасти тобі у всіх нещастях.
    На піках прірв, на дні вершин.
  •   Травами скошені передбачення
    Травами скошені передбачення.
    Я не пророк, ти не перша з мучениць.
  •   Потяги тягнуть долі
    Потяги тягнуть долі.
    Долетіти. Доповзти. До…зустрічі.
  •   Дощ
    Дощ. На асфальт. На осінь.
    Йшов, поливав, періщив.
  •   Танець на світлі темряв
    Танець на світлі темряв.
    Ближче до тіла суті.
  •   Хочу з тобою бавитись
    Хочу з тобою бавитись
    До дитячого сміху.
  •   Тепла поезія жовклого лісу
    Тепла поезія жовклого лісу.
    Променів струмені на сито ожин.
  •   Тихо лежи навколішки
    Тихо лежи навколішки,
    Не перескакуй втіхи.
  •   Місто заміниться містом
    Місто заміниться містом,
    Порожнє ліжко – пустим.
  •   Ситих не будить музика.
    Ситих не будить музика.
    Муза не дасть насито.
  •   Гроза
    Груди. Гроза. І блискавки
    Із небес до самих очей.
  •   Що означає зрада?
    Що означає зрада?
    Колір її волосся?

  • Огляди

    1. головний біль
      від головного лишається тільки
      біль
      в передчутті зими
      з метою на босу ногу
      стільки перейдено
      стільки здобуто
      стіль...
      кинуто вслід і покинуто в пересторогах

      яблуня болю
      росте зі сухих зіниць
      сіль
      обвиває кору
      підриває коріння
      той хто із неба жбурляється нами
      вниз
      той і послав ці замети
      й тепла зледеніння

      в Сад
      де немає спокут
      немає спокус
      де задали наперед
      вже усі невідомі
      дякую ще раз
      за спогади
      за укус
      йду
      розчищатиму сніг на нічному балконі


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. головний біль
      від головного лишається тільки
      біль
      в передчутті зими
      з метою на босу ногу
      стільки перейдено
      стільки здобуто
      стіль...
      кинуто вслід і покинуто в пересторогах

      яблуня болю
      росте зі сухих зіниць
      сіль
      обвиває кору
      підриває коріння
      той хто із неба жбурляється нами
      вниз
      той і послав ці замети
      й тепла зледеніння

      в Сад
      де немає спокут
      немає спокус
      де задали наперед
      вже усі невідомі
      дякую ще раз
      за спогади
      за укус
      йду
      розчищатиму сніг на нічному балконі


      2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. 14
      тіло
      ще ледь молоде
      що вислизає із рук
      молодість
      що вислизає змією із тіла
      ця - вже остання
      ця - королева усіх розлук
      повінь її
      ляже між нами
      найдовшим Нілом

      в нашій долині -
      велич спустошених пірамід
      шафи скелетів
      й бинти переляканих мумій
      ще віднайти
      як
      ще себе
      і подітися - від
      глянути з виру життя
      у завмерлий
      Везувій

      попіл і дощ
      на тиждень найближчий
      може на два
      сісти й читати про них
      на відкритій терасі
      що продавалось -
      кожен доволі собі придбав
      в касі
      яка вже все менше
      нагадує казку








      2018








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. луцьке
      Короткий град у рідному вже граді.
      Не б'є - постукує по маківках авто.
      То серед площі голубом присяде,
      То струсить краплі подивованим котом.

      Веде тебе без поспіху і втоми,
      Біжить назустріч - по бруківці, як траві.
      І мимоволі думаєш - удома,
      Й безпомилково відчуваєш - саме твій.



      2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. хода
      Слова пройшли, як факельна хода.
      Вони були з прокляттям, наче з хмизом,
      За берці їм хапалася вода,
      Злітала самогубцем із карнизу.

      Слова ішли свій впертий чорний марш,
      Луною розривали піднебіння.
      Нога у ногу, згарище у згар,
      Аж полум'я обліг іскристий іній.

      За ними йшли, ступаючи у крок,
      Старі й малі, і мрії, що без віку.
      Хто вже погас, хто спертий на ціпок,
      Хто на розрив од факельного крику.

      Пройшли слова в зловісних кімоно.
      Півсотні в'їлись, жодне не спинилось.
      Вода і попіл мостять інше дно,
      Лиш вікнам дрож уговтати несила.



      2016



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    6. #####
      І вдарив грім по скронях і кімнатах,
      Цей клятий тиск до відчаю притис.
      Насунув час прощати і прощатись,
      У блискавки такий короткий зблиск.

      Як ми лились дощами і сльозами,
      Аж висохли від спраги і жаги.
      Стоїть життя уповні поміж нами,
      Кричать надривно наші береги.

      Пливи, пливи - на те й тобі вітрила,
      Попутні люди, води і шторми.
      А ми вже стали. Ми - вже тільки брила,
      Карбована безплавними дітьми.

      На завтра не такі уже прогнози,
      Прийде тепло, услід тобі прийде.
      Таке тепло приносять сильні грози.
      Таке вино вмирає молоде.


      2015



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    7. чотири чорні коти
      чотири чорні коти
      сидять на осонні
      сторожать дому кути
      і звиси балконні

      заходиш повз них у день
      приводиш їм вечір
      ти ласий циклічний дзен
      без права на втечу

      бо кожен твій крок убік
      вони перебігли
      бо зрештою ти вже звик
      що чорне це біле

      додайся до їх мереж
      шануй їхніх левів
      проси щоб як раз впадеш
      у них було дев’ять




      2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. в дощі
      Україна в дощі
      до кожної нитки
      намоклої вишиванки
      розтікається медом-сіллю
      засипає чарівним зіллям
      задмухує вітром
      поранення рани ранки
      України в душі



      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. ****
      замовляємо жертви трупи
      відчай сіємо на межі
      без жовтка і без шкаралупи
      біль стікає білком
      мужі
      все ще мужні
      жінки молочні
      напісочені дітлахи
      ще науки нудні і точні
      ще не впали стовпи й дахи
      та каміння катма в Сізіфа
      вже у скелі вросли орли
      розвіваються стрімко міфи
      заборони і прапори



      2014



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    10. після війни
      у час
      коли поділ єдиний
      на життя і на смерть
      усі відтінки від сатани

      пишемо чорним по білому
      впевненою рукою
      кольорами награємося
      після війни


      01.2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. ...
      До чого спонукаєш мій народ?
      Не будувать, не сіяти, не жати.
      Загрібши війська, грошей і клейнод,
      Лякаєш перспективою "за ґрати"?

      На що кидаєш хлопців у цвіту,
      Кому встромляєш кулі і гранати?
      Зібравши казнокрадів і тітух,
      Зібрався ти над нами царювати?

      Будь проклятий! Хай Бог мені простить,
      Вже кров невинних в порох перетерта!
      Ти ще живий, та вже тобі - не жить,
      Вже правлять в пеклі за твоєю смертю.


      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. На цілий місяць
      Люби мене на цілий місяць,
      Коли уповні – теж люби.
      Хай розум думає, що сниться,
      Хай б’ються в шиби холоди.

      Живи мене – ачей, оживиш,
      Як диких живлять голубів.
      Напни в мені всі струни й жили,
      Зніми прокляття, одяг, біль…

      Візьму тебе, як порцеляну, -
      І загартовану, й крихку.
      І кожен день, як з океану,
      Тобою світу зачерпну.

      2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    13. *****
      дощ листопадовий шкіру січе
      леза його холодні
      ти відкриваєш скрипковим ключем
      вхід у свою безодню

      ти віддаєшся як небо вікну
      вітер виносить рами
      я ненароком межу перетнув
      ти далебі там само

      світла немає а сяєво є
      мармур під нами тане
      ніч нас оживить а може уб’є
      день приведе до тями


      2013



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. якщо існує пекло на землі
      якщо існує пекло на землі
      туди привозять зранку у суботу
      це в тебе пекло а у них робота
      в роботі долі більші і малі

      ти випадково вибране число
      безвольна цифра спущеного плану
      коли вже там то значить ти поганий
      насправді з тих кого не пронесло

      короткий допит довгі балачки
      усе минуле на листку анкети
      роки усі питатимуться де ти
      повз темні вікна поспіх несучи

      ще буде постриг келія синод
      хиткий Петро в погонах і з ключами
      чорти до пекла не впускають Мами
      вона ж свята пояснює народ

      квадрати стін квадрига мокрі пси
      і слух в надії згубленого звуку
      ще будуть кола й кругова порука
      останнє слово марно а проси

      тепло і їжа книги а між тим
      усе крім дії вишукана кара
      така за склом яскрава кожна барва
      так Боже пішки хочеться в стежки




      2013



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. в коридорах твоєї влади
      в коридорах твоєї влади
      скрізь паласи м'які гамівні стіни
      вхід як пастка як вік
      позаду
      у безвихідь по зраду — взуття змінне

      неприймальні для неприйнятних
      секретарки як плід несуть секрети
      все на черзі на все чекати
      гетсиманський не-сад а садизм
      гетто

      в кабінеті приймаєш
      боса
      у партер стаю
      і я ж — у партері
      я за тебе одноголосно
      ти показуєш спиною на двері

      ... з коридорів як від кориди
      від кармінного килимів назовні
      опритомнів
      десь за Мадридом
      і бої — історія в Барселоні


      2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Абетка для Артемка
      А
      Якось жив собі один
      В магазині Апельсин.
      Жив не сам, бо він був сином
      В тата й мами — Апельсинів.

      Б
      Друг його, малий Банан,
      Веселун і хуліган,
      Зранку стукав у вітрину,
      Щоб збудити Апельсина.

      В
      Ще й жбурляв, неначе град,
      По вітрині виноград.
      Апельсин просився в мами
      Йти погратися з Бананом.

      Г
      Мама глянула за скло,
      Чи прийшло уже тепло, -
      Там гуляла в капелюші
      Їх сусідка, тітка Груша.

      Ґ
      А за нею, наче пес,
      Волочився чорний Ґедзь.
      Мама зрушила вітрину
      Й відпустила Апельсина.

      Д
      Біля дірки крізь паркан
      Виглядав його Банан.
      Друзі гучно привітались
      І дали із дому драла.

      Е
      Бігли-бігли, без перерв,
      Аж прибігли в тихий сквер.
      А в пекарні біля скверу
      Продавалися еклери.

      Є
      Є еклери, є бісквіт,
      І пече їх сірий Кіт.
      Помагають теж в роботі
      У пекарні три Єноти.

      Ж
      Жаба, що в ставку живе,
      Поруч продає желе.
      Крім желе, цукрову вату
      Можна в Жаби ще придбати.

      З
      Та найбільше вабив зір
      Білий і легкий зефір.
      Від зефіру в Апельсина
      Покотилась навіть слина.

      И
      І Банан, як Миша сир,
      Мріяв з'їсти цей зефір.
      Стали друзі міркувати,
      Як смаколики дістати.

      І
      - Може, нам туди зайти
      (Зліва я, а справа ти)
      Й закричати: “Обережно!
      Іскри! Полум'я! Пожежа!”

      Ї
      Три Єноти, Жаба й Кіт
      Налякаються як слід
      І втечуть з пекарні в хижі,
      Лишать нам солодку їжу!

      Й
      - Мабуть, це поганий план, -
      Відповів малий Банан,
      - Потім за таку пригоду
      З нас удома зроблять йогурт!

      К
      - Тут живе десь десь дядько Кріт,
      Скрізь таємний має хід.
      От якби знайти те місце
      І в пекарню ним залізти...

      Л
      - Ні! Це тільки хитрий Лис
      До крадіжки має хист!
      У пекарні ж цілу днину
      Всі печуть, зігнувши спини:

      М
      Кіт провіює муку,
      Що лежала у мішку,
      Жаба б'є у мисці масло -
      Буде в торт солодка маса.

      Н
      Три Єноти тісто мнуть
      І цукрову пудру труть.
      Ніч і день працюють звірі -
      Ой, нелегкі ці зефіри...

      О
      - То ходімо геть, ні з чим... -
      Зажурився Апельсин.
      Тут Оса літала колом
      І почула їх розмову.

      П
      - Що ж ви впали у мінор,
      Як без палки Помідор?
      Щоб зефіром похрумтіти,
      Раджу вам його... купити!

      Р
      - Дійсно! Точно! Просто в кут!
      Ти, Оса, розумний фрукт!
      - В магазині баба Риба
      Купувала скибку хліба.

      С
      - А Сова — я бачив сам -
      Набирала різний крам:
      Лампу, свічку і ліхтарик,
      І настінний календарик.

      Т
      То не спить вона вночі,
      В дверях клацають ключі,
      А коли вже ніби тиша,
      У пітьмі гортає книжку...

      У
      - Треба їй укол для сну!
      Але досить про Сову.
      Що ж ми купимо без грошей,
      Бо грошей в нас — анітрошки!..

      Ф
      - Я, Оса, скажу вам так:
      Говорити всяк мастак,
      Та не ждіть, займіться ділом -
      Фрукти ж ніби ви сміливі!

      Х
      До пекарні ви зайдіть,
      Там сидить привітний Кіт.
      “Добрий день!” - його вітайте,
      Лиш на хвіст не наступайте!

      Ц
      Усміхніться вусаню
      І спитайте про ціну -
      Так дізнаєтеся, діти,
      Скільки треба заплатити!

      Ч
      - А мені вже час у гай,
      Попивати з липи чай.
      Друзі довго не чекали,
      До пекарні завітали.

      Ш
      Їх зустрів там Кіт-вусань.
      - Добрий день! - сказав Банан.
      - Добрий день, хороші діти,
      Шоколаду вам, бісквіту?

      Щ
      - Пане Кіт, цікавить нас
      На легкий зефір ціна...
      Сірий Кіт примружив око,
      Пощипав рожеві щоки,

      Ь
      Два зефіри в лапи взяв
      І друзякам показав.
      - Ось, будь ласка, це ваш вибір,
      А ціна їх — два “спасибі”!

      Ю
      - Дяка! Дяка, пане Кіт!
      Хай живе Ваш довгий хвіст!
      Юнаки наїлись досить,
      Ще й лишили трохи Осам.

      Я
      Швидко бігли в магазин
      І Банан, і Апельсин -
      Виглядали їх вже з ятки
      Неспокійні мами й татки..


      2012 - 2013



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. кінологічне
      лежу мов недобитий пес
      якого добиває спека
      дощі деінде
      далі
      десь
      Господь і той мене вже спекавсь

      сам по собі неначе кіт
      а так розносив друзям кості
      сліпих проводив між боліт
      так вірно грів холодну постіль

      завити б голосу нема
      горлянку рве безмовний шепіт
      отак візьмуть тебе щеням
      й нашийник намертво прищеплять

      кусати лишиться ланцюг
      і хазяям лизати литки
      гарчати в лики волоцюг
      і їм же в спини
      вити
      вити




      2012





      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    18. *****
      Яка раптово стала осінь,
      Як пожовтіли крики чайок,
      Дощ моросить… чи то морозить.
      Вже без надії, а чекаю.

      То кине сонце марне коло,
      Не рятівне – порожню лунку,
      То вітер погляд мій поколе,
      Коли іду супроти й струнко.

      Не поспішити передчасне
      І незворотнє не спинити.
      … У дні такі пожежі гаснуть,
      І рве кайдани, наче нитку .

      2013



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Мій Бог
      Мій Бог не складає анафеми,
      Не ділить на патріархати,
      Його милосердю начхати,
      З якої спокута парафії.

      Іконно - від матері сивої,
      Мадонною та з мінарету,
      Дорогами Мекки й Тибету
      Скликає. І тільки не силою.

      Не має невірних й навернутих,
      Нерівних, пропащих, безгрішних.
      Озветься на "Ісу" і "Крішно",
      На піт, що Йордан землі, - зернами.

      В печерах Його лежать мощами,
      У гори - ідуть до воскресу.
      Я з Ним творю - як мацу - месу

      Самосходження і Всепрощення.

      2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. ***
      Намарно
      триматися за життя
      як цвіту за стовбури вишні
      супроти травневого вітру
      прийми керування нехитре
      відірвані долі вільно летять
      куди надихає Всевишній



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. ***
      Дата – будень, дата свято.
      Тиждень. Місяць. Новий рік.
      Звичний грудень. Звично – грати,
      Де на вибір: звих чи звик.
      Тут ні друзів, ані рідних.
      Там – у друзях тільки ті,
      Хто зі мною вперто згідний.
      Вжити колива й куті.
      Вам я можу тільки слово
      Вкласти в пір’я голубів.
      Сон – і той сторожать сови,
      Щоб до вас недолетів.
      Тут і в березні – груднево,
      Сніг такий...Як всюди – сніг.
      Все ж весна. І сік в деревах
      Поклик сонячний зберіг.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Колискове
      Безсонна ніч, і сльози самочинні,
      З морів очей виносять сіль землі.
      Хати позачинялись, наче скрині,
      І колір цвіту в темряві зомлів.

      Старе містечко вулиці колише,
      Полоще в руслі милиці мостів.
      Окрайці поля точить кладовище,
      І привид млину вітром засвистів.

      Лежать в іконах свічі проти грому,
      Крізь вікна сіють блискавки коти.
      Ще буде день, а поки незникомі
      Тривожать пам’ять – згадуй і хрестись.

      Не бій –, не бійся, ще ж казала баба
      Боятися не мертвих, а живих.
      Ця довга ніч на спомини заслабла,
      Послухай душу: видих – тяжко – вдих…

      Ну все, не плач, хай стриматись непросто,
      Приспи гірке, а встанеш – і Різдво.
      Прийдуть сини, як празники у гості,
      І десь над вами усміхнеться Бог.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Адамове
      Мільярд котрийсь-там із виду Адамів,
      у віці відлучення сорому,
      на висоті стрибка по кар’єрній драбинці
      ти вибрав пізнати наріжний камінь,
      який призначають опорою
      дому, вдягають на перст безіменний жінці.

      А змії гнізда сплітали в деревах,
      в очах наливалися яблука,
      перелітали містом зозулі цілунків.
      Ти звав до ніг мармурового лева
      і поночі в райських садах блукав.
      Ти не боявся, ти страх розбивав по лунках.

      Міг стати рогом достатку, міг … татком
      в будинку, де вази із фруктами,
      де спочивальні випещені, як і нерви.
      Та ж ні, збунтувався – занадто гладко,
      Мужчинам не в затишки кутатись,
      для чоловіка критично здобути Єву.

      І Євам часом розбудиться примха:
      згадати, як палко це – Євою,
      як заборонно й легко вписати у побут.
      А ТойХтоЗРаюДавноУсіхВипхав
      нагими і неметалевими,
      вдруге не вижене, голим двічі не зробить.

      Порожній. Сохнеш безвесло, як човен,
      Замолюєш те, що замовчуєш.
      Світло зором вбираєш кошерної риби.
      Твій статус виявився іграшковим,
      а правила племені – вовчими.
      Досить, Адаме, ти вижив, а значить – вибув.

      2012




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Густо
      Наче кави міцної
      ще на денці тебе
      густо
      ще питаю себе
      ти надпита чи недопита
      чи нагущено нам
      уповільнене самогубство
      пригубити отрути
      і отруєними
      жити

      І не витравиш
      перепробував рідкісні яди
      серцеходи палив
      та горіла лише самбука
      а на ранок
      тебе хотів
      як сироватки правди
      по руках щоб текла
      і щоб зводило
      наші руки

      Знатись в тонкощах
      тамування
      до ризику згуби
      не виходити
      поза тебе
      а вийти - не бути
      ... все на кавах зі мною
      не ті не твої
      не губи
      я ж холодний
      без цукру
      без прагнення обманути



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. «Тромбами»
      Від найбільшого болю
      Побічно
      Тромбами
      Пробиваються вірші
      За фактом
      Розривають або зціляють
      Але завжди – звільняють
      Від безвиході без вихідних
      І гри
      Де ставки
      Щоразу на більше
      В штовханині серійних правд
      Учинивши замах
      На унікальність.


      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. «Сон»
      Я бачив сон:
      Ми сіяли зерно
      Удвох
      У чорну виорану землю.
      У білі жмені
      Набирали зерна
      І розсипали золотим піском.

      Земля була –
      Хоч маж її на хліб,
      Земля текла між нами
      До крайнеба.
      Ти показав,
      Як сіяти – від себе,
      Аж показався
      Твого батька дід.

      Отак і йшли,
      Ступаючи в сліди.
      Те поле
      В нас самих ступаю ніби.
      З-за тебе сонце виглянуло
      Німбом
      І покотилось
      В молоді сади.

      2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Save Our Souls
      Не досить щирого «пробач»
      Доведено – не досить
      У карми витончений слух
      Прилігши в затінку невдач
      Лаштую свій приймач напруг
      Триматися до зносу

      І знову вріжуся один
      В занатовплений острів
      Де сенс приховано мов скарб
      Та розпогодившись над ним
      Супроти визначених карм
      Зроблю
      сигнальний
      постріл…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. на Січ
      Знай
      Найсвітліші новини
      Бувають у темному місці
      Місяць вже сонця набрав
      Щоб не канути каменем в ніч
      Викришу неміч на кремінь
      І з кременя викрешу міці
      Вітру - щоб вірний –
      Задумаюсь в гриву
      І разом – на Січ

      Вірую
      Десь вона є
      Що збирає незгодних до купи
      Що стереже гостроколом
      Їх запал до смутку крихкий
      Там де від серця відходить
      Надумане хиже підступне
      І гладдю на грудях
      Нашиті
      Коханої дотик і скрик

      Може це там
      Не жадні’
      Ні вина ні вінця ані винних
      Вглиб розмовляють очима
      Вивчають зібрання сивин
      Йдуть переломи в мені
      Що скидаються зовні на вивих
      Іскри
      Все ближче зондують пітьму
      Для багаття новин

      2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. *Поки покірний*
      Поки покірний
      Не будуть тебе зачіпати
      Не будуть бити
      Ймовірно
      Навіть дадуть
      Заохочувальний приз
      Поки покірний
      Не стануть тебе катувати
      Ні рвати як шмат м’яса
      Поки покірно
      Ти будеш м’ясом для них.

      Понуривши голову
      Не побачиш
      Жорстоких очей
      Боягузливий блиск
      Руки поклавши за спину
      Не спробуєш взяти
      Вагу непокори під дих

      Зможеш
      Робити плодитись любити
      Поки ти засіб чи здобич
      Поки дороги не переходиш їм
      Коли допече
      Тобі вільно вити
      І коли страшно –
      Зі свічкою вийти
      Поки світло твоє
      Не блискавка
      І поки голос твій
      Ще не грім

      Поки покірний
      Ще можеш бути
      Поки ще мусиш ти бути ним
      Наливайся найменшою правдою
      Гартуйся волею і неволею
      Наберись непокори і маху
      На чистий
      Соборний
      Гучний
      Дзвін…


      2012





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. *Усе це було…*
      Усе це було за віки перед нами –
      Утечі від світу і біг цей у дощ,
      Листи, як прелюдії сильних романів,
      І прощені зради, і шрами від прощ.

      Безвихідь везли - як сухоти – до моря
      І сльози топили в солоності хвиль,
      Утопії планів складаючи поряд
      Під білі видіння вершин і вітрил.

      І знали так само – занадто – для втрати,
      Й ховали ретельно маленьку брехню.
      Боялись, як вени, себе відкривати
      І повної правди – неначе вогню.

      Та й ми вже були в багатьох варіантах:
      Античності, готики і рококо.
      Повторення нас – нескінченна константа,
      Допущена похибка точних епох.

      Тому не лякайся мене загубити,
      Не прагни збагнути в одному житті.
      Я вічний в ландшафті твоєму – як вітер,
      Я з тебе і сонця росту, ніби тінь.

      2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. *Часом*
      Часом відчаю крити нічим:
      Що, як станемо враз нічим,
      Що, як розум – лиш добрий вітчим
      У притулках усіх Вітчизн?

      Ще від перших – період лютий,
      Кожен гріє печерну злість,
      Кожен має осібну скруту
      І однаковофобно скрізь.

      Хто привласнить, а хто відчужить,
      Хто збудує без рук чужих.
      Й океанська між нас калюжа
      Нерозвіданою лежить…

      Що, як раптом - нічого, пустка,
      Як на цвинтарі чорних дір.
      Боже, вирятуй хоч би згусток.
      Чи спиши на поганий зір.

      2012



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. *ПЕРЕДВЕСНЯНЕ*

      Весна. Споконвічне коло,
      Зелений сигнал: іти,
      Пливти – кошеням чи кролем,
      До берега чи мети.

      Повітря міцне до сп’яну,
      На плечах – зав’язі крил.
      І серце таке слухняне,
      Що кожен би приручив.

      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. *ЗАКЛЯТТЯ ЛИХА*
      Пронеси його вихором вітер
      І затихни в яру глибоко
      Щоб йому ні душі не зустріти
      Щоб не глянути чорним оком

      Потопи його влежаним снігом
      Зовсім випечи сонцем наглим
      Щоб не звестись йому ні на ніготь
      Ані в’їстися в землю спраглу

      Зарости чагарями по ньому
      На пропаще на всі коліна
      Щоб не мати йому ані дому
      Ані спомину ані імені

      2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. *Пам’ятаєш*
      Ти була у моєму житті,
      ти була, пам’ятаєш?
      Перша, вперше і сотні солодких разів.
      І щоразу тремтіла
      осиково: боязко, тайно
      На приліску гріха – найчистішою з дів,

      Розкриваючи цвіт. Пам’ятаєш,
      бо пам’ять – це цнота,
      Золотом з мулу ніч вимиває: «Привіт…»
      Чистий розум, критичний, мов Кант,
      послідовно зворотній,
      Ти ж готова на все, проти всіх і… на мить.

      Ти пізнала мене, наче плід,
      надкусила по-суті,
      на губах твоїх мій ще спікається сік.
      Проковтни мене – ланку поживи
      своїх еволюцій
      Або стри, як помади не з’їдений слід.

      Тільки не забувай
      і не спрощуй минулого часу.
      Все тече, але дехто – супроти води.
      Течія і несе, і возносить,
      а часто – і гасить.
      Хочеш – повінь, а хочеш – річний норматив.

      Ти пробач, я не мудрий,
      не витримав ждати на зміни,
      Задалеко заплив на твою глибину.
      Надреально (дарма, що уявно)
      стаю на коліно,
      Пальчик твій – серце_спис – і цілую, й кляну.




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. *Рідним. З дороги*
      Вже підняли безгрішні
      Кинутий в мене камінь.
      Мабуть, уже для інших –
      Камінь-віки той самий.

      Я на шляху, в дорозі
      З цілодобовим світлом.
      Йду. Сатаніють грози
      і плодоносять квіти.

      Тут мені, рідні, тепло,
      Тут мені поки місце –
      Треба, буває, з пекла
      Винести Божих істин.

      Треба себе здобути
      Понад усі утрати,
      Вгору – це завжди круто,
      Мушу не обертатись.

      На роздоріжжі – прямо,
      Просто ітиму піший.
      Я повернусь, той самий,
      Навіть якщо вже інший.

      2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. *За ним*
      Зібрала городину
      руками земними й пречистими
      Гордість на груди
      хусткою виклала,
      Як знамено і як щит.
      Їде до міста,
      судовим викликом.
      Сина привівши на світ,
      За ним – Христом, хрестом –
      Кожна жінка стає декабристкою



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. *Тупалка (снігова)*
      По сніжкові: «тупу– туп»,
      Хто був тут, а хто був тут?
      Хто ходив туди– сюди,
      Погубив свої сліди?

      По сніжкові: «рип» та «рип» –
      Може, виріс взимку гриб,
      Може, зайчик, може, лис
      Пробігали тут колись?

      По сніжкові: «трісь» і «хрусь»,
      Сніговий іде дідусь,
      А за дідом – гам та гук –
      По слідах стрибає внук.

      По сніжкові: чап– чалап,
      Курка вивела курчат,
      Жовті кульки – в білий сніг,
      Хто і чим зігріє їх?



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. *Антибальзам*
      Уривки снів писати
      під обривками шпалерів,
      Шматки себе-несплячого до всіх
      припасувати.
      І так, щоб шов до шову ідеально
      самосклеїтись
      І уцілілим проживати всесторонній
      натиск.

      Збирати речі у відпустки
      чи для переселення,
      Проекти щасть, немов чужі промови,-
      відпускати.
      І по собі лишати менше сліду,
      більше зелені,
      І дати менше приводів для
      антикваріату.

      Хай стати голим, але чесно,
      хай і непричесаним,
      Хай мозок препарують:
      «Це чому він?»
      «Це про що він там?»
      Ну, нашатир вдихнуть
      зі стерео-типовими медсестрами –
      Аби лише не розкладатися
      забальзамованим.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. *Позавчора*
      Позавчора
      У сусідній в’язниці помер чоловік,
      Якраз добігали кінця
      Чомусь надзвичайні новини.
      Недодивився. Сплюнув.
      Гірко зітхнув і важко приліг.
      Безпорадно заснув, старим.
      І як дитя – безмірно винним.

      Він когось там убив за межу,
      Чи будучи на межі.
      За ним ковтала слова стара,
      І пес через сльози гавкав.
      Вели в кайданках.
      Очі колола стерня, в серце – ножі…
      На озимину падав сніг,
      Вже по ньому.
      Вже – післязавтра.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. *Я сам собі страшна орда...*
      Я сам собі страшна орда,
      Від віри – храмів попелище.
      На відкуп молодість поклав,
      А скільки є мене ще – тисячі…

      Служив бажанням, як божкам,
      Тепер на требищі я, жертва.
      На плаху голову – важка,
      Бо помирати легше мертвими.

      Без волі, наче без води,
      Триває в застінках облога.
      Хто проривається сюди –
      Цілую руки, мию ноги їм.

      Слова ціную, довгі дні
      І що на серці, як на ситі.
      Ще може, випаде й мені
      Собором в небо
      відновитися.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. «Різдвяної пори»
      Засипав сніг дороги і стежини,
      Мете, мете – на села, на міста.
      Лежать річки у крижаних перинах,
      І риби не показують хвоста!

      А ми цю зиму любимо, як свято,
      Як добрих фей і білий шоколад,
      Зі снігоцегли замки будувати
      І оживляти з куль сніговика.

      На ковзанці змагатися із вітром,
      Спускати сміх санчатами з гори,
      А понад вечір зустрічати світло
      Ясних зірок Різдвяної пори.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. ***
      Троянди пахучі, пишні
      З Твоєї легкої руки,
      Як панни, до саду вийшли
      Мені навпрошки.

      Та біля воріт завмерли,
      Дощами їм груди січе.
      Чекають вже другий червень
      На брамі – плющем,

      Їм цвіт спадає, мов хустка.
      Стеблини морозом взялись.
      Нема. На дорозі пусто,
      В пітьмі – аніблись…

      Троянди мені наснились,
      В трояндах – усміхнена Ти,
      Я попросив у них сили,
      У Тебе – цвісти.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. *Рости*
      Покажи, який ти великий,
      Рученята до сонця випростай,
      Босоніж - по теплі роси.
      Рости...

      Покажи, який же ти гарний.
      Весь до мами, та більше татовий,
      Для обох неподільно - син.
      Рости...

      Покажи, як міцно ти любиш.
      Не для користі, не у відповідь,
      Просто любиш, бо ти - єси.
      Рости...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. *Замість реквієму*
      Люди відходять у глину
      хто із поклоном
      хто пострілом хто за некрологом – чинно
      відходять
      немов проривають
      вороже оточення поспіхом
      неначе слідом – вогонь у спини

      Клином найближчим – у вирій
      заспані хоч і заспамлені
      під аватарами – сірі
      відходять
      вжививши нам архечіпи
      із опціями пам’яті
      і сотворіння собі кумирів

      Вдень полювали на користь
      на сон планували підступи –
      хто кого переофшорить
      відходять
      з відкритими блогами
      наносамотні у підсумку
      одним зі способів непокори

      Лишають нам світ як посаг
      як біль для ініціації
      лишаються в нас як осад
      відходять
      рахуючи подумки спроби:
      для себе
      заради
      з нуля
      і так – до тринадцяти
      і засинають
      і тиші просять
      ***
      2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    45. ***
      Я встану з тобою удосвіта
      Жовтневе проміння жати.
      Ти, як сонце, посеред осені
      Заяснієш мені, тату.

      Піду за тобою я стежкою,
      Де луг обіймає поле,
      Де поляжуть в покоси висохлі
      Всі хвороби, жалі й болі.

      Там тиша над нами стоятиме,
      А в небо, як птах, полине
      Рідний голос, у пісню вишитий
      Рідний погляд очей синіх.

      Ще стільки дощів нам послухати,
      Ще стільки розмов сказати...
      Молодим біля мами берестом -
      Дочекайся мене, тату!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. До спільної біографії
      Ми з тобою одного міста,
      Походження, національності.
      Простонародні за змістом,
      Понадсвідомо – украйнуті.

      Серед краю, що Бог украяв,
      З краями – рубцями кривавими,
      Де нерозкаяний Каїн
      Ділить і править розправами,

      Де вмирають так мирно зміни,
      Знаменами де – заміновано.
      Де ця криївка-країна,
      В мову яку занімована?

      Ми віками – сліпі та віщі,
      Коб не гірклий, зичили б досвіду.
      Тричі – хрестом, в тризні – двічі,
      В думи складаємо досвіти.

      Ми ще маємо в грудях пісню,
      Щемить нам, ще мить – і вже вирветься,
      Виоре вирвами. Грізно
      Землі зведе аж і вилиці.

      Наша слава вартує в шанцях,
      Палає - бо варто – над ватрами.
      Гарту нам дано і шансу –
      Будемо, брате, не втратимо!



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Чужі (зі страшного сну)
      Вони прибували із нетрів
      сонячної сторони.
      Всі - неопалимі соромом,
      на колісницях першого класу.
      У їх апетиті було щось до болю
      від сарани.
      За ними Вітчизною
      стелився сморід плавленої пластмаси.

      Вони оселялися в склепах
      або кам'яницях міст,
      Змивали в річки свій слиз,
      Шампанське кращих років лили рікою.
      Ходили в театри
      Бо дуже любили кричати: "Біс!"
      В селі їх лякало поле
      І знамення розкиданого гною.

      Наскрізь пробивали утроби,
      безплідні і геть гнилі.
      З дірками жили,
      їх легко було зв'язувати і наживляти.
      Палили. А іноді,
      прикинувшись, ніби вони - лід,
      Заманювали криголами
      у болотистий мілкий фарватер.

      Синхронно робили
      діла благодійні і репортаж.
      Оце їх проймало:
      стояти службу, подати і просльозитись,
      Якщо ж сирота їм траплялась -
      підвищений пілотаж -
      На руки сирітку і з нею - в кадр.
      Тоді - в притулок, притон, криту.

      Їх стільки ставало навколо -
      Не перебрати за вік.
      Вони гвалтували так вміло,
      що їм без пам'яті віддавались.
      А хто ще пручався -
      скидали в рів, чи здіймали на сміх,
      А решта - боялись
      в роті сусіда прихованого оскалу.

      Вони мутували під моду,
      навіть лягали під ніж,
      Являлись в подобі
      завойовників диких племен і прогресу.
      Під чарку добрішали,
      з похмілля горлали: "Землю їж!"
      І берци обстукували в заступи
      біля прис(и)паного плебсу.

      Приймали у жертву сумління,
      як мито збирали міць.
      Для в'язнів сумнівних цінностей
      повну волю давали й квартири.
      Їх можна було не помічати,
      але вони вже - скрізь.
      Та хто ж вони, хто... Прокинувся.
      Ранок чимось нагадує вирок.

      2012

















      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. * Обітниця *
      Любити у горі і в глорії
      не відвертатись
      надто коли повертає на гірше
      байдуже, домом -
      просто кімната чи метри просторі
      аби брунькувалися діти і вірші.

      Змолити задавнені помилки
      спільно забувати
      значення слів пережитих раніше
      рухатись далі
      із непорушністю права на спомин
      єдинородно прийняти твою іншість.

      Зціляти підводити гоїти
      не завдавати
      ввірити долі як грамоти вірчі
      не припинятись
      у неперервності віянь і воєн
      кохати сакрально - щоб діти і вірші
      обіцяю



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. * Грози *
      Грози. Потоплення задухи,
      Парчі відмитих кольорів.
      У вільний стрій перевдягнути
      Вітри, танцюючі вгорі.

      Де розітнули блискавиці
      Небесноткане полотно -
      Нехай проллється, заіскриться
      Високо зібране вино.

      Води прозріння. Громотрусу,
      Що затихає, наче спів.
      І всім, хто витримати мусить,-
      Оливи з теплих берегів.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. * Post. Senses. Ексгумація по живому *
      вона
      не дуже вдало
      добирала черевичкам одяг
      але між тим
      усі сезони й кольори
      слухняно пасували їй
      чи мабуть перед нею
      її волосся
      зловживало зміною відтінків
      я дратувався - "годі"
      вона ж неначе вето
      накладала тіні
      над прірвою очей
      зануривши моє "не смій"
      в безхмарний погляд
      з вилисками хмелю
      і я тонув
      хоч плив до світлого
      та світла сутінковий метастаз
      губив наступне із моїх життів
      і поки темрява
      наосліп укривала
      безсоромних нас
      у мене вдруге прорізався
      ЗІР

      вона
      не кликала
      своє дитинство прізвиськом
      "веселе"
      тому в теорії
      про неї знавчих теорем
      найбільше я любив
      доведення до сміху
      та якось
      наша вірність
      наша віра
      всього за ніч
      осунулася селем
      під град ридань
      що сік моє плече
      що врешті стих
      і профальшивив
      на всепробачення мотив
      а в шиби березнем
      жбурляла віхола...
      а далі - гул пустого міста
      відстані
      побачень лічених луна
      симптоми втрати
      і діагноз блуд
      неповносправні - бо
      з новим ускладненням -
      не брати слухавки - вона
      і я з новим - ненавидіти
      СЛУХ

      вона
      ще звісно плакала
      проте ці сльози мимовільні
      без решти я зціловував
      а їх солонуватість
      і рясне тепло
      нагадували море
      ми знали теж
      солодкий холод -
      морозивом у перехресті губ
      сплетільно
      прагенетичний голод
      усіх не-по-любові поколінь
      нас поглинав
      сплітаючи вузлом
      зі спрагою
      без опору й опори
      ми годували з рук
      здичавілі секрети
      неприручених утіх
      табу зірвавши розпивали страх
      я відчував тоді -
      життя не прісне
      хай і не навік -
      вона -
      його терпкий правдивий
      СМАК

      вона
      боялась вибору
      відтак він падав на парфуми
      в житті за звичкою
      пригода - навіть
      випадковий аромат
      із галереї склянок
      я ж пам"ятаю
      запах
      її приталених бажань
      оголених як струни
      тонку есенсію
      взаємності розлук і стрітень
      і пальців тонкощі
      в сум"ятті простирад
      і просто рай паруючого стану
      вона стійка
      кінцевий концентрат
      її ефір не вивітрили сни
      її феномен - феніксизм огню
      пожежа мрій мене обвуглила
      черствий
      а згадку донесе мов дим -
      у мене вже загострюється
      НЮХ

      вона
      не дозволяла братись
      на прогулянці за руку
      тим якнайближче
      я хотів стискати відчайдушно
      тет-а-тет обійми
      ізолювавши осуд
      у резервації "Люблю-і-край"
      в наметі номер Двоє
      до серцестуку
      притулившися щоками
      ми видихали
      на мороз-по-шкірі
      гарячі написи "тобі"
      на вдих приспавши
      ненаситне досить
      було...
      тюльпани в ліжку
      віддавали атлас пелюстків
      рожеву кров
      а ми - тіла
      податливі на спротив
      тепер ми - суто дух і дощ
      у просторі
      де замиканням
      contra й pro
      вона зійшла до мене
      струмом
      через
      ДОТИК























































































      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. *Лаурі*
      Лауро, келихи б"ються
      Вростає кришталь у ноги
      Жити із цим - екзекуція
      Така собі світська йога

      Ступай обережно, люба
      Скло наливається кров"ю
      Ти мусиш в палаццо шлюбне
      Заходити мармуровою

      Ти - срібло, ти - порцеляна
      Коштовна його оправа
      Ти вклинилася до клану
      Тримайся жорсткіше, Лауро

      Давай же, таліта кумі!
      Розвішуй по стінах цілі
      Прицілься, стріляй, не думай
      Так роблять жінки в Сицилії

      На шпильках приходь і з клатчем
      Кохання ховають в лаврах
      Ти що під вуаллю плачеш?
      Ти невиправна, Лауро...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. до 20-протиріччя
      Двадцяте літо вже роїться рій,
      Гудуть про згоду, позаяк - безпутні.
      Не тупаки. Не покидьки. Не трутні.
      А пасторі сусідніх пустирів

      Їм на устах привозять штучний мед,
      Взапій цілують, а де-факто - травлять.
      І з м"ясом виривають різнотрав"я,
      Цей рід гіпнотизуючи: відмер,

      Його ніколи не було в степах,
      Його слова - це викривлений голос,
      Ці кості - обезглавили й до столу
      Подати псам, перебраним в писак.

      Великий Луг - пасовище для риб,
      Які про дивне з плавнями гуторять:
      Про дивне русло і залите море
      Без чумаків. І солі. Без вітрил.

      І рід цей, наче риба, мовчазний -
      Перетерпіти віршем, гарувати.
      Його безсмертя - як бджолина мати -
      Живе, допоки трудяться сини.

      Не треба йти до кровної землі,
      Манни не треба, поле - не пустеля.
      А все ж раби... Пошли до них Мойсея!
      В них часу - покоління. Двадцять літ.





      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. "До Бога"
      Нема ні голоду, ні мору, ні війни,
      На пальцях рук – небачених видовищ.
      Дружини ситі, ніби чорні вдови,
      Коханкам пишуть: «Після вжитку – поверни»
      І йдуть з коханцями під сиві ясени
      У змові.

      Так, наче й зовсім не валився Вавилон,
      Ушир подався, раз не вільно вгору.
      На огляді новітньої Гоморри –
      Аншлаг. Й ніхто не клякне соляним стовпом,
      На ніч ховаючи свій внутрішній Содом
      За штори.

      Балансувати між майном і небуттям,
      Диктує страх, причаєний за рогом.
      А в пункті «Рай», куди усі дороги,
      Ключами бавиться необране дитя
      І ставить штампи перелітним молитвам:
      «До Бога».



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. ***
      Як важко бути сильним до кінця,
      Коли сумні збуваються пророцтва,
      Коли слабких виводять, як коросту,
      А син жевріє іменем отця.

      Шмагає серце, лихоманить дух -
      Ведуть його, як вносять плащаницю.
      Дивіться - він пропащий вже - дивіться,
      За ним бреде збіговисько недуг...

      Хай поки йде, сльозами моросить.
      Якщо він - син, це батькові в догоду.
      Там блудниці свячену мають воду -
      Хай подадуть. І в спразі розіпніть.

      І по розп"ятті - викорчуйте хрест,
      Хай буде суд і хай вам буде легко.
      Та Боже збав, аби такий же клекіт
      Над вашим домом линув до небес.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. ***
      Коли світло пролазить до мене, застрягши у ґратах,
      Коли світ мені звузили в простір задимлених стін,
      Ти якою дорогою й спогадом будеш минати,
      Ти – з якою би долю лишити один-на-один.

      Я тягнувся до тебе, за кожним промовчаним словом,
      Ледве цвіт зав’язавши спадав тобі плодом до ніг.
      Під погрозами вирубу – вищився пагоном новим
      і таки доростав, хоч коріння пустити не встиг.

      Та зневіри в мені – лиш на коло секундної стрілки,
      Вічні сенси до мене, неначе апостоли йдуть.
      Я сягатиму дна глибини, хай казатимуть: «Мілко»,
      Я плекатиму чисте, де править закон каламуть.

      Знов народжений. Рідний та інший. Живий, як ніколи.
      Джерела вже шукають підземні потоки основ.
      Я приймаю у спадок своє ж неперейдене поле.
      Ти – чи каменем станеш, як полем насію любов?



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    56. * Зі снігом*
      Природа снігу - раптом впасти, намести,
      Затерти білим огріхи творіння.
      Я теж звикаю до падіння з висоти.
      Розбиті, все ж, приземленим не рівня.

      На зламі долі - рівень кисню на межі,
      Ціна ковтка завищена як цінність.
      Скількох сториць вам і якої ще маржі,
      Замкнуть ще скільки видихів ці стіни?

      Порядок денний: зберегти в собі мету,
      Змінити настрій, враження, білизну.
      Не каже дзеркало - старію, чи росту.
      Мовчу і я. Оплаканий. Безслізний.

      Не вмію визнати приблизної вини,
      Байдужість всім наближеним - прощаю.
      Мій вірний ангел щойно всьоме засурмив,
      Мій ангеле, лети собі до раю.

      Мене ж ця твердь земна тримає, мов бетон,-
      Тавром любові, силою тяжіння.
      Мені зі снігом, як запізненим листом,
      Ще йдуть слова - відверті і нетлінні.




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    57. * Артемчику на 1-ий рік *
      Замовляю і благословляю тебе на життя,
      На повітря прозоре,
      На сонце в блакиті очей і веселки дощу.
      Лише день - й заговориш,
      У слові охреститься голос. Тим словом відчуй
      Рідну землю. І корені в ній. І над нею - жита.

      Усміхайсь до життя, ти відкриєш по-новому світ,
      Ти безтямно полюбиш.
      Лиш серця питай, тільки слухай батьківських порад,
      А як вийдеш у люди,
      То деревом дужим зачни плодоносячий сад
      І любистком у купіль вклади родовий заповіт.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. *** ( Вимовлялка на "Л")
      В липні літо,
      В білі лілії одіте,
      Сіло під розлогі липи
      Від - по - чи - ти.

      Вітер з лісу
      Біля лип крутився лисом,
      Літо Вітра в гості мило
      За - про - си - ло.

      Тепла Злива
      Недалеко мила ниву,
      Літо з Вітром їй ласкаво
      По - гу - ка - ли.

      Так здружились
      Літо, Вітер, тепла Злива.
      І завжди у липах в липні
      Дружба квіт - не.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Романсове
      Ці дні найважчі від усіх припущень,
      Були вагання - висновками стали,
      Дерева снили листям нерозпущеним,
      А нині - розкидаються опалим.

      Хитнуло світ, як вітром павутину,
      Спинився Той, котрого завше мало.
      Взялось чоло глибокими, незгинними,
      І сиві терни скроні віншували.

      Та поки осінь вигріти не пізно
      І поки в Лету каменем - зарано,
      Моя печаль зуміє бути ніжною,
      Мої вуста проситимуть дурману.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. ***
      Викреслена весна,
      Взята суддею під варту.
      Вицвіла і тісна
      Камера в центрі з партою.

      Серед людей - один.
      В кожного - роздумів зграя.
      В кожного - свій полин,
      Тільки вовки не каються.

      Здана натемно гра,
      Білими шиються справи.
      Тріщина - ще не крах,
      Винятки знають правила.

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Парасолі
      На прогулянку по лісу
      Вийшли пані гонорові,
      Начіпляли перли, бісер –
      Тонконогі парасолі.

      Елегантні капелюшки
      Їх від сонця затуляють,
      Сяють кульчики на вушках —
      Не гриби, а справжні кралі!


      2010



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. первісне
      Розпустився б до решти поривчатим вітром,
      В епіцентри тебе затягнув ураганно —
      Хай би мчали за нами минулого титри,
      Хай би дихання друге відкрилось востаннє.

      Розпростерся би морем, щоб хвилі вдаряли
      І наскельні про нас вибивали малюнки —
      Ти — печерна, зодягнута в низку коралів,
      І у світі ще так незаповнено й лунко.

      Зачинали б ліси ще неходжені тропи,
      Біля вогнища гріли тепло обереги.
      Ми писали б любов, як найбільшу з утопій,
      І гортав би рукописи споминів легіт.


      2010



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Лисички (уявлялка)
      Дві лисички йшли зі школи
      З ранцями на плечах
      І рясне суничне поле
      Здибали надвечір.

      Назбирали жменю ягід,
      Цвіту в чай нарвали,
      Та незчулись бідолаги,
      Як і заблукали.

      На траві сидять лисички
      І дрібненько плачуть —
      Жовті сукні, мокрі личка
      Хто ж знайде, побачить?


      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    64. Маслюки
      Шишки падають на хвою,
      Аж потріскують гілки,
      І збігаються юрбою
      Під ялинки маслюки.

      Повні кошики збирають,
      Що підняти тільки вдвох,
      Й обережно висипають
      На м'який зелений мох.

      Натомившись після праці,
      (Аж змокріли в них лоби)
      На сосновому матраці
      Повлягалися гриби.

      Як побачиш купу шишок,
      То спинися, не біжи —
      Маслюки тут сплять на ніжках,
      “На добридень!” їм скажи.

      2010



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    65. У храмі молитвою білені стіни
      У храмі молитвою білені стіни,
      Молінням - іконостас.
      Приходили ми і стояли камінні,
      І сльози точили нас.

      І дихали свічі, й від подиху гасли,
      Як воїни від ножа.
      А ми покаяння тримали, мов гасло,
      Мов голими брали жар.

      Намолені лики дивились іконно,
      Вторили - і ми жили.
      І нам ізгори посилали закони,
      Звіршовані у псалми.

      Сповагом приймаючи тіло смиренне,
      Як усмішку на вуста,
      У нас відживали затоптані гени
      До істини, що проста.

      Вставали з поклону, немов по затону,
      У лаврах монастирів.
      І в нас прокидалися звуки, як дзвони,
      Не потребуючи слів.

      2010



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Рижик
      Не читає зовсім книги,
      Не вмивається в росі —
      Рудувато-сірий рижик,
      Забіяка і плаксій.

      Неслухняний, невсидючий,
      Робить збитки тут і там:
      То щипається болюче,
      То здіймає тарарам.

      Насварила їжачиха —
      Він голки її чіпав,
      Побивається зайчиха —
      Він за вухо лоскотав.

      Рижик — в сльози і навтьоки,
      Заховався в лободу.
      Каже: “Тут побуду трохи,
      А додому не піду”.

      Мама шкоду відшукала,
      Не сварила, а на ніч
      Тихо казку розказала,
      Що надворі ходить сич

      І плаксивих, неслухняних
      Забирає в темноті,
      І що тільки кашу манну
      Їм розводить на воді.

      Рижик розповідь послухав
      І до ранку міцно спав,
      Та відтоді навіть мухи
      Гриб рудий не ображав.


      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Справжній гриб
      Є в діброві мудрий гетьман
      І надійний захисник —
      У крислатому кашкеті
      Добрий дядько-боровик.

      Походжає у жупані
      Із дубової кори
      І з гілок майструє сани,
      Як сніжок піде згори.

      Він морозу не боїться,
      Ані блискавок і злив,
      Дасть усім поганкам відсіч,
      Ось такий-от — справжній гриб!


      2010



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Дощовики (вимовлялка)
      Кулі кольору сметани
      У кропиві, наче в бані,

      Вимиваються дощами,
      Вигріваються боками.

      Це не м'ячики, малята,
      Не смачна цукрова вата —

      Це гриби у білих свитах,
      Теплим сонечком зігріті.

      Тато-ліс і злива-мама
      Кличуть їх дощовиками.

      Чисті, вмиті, чепуристі
      Примостилися на листі

      І рахують, скільки чапель
      На траві збирають краплі.


      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Печериця
      Не в норі і не в печері,
      Вся кругленька й білолиця,
      А у лісі, парку, сквері —
      Хазяйнує печериця.

      Зварить борщику і юшки,
      Напече картоплі-сала
      І підливки на закуску
      Ще додасть, як буде мало.

      Виростають в неї дітки,
      Як напóказ — всі біляві,
      Бо в грибниці знають чітко:
      Є — обід, а є — забави.


      2010



      Коментарі (41)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    70. У цієї худої країни
      У цієї худої країни
      Розпираються животи
      Масноруких заблуд — причинна
      Морем піниться і хрипить.

      Вже не гори — горби старечі
      Нагинаються до води.
      Ніч, як хустка, вкриває плечі
      І озоново холодить.

      І хрести доглядає більше,
      Ніж розп'ятих і ще живих,
      І хрести дістаються іншим —
      Хто в прислузі, а не служив.

      І за пýстині, і по вітру —
      Сім'я вдячний шукає ґрунт.
      І покинуту Одигітрію
      Утішає сумний Перун.


      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Опеньки
      Посідали на пеньку
      Молоді й старенькі
      Після жвавого танку
      Втомлені опеньки.

      Тишком-нишком гомонять
      Про погоду в лісі,
      Про лякливих зайченят
      І рудого лиса.

      Ти навшпиньки підійди -
      І почуєш скоро,
      Що підпенькові гриби
      Про людей говорять.


      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": --

    72. переступ
      Минаєш небеснопоглядом вечірні мої вікна.
      Я вдома, я рідний, я близько, переступи себе —
      І світло сьогодні й прісно роздягне, зіллє і зникне,
      Повільно тіла поклавши на ліжка тремкий мольберт.

      Як довго ескізи ждали на фарби, на хіть, на дотик,
      Як палко попросить місяць завмерти на полотні.
      Віддай свої злості тільки у голосу тихий спротив,
      Віддайся — щоб день прешостий повторення захотів.


      2010



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Грибні дощі
      Під ялинками й дубами,
      Серед моху, у траві
      Підростають разом з нами
      Цілі виводки грибів.

      Навесні, улітку, в осінь,
      Аж до білої зими —
      Одноногі, шапконосі
      Грають в хованки вони.

      Де один — одразу другий,
      І великі, і малі
      На узліссі, понад лугом
      Вилізають з-під землі.

      Люблять сонечко ласкаве
      І змокати, як хвощі,
      Коли вранці на галяві
      Рясно йдуть грибні дощі.


      2010




      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Весна популярного жанру
      Весна популярного жанру
      тримає в руках підсніжники —
      красу догори корінням
      стрічайте!

      Теплінь скоро дійде до жару,
      бо замість робитись ніжними —
      приховуємо затіння
      у пальтах.

      Весна подає кухоль соку —
      березово наливалася.
      А нас вивертає болем:
      рубали.

      Обличчям від ока до ока
      бреде печаль-омивальниця.
      І в повінь хто ж їй дозволить
      причалу...

      2010



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. *****
      Розговілий зарані квітень
      Яблуневі сади вінчає —
      Пишні вельони сильновітрить,
      Перебілює молочаєм.

      У кору, у корсет покори —
      Задихаються юні груди.
      Молодий, наче хмара, чорний,
      Курить шляхом і садом блудить.

      Не на щастя згубився гребінь,
      На багатство дощі зросили.
      Скинеш цвіт, як найбільшу требу,
      Відбуявши гучне весілля.

      На траву, на рушник, на згубу —
      В невістки до чужої бери.
      А удосвіта, в льолі шлюбній
      Пустоцвіта
      втечеш
      у берег.


      2010



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    76. перед битвою
      Шаблею у литаври
      вдарив козак, у мідні.
      Дзвонять — з кургану видно —
      У Почаївській Лаврі.

      Бути у полі битві.
      Перехрестились верби -
      скільки же душ померло
      нині у їх молитві...

      Червень пашить черлений
      над голубінню Стиру.
      Гай, ще прибуде миру,
      поки же гнів — знаменом.

      Й пагорби — чим не скелі?
      Ой не зірвися, сину, —
      мати хустину сиву
      вишила квітом хмелю.


      2010



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    77. відповідай
      Акації аромоцвіття

      гостро шипи боронять.

      Щоб гоїти рани пилкáми,

      чи треба роздерти серце?


      Як зав'язі виб'є морозом,

      чи будуть плоди солодші?

      Про що говоритиме осінь,

      як спрага слова осушить?..


      2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. креслення по долонях
      Лінії на долонях — змії, бо мають шкіру,
      Кубляться, і не знати, врешті куди повзуть.
      Як молоко, їх ваблять то манівці, то віра.
      Й доки ти гіпнотичний, доти їм значиш путь.

      Лінії на долонях — ниті маріонеток,
      Смикаєш тіло вгору — рветься урізнобіч,
      Сплетеними ногами міряєш власне гетто,
      А лялькарі сміються óбразами облич.

      Креслення по долонях — витончене малярство.
      Ріками у пустелі фарби розводить Бог.
      Техніка досконала: многі твої митарства
      Сходяться однією лінією на двох.


      2010



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    79. снігомережа
      Сотні знайомих розкидані містом
      в поза- і майже-досяжності.
      Буде нагода — зустрінемось, звісно,
      буде потреба, то зв'яжемось.

      Потиски поквапом, усміх і вищир.
      Топи, як_більшість і — лузери —
      я не різню їх, дивитися вище —
      я про неназваність друзями.

      Снігомережа достатньо провідна
      для теплообміну знаками,
      тільки довкола так бучно, аж бідно,
      холодно навіть заплакати.


      2010



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    80. перелогами
      швидко швидко
      дні на нитку
      на тугі вузли

      як ножем
      по пальцю чиркнув
      сівер березіль

      чути чути —
      в підземеллі
      родиться нове

      білизною
      з'яву стелить
      а зелом пірве

      а водою
      пересушить
      спрагу дощову

      й перелогами
      й на душу
      висіє траву

      2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. назирці
      Ти загубилась папоротецвітно
      В ночах ожин, в траві на босий біг,
      Де бережений зачаївся Біг,
      Де світляки, осяйністю вагітні,
      Мені знакують посвітом і зником.
      І вже не йму - де ігрища, де ти...
      А назирці, як стріляні хорти,
      Ідуть недолі, визвірившись дико.

      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Подати за здоров'я враже
      Подати за здоров'я враже
      на водосвятні молитви —
      душа впокоїться і ляже
      до тіла, мов єпитрахиль.

      Три церкви, три хрести розп'яті
      пройде в заручницях біда
      по колу. І порветься ятір,
      і розіллється благодать.

      Згорить свіча по струнці, рівно,
      і кіптю вивітриться глум.
      І хмара аспідна по ринвах
      стече покаяно в імлу.


      2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Мурований стовп
      Подейкують, же ланцюги у злоті
      Тримали міцно твій сріблистий гріб,
      Же знатний прах твоєї післяплоті
      Дамаський меч напохваті беріг.

      У середполе, ген у позамісто
      Стріла вказала на послідній стан.
      А може, пáла там зірниця чиста,
      Котру ти одмолив, соцініан.

      Хтось мурував стовпа тобі до тверді,
      Чи цегли ти навіз туди вперед,
      Як фараон? А може, спересердя
      Розкидав геть, пославши лугом смерть.

      Хіба тепер то важить, князю Пронський...
      Як ти вже — пам'ятник. Гніздо лелек.
      Один в полях. В Європі. Й по-сіромськи
      Ми губим слід твоїх бібліотек.


      2010



      **"Мурований стовп" — пам'ятник архітектури XVII ст. Кам’яний стовп у формі аріанського склепа встановлений на могилі колишнього власника м. Берестечка князя Олександра Пронського у 1631 р. Такі пам'ятники ставили на могилах соцініани — прихильники поширеного у ХVІ столітті по всій Західній Європі одного із напрямів кальвінізму, з яким жорстоко боролась католицька церква. Не вціліли такі пам'ятники ні в Румунії, ні в Угорщині, Пруссії, Сілезії, Голландії. Існує легенда, що срібна труна князя була наповнена коштовностями і висіла у склепі на золотих ланцюгах. За часів Олександра Пронського Берестечко було одним із найбільших у Європі центрів соцініанства, у місті діяли освітні заклади соцініан, велика бібліотека.
      Інша легенда розповідає, що під час однієї з воєн, які прокотилися через Берестечко, три стріли було пущено в цій місцевості. Перша стріла залетіла недалеко і впала за Берестечком в напрямку села Кутрів. Пізніше на цьому місці поховали князя Олександра Пронського і спорудили уже згадуваний Мурований стовп. Друга стріла полетіла правіше і набагато далі. На тому місці згодом поховали сестру князя Олександра Маруху і насипали на її могилі високий курган. Третя стріла полетіла ще правіше, впала і загубилась у Смолявському бору.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    84. до Ельдорадо
      До Ельдорадо рушає застуджений потяг,
      Сходяться люди навкіл, як гори, - врочисті й важкі.
      Всім по квиткові дають за паспортом. Ну а потім -
      Довгі прощання за руки, поскладані в колажі.

      І сльози дружин, матерів, і посивілих дочок -
      Може, зустрінуться, може, поверне ще, хто не стлів...
      Юрми вокзальні лізуть у пащі вагонів. Хочуть
      Їхати, згадки пастельні розмазуючи по склі.

      Стіни дощів об'їздúти, ніби здичілих коней.
      Станції випадку. Станції фатуму. Хвостові
      Стануть передніми враз. І проголосять перони,
      Що Ельдорадо чітко скероване у безконечність.
      І жоден іще зворотнього напряму не довів.

      2010



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    85. к_р_уз_омантичне
      Десь там безіменно, на згублено-дикому в літеплі острові,
      Півтемрява в'ється по стегнах і стегна чутливо гойдаються.
      Залюднені нами піски і дерева молочно-кокосові
      По черзі нічлігом і тінню лежать і стають замість раю нам.

      Так світло від тебе, так тихо до затишку понаднебесного -
      Пірнати у хвилі і сни, обійнявшись руками-ліанами.
      Тепло, як гольфстрім океаном, розлити широкими сплесками,
      В лазурному погляді заякорúвшися, ніби у гавані.

      Ані порятунку не треба, ні світу з чужими новинами,
      Лиш риси твої впізнавати на дотик зорею ранковою.
      Сліди, як автографи спільні, лишати по дну, де ходили ми,
      Щоб риби услід шепотілися нашоподібною мовою.

      2010



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    86. координації
      Стільки у тебе, юначе, життів —
      аж розбігаються внутрішні очі,
      Дивляться навкруги і налякані
      стрімголов утікають назовні.
      Знову сьогодні відмерло одне —
      недогодоване, як тамагочі, —
      Вкотре скорботу ховаєш ти
      у повіки, неначе образу кровну.

      І дні не встигають міняти освітлення
      до напівтіней обличчя,
      Душі-близнючки жваво гойдають
      і переважують настрій на шальках.
      Смішно, то страшно їм, дітям,
      то би заплакали гірко, але не личить —
      Навчені витримки і,
      як за годинником, йти налаштовані змалку.

      Ще балансуєш ти, ніби за поручні,
      того, хто поряд, хапаючись.
      Ще не встановлені точні твої
      для ліквідації координати.
      Ще жевріють скалки надії
      неопалимі, палючі, палаючі.
      Молиться мовчки
      за тебе,
      за вісті благі
      замислена Богоматір.


      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    87. будеш покараний
      будеш покараний
      лицарю вдаваний
      виляжеш геть молодим -

      все що набажане
      збуте й несправджене
      виб'є тебе наче грім

      надто було тобі
      купельно злотово
      сходив щодень тобі дар

      і забувався ти
      щастя наквасити
      і наперед не гадав

      хто тобі випросить
      солоду в цитрусі
      хто допоможе тепер

      викричись виболись
      спішся і вибери
      д о р о г у
      що попри смерть


      2010



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. *****
      Якби весна раптово заструміла,
      Така джерельна і така юнача,
      То ми би босо і духмянотіло
      Побігли запускати сонце-пращу.

      Порослим лугом і жовтавим цвітом,
      На плюскіт хвилі, на гойдання лісу
      Ловити вітер і пісні губити,
      Як ноти, склавши пахощі меліси.

      У мушлі вислухати громовиці,
      Вичісувати блискавки у небі.
      Дражнити мавок - чи не довго спиться,
      За повні води смикаючи греблі.

      Якби весна у котики вербові
      Вдягнула береги зеленолукі,
      То ми би розквітали в кожнім слові,
      І слово цілувало б наші руки.

      2010



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. не суддя
      Діаманти вилискують згорда при витоках пальців твоїх,
      Мерехтять розкаратно.
      Хоч і сяйво у них - коли світло забрати - мертве.
      Я виточував грані, терпів, але гідність тесати не міг -
      Не титановий бо.
      Але й ти у наближенні мало подібна на жертву.

      Тепле хутро міняй, добираючи настрій під колір і чин,
      Все наївно гадай,
      що зігрітися може у норковій мантії серце.
      А сезони минають в тобі. І тебе. Мов сліпий пілігрим.
      І мандрівки твої
      передбачувані так само, як сила інерції.

      Та хіба я суддя? То, хіба, тільки в грудях ще молотом б'є,
      Просить тиші у залі
      і Час викликає на праві єдиного свідка.
      Він замовчує більше і плутає, радше, як ловкий круп'є.
      І Феміда на нервах присуджує:
      відстань - обом. І наснитися - зрідка.

      2010



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    90. акурат
      коли
      у кишені на чай акурат
      ачей
      та увидиш де пшик а де брат
      вином
      і виною наставивши плям
      втече
      або стопче - страшко він чи хан
      вкраде
      невід'ємне а зайве додасть
      де крев -
      непритомно де тріщина - шасть
      шукай
      хто у полі не вітер - орач
      знайдеш
      не губися образить - пробач
      дрібне -
      на посіви а зріле - до жнив
      люби
      неминуче бо згаєш - не жив


      2010



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    91. ***
      Рум'яна така, ніби кров на снігу,
      тендітно покроєна часом фризерка
      стинала мені чи то дні, чи нудьгу.
      Була при надії.
      Була у дзеркалі.

      І далі був день, чи то сонячний дим,
      хотілося гіркле розбавити світлом.
      Кружляв неспокійно не мій херувим,
      мого вже віднині,
      мабуть, що убито.

      Було так вечірньо, аж цикала ніч
      і міцно за горло мене колисала.
      На вухо шептала: “Паничу...панич...
      Твого панування
      доба зосталася... “

      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    92. ***
      Додому вертатися хоче раніше
      Покошлане правдами серце моє -
      Коли там аж пахне тобою і віршем,
      Аж блискавка в долі розчахнуті б'є.

      Не гірші із грішних, не довші за смертних.
      Хоч голі, та райським покриті усе ж.
      Везуть нас по яблука ніченьки верхи
      В дерева, де корені не розплетеш.

      Де сови нехижі мудрують на чатах
      Про відстань до місяця і до весни,
      Де яблуко навіть не треба зривати,
      А лиш попросити у нього - наснись...

      2010



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    93. давні твої коханці
      Давні твої коханці лізуть, неначе волосся,
      Гніздяться у головáх, ніби бойцуни на стовпі.
      Пташата у них ростуть, пташата поживи просять
      І скиглять - допоки кволі, і ситі - поки сліпі.

      А тільки-но невбачай повипинаються крила
      Із перших бруньок у розлогій кроні твоїх ребéр,
      Пташата-вже-коршуни ревно та опазуріло
      Вискубують пір'я, у тім'я в'ївшися, як у герб.

      Їх коронують гучно, із серцем на троні садять
      Мої простолюдні, мої ревниві німі думки.
      Та ти приходиш - миром - і їх анархічну владу
      Скидаєш із трону цілунком обвітреним і палким.

      2010



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    94. Хронічне недосипання
      Хронічне недосипання, насипане в каву цукром,
      Струмує холодним горлом у гирло слизького міста.
      Кістками, дверима і лихом, виходячи, я грюкнув,
      А вранішнє місто здіймало все хвилю свою бистру.

      Глибоко топились баржі, на дно опускались біржі,
      Сплавляли завчасно труни - живими - рум'яні люди.
      Я зрошеним білим рисом до ужитку натще визрів,
      Хоч знав, що немає ситих, хоч знав, що колись - та знудить.

      А берег ловився в берег і прошивав понадміцно
      Бетоновими мостами єдину дорогу стрічі.
      Де я причастився сонцем,
      де сонце в мені тріснуло,
      де, в'язнучи у бетоні,
      я досі
      його
      кличу.

      2010



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. молитва за квітникаря
      Зроби так, щоби руки його,
      пожухлі од квітів,

      медами пахли,

      щоб зливи роїлись бджолами
      і зморені, ситі

      грілись на кахлі

      повік його.


      Зроби так, щоб очі його
      наливалися небом,

      небу світили.

      Як тіло до тіла,
      яко гроно до сонця,
      требні

      аж до несили,

      тепліли щоб.


      Зроби так, щоб усміх йому
      райдуги вишивали

      аж до весілля,

      до рясту під ноги,
      до м'ятного в голос хоралу,

      що в'ївся сіллю

      землі його.


      Зроби так, щоби камені
      на його перехрестях

      знали допевне,

      що він - раб Тобі,
      що він - цар собі,
      він — аби знéсти

      вінець свій кревний

      квітом до зір.


      І розіпни його
      милістю

      і скинь йому,
      яко сину,

      к а м і н ь.


      2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. із четверга і на п'ятницю
      із четверга і на п'ятницю
      домовлялися сни віщими бути
      до ліжка влізли наприсядки
      зіпріли запарили м'яти-рути
      й на крові сновиди-агнеця
      у правді заприсяглися

      і нумо рипіти сходами
      перебирати слова та обличчя
      трусити скелети шафові
      а долу поглянувши із горища
      сміятися аж заходитись
      і плакати у карафи

      їх обзивали дітиськами
      зранку будили кляли й пробачали
      зібравши потому гамузом
      по торбі по сонному їм вокзалу
      і в церкву і свічку тицькали
      і забували
      як маму

      2010



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. гарт
      Крижаною водою
      купіль наповнював,

      сонцем на ловах
      до другої шкіри пікся,

      залізо прикладав -
      і м'язи каменіли.

      А чим же, Господи,
      душу загартувати?

      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. стерти
      Я бачу тебе крізь відлигу і відстань,
      Бокую ліси, через гори проходжу.
      Я бачу, як звикло нагу твою вроду
      Обстежує він. І шалію із дійства.

      Як ранок тобі відкривають швейцари,
      Швейцарія поїть тебе шоколадно.
      Як ви на сніданок дозуєте правду
      І граєте в сніжки й подружню мов-пару.

      А може і треба отак — в номіналах,
      Так легше зминати усе, що минуще.
      Підводити вії і спогади тушшю,
      І зрідка летіти на плаху і спалах.

      Ховати думки, мов пожовклі конверти,
      У ковані скрині, в мігрені у скронях.
      Ще буде щасливою старість і ... доня.
      Лиш номер - змінити. Лиш сумніви - стерти.


      2010



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. шампанського кольору
      Шампанського
      кольору свáйбова сукня.
      Закрита, а стан - ігристий.

      Що пані подати
      у ліжко до лютня -
      Гаряче?
      Уміле?
      Чисте?

      Упасти
      під ніжки натомлені - пір'ям
      і пухом. І тихо... тихше...

      Де коле?
      То зір мій.
      Заплющуй і вір - я
      сліпий, і від того ближчий.


      2010



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. вдома
      Шукає темінь сну в надії, що загубить,
      Налився місяць - помаранчевий кораль.
      А холод ріже по живому кільця дуба,
      А в мене рани облюбовує кора.

      Стою хрестом увись - аж небо розпростерлось.
      Нема мені тепер ні страху, ні жалю.
      Ладнають гóрі всевидющі в'язки жерлиць,
      І я приманююсь, і я вже, десь, клюю.

      Мовчу рибиною, впізнавши рідні води,
      Пливуть русалки і нагадують дівчат.
      А я кричу взадих, що вдома, що голодний.
      І сотні вигуків у знак мені мовчать.

      2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. 365
      Ось так почнеться рік. Записником.
      Виводь ім'я на титулі. Він ліньки
      Врядкує злети-огріхи, без ком,
      І вирве дні, як списані сторінки.

      Як рано Пасха. Тости і пости.
      А хоч би й будні - взірчато розкласти.
      Аби лиш древом з кореня рости,
      Вбирати тугу трібну, як причастя.

      Лічити: три...і шість...і п'ять. І рік.
      От-от майбутнє. Щойно проминуле.
      Тісну оправу книзі передрік -
      Іще не старт, а ноги вже намуляв.

      2009






      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Santorini
      Співай для мене, нехай ти одну тільки знаєш пісню.
      У волоссі твоєму блукатимуть пальцями океани.
      Припливи їх будуть, о диво, припливами прісними,
      І міфом пропишеться все, що із нами потому станеться.

      Причалить берег, і сходи стрімко здіймуться на площі,
      Де бруки вслухатимуть нас, мов глухими жили - і почули.
      Хвилі в ногах обéрнуть ураз кораблі на дóщини,
      А нас угорі затискатимуть тісно вузенькі вулички.

      Їстимеш з рук і гронами питимеш сонячні вина.
      Білим сліпитиме церква кармінно-чорний пісок вулкану.
      Світ буде — мармур. Я тебе вимишлятиму — глиняну,
      Уславши ложе -
      що піна,
      що море,
      що наше, -
      тюльпанами.

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. розкопи
      Кремінь
      витесує іскри та й стріли...

      Ловка древлянська рука
      тут сіяла жниво -
      снопами жúли
      у колос в'язалися. Прах

      втриполя тут густо,
      полянський, сивий,
      змішаний вкупі з живим.
      І сходить врожай, де предків могили
      виорюють із землі.

      ...Камінь
      чи пращу кулак затискає,
      крешуть підкови іржу.

      І тут, де хатини стояли скраю,
      я щасний навзнак лежу.

      2009



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. місячні лови
      небо молочне зависло над нами
      не осягнути вшир
      чалиться місяць на заячу пам'ять
      як усурійський тигр

      світить пажерно то світить-муркоче
      на озимілих нас
      хитро вилискує погляд всеношно
      пряжить неначе прас

      ми віддаємося в пазурі люті
      ми прижилися там
      місяць сміється щербато на кутні
      лиже свій ратний шрам

      дійво горішнє уприсьорби хлебче
      лащиться у сліди
      він приручив нас у нього ми перші
      мусимо поруч йти

      2009



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. * * *
      За що мені твоя любов -
      На шиї хрестик, світлочола?
      Я літнім дощиком — пройшов,
      Ти прийнялася частоколом.

      Оперся ліктями. Гарпун
      Жбурляв у прикордонні води.
      Вітрилом біль твою напнув,
      Доплив, пошматував — відходиш...

      Мене розплата клято жде.
      Я, може, серцем вже на палі.
      А ти гукаєш все — е д е м
      У вирву в грудях. Вже не жалить.

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. спіритикум
      Духа мого викликаєш
      на це католицьке, за Римом, Різдво.
      Снігом пливу за кермом -
      яко древній на веслах баркасом у плавнях.
      Серце сигналить услід перехожим
      і скаче, немов поплавок.
      ...Пальчики панські замки відчиняють колійно.
      А я - православний.

      Вибач - неголений.
      Скроплений розталлю, трохи - парфумом старим.
      В часі твоєму спинився
      і, наче годинник, цілую зап'ястя.
      Губи відводиш.
      На глузд посилаєшся і - на сигаретний дим.
      Хоч нині мене - тільки дух,
      та силуєш поглядом тіло розп'ясти.

      Смішно ревнуєш.
      Три пальці, як ревна вірянка, даєш - і не більш.
      Каєшся - грішна...
      А страсті всипаєш, як сіль в обрядове тісто.
      І сходжу я - на очах,
      в стигми ховаю свіжо-задавнений біль.
      Ти ж - забуваєш невбачно,
      що родом я з дуже відьомського міста...

      2009



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    13. Вишні
      В такому голосі, як твій,
      Хотів би вимовчати тишу.
      Нечутно визріти, як вишні,
      І зашарітися в єстві.

      Почути: “Хочу...” Доторкайсь
      Мого настояного плоду,
      Бо перестигне, бо забродить.
      Зривай... І витримки не май.

      Хай тріскається на губах
      Цнотлива флерність оболонки,
      Де плоть до плоті — майже ломка,
      Де м'якоть - можності раба.

      Нехай весніє взимку віть
      І квіти губить у волоссі -
      Щоб чувся непритомний лоскіт
      Такого шепоту, як твій.

      2009



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    14. ***
      Автобуси
      із дому
      без повернень,
      перенаселено-холодні.

      Інфанти рук
      спиняють
      рух,
      як забороненість дитя.

      Нові обличчя,
      два знайомих.
      Клени
      приймають переливи водні.

      Нестача місць.
      Зійди...
      Чи злізь.
      Тебе заждалися в зятях.

      2009




      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. навспак
      Повітря брак
      Повітря хочеться на повні
      Музеї вірність виставляють
      а
      у
      к
      ц
      і
      о
      н
      н
      о

      любов навспак
      любов купують на гуртовні
      копилить штучні губки краля
      в

      у
      с
      м
      і
      ш
      к
      у

      М
      о
      н
      и


      2009



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Про щирість
      Тканина рветься - де непевний шов,
      І недоречність сковує залізом.
      А слів правдивих тонкопряде тло
      Ніколи вам на сонці не облізе.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Не збігається напрям
      Ти — ідеал,
      моєї певності гени.
      Хоч наповал
      усю високість знамена
      мого кладеш,
      пустивши руслóм аорти
      трунковий фреш
      вічнозалежного сорту.

      Я — самота,
      курай, що несеться полем:
      як пил - сіда,
      як дощ — у розливах тоне.
      Мене нема
      у слові твого молебню,
      тому німа
      моя симфонія небу.

      Ми — вектори.
      Опущені долі трапи
      хоч догори,
      та
      не збігається
      напрям.





      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. менеполовина
      Півгубами говорить посохлими,
      До обіймів нахолодно схильна,
      Перманентно у тебе закохана
      Світом блудить менеполовина.

      По шовках - як по гострому щебеню,
      Струнколюбна, проте шкутильгава,
      З особливою ходить потребою,
      За ім'ям твоїм вторячи: "Ave..."

      Нелюдські опановує навички
      В грі "хто кліпне" у вічі зі смертю,
      Перед себе, як Данко, здіймаючи
      Уцілілими перстами - серце.

      2009



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. муза
      Сходами нотних станів,
      нерви перебираючи,
      куталися в сутани
      передвечірні клавіші.

      Танцями грались примно,
      стéпними перестуками
      заякоривши ритми,
      кроки текли самбуково.

      Хутрами шовко-пензля
      обрисів тіло прагнуло,
      фарби точили леза.
      Муза завмерла наголо.

      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. не ходить одна
      Самотою біда ходила,
      добирала собі пари -
      хвороби,
      суми,
      старості.
      У прочинені вікна
      немовлятами все підкидала -
      протяги,
      лементи,
      слави.

      Цвіллю дахи сідлала,
      заглядала у комини.
      Рани ятрила,
      дьогтила крила,
      душі світами гнала
      пряними нагаями.
      Сили висмоктувала
      і брала їх стомленими.

      Пересівала сивим,
      муками перетрушувала.
      Як билася, то молодими,
      як відбирала — суще.
      Шашелем їла статки,
      бідними статними бігала.
      Іздалеку йшла за ближніми,
      свояком - за рідними.

      Тату,
      до нас не впущу її.
      Зайдо брехлива,
      зась тобі,
      на тобі -
      хрест.
      Най тебе,
      хай тобі
      грець.
      Тату, не буде
      у нас до пари їй
      ні
      чого,
      ні
      кого,
      ні.

      Пошкодую біду одинокую,
      зариштую сосновими кроквами.
      Пущу її
      за водою тихою -
      хай несе її,
      хай колише
      лихо.

      2009




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Перший сніг
      Перший сніг
      Після мжички осінніх скверів
      М'яко ліг
      На обличчя, шляхи, на скверни.

      Од птахів
      Поверталося “кру...” - лапатий
      Пух летів,
      Лебедині губились плахти.

      Крій зими
      Облямовував небосхили,
      Килими
      Східно-інеями стелились.

      Сніг — вода...
      Почорніли в доріг зап'ястки.
      Я ж тримав
      Білу мить крижаної ласки.

      2000-2001



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Не час
      Приходить Час. А ми знайомі?
      Уперше бачу, як масні
      Його покручені долоні
      Вручають скептику мені.

      Даруй, кажу, якого плуга,
      Хіба весна - потреба жнив?
      Ще всіх думок не переплутав,
      Не всі бажання приручив.

      Вогню було так мало, шалу.
      У моногамії журби
      Ще тятиву не напинали
      Високовольні проводи.

      Я йду собі. Не строк у себе.
      Доріг без ліку в'ється, тьма.
      А ту невіру хмар у небо
      Ти, старче, витягнув дарма.

      2001



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. -6-
      Шостого зранку
      надсилаю для тебе квіти.
      Квіти, як завжди.
      Інкогніто.
      Білі.
      З холоду.
      Серце летіти з четвертого поверху мітить,
      І мій посильний схожий на дикого голуба.

      Вшосте
      диктую адресу, призначену рожам.
      Щороку думаєш — все це, мабуть, неправильно.
      Кричать “Океани”:
      - Але для тебе...
      Я зможу.
      Я, знаєш, надбав уже навіть збрую табельну.

      Шістка ця, сонечко,
      вносить свої корективи.
      Приймаєш букет.
      Очі - наповнені зливами.

      Зі жмуту надій беремо найдовшу — на диво.
      З кожним Різдвом все легше не бути щасливими.

      2009





      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Юнак і Море
      Піщані стегна пестять хвилі
      Від стогону до шторму.
      Юнак і Море. Мáрлін в пиві
      Зітхає по Старому.

      Рибальські сіті на фіранках.
      Це марно - довіряти,
      Коли наяди - в полонянки,
      А моряки — в пірати.

      Вкривають вірою на дотик,
      Столикі
      йдуть месії.

      Хіба думки ще звести в цноти
      У тілесах повії...

      2001, 2009



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Псевдовесна
      Весна...
      Календарно — осінь.
      Димами пливла, що веслами.
      В коромислі небо несла. Ми
      Кпинили — пóрожні носить.

      Розхлюпала зорі долу,
      Вони здійнялись. Відпущено.
      Сузір'я хололи гущами,
      Складаючись в наші долі.

      Тобі - опадали мрійно,
      Для мене світили - в и ж и т и...
      Скрадався вітрами хижими
      Студень.
      Збиралось на зміни.

      2009



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. ***
      Для чого
      народжувати вірші,
      які нікому
      не потрібні?
      Дев'ять вічностей
      вагітніти натхненням,
      а після пологів
      колисати викидня...
      Але ж я не безплідний,
      Напишу знову.
      Може, будуть близнюки.
      Не сіамські -
      Схожі
      на
      неповторність.

      2001



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.31 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Жарт)
      Сьогодні вперше я помітив літо
      у кумканні ставка смеркових жаб.
      Схопився — в мороці тебе зустріти,
      а то був так собі - квітневий жарт...

      04.2000



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. *****
      Колами під очима
      розходиться, як по весіллі, північ.
      Є година - пробігтись рінню.
      Зібрати рінь.
      Підвестúся із кам'яним.
      Сокира мирно рубає
      за навчальною піднятих півнів,
      А вдосвіта
      нечисть у пір'ї
      за непрокинутий ранок править калим.

      Коли ми
      дубом встоїмось, збуджені і убогі, накажуть:
      “Вистояти!”.
      Стежки потечуть притоками
      у спіральну дорогу стікс.
      Де ми таборами,
      де ми - саджанці в тисячолітню сажу.
      Де питання родяться щоколіна.
      Як відповідь -
      зводиться обеліск.

      Виблискує в ріках,
      не йде до рук і треться у ноги риба.
      Перстені незримо
      на стовбури безіменні
      нанизує шлюбний ліс.
      Де гоїться “я тут був”,
      навіть по тому, коли ти вже вибув.
      І грім прибиває
      закурений слід додолу.
      І бачить тебе наскрíзь.

      2009



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. ледвезелий супротив саду
      ледвезелий супротив саду
      теології зими
      за риштуванням рештки крони
      псалмитує замерзле стадо
      безголосої луни
      у верховітті заборони

      осеніє говінням груші
      і розп'ятістю лози
      цей жовтень кришить обладунки
      сухоти дощовито сушить
      ліщинових зве музик
      щоб грали промені малюнків


      2002



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. ***
      прибережи
      на пам'ять береги
      прощальну сіль, залежану в обіймах
      над вороттями - птаховіст недільний
      тримай нестримність
      вістрям догори
      заселять хвою
      люди і лади
      спливе вода, закупана опісля
      нахресний герб стирного позамістя
      лиш на терези мандрів не склади
      Тереза милосердна...

      2002



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    31. На згадку
      Лишіть мені цей листопад на згадку
      Гербарієм снігів між сторінок із листя.
      Щоб першу кригу, мов точену кладку,
      Пройти. І потепліти раптом. І розлитись.

      Світити ніч, розчинену на каві,
      Криводзеркально спати, аж по рівнодення.
      А там - на спад. І на падіння навіть.
      Аби у скронях пам'ять кронилась вогненна.


      2009



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. До питання про ціну
      Вважайте його таким, що не витримав кризи.
      Покотився сходами. Сонце - на ліфтові вгору.
      Висоті його врізали довжину карнизу,
      За світлом несплаченим згасли кінці коридорів.

      Переломів боявся - черепа там, кінцівок.
      Вирішальні ж удари заводили внутрівенно.
      Вену знайшли через виразку в гаманці. От.
      Кому той на босу геній, поспускаємо гени.

      Пам'ятайте, що він найбільше хотів любити.
      “Кохаю” читав по-склад-но-щах. З високої букви.
      Терпів скільки міг. Недовитримав. Трісь корито.
      І рибка вибажалась. Дід-баба як? Без онука.

      Статистам на зло не гнив у воді, без дна не гинув,
      Непристойно довго круговертями плив без крену.
      Одного зимово-теплого вийшов по зливу,
      Із небом на брудершафт, а ним - на щастя об землю.

      Всміхнемось по ньому мокрими. Хай йому сухо.
      На весь біль посміємося - снідав ним світ і тріснув.
      Скажемо так і не в такт, він залюбки би слухав,
      Бо обережно думати — вбити його зумисно.

      2009



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. ***
      Вам такою зима до вподоби?
      Ріки снігу намулами вулиць...
      Ви дарма не-під-цельсій вдягнулись,
      Ви для нього ось так – за здобич.

      Під ногами думки. Може, Ваші?
      Наступаю – і дихання в п’яти.
      Вам до серця ці лати лапаті,
      Вкриті інеєм а-ля-гуашшю.

      Ваші погляди грішно так, всує,
      Роздавати на розстріл крижинам.
      Загадайте бажання, я – джином.
      Я за Вами такою с у м у ю...

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    34. ***
      стара британська кружка
      добра – бо літня
      тримає мене ніби колонію
      чи то я за її елеганське вушко
      тримаюсь
      зблідла аж вся
      аристократка

      досі не втямлю ніяк
      нащо ти подарувала її
      того літа
      і поїхала
      по-англійському так
      в Англію

      2009



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Про що долоні зводиш, Текле?
      Про що долоні зводиш, Текле?
      Катма таких вже молитов,
      Аби відвести більше пекло,
      Ніж те, що рвало твій покров.

      Яких святих, в яких оправах,
      Ти звала ані криком з вуст,
      Як меч півмісяцем багрявив,
      З півсонцем звівши татарву?

      Руки якого чоловіка
      Шукала прихистком на грудь,
      Коли ключем із неї цвиркав
      На молоці кревлений згруд?

      Кого згадала - неньку, Йсуса,
      Коли в'їдавсь у тім'я цвях,
      Як в'язло: "Йгумене, матусе!"
      В сестринській греблі в болотах?..

      Мені сказали, чуєш, Текле,-
      В той день, лиш через океан,
      З останніх стріл жона ацтека
      Іспанських клала християн.

      Аж погляд в тих конкістадорів
      Розкосим позіром іскрив.
      То не-Христос світив їм зорі,
      То не-Аллах тягнув ясир.

      То, Текле, вітер вовком ходить
      Під твій впокоєний курган.
      То тільки дощ ордує води.
      То - молодик, не ятаган...

      2009


      *Каплиця святої Теклі - пам'ятка-меморіал (XVII ст.) у м. Берестечку. Згідно переказів, зведена на кургані, де поховано українських дівчат і польських монахинь, які відмовились йти у татарський полон. Татари відрізали непокірним груди, а в голови забивали гвіздки. Наставницю польських черниць звали Теклею.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Вільна
      Простоволосою розкрай мене, як борозною поле.
      Води збери з дощу, переливай, води навколо стану.
      - Де покроплю - там вже не коле… коле… коле…
      - Куди закину - там і кане… кане… кане…


      Пали свічки – покута жде, розчетвергована на страсті.
      Воскуй мій страх – він саме застигає в маску передкарну.
      - Коли зведу – то вже не впасти… впасти… впасти…
      - Переплатити долі марно… марно… марно…


      Пускайся в ніч розхристано-холодна й місяць перезрілий
      Зривай із неба сміло. І клади між перс дукатом мідним.
      - Мені відтято з першим зіллям крила… крила…
      - А я лечу такою - вільна… вільна…відьма…



      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. ***
      Розвиднюється. Схоплюється день
      І яблуком викочує по мисці
      Світлини душ - та скресне, та зійде,
      Ті перевірять пульс мені і міцність.

      З якоїсь встану. Як за три коти,
      Перечеплюся за перестороги.
      Туман ховає і туман кадить.
      Пишу собі хоробрість на хорогві.

      І раз хорогва – значить на війну
      Збираю сил розсіяну дружину,
      Щоб десь зустріли втомленість мою
      Для переможця вирвані жоржини.

      2009



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.32 | Рейтинг "Майстерень": 5.33

    38. Луцьк_грудень_Луцьк
      Київ_готельний. Не нас турбувати -
      приймаємо первісткою знемогу.
      Розтираю замерзлі думки. Ти влазиш морозом під шкіру.
      Провалились під землю. А там - метро,
      що пришвидшує наші ноги.
      Луцьк_вокзальний. Рівняння на шлюб.
      Застібаю тебе і мундира.

      Львів_переїзний. Зрікаюсь тебе -
      груднево-наречену наречену.
      Несталеві мої поливаєш слізьми за рецептами гарту.
      Найзаконнішим чином - останнім дзвінком
      заявляєш права на мене.
      Львів-листівка, де я на звороті
      цілую втікачку-з-монмартру.

      Київ-Ірáкліон. Так, не-Ікар.
      Напишіть - за нею міг і летіти.
      Santorini. Ти в білому йдеш, як до...церкви святої Ірини.
      В сніжноКиєві нові готелі.
      В переходах так само старіють квіти.
      Луцьк_і_Луцьк. Випрасовуєш крила.
      Ще зиму стерпіти, ще зиму...

      2009



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Впівголоса
      Хай тобі солодко в усмішці сниться
      Ранок, що теплий, дерева - що сад.
      Стиглий до рук яблуневий смарагд,
      Коштовна Ти в оксамитові листя.

      Сниш, наче вперше приспалася жінка.
      Локони лащаться в біливо пліч.
      Ледь на вустах амазониться клич,
      Розкрилося ледь балеринне колінко.

      Вітер колише впівголоса вії,
      Дихаєш млосно між "так" і між "ні".
      Бачиш - і я ради тебе змужнів,
      Вкриваю твої оголені мрії…

      2008



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    40. ***
      Якось замілко, що й не втопитися,
      У болотнім узбіччі твоїх очей.

      По гомілки зайшов, а далі -
      немає куди і вгрузнути.

      Як безумна сирена, ти
      Альтами тягнеш реготи ахіней.

      Врятувати б тебе.
      На берег покласти, немов на музику


      2009



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

    41. Нас буде двоє
      Завтра, коли оголосять закінчення світу
      Зірвуться народження на півкрику
      Тунельна півтемрява видасться світлом
      Ми станемо з Братом одного віку

      Сірка всіче переборами праху по нотах.
      Питатимуть Злодії, що віддати?!
      Каліки здіймуться в останні свої фокстроти
      Вперше мені вистачатиме Брата

      Встануть без ліків Лежачі, без ліку їх збудять
      Складуть Безіменні губи йменами
      На вратах зупинять - як вас по-батькові буде?
      Нас буде двоє з розп’яттями Мами


      2009



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. ***
      Коли трапляються речі
      неймовірні
      і з горла медом гречаним
      викочують характерне
      зі мною не може такого статись
      то хочеться їх підібрати
      як рівню
      хочеться їх одягти і затерти
      щоб називати улюбленими
      як сорочки тато


      ці речі за те що з тобою було
      чи мають аваль на майбутню вартість
      або то чирвовим твої сліди
      циганка розклала по контурній карті
      до них не клеять штрих-кодів і цін
      як перший доказ про найвищу їх цінність
      бери на віру так легше аніж
      теоретичну знайти ймовірність


      Бери і носи не гордуй
      посміхайся
      бо ще надто голодні
      червоних земель континенти
      бо зморшками ще пропишуться зміни
      тримай це маленьке життя
      і тримайся
      зміниться біле на чорне
      чорне на неймовірне

      ...у мене вчора народився племінник

      2009



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. * * *
      Розтеклась
      Прикипіла
      Під серцем застигла як магма
      Швидкоруч обняла
      До кипіння довівши і піни
      Замовляла ж було
      Тільки прагни ти прагни лиш прагни
      Підпираючи в атласі синьому
      Двері і стіни

      Клекотали
      Зливалися
      Етна твоя мій Везувій
      Швартувалися губи у лаві
      Топились в любові
      А сьогодні як свідки німіли
      Дай кисню
      Вдихнув - і
      На століття уже
      На старіння у фотоальмобі

      2009



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. п а л ь ц і
      забагато лишається

      пальців

      як лічити ранки котрі з тобою стрів

      рахувати щастя - дратувати богів

      перехрестимо краще

      у вальсі


      2009



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. д у х
      я переплутав

      де сіль де прісно

      відтак не знати під сонцем чи в спрагу йду

      наверху піраміди захоплює дух

      усередині

      духові тісно


      2009



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. к о л о
      зачиняється світ

      герметично

      і скидає мене як листя в осінь цю

      хто із кола зійшов важчає від свинцю

      коло правильне

      геометричне

      2009



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Нас поєднують хвилі. І тільки
      Нас поєднують хвилі. І тільки.
      І безсоння нічних операторів,
      Що слова переводять, як стрілки,
      Що у слухавках вирили кратери.

      Ми осердями сотових вишок
      Поглинаємо тонкощі голосу.
      Нас прослухають. Може запишуть.
      Може схочуть залізти у голови.

      Нам залишиться тиша мовчання
      І цілунки повітряних дотиків.
      Прохолода в розділених спальнях
      Й пожиттєвого ступеня опіки.

      2009



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    48. Материки-I
      …І в очікуванні дива чи кількох вихідних
      Дивитись пророчо на скло і збирати скалки.
      Препаруючи поглядом, що немовби скальпель,
      Витинає тебе у віддалений материк.

      Вимивати кістки в амальгамі посохлих рік.
      Поєднати в собі розділеності Пангеї.
      Дзоти скелясті назвати своєю землею.
      Океани пройшовши тунелем швидких доріг,


      2009



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Не вмираєш
      Моє дитинство
      Сошею бабця за руку веде.
      Сонячне зілля дурманить місто
      Мостом надрічно.
      Збитоколінним і п’ятирічним
      Засвічує день

      Спогадів спалах.
      Інсультами ритмів у серце б’є,
      Просить казок вибіркова пам’ять -
      Добре, розкажеш?
      Про рибу, ковтаючу екіпажі,
      Немов олів’є.

      Й польською вірша
      Про страту конвалій? А долі сич,
      Пазурі хижі натемно звівши,
      В твої зіницях
      Катарактово так вже гніздиться.
      Закапують ніч

      Сльози краплинно…
      Проявлена сепія твоїх рук
      Мене пригорне, мене дитину.
      Ні, не вмираєш -
      Ідеш купатися в сонцераї
      Крізь земну кору.

      2009



      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. ***
      Метаморфози локального
      Зледеніння.
      Безвертепно колядують
      Хрущі
      І посівають незачатими
      Яблуками.
      До писанок клеїться
      Візерований
      Іній -
      Імітує естраду
      Звичаїв.
      Різдво. А я ліплю
      Покаяльні
      паски...

      2003



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Привіт
      Привіт бездонності очей,
      Чи може, порожнечі...
      Я ж був прозорий, як пігмей,
      А залишивсь предтеча.

      Привіт із буднів святкувань!
      Повільним ритмом кроків
      Я сам на себе нацькував
      Здичавілий неспокій.

      Привіт по саме "прощавай",
      Бо й зважити нелегко
      Врожай фруктових сорту "рай",
      Що в осінь гіркнуть пеклом.

      2002



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    52. ***
      Південь спеки в кризі льодовитій.
      Стигне кров у жилах упиря.
      Кволий голос зголосився вити
      Арію чужого вівтаря.

      Йде усміхнений до себе пастор,
      Чи пастух поголених овець.
      І дарма, що переплетом свастик
      Всесвіт перекреслено увесь.

      Зичать дзвони мідно, високосно,
      Мідяками втішена юрба.
      Зупиніться - непокрита ж осінь!
      Алилуя, вибачте, - набат...

      2003



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. ***)
      Смішна Марійка
      Четвертокласа
      Де коні гриви свої пасуть
      Збирає в ніж маслюкове масло
      Збиває боса чебрець-росу
      Молочнокоса
      У павутинні
      Лякає зойком в'юнких вужів
      Де сплять загрибленими ялини
      У лісу й осені на межі
      Дірявить чорним нора лисиці
      -Невже не страшно одній у бір?
      Рубіном грає пізня суниця.
      Зірвала.
      Вмилася.
      Посміхнулась.
      Я сам собі усміхом відповів.

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    54. Ти добрий Бог
      Ти добрий Бог. Молитися б і жити.
      Загіпсувати ляпас другої щоки.
      Торішній гріх відкаяти. І квити?
      Висять горіхами нелущені гріхи...

      Ти сортував на вправні і на руки.
      Призначив спадок, чи накликав родове.
      Кого до ліжка. А кому наруги
      Для тонусу. Де тонко. Чи таки порве.

      Подай рахунок за оренду тіла
      Під двадцять з лишком невагомої душі.
      Плачу готовністю. Й лечу невміло.
      А клекочу. Аж вирій мій завіршовів.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Чоловіки не плачуть
      Чоловіки не плачуть,
      А лише носять хустинку.
      Їх смуток - така розминка,
      Настояна на невдачах.
      Голос твердий на дотик,
      Аби не зігнуло спину.
      Подих зі смаком полину.
      Віра - уже наркотик.
      Навіть коли нестача
      Сили,снаги,чи відраза,
      Заціпивши гнів у фразу,
      Чоловіки не плачуть.

      2002



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    56. ***
      За моїми на місто вікнами
      Інші вікна приймають снодійне.
      Ніч в таксі перевозить обійми
      Під сонати радіовиклику.

      Посідали зупинки совами -
      Ні тролейбуса їм, ані миші.
      Коле темряви страх і колише,
      Гаманець відбирає, чи мову.

      Нігті вітру лоскочуть вулиці,
      І шмагають коханок підбори.
      На кривавий вогонь світлофору
      Йдуть метелики двох безпритульниць.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Душі перуться
      Темні індуси легко міняються душами.
      І їм не тягнуть м'язи, що стануть пальмами
      Або Альпами. Й шкіри тигрової позбувшись,
      Зміїна утретє в них маслом сповзатиме.

      Душі перуться. І так каламутно Гангові
      Білити карми, в берег йому настелені.
      Земельні струси від кинутих з серця каменів,
      Як в гонги, вдарять мантру про переселення.

      Каста прийме за останні рисові рупії,
      Чи вкриє шовковими. В сонячнім золоті
      Всі перші кроки будуть однаково ступлені.
      Тільки найважчі будуть реінкарновані.

      2009



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    58. Живете
      Живете
      Завтрашнім.
      І тому, що престижно.
      Напрочуд
      Західні.
      І фанатичні
      Східно.
      Любите
      Не летально.
      З виглядом на Маямі,
      Поруч
      Риму, Талліну.
      А якби у вігвамі?

      2003



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Кінчиками твого шепоту
      Кінчиками твого шепоту
      Впиваються сутінки.
      Ранок у комі,
      Захоплення у захваті.
      Будиш голос,
      Вмиваєш його піснею,
      А очі - міцною кавою.
      Посміхаєшся - за звичкою,
      Або щоб не плакати.
      Престаріла Європа
      Смакує твоїми млинцями
      До болю у попереку.
      Хоче прошкутильгати
      Карий безмір убрід.
      Ти їй віриш.
      Навіть запрошуєш додому -
      Під облізлі стріхи
      І в сніг по вуха.
      Отак ще півтора літа -
      Уже й не витягнути.
      Врятуй хоч мене.

      2002



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Погана звичка
      Ну тільки не так риторично
      Про бажання мої питай.
      Залишись. Я погана звичка,
      Але ж авторська, не китай.

      Тож було, блазнював. Сміялась,
      Моя дівчинка-вітерець.
      На майбутнє погостювала б.
      Я лю…Спізнишся? Знов самець…

      Що, закрапало? То хвилинку
      На долонях потупочи.
      Поправляй вже свою хустинку.
      Повертай вже свої ключі…

      2009



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    61. На персах зустрічей тавро
      На персах зустрічей тавро -
      Уп'явся перстень в пальці значень.
      Цей потиск вартістю в добро
      Естетка-совість не пробачить.

      Весна змінила етикет -
      Всі етикетки у веснянках.
      Об'ява: "Залишивсь білет
      В кафе з березами у склянках".

      Трава підстриглась під газон,
      Повісив сон на очі цінник.
      Мовчить забутий Мендельсон,
      Немов покійник...

      2003



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Снігом-сміхом
      Снігом-сміхом впади на голову.
      Скрутим час.
      Буде терпко, та більше солодко.
      Буде сказ.
      Оголятиме дотик-каторгу
      Ніжний струм.
      Твої соки спрагло ковтатиму.
      Захлинусь.
      І рятуй мене справжнім диханням,
      Дихай-ні.
      Оживу. І з тобою питиму
      Ночі-дні.

      2008



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    63. Віриш, я втомлений молодим
      Віриш, я втомлений молодим
      Зне(на)магатись (де-факто - старіти)
      На амбразурах і тіменем в лід.
      Хлопче (питають), блефуєш, чи зблід?
      Дерево-дім - вже твої (за кредити).
      Батько? Нітрохи. Занадто син.

      Ти ж (апріорі) заочі – в світ.
      Блудить світами земна янголиця -
      Світло-чорнявиста бранка з мечем.
      (Складені крила, печені пече).
      Губи на медові, пальці – кориця.
      Янгольськи ніжна (коле як дріт).

      Довго за нею дивиться зір.
      Кришаться в небі короткі салюти.
      Хочу не юність, а щоб сивина.
      (Менше провини, міцніше вина).
      Більше голосять за юними люди.
      Хочу у тиші - старим, як звір

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    64. Послухай мене востаннє
      Послухай мене востаннє -
      Усе ж не буває вперше.
      Очей на твоєму стані
      Я безліч лишив, не менше.

      Обводив строкатим хистом
      Портрети палкої згоди.
      А музика пахла містом
      Мелодій твоєї вроди.

      Послухай, хоч я пустельник,
      Нехай і пам'ять у латках.
      Як пити - то лиш джерельну
      З долоні твого горнятка.

      2002



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    65. ***
      Давні порожні мушлі
      Муляють точку зору.
      Страх - це коли по норах.
      Правді тепер найвужче.

      2002



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. ***
      На схилах понадхмарної гори
      Кошлаті луки обпиваються нектаром.
      Блакить ще синя. Синя. Повтори.
      А у Карпати ми поїдем.
      Незабаром.

      2002



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Arrivederci
      Arrivederci,
      неспокійний Рим.
      Колонні парки вицвіли за літо.
      Прощально калатаючи мохіто,
      Лишу тебе заселено-густим
      вересовіти.

      Ще ледве серпень.
      Рятівний квиток
      Везе від колізеїв і вокзалу.
      Сезон вистав, яких не показали,
      Аплодисменти всмоктує у смог
      і п’єдестали.

      Дощі прогнозні
      спацерують шклом.
      Замовкли телефони і фонтани.
      Я вже далеко. Пір’я і пергамент
      Кладу миролюбиво у шолом.
      А місто тане…

      Спадає тога
      й втома. Новий день
      Дитиною спинається на плечі.
      Ліплю цей день. Він мій найперший глечик -
      Зрікаюсь в ньому піснею пісень
      від порожнечі.

      2009



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    68. ***
      Вересень - під калюжами,
      З погодою напідпитку.
      Сонце вгризти не здужає
      Цемент міської плитки.
      На першому зверху поверсі
      Поривами вітер смітить -
      Хоч в хустку бери і, згорбившись,
      Показуй всім бабине літо.
      А краще - під схилом берега
      Зібгати в чоботи шорти.
      І махом дощу півкелиха
      За непитущість жовтня!

      2003



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    69. ***
      Антитактовний сказ послів -
      Котити ніч пластами ртуті.
      Ти ждеш семантики від слів.
      Я ж протираю скельця суті.

      2002




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. ***
      Сканую твою оголеність
      через пенсне
      надщербленого "я".
      Шукаю плями
      на загадкових простирадлах -
      білосніжні.
      Прикладаю ревнометр
      до завмерлої талії -
      оса.
      Виймаю прискіпливий
      калькулятор,
      щоб злічити недоліки -
      страйкують місячні батарейки.
      Або ж твої ахіллески
      накивали п'ятами.

      2003



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Ти, море
      Ти, море, що із чайками живеш
      За сонцем перелитих видноколів.
      З перлинних розплітаючися веж,
      Пісочні коси смикаєш Еолу.
      Відкрай жаги невидних берегів,
      Калейдоскопу зоряних баштанів.
      Сідлай горби тримаючих китів –
      І попливем без дна, що під ногами


      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Полиця простягала пістолет
      Полиця простягала пістолет
      В холодні скроні. Тиснула спітнілу руку.
      Просила пострілу багряну закарлюку
      Занести в чергу кулеметних черг.

      Стояли тіні відростками стін.
      Моя. Руки. Полиці. Чорна - пістолета.
      Диміло право на останню сигарету.
      Прийшли німі розгойдувати дзвін.

      2009



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Еміграційна панна
      Порівнюю.
      Ділю кордоном по тобі
      Підпільний погляд. Далебі
      Протерлись лінії.
      Бо всі пости
      Переступаєш без посвідчень.
      І мушу за плечима відчай
      Як вояк автомат нести.
      Еміграційна панна.
      Незрівнянна...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Ці дерева-тернини голі, як правда
      Ці дерева-тернини голі, як правда.
      Зимні. Зігнуті. Зраджені, як мене.
      Замість дихати самопримусом - став би
      Летаргічним. Поки задуха мине.

      Поки ж січень не-сніг-не-груди. Не мої
      Були груди-перса такі рідні на смак.
      Поки ж пам’ятно стеляться рубаї.
      Я би пам’ять таку пожбурнув за п’ятак.

      Якби вітер шматував би голос, зв’язки.
      Якби зливи-дощі змили постаті ртуть.
      Якби тільки в театрі носили маски.
      Може б, тоді.
      А так – я спати.
      Збудіть на суд.

      2007



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. ***
      Розподілені суходолами
      утрипальці за долі молимось.
      Коримось.
      Віримо.
      Миром і війнами.
      Розвінчавши веди коранами,
      потираємо зцілені рани.
      Манни би
      більшої.
      Набожно тішимось.
      Тільки вмиті яблука матері
      Спаса маківки пам’ятатимуть.
      Тату, ми
      змучені.
      Зробилися сучими.
      Каємося.
      Прости.


      2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    76. ти лежала трішки заміжньою
      ти лежала трішки заміжньою
      потяг протягом стукотів
      що є сили як лиш ніжно
      ананасовий в губи сік

      кола маршрути їздили
      поєднувалися дзвінки
      світло гасили під’їзди
      ти сміялася наддзвінким

      бігли листами почерки
      вірні пристрасні навісні
      цілих шістнадцять поверхів
      шматувалися папірці

      пахла молочно кавою
      я наказував пити чай
      сльози цілунки лавами
      не поквапилась не чекав

      перебільшив грудень зі сніжністю
      ти лишилась надто заміжньою

      2009



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. ***
      Дихай спекою, що між горами
      замолена.
      Сипся мрякою. На розвидненні
      душі видані.
      Зводься велетом над мізерії,
      вирви стелі.
      Кидай погляди бумерангами
      в очі Ванги.

      2009




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. H2O
      Пірнай біля мене поспати.
      Тут на дні
      Закорковуються гармати.
      Куриш, ні?
      Тут блакитно жовтіє осінь.
      А на смак
      Пересолена кожна постіль.
      Кави, так?
      Атлантида – година лету.
      Що, гайнем?
      На сніданок – китова фета.
      Заживем…
      На коралових ринках повно
      Пелюшок.
      Засинай. Це моя колискова –
      Аш-два-о…

      2009



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    79. Виноградом
      Самотня подорож – виноградом:
      Повзе. Неспіла. Навпомацки.
      День – на зачіпки. Опівночі –
      Вистигати. Кожні сто знайомств –
      Підзарядження.
      Є листя, є лоза, є гроно.
      Немає – соку. Сточено
      На хибну кров. Витекла вся –
      За сонцем. Сонечком. Сном.
      Подорожня самотність –
      Вином-градом. Без витримки.
      Нестримно. Витримаю.

      2007



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Ну, хутчіш підставляйте плечі
      Ну, хутчіш підставляйте плечі,
      Простягніть оберемок рук!
      І на виріст ще теплих речень,
      І за другу хай скаже друг.

      Потримайте зі мною крижму –
      Там, де з дерева скочить син.
      Там і я ваші сотки вижну,
      В сухожилля подам води.

      Не в’яжіть мені модно зашморг,
      Не майструйте (того) стільця.
      Я молитимусь серцем вашим
      До причастя, посту, вінця.

      Розламаю на всіх вечерю.
      Ситий півню, лічи до трьох!
      Зазирніть – я збудую двері.
      І заходьте через вікно.

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    81. Щасти тобі у всіх нещастях
      Щасти тобі у всіх нещастях.
      На піках прірв, на дні вершин.
      Я вже підвівся, щоб не впасти
      І наперед набив колін.
      Занурив голову по серце
      У келих втоми, в сто доріг.
      Я, мабуть, сильний, раз уперто
      Кидаю посмішки на сніг.
      А ти слабка, чи просто жінка.
      Чи вмієш нести два хрести.
      Ти ж збожеволіла настільки,
      Що можеш з глузду не зійти.
      Не розпочнемо все спочатку
      На шосте пеклове число.
      Я розв’язав вузли краваток.
      Твої так само – від і до

      2007



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Травами скошені передбачення
      Травами скошені передбачення.
      Я не пророк, ти не перша з мучениць.
      Спробуй за віру мене пробачити,
      Я мимодолі до неї змушений.

      За каторги ідолів ідеальності,
      Терни вінків, непідважність хреста твого.
      Смішно грішити «для так». Як вже сталося.
      Без званих бенкетів, без мору світнього.

      … На грудях маcнітимуть пальці про випадок.
      І голос навиворіт, із фальші зітканий.
      І поки ще пекло нам очі не випекло,
      Вірую в єдине скорочення – відстані.

      2007



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Потяги тягнуть долі
      Потяги тягнуть долі.
      Долетіти. Доповзти. До…зустрічі.
      Вільний для кружки столик.
      Тухлі на дух говірки. Закусочні.
      Наші квитки помічено.
      Полицями – крові згустки стомлені.
      Маємо час для відчаю,
      Важити туги і невагомості.
      Провідниці водять голод.
      Ковтки навзаєм розлити, випито.
      Вічність – не таке вже й коло,
      Коли відстань везти по-різному.До…

      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Дощ
      Дощ. На асфальт. На осінь.
      Йшов, поливав, періщив.
      По скронях абрикосів,
      По вінця грунтотріщин.
      Навздогін за втікачами.
      Водолюбам – наввиперед.
      Як стрибок за неба рами,
      Спроба на землю видертись.

      2007



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Танець на світлі темряв
      Танець на світлі темряв.
      Ближче до тіла суті.
      Руки навстіж розкуті.
      Рухи – дихання нервів.

      Оберти врозріз хвилям
      Вільно гублять хвилини.
      Сонце шмагає спини,
      Па розкидає в милі.

      Морем прісніють вени,
      Глузд льодяніший пульсу.
      Губи ж – як ритм конвульсій:
      Спраглі. П’янкі. Солені.

      2006



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Хочу з тобою бавитись
      Хочу з тобою бавитись
      До дитячого сміху.
      М’яко цілунки ставити,
      Сперечатися стиха.

      Хочу за тебе змокнути
      І попектися взимку.
      Знати наосліп поштовхи
      Щастя в твоїх клітинках.

      Хочу, щоб діамантово
      Мружились твої очі
      І щоби пахло жартами
      В променях полуночі.

      Хочу тобою тішитись,
      Вовком без тебе вити,
      Сном колихати й ніжністю.
      Хочу з тобою жити.

      2007



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Тепла поезія жовклого лісу
      Тепла поезія жовклого лісу.
      Променів струмені на сито ожин.
      Крок невагомий, як ритм піаніста –
      Поверх голкососен, мохових перин.

      Осінь вдихаю у змучені груди,
      Вростаю у крони на повен зріст.
      Я – дикий спокій, усмішкою – Будда.
      Я сонцелюдина, коли я – ліс.

      2008




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Тихо лежи навколішки
      Тихо лежи навколішки,
      Не перескакуй втіхи.
      Розжену твої солі. Чим?
      Цукром, до з’їзду стріхи.

      Випий мене неголеним.
      Голим. Зголоду. Голосно.
      Вибери межі повені.
      Падай. Родоським колосом.

      2007



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Місто заміниться містом
      Місто заміниться містом,
      Порожнє ліжко – пустим.
      Вечеря – звичкою їсти,
      Повечір – розшуком змін.
      Речі народять речення,
      Упишуться в інтер’єр.
      Дів проведуть приречених
      Гаремом гарних манер.
      Діви засвітять звабливо,
      Вади – на буден день.
      І роздадуть, як яблука,
      Фальші курних пісень.
      Діви захочуть розкоші,
      Подвигів. Сліз. І десерт.
      Запроклинають пошепки
      Вроду, народження, смерть.
      Ліжка застелять ранами,
      Сном без зливання рук.
      Сон надійде під ранок:
      «Дощ. Біжимо! Цілуй…»

      2007



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    90. Ситих не будить музика.
      Ситих не будить музика.
      Муза не дасть насито.
      Видиться спраговитим..
      Очі бувають звужені.

      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Гроза
      Груди. Гроза. І блискавки
      Із небес до самих очей.
      Твого тіла достиглі виступи,
      Мій запалений Прометей.

      Пальці тремтять, як полум’я.
      Леденіють. Тануть. Печуть.
      Голос твій закидає голову.
      Грім затихнув. А я кричу…
      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    92. Що означає зрада?
      Що означає зрада?
      Колір її волосся?
      Під комірцем помаду?
      Щойно зім’яту постіль?

      Очі тоді додолу
      Градом, чи самоплином.
      Брешуть – як в каву солод,
      Правду – як ніж у спину.

      Помстою й ненароком.
      Випадком чи роками.
      Необережним кроком,
      Знайденими листами.

      З одягом на підлогу.
      З потягами назустріч.
      Біля багаття вбого.
      З «хочу» сильніш від «мушу».

      Як називати зраду?
      Криком, чи шепотіти?
      Вибрати спосіб страти –
      Впотай, чи навстіж місту…
      2009




      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25