ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Ірина Вовк
2026.07.19 13:56
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень. Раптом з боку річки донісся д

Ірина Вовк
2026.07.19 13:48
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната «Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза. Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото». (З написів на стінах храму Ха

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,

хома дідим
2026.07.19 10:23
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див

Віктор Кучерук
2026.07.19 07:18
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 координації
Образ твору Стільки у тебе, юначе, життів —
аж розбігаються внутрішні очі,
Дивляться навкруги і налякані
стрімголов утікають назовні.
Знову сьогодні відмерло одне —
недогодоване, як тамагочі, —
Вкотре скорботу ховаєш ти
у повіки, неначе образу кровну.

І дні не встигають міняти освітлення
до напівтіней обличчя,
Душі-близнючки жваво гойдають
і переважують настрій на шальках.
Смішно, то страшно їм, дітям,
то би заплакали гірко, але не личить —
Навчені витримки і,
як за годинником, йти налаштовані змалку.

Ще балансуєш ти, ніби за поручні,
того, хто поряд, хапаючись.
Ще не встановлені точні твої
для ліквідації координати.
Ще жевріють скалки надії
неопалимі, палючі, палаючі.
Молиться мовчки
за тебе,
за вісті благі
замислена Богоматір.


2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-02 15:54:59
Переглядів сторінки твору 3688
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.122 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 5.057 / 5.5  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 16:06:28 ]
Остання строфа чудова, мені сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:07:24 ]
Дяка, Лі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 16:10:24 ]
Я бачу, що мені потрібно буде залишити першу строфу, а Вам останню...))) З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 16:11:40 ]
))) Нєєє, хай буде все задумане залишене (перефразовуючи Класика))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 17:31:38 ]
Клас! Обнадійлива доросла мудрість. Головне, що "... Ще жевріють скалки надії..." Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 17:36:22 ]
Дякую, Ігоре!
Будьмо - і не на дією єдиною!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 12:58:42 ]
Дуже цікавий текст: і композиційно, і за змістом!

Трохи важкувати вчитуватися в першу строфу, бо перші два рядки - на одному диханні (багато повітря", а далі щось стається (чи ритм ламається спеціально?): якщо порівняти за ритмом навіть ті рядки, що римуються "...аж розбігаються внутрішні очі..." та "...недогодоване, як тамагочі..." (Відчуваєте?)


Дуже немилозвучний, як на мене, рядок "Дивляться увсебіч і налякані" (в укр. мові є кращі засоби, більш влучні - "роззиратися довкола, довкрУж" чи щось іще, більш соковите, можна за ритмом дібрати...

І ще - непоетичні збіги приголосних "піД Повіки", "піД Напівтіні"...

Завершальні рядки другої і останньої строф дуже і дуже вдалі! Особливо про "Душі-близнючки" ... "Навчені витримки і,
як за годинником, йти налаштовані змалку.
". І "замислена Богоматір"!

Задума і виваженість личать і поетові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 13:05:54 ]
Дякую, Вікторіє!
Якраз хотів повернутися "до вчорашнього" - вчора не хотілося різати по-живому)
Дуже влучні зауваги, за окремими вже маю вирішення.
Заходьте - завше Вам радий!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 13:13:58 ]
Цікаво буде прочитати "оновлену" редакцію!

А "Стільки у тебе, юначе, життів —
аж розбігаються внутрішні очі" - то не про комп. он-лайн-ігри? Чи про щось із власного досвіду? (це щось на зразок інтерв'ю з Автором, себто з вами)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 13:15:36 ]
Ні, ці ігри я не сприймаю взагалі))
Ви дуже проникливі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 00:30:22 ]
І справді, "стільки отих життів" - не встигаєш за всіма. Та головне - щоб вижили найсправжніші - тільки Твої... Удачі Тобі і... розпалюй сильніше оті скалки :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 09:32:26 ]
Будьмо, Олесю!)