•  * * *

Смуток, Перікле, довкола запав, не зазнає сьогодні
    Втіхи ніхто з громадян, місто — в скорботі важкій,

•  * * *

Всі шляхи богам відкриті, часто з чорної землі
Піднімають тих, що впали під ударами біди,

•  * * *

Не люблю вождя ставного, що, мов жінка, м'яко йде,
Що пишається волоссям — плеканим, укладеним.

•  * * *

Хтось із саійців щитом моїм добрим пишається нині:
В битві його хоч-не-хоч десь у кущах я лишив.

•  * * *

Дай мені Гомера ліру
Без струни, що зве до бою,

•  * * *

Золотоволосий Ерот мене
Знову поцілив пурпурним м'ячем —

•  * * *

Кажуть ті — піхота найкраща в світі,
Ті — кіннота, інші — військові судна,

•  * * *

Дай мені в хвилини благань узріти
Образ милий твій, всемогутня Геро,

•  * * *

З Кріту ти сюди завітай, богине,
В храм святий, де яблунь квітучі віти

•  Сафо. Переклади

Жереб мені
Випав такий.

•  Алкей. Переклади

Зевса-батька й Леди сини могутні,
Ви, брати святі Полідевк і Кастор,

•  Тібулл Альбій. Книга перша

Інший хай горне собі рудого золота копи,
Хай має хоч тисячі югерів орних земель,

•  Галл Корнелій. Фрагменти елегій

Сум, Лікорідо, бере через пустоти твої.

•  Горацій. Ода (I.22, до Аристія Фуска)

Хто не діє зла, хто з життям у згоді -
Нащо лук йому чи списи маврійські,